Звіт по конференції «Розвиток кластерів в ІоТ – обміни Україна – Польща»

Конференція що відбулась 30 серпня в Києві стала заключною в проекті ЕаР Plus, що з січня 2018 АППАУ вела разом з польськими партнерами  – Люблінським науково-технічним парком та кластером «ІоТ Польща». В цьому звіті ми резюмуємо головні висновки та думки, що звучали на цій конференції.

Кластерна тема

 

Кластерна тема була винесена в ряд доповідей та в панельну дискусію, й мала на меті об’єднати експертів в ключових питаннях кластеризації з 3-х країн, – Польщі, Литви та України. Зокрема, литовський гість Марюс Парешчюс, президент кластерів ІКТ країн Балтії мав задавати «планку» стандартів та кращих практик ЄС.

 

Інтерес до теми напередодні АППАУ спеціально «розігрівала» оглядом наших реалій, акцентуючи на відсутності належної державної політики та підтримки в цьому ключовому (за європейськими мірками) питанні економічного зростання та конкурентоздатності секторів хайтек. Український досвід далі в окремій секції озвучували голова наглядової ради Clust.Ua Михайло Крикунов, менеджер федерації роботодавців автомобільної промисловості Олена Чепіжко, керівник Kyiv IT-cluster Наталія Веремеєва та директор АППАУ Олександр Юрчак.

В цілому, висновки цих експертів були однакові в наступних моментах

  • Україна все ще входить в професійний процес кластеризації. На відміну від Польщі та Литви в нас ще немає професійних підходів до кластеризації, в тому числі, – до сертифікацій по якості управління кластерами. Подібні процеси є важливими та показовими для розуміння еволюції та динаміки росту. Наприклад, за словами литовського гостя, в Литві є зареєстрованих 70 кластерів, з них 30 – діючими, а з них тільки 13 сертифікованими на «бронзовий» (початковий) рівень якості. В Україні поки немає жодного сертифікованого по стандартам ЄС кластера.
  • Польські та литовські колеги були досить відвертими (навіть дещо категоричними) з точки зору оцінки ролі держави. Саме держава є тим спусковим механізмом та координатором, що має проводити процеси кластеризації по секторам та регіонам. В Європі саме вона фінансує програми підтримки кластерного розвитку. В Україні сказати щось конкретне про підтримку держави українським учасникам було важко – тим більше, що цілий ряд запрошених чиновників не з’явились на цю конференцію.
  • Оцінка українських експертів щодо динаміки кластеризації в Україні характеризується одним дієприкметником – SLOW. В нас все відбувається дуже повільно. За виключенням ІТ-галузі й окремих її кластерів як львівський, експерти також відмічали в якості бар’єру недовіру «всіх до всіх». На фоні відсутності будь-якої системної, сталої підтримки, це заважає учасникам ринку швидше організовувати спільні формати дій по розвитку секторів економіки.

Водночас, ці висновки та репліки звучали радше в позитивному контексті –

спільноти ІТ, ІоТ, ІІоТ, АППАУ, Індустрії 4.0, промисловців та інші вже є достатньо організованими, сильними та чисельними, щоб брати більше ініціативи на себе, залучати іноземних партнерів, показувати приклади співпраці іншим кластерам, але також й вимагати від держави виконувати свої функції

Це відмічали також польські та литовські колеги.

 

Виступ ДТЕК

 

Виступ представника ДТЕК, Євгена Ковніра, менеджера акселераційної програми ДТЕК виокремлюється серед інших по ряду причин. Гарна англійська, сміливі пасажі до переваг інноваційного розвитку та швидких експериментів (fail fast), яскраві коментарі до поточної ситуації активів в ДТЕК – все разом, це робило певний «зсув парадигми» учасників ринку, – особливо тих, хто давно працює з промисловцями чи енергетиками. Сьогодні в програмі є на вході вже більше 700 пропозицій, – це дасть змогу відфільтрувати кілька десятків найбільш якісних, й, відповідно, розпочати реалізовувати ідею промислових інновацій, а також підтримки інноваторів.

 

 

Розвиток ІІоТ – статус-кво та «що далі»

 

Секція ІІоТ зібрала чимало представників промислових систем управління та окремих девайсів. Тут виступали члени АППАУ. Виконавчий директор «Фенікс Контакт Україна» Андрій Максимець, зав. кафедрою ХАІ, керівник проекту ALLIOT, д.т.н. професор В’ячеслав Харченко, керівник проектів з IT-Enterprise Руслан Назаренко, Олександр Степанець з КПІ та технічний директор АППАУ Максим Романов – разом дали розгорнуті погляди на розвиток ІІоТ по різним сегментам ринку. Цікаву пропозицію по розвитку співпраці з Польщею зробив в своїй доповіді Руслан Назаренко. Можливо, це є першою конкретною відповіддю на пропозицію польського колеги – керівника кластеру «ІоТ Польща» про єднання українських та польських розробників в спільних розробках для ЄС та світу, що прозвучала ще в січні. Важливу «лікнепівську» презентацію Максима Романова про 10 ключових відмінностей ІІоТ vs IoT можна переглянути за цим посиланням. Пара «Артезія-КПІ» знову демонструвала сучасне розуміння концепції smart (IIoT-enabled) devices на прикладі розумного конденсатовідвідника. А професор Харченко В’ячеслав продемонстрував, як окрема кафедра (ХАІ) може створювати власну екосистему та розвивати чисельні партнерства, включно з міжнародними в сфері ІТ та ІІоТ.

 

Єднання з представниками ІоТ

 

Присутність В2С напрямку в ІоТ підтримувалась чисельними партнерами та медіа-партнерами – ІоТ Hub, Hub 4.0, iHub, Kyiv IT-cluster, IoT Ukraine. В секції ІоТ виступали представники вказаних організацій – Євген Лохматов, СЕО Fractal, Сергій Кравцов, СЕО Evergreen, Валерій Яковенко, СЕО Drone.ua та Олег Стефанюк, президент IoT Ukraine.  Тут була своя тематика, багата на презентації інноваційних продуктів та рішень. Євген Лохматов цього разу представив не тільки ідею та реалізацію свого універсального «конфігуратора-платформи ІоТ», але й детально зупинився на бізнес-моделі, зокрема перевагах для партнерської мережі. Сергій Кравцов продемонстрував універсальність ідеї ІоТ для будь-яких побутових приладів на прикладі свого Corezoid. Ну і звісно, в області дронів Валерій Яковенко вже традиційно надає захоплюючу розповідь про перспективи цього напрямку для багатьох сегментів ринку.

 

Головні висновки та заклики до співпраці

 

Учасники конференції були досить консолідованими в своїх думках та оцінках щодо спільних викликів та їх реалізації. Резюмуємо їх по наступним 3 категоріях

  1. Посилення міжнародної співпраці

В рамках програми ЕаР Plus АППАУ буде й надалі розвивати співпрацю з партнерами з Польщі, Литви, а також іншими країнами ЄС та Східного партнерства (Білорусь, Молдова, Грузія). Перспектива отримання в найближчі місяці статусу bronze label від ЄС, про що було заявлено на конференції, виводить нашу асоціацію на перші місця в кластерному русі України, й також зміцнює довіру міжнародних партнерів. Відповідно ми закликаємо наших членів активно включатись в ці процеси й активніше використовувати вже існуючі можливості. Більше всього на цій конференції наші гості говорили про 2 проекти.

  • Подавайтесь на програму Connected cars, яка передбачає фінансування стартапів та МСБ на суми по 60 тис євро. Люблінський парк вже отримав більше 5 таких грантів й має досвід участі. Це останній кол (подача заявок) й дедлайн вже 18 жовтня.
  • Включайтесь в програму Poland prize в якій польський уряд забезпечує фінансування та розвиток стартапів. Програма відкрита й для українських стартапів.

Про інші можливості кластерного розвитку в рамках АППАУ – буде окрема комунікація в найближчі тижні.

 

  1. Прискорення процесів кластеризації в Україні в хайтек сегментах.

Конференція підтвердила, що українські сектори хайтек (вкл з промисловими) мають значно прискорити рух до кластеризації. Цей процес є визнанням кластерів як драйверу зростання, смарт спеціалізації регіонів, це є також підтвердження європейських практик, зокрема Угоди про Асоціацію – про яку так багато говорять українські уряди і вже багато років. На цьому фоні тотальних визнань переваг кластерів та смарт спеціалізації від чисельних органів влади, залишається незрозумілим чому урядовці за невеличким виключенням (по 1-ій людині від МЕРТ та МОН – й на пару годин), проігнорували цю конференцію.

Як ми відмічали в попередніх оглядах, поняття кластерів – й особливо на регіональному рівні, в Україні часто доводять до профанації й владні органи радше несвідомо, але цьому сприяють. В уряду, очевидно, немає ніякої системної інформації про кращі практики, стан кластерів в Україні та заходи щодо забезпечення їх сталого зростання. Зрештою, немає відповідальних за цей напрямок.

Відповідно, ця конференція виносить наступні пропозиції

  1. Уряду України необхідно звернути увагу на відсутність діючих, ефективних державних програм в області кластеризації секторів економіки. Зокрема,

    необхідно посилити роль кластерів в промислових хайтек галузях як драйверів економічного зростання, в тому числі через безпосереднє залучення проактивних кластерних ініціатив до процесу розбудови кластерної стратегії країни.

  2. Як першочергові заходи, протягом 2019 року Уряду необхідно:
    1. Затвердити визначення кластеру як такого та основних його критеріїв
    2. Створити реєстр діючих кластерів та ввести внутрішні критерії їх оцінки, аналогічні відповідним критеріям ЄС
    3. Провести навчання та запровадити програму розвитку кваліфікацій менеджерів кластерів
    4. Започаткувати щорічні національні конференції з обміну кластерним досвідом
    5. Започаткувати інклюзивний по відношенню до наявного бізнесу та кластерних ініціатив процес створення дорожньої карти розвитку кластерів України
  3. Зі свого боку, разом з Агентством кластерного розвитку Clust.ua, Федерацією роботодавців автомобільної галузі, київським IT-кластером та Прикарпатським еко-енергетичним кластером, АППАУ виносить на затвердження Ради 4.0 ініціативу про створення «Клубу хайтек кластерів», покликану сприяти обміну та популяризації кращих практик серед менеджменту кластерів та їх членів.

Офіційний лист прем’єр міністру України з підписами керівників вказаних кластерів буде направлений на наступному тижні. Запрошуються інші колеги.

  1. Розвиток ІоТ та ІІоТ напрямків

Стосовно темпів технологічного розвитку напрямків ІоТ та ІІоТ – як основи 4-ої промислової революції, конференція продемонструвала ріст та консолідацію інноваторів по обох напрямках, а також відмінності по технологіям. Й хоча секція ІоТ були нечисельною, ми добре знаємо, що стартапів, які рухаються в цьому напрямку в Україні – десятки, а можливо вже й сотні. Тим не менше, їх відсутність на цій конференції може говорити про те, що кластерам в ІКТ необхідні власні процеси консолідації, як це робить АППАУ разом  з рухом 4.0. Наразі нам очевидна наступна для ІІоТ аженда розвитку

  1. Прискорення процесів стандартизації та просвіти в області ІоТ-ІІоТ: ми пропонуємо чисельним кафедрам  (включно з членами АППАУ), що почали викладання курсів ІоТ взяти на себе відповідальність за цей напрямок. Industrial Internet Consortium регламентує сьогодні десятки стандартів та кращих практик в цій області. Наша конференція показала, що в Україні вони маловідомі, в той час як кафедри ЗВО фокусовані виключно на навчанні студентів. Ми маємо також ще дуже мало лідерів та експертів, які здатні популяризувати ті чи інші напрямки в області ІІоТ.
  2. Ми також закликаємо учасників та експертів ринку активніше приєднуватись та підтримувати (в тому числі фінансово) Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація», що діє сьогодні виключно за рахунок бюджету АППАУ, а експерти – на волонтерських засадах. В ньому вже йдуть роботи по гармонізації українських стандартів на відповідність стандартам ЄС, зокрема в області кібер-безпеки та функціональної безпеки. Очевидно, що це і є наші пріоритетні стандарти в області ІІоТ.
  3. Прискорити консолідацію в практичних, розвиткових проектах. Зокрема, наразі в Україні є 2 діючі проекти розвитку ІІоТ – акселераційна програма ДТЕК, в якій є чимало кейсів на тему ІІоТ та проект АППАУ «10-топ застосувань ІІоТ в Україні». Проекти мають різні цілі та завдання, але обидва є корисними для розвитку інноваторів.  Дотичним до п.1 є мета проекту по популяризації ІІоТ – випуску та перекладам статей, блогів, звітів, білих книг тощо. З урахуванням, що дата подання на ДТЕК 4 вересня, до кінця року «10-топ» залишається єдиним проектом, що популяризує та розвиває не тільки інноваторів ІІоТ, але також ринок кінцевих замовників. Наразі, АППАУ шукає спонсорів для цього проекту.

Окремі учасники конференції відмітили факт використання англійської мови (без перекладу), як якісний показник росту та еволюції промислових хайтек. Безперечно, цей момент, разом з високою якістю наших експертів та їх презентацій доводять, що Україна має великий потенціал розробників, й що ми рухаємось вперед. Це відмітили також в своїх коментарях польські та литовські колеги.

В цьому сенсі конференція проекту ЕаР Plus – крім головної цілі по обміну та покращенню відносин з польськими колегами, відіграла важливу роль в першій, справжній консолідації наших інноваторів ІоТ-ІІоТ, а також експертів кластерного розвитку.

 

 

 

Корисна інформація по темі:

Відео з Михайлом Крикуновим

Відео з Романом Кравченко

Відео з Міхал Пукач

 

 

 

Misha Fedak
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0