Співпраця як рушійна сила 4.0 – який стан та виклики на 2019
20 листопада в Києві відбудеться конференція «Співпраця як рушійна сила в 4.0». Її назва підкреслює, що розвиток Індустрії 4.0 в нашій державі залежить насамперед від консолідації зусиль головних стейкхолдерів – промисловців, інженерних компаній, розробників та інтеграторів з ІТ та АСУТП, урядовців та науковців, освітян та агентств розвитку, асоціацій та кластерів. Уряд є надто слабким, реформи – надто повільні, щоб мати великі надії на серйозні зрушення «зверху». Й особливо – напередодні виборів. Тільки разом, консолідуючи зусилля всіх стейкхолдерів, ми можемо зупинити процеси де-індустріалізації, та перезапустити екосистеми інновацій для промислових секторів.
В цьому звіті – огляд стану співпраці в форматі #ДієвеПартнерство за попередній період та напрямки розвитку на 2019.
Передумови та історія ініціативи #ДієвеПартнерство
Цінності об’єднання та спільного розвитку лежать в основі діяльності від початку створення АППАУ. Цей фрейм «дорожня карта розвитку промислових АСУ», що постійно презентується у всіх публічних виступах АППАУ з 2013 року говорить, що все починається з дієвої спільноти.
Але заклики до єднання властиві багатьом подібним асоціаціям. Інша справа, що АППАУ свідомо культивувала та перетворила цю цінність в певні інструменти розвитку як своєї асоціації, так і всього ринку промислової автоматизації. До остаточного формулювання програми #ДієвеПартнерство лежав довгий шлях проб та помилок. На протязі 2012-15 рр можна згадати як приклади спроби формування навчальних програм для інтеграторів в області проектного управління, чисельні спроби знайти союзників серед державних агентств в області стандартів, чи спроби об’єднати технічних директорів підприємств у клубі з відповідною назвою, чи – ВНЗ в єдиному Робочому комітеті з просвіти, підготовки та перепідготовки кадрів тощо. Все це був fail в чистому вигляді.
Ми зіштовхнулись з великими перешкодами й перш за все так званої «культури 2.0» – короткострокового мислення, нігілізму, приреченості, інфантильності (все має робити держава), відсутності лідерства й типово українського «тільки для себе».
Переломним моментом можна вважати Форуми лідерів 2016-17 рр. на яких питання лідерства головних гравців ринку АСУТП, їх вивід на сцену в контексті ключових питань розвитку сформував певний пул експертів-лідерів по напрямкам. Тоді ж вперше достатню активність проявив 1-ий великий замовник – ним був АМКР в особі Максима Романова, що запустив серію Хакатонів.
До форуму лідерів 2017 року АППАУ проводить опитування ринку та формує спеціальний звіт, де свідомо фіксує виклики ринку в області співпраці, зокрема вказує, що спроби вижити поодинці – в бідній та недієздатній державі, – приречені. Тільки разом вирішуючи завдання стратегічного характеру (кадри, інновації, стандарти, експорт…) гравці здатні протистояти загрозам деградації. В цьому звіті вперше звучить назва ініціативи – #ДієвеПартнерство.
На форумі 2017 АППАУ виносить на загальний огляд ключові проекти розвитку у співпраці партнерів. Три головні критерії відбору таких проектів –
- Направленість – дії направлені на досягнення серйозних зрушень на протязі короткого періоду, але в стратегічних областях розвитку. Саме тому – Think big. Start small. Scale fast
- Кількість партнерів – 2-3 партнерів, це – мінімум
- Проектний характер – мова не про разові маленькі заходи як 1 круглий стіл чи семінар, чи навіть конференція, а про певну послідовність (серію) заходів та робіт й що веде до конкретних результатів.
Ініціатива #ДієвеПартнерство по-іншому позиціонувала АППАУ – зовні як спільноту «небайдужих», що намагаються вирішувати стратегічні питання розвитку національного рівня власними силами. І всередині – як next level of collaboration, – виконавча дирекція на протязі року закликала та стимулювала учасників асоціації швидше розвивати проектні формати співпраці.
Головними здобутками 2017 стали конкурс 4.0 з CIS-Events та 1-ий ландшафт інноваторів 4.0 (робота тривала 3 місяці), 1-ий експортний захід в Берліні, 1-ша конференція 4.0 на Інтерпайп, створення та початок роботи Технічного комітету 185 «Промислова автоматизація».
По закінченні року, АППАУ підвела підсумки й визначила кращі компанії у співпраці.
Головні напрямки співпраці та результати в 2018
Кількість ініціатив в цьому році зростає. Найбільш цікавими ініціативами в руслі #ДієвеПартнерство в цьому році можна вважати наступні напрямки та проекти
- Консолідація стейкхолдерів з різних категорій навколо стратегії 4.0
- Створення Ради 4.0 – виконавча Рада збиралась в 2018 декілька разів, визначені керівники груп та напрямків, й діяльність Ради сприяла створенню національної стратегії 4.0 та розгортанню робочих груп. Таким чином, рух отримав діючий виконавчий орган, чого неможливо було досягти 2016 року.
- Окрема група працювала над створення Національної стратегії «Індустрія 4.0». Спочатку в рамках Координаційної ради Digital Agenda Ukraine, пізніше – в проекті з міжнародним донором, група вийшла на створення 1-го фундаментального документу (80 стр), що детально обгрунтовує плани розвитку 4.0 в Україні. Всього до розробки та обговорення положень стратегії було залучено близько 15 експертів з самих різних категорій стейкхолдерів.
- Група «Ре-індустріалізація» – спільна група представників ТПП України, Держпромзовнішекспертиза, АППАУ, Upromex, МЕРТ та офісу реформ КМУ організувала декілька важливих подій, націлених на залучення різних експертних спільнот та регіонів до питань промислового розвитку України.
- Регіональні Стратегічні сесії по 4.0 – перша така сесія з метою створення єдиної регіональної стратегії промислових хайтек за участю мерії, ОДА, агенції розвитку Дніпра, АППАУ, провідних підприємств регіону та за підтримки німецької консалтингової компанії TUM International пройде в Дніпрі в грудні.
- Окрема варто відмітити початок об’єднання кластерних спільнот – включно з підготовкою заяви до КМУ про незадовільний стан розвитку кластерів в Україні.
- Дуже важливими є питання забезпечення фінансової спроможності виконувати подібні завдання – до питань фінансування стратегічних проектів розвитку в 4.0 в 2017-18 були залучені міжнародні донори, а також партнери з Агенції Європейських інновацій та НАНУ.
- Розгортання мережі Центрів 4.0
Концепція центрів 4.0 отримала повну підтримку членів АППАУ – завдяки ним, Центри 4.0 були створені в Одесі (на базі ОНАХТ), Харкові (ХАІ), й очікується до кінця року в КПІ. Центри 4.0 демонструють інший – значно вищий, – рівень співпраці та залучення до ринкових ініціатив АППАУ та руху 4.0 й створюють в себе високий потенціал просвіти-освіти та R&D. В рамках цієї ініціативи круглі столи та обговорення питань кращої взаємодії з ринком пройшли в Івано-Франківську, Львові, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі. Загалом, більше 10 комерційних учасників членів АППАУ активно підтримували ці заходи – в тому числі, фінансово. - Створення та ріст справжньої технологічної експертизи по напрямкам 4.0
ІІоТ – проекти EaP Plus по розвитку кластерів ІоТ з Польщею та проект АППАУ «10-топ застосувань IIoT» – обидва гостро підняли питання про стан та виклики в області ІІоТ – ІоТ. Серед них – окреме питання про наявність use-cases, що відповідають ключовим проблемам українських замовників. Парами та трійками в цю роботу включились більше 10 учасників руху 4.0 та АППУ – КПІ, НУХТ, ОНАХТ, ХАІ, Артезія, «Сіменс-Україна», Overvis, Мікрол, КМА, «Синергія» та інші. Стан 1-го опитування по ІІоТ фіксується в окремому аналітичному звіті АППАУ.- В рамках Ради 4.0 запускається Робоча група по створенню дорожньої карти цифрової трансформації по Укрзалізниці. Це перша дорожня, галузева карта DX що буде створена в Україні. В робочу групу ввійшли керівники 6 організацій – Інжинірингова компанія «Восток», IT-Enterprise, Центр технічних рішень, ІМАТЕК, Залізничавтоматика та виконавча дирекція АППАУ. Важливим в запуску цієї РГ є консолідація експертів по відношенню до підходів УЗ – спільна заява «яке НЕ треба розпочинати..» стає 1-им кейсом спільноти у фіксації гірших практик. Насправді, визнання помилок – це важливий крок в еволюції, й експерти спонукають до цього чисельних стейкхолдерів 4.0.
- Запуск регулярної аналітики та аналітичних робіт
В 2018 р. АППАУ де-факто відкриває власний, маленький аналітичний центр – аналітичні звіти про стан 4.0 виходять по напрямкам ІІоТ, інноваційних екосистем на базі ВНЗ, машинобудування, регіональних політик, кращих практик на національному рівні, пулу інноваторів для Енергетики тощо. В кінці року запущене опитування по готовності до 4.0 – звіт очікується в кінці листопада. В опитуваннях, що тривали в рамках цих робіт активну підтримку та участь виявили більше 10-ка партнерів та багато експертів ринку.Окремо варто відзначити співпрацю АППАУ, IT-Enterprise та ПАТ «ФЕД» у створенні 1-го кейс-стаді в області 4.0 - Залучення замовників та ринку до розгортання технологій 4.0
В 2018 продовжилась активна взаємодія з великими промисловими підприємствами по їх залученню до технологій 4.0 та формуванню відповідних технічних політик. Конференція 4.0 та відвідини заводів Інтерпайп, спец. семінар з ДТЕК, взаємодія з дочками НАК «Нафтогаз», спільні дії з Запорізькою ТПП та відвідання «Інфоком Лтд», подальші візити на підприємства в Харкові та Одесі, вихід перших кейс-стаді по ФЕД та Інтерпайп – разом все це дозволило сформувати новий тренд та меседж про те, що «саме великі замовники стають драйвером Індустрії 4.0». У всіх цих акціях були задіяні десятки організацій – членів та партнерів АППАУ та руху 4.0.Окремо, варто виділити останній форум IT-Enterprise – консолідація партнерів АСУТП-ІТ тут звучить вже в широкому колі декількох сотень замовників й IT-Enterprise анонсує про власну партнерську екосистему 4.0, дотичну до руху 4.0 та АППАУ.
Напрямки співпраці на 2019
Напрямки співпраці стейкхолдерів на наступний рік визначаються 3-ма факторами
- Проектами стратегічного розвитку, що вже визначені в національній стратегії 4.0 як пріоритетні
- Викликами, що не реалізовані раніше
- Власними ініціативами партнерів
Щодо стратегії, ось загальний портфель проектів на 2019-21 рік
Напрямок №1 «Інституціоналізація» є надважливим у співпраці та лобіюванні стратегії 4.0 та проектів на урядовий рівень й перш за все, в синхронізації її положень з Інноваційною стратегією та Промисловою.
Індустрія 4.0 лежить на перетині цих двох, отже синхронізація та інтеграція просто необхідна. Наразі йдуть експертні обговорення цих 3-х стратегій. Але головне наше завдання на 2019 – не допустити чергового вихолощення та зупинки в розвитку, – базові, головні речі мають реально фіксуватись та фінансуватись, а уряд має нести конкретну відповідальність за визначені напрямки діяльності.
Найважливіші проекти Стратегії, що вже запущені й будуть розгоратись незалежно від підтримки уряду, це
- Розширення мережі Центрів 4.0
- Створення дорожніх карт цифрової трансформації підприємств та галузей
- Створення торгової експортної місії руху 4.0
- «ІТ-фікація»: створення орієнтованих на промисловість Хакатонів та 1-го Маркетплейсу
- Інтернаціоналізація – глибша інтеграція в програми ЄС, як Horizon 2020 тощо.
Серед нереалізованих викликів 2018 , і в яких в 2019 дуже потрібна консолідація зусиль різних стейкхолдерів, відзначимо три наступні
- Шкідлива «мода на стартапи» й відсутність професійних підходів до створення стратегій цифровізації промислових підприємств. Це було дуже добре видно в ініціативах окремих ІТ- інкубаторів, які просто «нав’язали» своє бачення відомим промисловим та енергетичним холдингам. При цьому інженерні компанії, що мають вже апробовані інноваційні рішення та які не підходять під критерій «стартап» були просто “викинуті” з портфелю пропозицій в цих конкурсах. В основі цього лежить велике нерозуміння чисельних стейкхолдерів того, хто генерує інновації на промислових ринках та яким чином вони доходять до кінцевого замовника. Кращий вихід з цього (і який вже пропонує Стратегія 4.0) – це створення дорожніх карт DX, а також запуск інкубаторів промислових стартапів.
- Відсутність апробованих методик та моделей розвитку промислових хайтек, – зокрема моделі інноваційної екосистеми. На фоні чисельних агентств розвитку, науковців та консультантів, асоціацій та кластерів, урядовців та донорів, що крутяться навколо теми інновацій, це питання узгоджень та єдиного бачення є наразі головним, і що ми відмітили в стратегії 4.0. Подальша відсутність цього бачення веде до чисельних перекосів, в тому числі на державному рівні – п.1) відмічений вище і є одним з таких наслідків.
- Не менш важливим, є запуск професійної аналітики по технологічним напрямкам та визначення позиціонування України в світі. Наразі, за дуже рідким виключенням, неможливо знайти будь-яку аналітичну інформацію щодо наших позицій в області ІоТ, 3D, A.I./ML, робототехніки, цифрових близнюків, предиктивної аналітики тощо – й саме по відношенню до промислових сегментів. Це спільне завдання для центрів 4.0, але також експертів з Ради 4.0, АППАУ та руху 4.0. По кожному з цих напрямків експертні групи мають виробляти свої стратегії та пріоритети розвитку. Такі стратегії вже давно необхідні, в тому числі для орієнтації чисельних інноваторів, стартапів, але також піар-агентств та хабів, що продовжують робити хайп на темі 4.0.
Що стосується ініціатив нових та старих партнерів, ми радо підтримаємо їх на всіх точках дотику з вищевказаними проектами та викликами. Натомість, 2019 буде відрізнятись від попередніх років тим, що ми все частіше відмовлятимемо в спробах залучити нас до проектів, що відносяться до «чистого піару» – в умовах обмежених ресурсів та великої кількості власних проектів, нам потрібні конкретні результати, а не просто чергова хвиля хайпу навколо 4.0.
Головний принцип, це бути релевантним – до спільних викликів та цілей, результатів, напрямків своєї спеціалізації, вироблення спільних стандартів взаємодії – все разом це і визначає успіх в співпраці.
Всі ці речі, проекти та ініціативи будуть обговорюватись на конференції 20 листопада на Промисловому форумі. З нами будуть чисельні партнери по Індустрії 4.0 й разом ми будемо обговорювати головні напрямки та проекти співпраці на 2019 рік – запрошуємо до участі.