Виклики та завдання інноваторів 4.0 на 2019

Серія зустрічей з Центрами 4.0, що розпочалась в лютому з КПІ, допомагає прояснити виклики та завдання спільноти інноваторів на 2019. В цьому пості я опишу початкову диспозицію та бачення виконавчої дирекції АППАУ на ці речі. Ці погляди можуть не співпадати з точкою зору окремих інноваторів чи ІТ-спільнот. Але тим важливіші наші спільні узгодження на початку року.

 

 

Прогрес в 2018 по головним викликам

Виклики для інноваторів руху були сформульовані рік тому в публікації з аналогічною назвою. Відповідно, – тезово про те, де ми явно просунулись по вказаним 3-м головним викликам та зонам росту, а де ми поки що топчемось на місці

 

Виклик №1: Пробудження українського ринку та замовників

Принципова позиція нашого руху полягає в тому, що неможливо бути інноваторами в 4.0 без глибокого зв’язку з місцевим ринком. Й де головну роль грають замовники. В цьому ми дуже відрізняємось від чисельних ІТ-кластерів чи інкубаторів, які орієнтовані виключно на глобальні ринки. Й питання тут не тільки патріотизму та іншого – в рази більшого вкладу в місцеву економіку. Неможливо швидко розробляти інноваційні рішення та продукти без глибокого розуміння контексту кінцевого замовника. В цьому процесі також важливі інші гравці, що входять в value chain – як технологи, системні інтегратори, проектанти, науковці тощо. Й звісно, все це розуміння та відповідну орієнтацію в рази швидше та ефективніше робити в рідній країні. Відповідно, ще на самому початку руху 4.0 – в 2016 спільнота ОТ-ІТ визнала, що низька культура замовників є головною перепоною в розбудові української Індустрії 4.0. Й закликали весь ринок інвестувати в ріст цієї культури.  Тому «пробудження» замовників, зростання попиту на інновації та рішення 4.0 відтоді стояло як головне завдання руху.

Явний прогрес 2018: як вже відмічалось в огляді по трендам 2018-19, минулий рік став роком прориву – попит та конкретні дії в напрямку 4.0 зафіксовані по цілому ряду великих українських підприємств (ДТЕК, Метінвест, КБ «Південне», Інтерпайп, НАК «Нафтогаз» та інші). Це результат роботи та промоції чисельних спільнот, насамперед наших учасників руху 4.0 та АППАУ. Де найактивнішими промоутерами були передові ІТ-розробники (IT-Enterprise), та бренди ОТ – Siemens, Schneider Electric, Phoenix Contact, Bosch та інші. Велику роль в цьому процесі грає синхронізація зі світовими трендами – ми продовжили «трансляцію» з провідних виставок як Hannover Messe, і звітна зустріч в травні 2018 була першою спробою «повної синхронізації» України зі світовим простором. Й, можливо, менш помітним, але стратегічно – не менш важливими, були 2 опитування ринку – по сектору машинобудівників та всього ринку щодо готовності 4.0. Вони дали змогу чітку зафіксувати поточний стан та динаміку змін. Якщо коротко, назагал по ринку зрушення є, але динаміка залишається низькою.

Стоїмо на місці: в цій спільній промоції велику роль грають також інші ІТ-спільноти. Зокрема, кращим прикладом 2018 в залученні до інновацій 4.0 став корпоративний акселератор ДТЕК, який був організований на базі Unit.city. Водночас, цей приклад підтвердив труднощі синергії руху 4.0 з ІТ-галуззю  – ніякої координації в цьому проекті по стратегічним напрямам розвитку інновацій в енергетиці чи промисловості цього стратегічного оператора не відбулось.  Знову провальною в плані «синергії» була 2-га конференція в Дніпрі – місцевий ІТ-кластер проігнорував в черговий раз запрошення відвідати передове підприємство в своєму ж місті. Аналогічно складалась ситуація з інкубатором 1991 в проекті з «Укрзалізницею» та іншими операторами ІТ-ринку – ні найменших спроб координації зусиль чи стратегій. «Вискакуючи» таким чином вперед й повністю ігноруючи спільноти промислових хайтек,  ІТ-інкубатори радше нарощують конкуренцію між стейкхолдерами 4.0, замість того, щоб об’єднуватись та консолідуватись.

учасники 2-ої конференеції 4.0 на заводі “Дніпросталь”

 

Виклик №2: Оновлення лендскейпу – встановлення орієнтирів стану та росту по технологічним сегментам 4.0

Лендскейп – як перелік інноваторів по сегментам, – традиційна форма фіксації стану ринку та проникнення інновацій. Перша спроба фіксації інноваторів 4.0 була зроблена в 2017 році спільно з CIS-Events по результатам 1-го конкурсу 4.0. Такі інструменти є базовими та дуже важливими для всіх стейкхолдерів, але насамперед – для передових замовників та інвесторів.

Ця зона – провальна в 2018, ми майже не просунулись ні в чому. Зосереджена на питаннях розробки національної стратегії та розбудови мережі Центрів 4.0, АППАУ не змогла знайти фінансування чи ресурси на запуск нового конкурсу. Єдиним прогресом тут можна вважати вихід на системну постановку завдань в цій області для Центрів 4.0.

Зовсім не додає розуміння «хто є хто», і «хто де знаходиться» хайп навколо діджитал та гіпер-активність ІТ-інкубаторів – акселераторів, чи івент-агентств. Наприклад, що дав ринку «прогон» більше 400 стартапів в акселераторі ДТЕК? Чи є хоч якась аналітика по сегментам та кейсам, які, власне, були опрацьовані на початку досить грунтовно? Чи зрозумів ринок хоча б критерії відбору? Жодної інформації про це немає й складається враження, що так питання ніхто й не ставить. Принаймі, оцінюючи новий каталог ІТ-сервісних компаній, що вийшов в січні 2019 ми знову бачимо значні розриви з 4.0. Там немає навіть згадки про Індустрію 4.0, не кажучи вже про будь-який аналіз чи перелік інноваторів в цій області.

Між тим, питання якісного лендскейпу вже є критичним для спільних позицій інноваторів 4.0 як для завдань росту внутрішнього ринку, для залучення інвестицій, так і для експорту. В розробці експортних стратегій по ІТ, а також машинобудуванню та інжинірингу, що продовжуються в ЕРО – МЕРТ, ми побачили критичну залежність цієї аналітики як для завдань стратегічного позиціонування, так і для орієнтирів розвитку. Простіше кажучи, – неможливо планувати цілі експортного росту, не розуміючи, де ми є по відношенню до світу й в конкретних технологічних сегментах.

Гарним прикладом в цьому контексті для нас є Ізраїль – його екосистема інноваторів 4.0 добре описана й включає близько 150 компаній, які за останні роки залучили сотні мільйонів доларів інвестицій. Класичним в цьому прикладі є чітке позиціонування по виділеним цільовим сегментам, а також повна інтеграція стартапів в глобальну інноваційну екосистему 4.0. Завдання на інновації вони отримують від великих міжнародних корпорацій, великих інжинірингових компаній та брендів як Siemens, GE та інших. Якщо Україна прагне так само інтегруватись в глобальні ланцюжки, потрібно якомога швидше визначатись зі своїми цільовими сегментами 4.0 та позиціонуванням в них.

Лендскейп ізраїльської екосистеми 4.0

 

Виклик №3: Розвиток інноваційної екосистеми в області 4.0

Класична інноваційна екосистема 4.0 в світі включає великий перелік гравців – технопарки та акселератори, університети, лабораторії та центри R&D, венчурні фонди, центри експертизи та трансферу технологій тощо.

Явний прогрес в 2018: запуск мережі Центрів 4.0 ми вважаємо найбільшим прогресом минулого року. На другому місці йде обґрунтування інноваційної екосистеми в проекті національної стратегії 4.0. Ми вперше формулюємо в ній модель інноваційних екосистем для промислових хайтек. Це – основа та база для розуміння та планування інновацій для всій стейкхолдерів. Ця модель є добре масштабованою та простою для розуміння в будь-якій галузі – для початку її можна використовувати як чек-лист, – просто перевіряючи наявність чи відсутність тих чи інших елементів.

На третє місце по значимості, ми ставимо формулювання запитань про політики та стратегії в цій області до стейкхолдерів від держави. Фінальна конференція «Україна-Польща: розвиток ІоТ кластерів» гостро поставила запитання про відсутність будь-якої державної політики в області кластерів, а стратегічна сесія в Дніпрі – про необхідність якомога швидшої розробки регіональних стратегій промислових хайтек, де кластери та інноваційні екосистеми – є основою розвитку.

Фінальним акордом став випуск проекту нац. стратегії Індустрії 4.0, де мало не половина запропонованих проектів відносяться до теми створення інноваційних екосистем промислових хайтек.

Стоїмо на місці: власне, підтримка цих ініціатив державними органами та взаємодія з ними була на низькому рівні. Активність групи «Смарт ре-індустріалізація» радше підкреслює інертність та пасивність держ. структур, які просто піаряться на вищевказаних темах. Єдиний проблиск бачимо в кінці року з МОН, коли нашим Центрам 4.0 була надана реальна підтримка на Інноваційному форумі. Натомість, критичним виглядає узгодження політик та підходів до інновацій в 4.0 з науковцями та іншими стейкхолдерами – єдного розуміння «що це таке» і як це потрібно проводити, – немає.

Сесія з розробки інноваційної екосистеми промислових хайтек в Дніпрі, грудень 2018

5 головних завдань інноваторів 4.0 на 2019

Отже, з врахуванням цієї диспозиції – а також появи в 2018 нових викликів (як посилення ефекту brain drain – див тренди 2019), перед нашою спільнотою стоять наступні завдання:

  1. Розробка оновленого національного лендскейпу. Завдання вже поставлено Центрам 4.0, але дуже важливим є надання інформації про інновації всіма учасниками, хто вважає свої розробки належними до Індустрії 4.0. Цей лендскейп буде слугувати також головним інструментом для піар-акцій, та інструментів промоції як на внутрішньому ринку, так і для інвесторів та на експорт. Будуть також в кінці року awords та конкурси на кращі інновації. Тому, – 

    ми вже шукаємо партнерів на проведення конкурсів та закликаємо учасників ринку швидше надавати інформацію про свої розробки.

Головні виконавці: Центри 4.0.

 

  1. Визначення ринкового та конкурентного позиціонування по технологічним сегментам. Знову ж повертаючись до прикладу з Ізраїлем, – експертна спільнота має дуже чітко визначити наші кращі позиції по сегментам й відповідно позиціонування України в них по відношенню до світових трендів. Те, що зараз звучить в експортній стратегії ІТ (просто загальний перелік всіх модних техно підряд) – це ні про що і не має ніякої користі. Насправді, кожен з сегментів має свої тренди та свої під-сегменти. Чи є ми в них, що ми можемо, який шлях більш ефективний? Наприклад, на днях ми бачили потужні позиції факультету ФІОТ/КПІ в методах розпізнавання на базі нейронних мереж. Чи можуть такі методи застосовуватись для потреб Індустрії 4.0? Скільки таких осередків компетенцій по країні, чи можуть вони бути об’єднані, на базі чого? Наскільки конкурентоздатними є ці розробки, – й вже інтегровані в відповідні повні рішення та продукти наших інноваторів 4.0 по відношенню до інших країн? На всі ці питання має відповісти сама експертна спільнота. В АППАУ вона організована по комітетам та групам Ради інновацій 4.0, а також в мережі Центрів 4.0. Краща само-організація по цим групам є першим кроком до всіх відповідей.

Головні виконавці: керівники комітетів та груп в Раді інновацій 4.0 та в Центрах 4.0.

 

 

  1. Розширення та зміцнення фундації інноваційних екосистем – повне узгодження стратегічних положень, положень Стратегії 4.0 та моделі інноваційних екосистем з міністерствами, спільнотами ВНЗ та НАНУ. Окремо – запуск галузевих Хакатонів, Інкубаторів та Маркетплейсу. Ці завдання – радше пропозиція до співпраці до інфраструктурних партнерів, корпорацій, донорів та держ. структур. Відсутність всього цього – й в «правильному» (не ІТ) форматі, – є великим бар’єром в розвитку інновацій в промислових хайтек.

Головні виконавці:  фандрейзинговий комітет АППАУ.

 

  1. Ріст експертного потенціалу та активностей. Тут ми передбачаємо кращу співпрацю та координацію з Export Promotion Office МЕРТ, InvestUkraine, але також самостійні дії з нашими експортерами. Очевидно, АППАУ варто створити окремий експортний комітет – відсутність такого зараз є перепоною в нашій реакції на чисельні звертання різних партнерів. В планах виконавчої дирекції вже ввійшла розробка чисельних інструментів маркетингу – каталогів, окремого сайту, інших матеріалів. Учасники ринку – інноватори 4.0, – вже запрошуються до надання свої описань та матеріалів англійською та російською мовами.

Головні виконавці: стратегічні партнери, керівники груп Ради інновацій 4.0.

 

  1. Зміна відношення промислових замовників до завдань та бюджетів на інновації, й до самих інноваторів. Очевидно, ми маємо дуже добре аналізувати та стимулювати прогрес в цьому напрямку. Адже вже ясно, що саме українські замовники можуть стати справжнім драйвером інновацій – на противагу ІТ-аутсоурсерам, які насправді просто вимивають всі кращі мізки в чужі економіки. Приклади ДТЕК, Інтерпайп, фонду «Ноосфера», очікується «Метінвест» – є першими сигналами в цьому відношенні.

    Потрібно культивувати такі речі, робити масовий піар та пропаганду їх вкладу в інноваційний розвиток. Адже більшість промисловців й досі вважає масову закупівлю всього імпортного – від ліній та машин, й до послуг – абсолютно нормальним.

    При цьому вони платять західним підрядникам по світовим цінам, а з місцевих – витискають все що можна до копійки. Потрібно змінювати цю ситуацію шляхом демонстрації підтримки наших інноваторів. Інакше, ефект витоку мізіків та рук буде тільки зростати.

Головні виконавці: промислові підприємства – члени АППАУ, маркетинговий комітет.

 

Звісно, головна координація по всім зазначеним питанням належить виконавчій дирекції АППАУ. Але, що раз – без активної участі наших керівників та членів різних комітетів, кращої підтримки нового Правління, залучення нових стратегічних партнерів, – ми не зможемо виконати ці завдання. Тільки разом й консолідуючи наші зусилля ми зможем просуватись швидко та ефективно.

  ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

 

 

 

 

 

Олександр Юрчак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: