Остання новина від уряду про створення програми цифровізації «Укрзалізниці» (а за нею – ще багатьох державних підприємств) шляхом масового залучення кращих ІТ-стартапів визвала певний резонанс в професійному середовищі та в русі 4.0. Виглядає на те, що українські стартапи розглядаються як певна «палочка – виручалочка», «чарівна кнопочка» або ж один з найефективніших засобів – шляхів цифровізації державних підприємств. Тому, що інших програм – в тому, числі через традиційних та роками відпрацьованих рішень та засобів дигіталізації від відомих брендів, постачальників обладнання, системних інтеграторів, інжинірингових компаній – не видно. «Дайош проривні стартапи!» – кажуть в один голос уряд, міжнародні донори (бо ж проект – за їх гроші) та окремі чільники ІТ-індустрії.

Звісно, ми не проти стартапів – вони, й особливо в нових технологіях 4.0, вкрай потрібні Індустрії 4.0 і це світовий тренд. Але давайте розберемось – коли в цій країні немає нічого іншого, крім підтримки стратапів, то чи не є це певним перекосом? Й чи є правильною ставка на стартапи – тобто, чи здатні вони вирішити ключові завдання дигіталізації великих промислових підприємств в Україні?

 

Світовий досвід розвитку Індустрії 4.0

Будь-які аналітичні огляди говорять про лідерську роль в Індустрії 4.0 зрілих, великих компаній. Мова про світових лідерів промислової автоматизації – як Siemens, ABB, Schneider Electric, Bosch, Rockwell Automation, Emerson і т.д., а з іншого боку лідерів ІТ – як SAP, HPE, IBM, Microsoft, Cisco. Для прикладу – можна поглянути на результати Industry 4.0 Performance Index.

З іншого боку, рішення цих брендів будуються та впроваджуються системними інтеграторами – локальними та глобальними. Багато з них також вже на шляху 4.0. В Україні – все те саме, – аналітика руху 4.0 неодноразово відмічала, що інноваторами 4.0 в нас є зрілі інжинірингові компанії та міжнародні вендори.

Роль стартапів, між тим, зростає й чітко ідентифікується як одного з драйверів інноваційного розвитку  в 4.0, особливо в emerging – нових технологіях. Загальновизнано, що стартапи здатні швидше розвивати нові ідеї та технології саме в нових технологічних областях.

Але для того, щоб технологічні стартапи швидко зростали їм потрібні  – а) умови, б) середовище, с) вектори розвитку.

 

Приклад Ізраїлю

 

Дуже цікавим в даному контексті є аналітичний звіт Деллойт та ізраїльських експертів з розвитку стартапів в Індустрії 4.0. Це один з небагатьох документів які можна знайти конкретно по ролі стартапів в 4.0.

Стисло – ось головні тези цього 32-сторінкового звіту

• До 2025 року світова Індустрія 4.0 буде генерувати до 1 трильйона доларів, – й більшість технологічних новацій буде йти від нових, інноваційних стартапівас.
• Водночас, потрібно розуміти звідки виникає попит на стратапи. Попит йде від існуючих світових лідерів ринку (по сегментам), а також від венчурного капіталу. В Ізраїлі в стартапи інвестують (або купують готові) відомі лідери ринку, наприклад – як автомобільні гіганти Hyundai, Skoda, Daimler, Renault-Nissan, GM, або ж визнані технологічні бренди – GE, Siemens, ABB, та інші. Окремі стартапи були куплені ними за ціну від 25 млн доларів до 15 мільярдів (Intel). Опитування Деллойт вказують, що 4 з 5 опитаних компаній мають свої програми роботи зі стартапами.
• Логіка цих інвестицій в Ізраїлі (власне як і всюди у світі) полягає в тому, що стартапи – це «жива кров інновацій», – вони гнучкіші, швидші, більш креативні, і значно дешевші для інновацій, ніж традиційні гравців ринку – як великі бренди чи системні інтегратори. Венчурні інвестиції вже ростуть високими темпами. З 600 млн інвестицій в 2013 році, інвестиції в стартапи Індустрії 4.0 виросли в 2016 до 2.3 млрд доларів, що складає 40% щорічного росту.
  
• Водночас, інвестиції в стартапи йдуть в цій країні, оскільки Ізраїль давно підготував відповідну інноваційну екосистему 4.0, включно з розвитком стартапів
  1. Міністерство економіки створило спеціальний Центр для просунутого виробництва
  2. Israel Innovation Authority (IIA) має декілька програм, що націлені на створення сприятливого інвестиційного середовища в стартапи, а також для адаптації до стандартів Індустрії 4.0.
  3. Уряд також запровадив спеціальні стимули – як зниження податків для ангельских інвестицій, встановив ряд переваг для центрів  R&D, створив спеціальні програми інкубації та акселерації (до 40 млн доларів).
  4. Окремо – були призначені гранти для іноземних компаній, які встановлюють партнерства з місцевими стартапами. Для цього була створена окрема державна програма – The Technological Innovation Lab (TIL).

Як результат – найбільші інвестиції в Ізраїлі в стартапи 4.0 було здійснено з корпоративного венчурного капіталу великим брендами як GE Ventures, Intel Capital and Cisco Investments.

•  Сегментація екосистеми 4.0 в Ізраїлі аналогічна світовій – ключову роль            відіграють постачальники платформ (GE, Siemens, SAP…), системні інтегратори (ОТ & IT), виробники машин та ліній (ОЕМ), самі кінцеві замовники, а також технологічні компанії, що виробляють нові технології. Стартапи, як правило, належать до останніх – їхня роль в прискоренні входження на ринок нових продуктів та технологій з ІоТ, VR/AR, ML/AI і т.п.
• Відповідно, інновації можна розробляти тільки в тісному партнерстві вказаних гравців. Звіт приводить цікавий приклад такої співпраці між BASF, SAP, Pepperl+Fuchs, SAMSON та Endress+Hauser. Тобто, тут є партнерство 4 з 5 вказаних вище сегментів –  виробника з хімії (BASF), виробників продуктів (SAMSON and Edress+Hauser), виробника нової сенсорної технології (Pepperl+Fuchs), а також власника платформи (SAP). Разом, ці компанії привносять їх унікальні можливості, щоб розробити платформу, що збирає дані з пристроїв та фізичних активів, і щоб оптимізувати-знизити витрати на обслуговування. Підходи в Ізраїлі подібні – вони націлені на швидку інтеграцію стартапів та їх співпрацю зі іншими категоріями екосистеми 4.0.
• Великі міжнародні компанії входять в країну та розвивають власні програми, націлені на стартапи. Так, на початку 2017 року стартап Iguazio здобув увагу міжнародних гігантів, як Verizon, Bosch, та Dell – які встановили локальну присутність в Ізраїлі. Разом ці корпорації інвестували $33 млн щоб допомогти Iguazio розвинути свою edge data analytics platform, і яка в свою чергу інтегрувалась пізніше у їх власні системи. Schneider Electric та  Rockwell Automation також звернули увагу на місцевий стартап в пошуку рішень по кібер-безпеці, – мова про Claroty, ізраїльский стартап. GE встанови в Ізраїлі свій Digital’s center, що сфокусований на питаннях кібер-безпеки та data science. Після 2-річного знайомства з місцевою екосистемою стартапів, GE інвестував в місцеві стартапи близько $65 млн. Siemens також має широку присутність в Ізраїлі, свій R&D центр, також свої венчурні фонди та здійснює прямі інвестиції в стартапи.
• В Ізраїлі на національному рівні чітко ідентифіковані 10 пріоритетних областей інновацій в 4.0, – на рис. нижче вони розбиті на 3 категорії. Документ приводить рівень інвестицій, що зростає по рокам у чіткій відповідності до вказаних категорій.

•  Інший аналіз був зроблений по кількості стартапів серед загальної кількості компаній в 4.0 (всього їх – близько 200)  

Як видно – компанії на ранніх стадіях зрілості (зліва), найбільше в технологіях що вказані знизу. Тобто, найбільше зрілих компаній, що оперують на ринку, базуючись на власному доході – в сегментах як оптимізація виробничих процесів та робототехніка, а найбільше стартапів – в сегментах кібер-безпеки, адитивного виробництва (3D) та ІоТ платформ – рішень.

•  Як результат – Ізраїль позиціонує себе на світовому ринку технологічних інновацій, як країну інноваційних стартапів, які здатні швидко виробляти відповідні рішення по 4-м сегментам, показаним нижче. Іншими словами,

  Ізраїль – як країна, знайшов своє місце на глобальному ринку Індустрії 4.0 та має зрозумілий вектор зростання з чітким позиціонуванням на глобальній мапі 4.0 та з відповідними стратегічними засадами розвитку.

 

Перші висновки щодо ролі та місця стартапів в інноваційних екосистемах 4.0

Узагальнимо цей світовий досвід у вигляді 7 пунктів чек-листа розвитку стартапів в 4.0

1. Стартапи є важливою частиною інноваційної екосистеми 4.0 – але тією частиною, що працює в тісному зв’язку з іншими ключовими елементами, – іншими гравцями ринку, центрами інновацій та R&D, науковими центрами тощо. Завважимо, що для Індустрії 4.0 ці елементи специфічні (тобто, є спеціалізація на 4.0), й на прикладі Ізраїлю та інших країн ми це добре бачимо.
2. Попит на технологічні стартапи в 4.0 в світі генерується ключовими світовими гравцями –  галузевими лідерами, а також технологічними (ІКТ, промислова автоматизація, інші хайтек). Як правило, це глобальні кінцеві замовники та вендори, а також провідні інжинірингові компанії. Якщо цього в Україні цього немає, то, очевидно, робиться припущення, що українські замовники достатньо зрілі, щоб генерувати відповідні ТЗ, самим управляти інноваційними циклами й, в результаті, вони здатні впроваджувати цифровізацію без зрілих компаній та провідних вендорів.
3. Щоб залучати міжнародні компанії, уряди та держави створюють спеціальні програми для їх легкого входження та інвестування в структурні елементи місцевої екосистеми (технопарки, центри R&D, тощо).
4. Роль стартапів полягає в прискоренні інновацій в чітко ідентифікованих технологічних сегментах – як суто технологічних (приклад – IoT або кібер-безпека), або прикладних (предиктивне обслуговування).
5. Країни чітко визначають своє місце та позиціонування на глобальній мапі 4.0. Тобто, вони знають в чому вони найсильніші й свідомо залучають в ці сегменти інвестиції. Подібним шляхом йде не тільки Ізраїль, але маса інших країн – Мексика, Південна Африка, Індія тощо.

6. Формування інноваційної екосистеми 4.0 – та в рамках неї, під-системи стартапів є спільною роботою головних стейкхолодерів 4.0 – уряду, бізнес-асоціацій, провідних вендорів, міжнародних донорів тощо. Країни намагаються діяти в рамках чітко визначених та узгоджених державних програм національного рівня.

   Якщо цього немає, – очевидно, що будуть перекоси, дисбаланси та конфлікти.
7. В цих стратегіях очевидно, що ключова роль в прискоренні інноваційного розвитку належить урядам та державі. Перш за все, вони відповідальні за створення сприятливих умов для залучення капіталу та інвесторів. І це стосується загального інвестиційного клімату, а не тільки області 4.0.

Ситуація в Україні – позиція руху 4.0

В русі «Індустрія 4.0 в Україні» ми свідомі важливості та коректності кожного з  пп цього чек-листа й розуміємо, як далеко ще Україні до вирівнювання з ним. Власне тому і ведемо постійну системну робот

• В рамках Координаційної ради при МЕРТ ми працюємо на розробкою Стратегії 4.0, яка початково була закладена в 2016, а в більш допрацьованому вигляді вийде в жовтні 2018
• Самостійно реалізуємо окремі проекти цієї стратегії. Так в 2017 був зроблений 1-ий огляд ландшафту інноваторів 4.0, де можна оцінити місце та роль стартапів 4.0 (якщо коротко про висновки  – стартапів 4.0 в нас майже немає)
• В 2018 вийшли на ряд важливих ініціатив – як цілісний фреймворк Стратегії 4.0, де знову ж підкреслюється недостатня роль та кількість стартапів, – але саме тому що відсутні інноваційні екосистеми. Тому пріоритет має бути на них.
• Випущені ряд аналітичних звітів – від стану 4.0 в машинобудуванні, й до ролі ВНЗ в інноваційних екосистемах
• Створена концепція Центрів 4.0, на базі яких планується відкривати школи стартапів. Перший Центр запущено в Одесі, ще 2 будуть відкриті до кінця року в Києві та Харкові.

І так далі – ініціатив та проведених робіт вже багато. Наразі систематизація портфелю проектів по стратегічному розвитку йде в рамках робочої групи, де працює близько 20 експертів.

Допоки в цих проектах не було нічого про «прискорену цифровізацію державних підприємств через стартапи». В зв’язку з останніми масштабними ініціативами, як по «Укрзалізниці» й що підтримуються урядом для нас очевидно, що в Україні є також інші стейкхолдери Індустрії 4.0, що наразі виключені з процесу спільної роботи національної стратегії 4.0 і які мають свій погляд та свої підходи. Вони вже йдуть своїм, іншим шляхом, не надто координуючи якісь свої цілі та плани з нами.

Відповідно, в нас виникають запитання.

 

Питання до ініціаторів «цифровізації через стартапи».

1. Чи є достатньою в Україні кількість та якість технологічних стартапів 4.0, щоб запускати масштабні програми цифровізації будь-яких підприємств? На чому базуються припущення, що вони є? – адже інакше немає сенсу запускати подібні програми. Чи є хоч якість дослідження чи аналітичні звіти по цій темі? Якщо ж мова не про стартапи, то до чого тут «інкубація та акселерація»?
2. Яка політика уряду по залученню іноземних інвесторів та міжнародних корпорацій в області 4.0, й зокрема, по їх інвестиціям в місцеві стартапи?В русі 4.0 є сьогодні всі головні міжнародні бренди та вендори в області 4.0. Чи були урядом проведені якісь консультації чи дискусії щодо відкриття ними своїх центрів R&D, по можливим програмам інвестицій в стартапи тощо?
3. Яка позиція провідних ІТ-гравців ринку, що вже створили чисельні інкубатори та кластери, й постійно генерують нові проекти – до питань співпраці в 4.0?Як засновники руху 4.0, й де сьогодні об’єднані провідні провайдери технологій та рішень в 4.0 ми постійно закликаємо ІТ-компанії входити до нашого руху та ефективніше співпрацювати. Але наразі ця співпраця є на дуже низькому рівні. Отже, генеруючи нові ініціативи для промисловості чи енергетики, як бачать ініціатори нових проектів цю співпрацю? Чи вони планують рухатись окремо?
4. Серед вже створених програм інкубації та акселерації, що раніше пройшли серед українських замовників – які є результати в області 4.0?

Ми уважно спостерігаємо за ініціативами деяких інкубаторів В2С стартапів, але якщо відверто – ніяк не можемо зрозуміти, яке це має відношення до ключових питань цифровізації українських промисловців. Ці питання в більшості випадків апелюють до декількох ключових речей

А – ще не вирішених завдань базової автоматизації (3.0) й де пріоритет має бути на польовому рівні (цифрові датчики)

В – прискоренню інтеграції існуючих систем та даних – як по вертикалі, так і по горизонталі підприємств. Уніфікація по міжнародним стандартам є ключовим в цьому процесі.

С – створення сучасних платформ ІоТ, що базуються на хмарних сервісах. Це – основа інфраструктури 4.0 будь-якої Smart Factory.

Прискорення по вирішенню цих завдань, їх оптимізація та здешевлення апелюють до глибокого розуміння їх суті, для цього необхідні великі досвід та експертиза, а також співпраця з провідними гравцями.

5. Якщо ми однаково розуміємо, що в Україні відсутні такі речі як –

• Велика кількість технологічних стартапів 4.0
• Екосистема, що здатна їх генерувати
• Програми залучення зрілих компаній – міжнародних брендів, а також місцевих інженерних компаній, в тому числі кращих системних інтеграторів
• Будь-які центри компетенцій 4.0 національного чи регіонального рівня

• Стратегії цифрової трансформації у самих замовників
• Консолідоване розуміння які технології 4.0 потрібні в першу чергу, які – в другу, які – в третю
• Ясне позиціонування Україна на глобальних мапах 4.0 та інших
• …

Багатьом нашим експертам руху 4.0 дивно слухати розмови про цифровізацію стартапами складних та великих підприємств – і без співпраці з провідними гравцями ринку.  Можливо, вже є якісь приклади такого підходу в Україні чи в світі, і що доказують зворотнє? Цікаво, чому Інтерпайп, НАК «Нафтогаз» чи, скажімо, Кернел роблять сьогодні свої проекти цифровізації з найбільш кваліфікованими та зрілими компаніями на ринку? Де тут ставка на стартапи – точніше, чому її не видно?

Відсутність ясних відповідей на ці та подібні питання може створити враження про намагання «зняти вершки» з існуючої екосистеми ІТ-ринку, або ж, звертаючись до відомого відео – здобути «молоко без корови». Але тут є тільки одне питання – наскільки ІТ-ринок та створена ним екосистема стартапів може бути основою Індустрії 4.0 в Україні?

**********

Наші експертні групи руху 4.0 – включно з групами АППАУ, ТК 185, Ради 4.0 – відкриті до таких публічних дискусій. Чим швидше ми досягнемо консенсусу щодо бачення та шляхів розвитку інноваційної екосистеми в 4.0, чим швидше ми вирівняємо наше розуміння щодо ролі та місця стартапів в інноваційних екосистемах 4.0, тим оптимальніший буде наш спільний рух.

Натомість, спроби «подоїти корову» без інвестицій в саму «корову», тобто в розвиток екосистеми 4.0 в Україні, будуть завжди викликати подібні запитання і, очевидно, провокувати конфлікти серед стейкхолдерів.

 

Юрчак Олександр, координатор руху 4.0

P.S. щодо Ізраїлю – інший цікавий документ про їх екосистему підтримки 4.0 – за цим посиланням