Звітна зустріч по Hannover Messe – синхронізація  

«Однієї таблетки»,  – а точніше одного й першого відвідання Hannover Messe в 2014, – було достатньо, щоб усвідомити 2 важливі речі. Перше – в світі промислових хайтек починається новий тренд, що кардинально змінить світ. Це справді – революція! Друге – ми (Україна) зовсім не в цьому тренді і розрив шалено наростає. Потрібно було 4 роки постійних зусиль, щоб «синхронізуватись» – хоча б в поглядах на себе і на світ Індустрії 4.0 Звітна зустріч 14 травня відвідувачів Hannover Messe 2018 це підтвердила на всі 100%.

 

Картина 2018 – at the glance

Щодо синхронізації зусиль та поглядів, картина сьогодні радикально відрізняється від 2014. 5 ключових змін і які добре показала ця зустріч, – наступні

  1. Світові бренди почали масові запуски своїх 4-нульних продуктів – і вже й в Україні. Всі лідери промислової автоматизації запустили промо-активності, – деякі ще в 2016-17 рр
  2. Якщо в 2014 р. майже ніхто з експертної спільноти не освітлював Ганновер, й неможливо було зорганізуватись навіть рік тому, – в 2018 ми мали вже багато репортажів та відгуків з Ганноверу. IT-Enterprise, «Фенікс-контакт Україна», «Ріттал – Україна», «Шнейдер Електрик Україна» та інші – регулярно й детально комунікували про новини з Ганноверу по своїм каналам.
  3. Наші інноватори промислових хайтек– навіть ті, які говорили про радше маркетингову складову 4.0 як домінуючу (4.0 like ‘just a hype’) – визнали, що насправді нові технології вже набрали достатньо зрілості й приймаються ринком там. А отже – пора їх запускати тут.
  4. Є також масове усвідомлення нашої відсталості. Технологічної відсталості – й аж до тієї міри, після якої буде точка неповернення. Передові держави рухаються значно швидше, ніж ми. Й ще тому, що є повна єдність держави з бізнесом. В нас –держава поки імітує підтримку промислових хайтек, ніж реально підтримує.
  5. Ну і як результат всього вищесказаного, – проект АППАУ від 2017 року про український стенд на Hannover Messe отримує все більше підтримки – створена ініціативна група по організації на 2019 рік.

Власне й чому лейтмотив цієї зустрічі був – «полная и безоговорочная … синхронизация».

А тепер трішки детальніше – щодо самої зустрічі.

 

Фото-звіт зустрічі

Всього декілька показових фото та моментів дискусії того чудового вечора 14 травня.

Розпочав дикусію Сергій Лахно, – виконавчий директор ТОВ «Ріттал Україна». Традиційно й щорічно компанія запрошує в Ганновер до 50 інженерів та керівників підприємств з України. Відповідаючи на запитання ведучого про наші стан та готовність до 4.0, Сергій Володимирович  згадував про ігнорування технічних стандартів, парадигми «щоб дешеве», небажання платити за ліцензійне програмне забезпечення і т.д. Звісно, це не про всіх, але тих 5-10% просунутих замовників – надто мало, щоб говорити про тотальну нашу синхронізацію з Європою.

******

Ролик про інновації від «Фенікс Контакт Україна», що демонстрував виконавчий директор компанії Андрій Максимець,  не раз згадували потім інші спікери. Зокрема, фразу Андрія про «120 інновацій на рік».

Як далеко українським підприємствам до таких показників чи хоча б визначення КРІ в цій сфері? – питання риторичні.

******

Володимир Михайлов (зліва), – технічний директор IT-Enterprise, дуже гарно описав зміни в технологічному світі, починаючи з 2014 року (детальніше – тут). Коментуючи цей рік, він наголосив, що

питання бізнес цінності в 4.0 («що це дає?») – є головним для українських промисловців. 2-х днів в Ганновері було достатньо українським ІТ-директорам (що були в делегації IT-Enterprise), щоб відповісти для себе на це питання.

Оцінка цікава, якщо взяти до уваги потужні маркетингові комунікації цієї компанії! Виходить на те, що все-ж – «краще 1 раз побачити»! Можливо, ще й тому, що такого рівня демонстрації технологій й в таких масштабах в Україні немає.

******

Сергій Буланча (справа), директор ТОВ «Профдрайв» каже, що «купив квиток в майбутнє на 25 років вперед». Мається на увазі сильні враження від 1-го візиту в Ганновер. На жаль, Україна виглядає далеко не кращим чином на фоні цієї світової виставки №1. Й навіть те, як у нас презентують інновації провідні бренди. Сергій жваво коментував технологічні тренди, а також різницю в підходах між Європою та Україною.


Артур Коробов (відповідальний за напрямок І4-0 в «Фенікс Контакт Україна», зліва) чудово розкрив нову тему про open source та нові можливості PLC. Він каже, що професійні спільноти відтепер можуть значно спростити та покращити доступ до програмних продуктів – в тому числі на рівні PLC.

******

Юрій Нікітін, директор «Юнівей консалтинг груп» (на фото зліва) в 3-ій панелі про стан та розвиток екосистем, розказав про системні підходи в інноваційному менеджменті, як до цього підходять на Заході – та як у нас. Достатньо однієї цифри: наша держава вкладає в науку 0,16% від ВВП – в ЄС це  2-3%. Навіть без переводу в абсолютні величини, цього достатньо, щоб розуміти «серйозність» намірів останніх урядів та ціну заяв їх чільників про розвиток інноваційного середовища. Який вихід з цього становища? – «тільки краще співпрацювати та задіювати євро-фонди» – каже Юрій Нікітін.

Ірина Яненкова (по центру), доктор економічних наук, старший науковий співробітник НАНУ, каже що потенціал науки ще високий. Вона розвіює міф про «відсутність прикладних досліджень» в НАНУ. «Нам платить бізнес і всі наші розробки впроваджуються» – каже Ірина. «Продукти та рішення … а не тільки мізки» – ось глобальне позиціонування українських ІТ-розробників до якого потрібно прагнути, каже Володимир Варгола, директор з розвитку бізнесу SoftElegance (справа на фото). Й хоча багато учасників ринку це розуміють, ситуація змінюється не так швидко. Ще й тому, що для виробництва рішень потрібна краща інтеграція в ланцюжки цінності – і не тільки «там», а й «тут».

******

Анатолій Пушкар (справа), зам. голови Національного Органу Стандартизації та директор Асоціації виробників кабельної продукції України підняв в дискусії ряд важливих питань як щодо стандартизації, так і щодо цінової політики ІТ-компаній на українському ринку. «Ми в своїй галузі працюємо по ринковим цінам в Європі та США. Але ми розуміємо, що український ринок інший – й цінова політика тут зовсім інша. Ми не так заробляємо, але намагаємось утримати свою долю та підтримати своїх партнерів. Чому ви так не робите?» Володимир Варгола парирував, що в Європі дефіцит програмістів – в 500 тис роб. місць. Якщо наша ІТ-галузь не буде тримати ціни й платити тут по європейським міркам, – «повтікають всі».

Марина Колесник (зліва) – приїхала з Харкова, представляє  ХАІ. Вона зацікавлена в співпраці з рядом членів АППАУ, комерційних організацій. Й також важливо було познайомитись з іншими ВНЗ що були на зустрічі. НУХТ, КПІ, КНУБА, – всі наші київські лідери, члени АППАУ були тут.

******

Зустріч мала цікавих модераторів. Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» не тільки задавав «правильні» запитання, але ще й встигав коментувати та направляти дискусію до вже визнаних в спільноті 4.0 викликів промислового розвитку. Зокрема, він наголосив, що стратегічний курс держави на розвиток хайтек неможливий без промисловості. Подібної «еволюції» немає ніде в світі.

Денис Базилевич (справа), керівник Медіа-хабу 4.0 та групи GR в нашій Раді 4.0 модерував 1-шу панельну. До речі, саме Денис є ініціатором ряду заходів, куди активно інтегруються обидві спільноти – АППАУ та рух 4.0 разом зі своїми членами. В лютому це був Європейський індустріальний день. В червні відбудеться Український індустріальний тиждень.

 

В продовження – про синхронізацію в рамках наших стратегічних викликів

До певної міри, такі зустрічі є своєрідною «груповою терапією» для діагностики та видужання, тобто прискорення наших темпів розвитку. Заряд натхнення, нові ідеї, а також нових партнерів отримали багато учасників зустрічі.

Якщо більш стратегічно дивитись на результати зустрічі в рамках викликів для інноваторів, що були визначені пів-року тому, то можемо констатувати наступний прогрес

  1. Посилюють та консолідують свої позиції інноватори 4.0. А саме – бренди промислової автоматизації та великі інтегратори розробники ІТ – АСУТП. Всі вони також покращують динаміку в своїй промоції. Саме ці інноватори й здатні залучати промислових замовників, – й це добре проілюстровано на цій зустрічі з боку IT-Enterprise та 2-х німецьких брендів.
  2. Серед цих інноваторів є достатня єдність в поглядах по відношенню до світових трендів й того «де Україна». Це важлива передумова для покращення результатів наступних конкурсів та проектів розвитку, де в 2016-17 ми бачили не розуміння ринком цих тенденцій.
  3. Значно більш консолідовано виглядає група ВНЗ (кафедри АКІТ, ІАСУ..) – їх дружня готовність приймати участь в проекті ІІоТ, приїзд ХАІ на цю зустріч (в додачу до традиційних вже відвідин подібних зустрічей київськими ВНЗ), дні ТДА на цьому тижні в НУХТ– подібних знакових речей чимало. Й ми нарешті перейшли до конкретних кроків з НАНУ – спільний круглий стіл планується в червні.

Також є значно кращий рівень консолідації з іншими бізнес- та урядовими структурами. На цій зустрічі були представники МЕРТ, партнери з бізнес-асоціацій, виступали та модерували колеги з ТПП, аналітичних агентств та медіа-хабу 4.0.

Але мабуть це й все. Прогрес в інших напрямках – все ще слабкий.

 

Виклики – які ще не подолані

Декілька інших, – скоріше критичних ремарок – рефлексій до цих дискусій про синхронізацію

  • Про позицію українських лідерів. В сенсі розуміння та наближення до світових практик, Rittal, Phoenix Contact, Siemens, Schneider Electric – як і декілька інших німецьких брендів, – роблять величезний вклад в розвиток української інженерії. Чого й близько немає в українських, державних чи інших інституцій, хто мав би хоч трішки дбати про те, щоб наші керівники знали та розуміли, що відбувається світі.

    Якщо до цих брендів додати федеральні програми німецького уряду (як GIZ та інші по розвитку та підтримці української науки, бізнесу та промисловості), то виходить на те, що німці (більш широко – європейці) вкладають в нас в рази більше, ніж власні уряди.

    Або наприклад, інші бізнес-асоціації (включно з ІТ), чи керівники великих пром. підприємств – яких ми ну ніяк не можемо залучити до спільних програм в русі 4.0.
  • «Поза межами» оцінок про Hannover Messe. Між тим і наш рух в Україні не можна назвати «стрімким». На фоні побаченого в Ганновері, ось буквально 3 показові факти з цього ж квітня-травня
    • Кількість ВНЗ, що готові включитись в наш флагманський проект ІІоТ в 2 рази перевищує кількість комерційних учасників ринку. Серед останніх – немає поки жодного світового бренду промислової автоматизації. Про ІТ мовчимо взагалі. Питання місцевої експертизи підіймалось не раз як замовниками, так і інтеграторами. В русі 4.0 ми очікуємо, що після «А» потрібно говорити «Б» – брендам потрібно змінювати підходи щодо власної експертизи тут. Так як це вже робить «Фенікс Контакт Україна», визначивши позицію відповідального по 4.0.
    • На конференцію 4.0 в Інтерпайпі все ще важко набрати спікерів. Тобто, розказати про свої кейси 4.0 для промисловості – тут в Україні, а не в Німеччині, – в нас як і рік-два тому, – особливо нікому?
    • Найбільші замовники з Металургії, Енергетики, Машинобудування та Нафтогазу – як і раніше, – «поза грою». Керівники департаментів АСУТП-ІТ просто ігнорують подібні зустрічі. З «великих», тільки «УкрГазВидобування» були на цій зустрічі. Між тим, подібна – відрефлексована та концентрована інформація про світовий рівень та тренди, – мала б бути найбільш потрібною саме для замовників.

Перепрошую за цю «ложку дьогтю» – але все це до того, що розслаблятись не варто. Так – ми вже навчились майже однаково бачити світ та ідентифікувати себе по відношенню до нього. Але темпи, темпи.. – все ще слабкі.

********

Все-ж, зустріч 14 травня була позитивною у всіх відношеннях. Єдиний попит, що ми не задовольнили – це про детальне представлення use-cases з Ганновера. Постараємось зробити це на найближчому вебінарі. Щодо інших подій – а їх багато, – слідкуйте за анонсами та енергійніше інтегруйтесь в програми #ДієвеПартнерство. Зокрема, цілий ряд важливих та цікавих дискусій в подібному форматі буде на наступному тижні в Запоріжжі в рамках форуму “Цифрова економіка”  приєднуйтесь.

І найголовніший підсумок зустрічі – ініціативна група по організації українського стенду на Hannover Messe 2019 – створена! Побажаємо їй успіху й надіємось бачити Industrial hitech Ukraine наступного року в Ганновері.

Ще раз дякуємо нашим спонсорам поїздки в Ганновер – компанії «Ріттал Україна»,  нашим партнерам з HUB 4.0 які вже традиційно підтримують нас в подібних акціях, а також всім нашим спікерам, модераторам та учасникам зустрічі.

P.S. повний, чудовий фото-альбом від HUB 4.0 цієї зустрічі можна переглянути тут.

 

Юрчак Олександр

 

 

Alexandre Yurchak
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0