fbpx

Аналітичний звіт «Стан ринку ІоТ в Україні»

Опитування АППАУ щодо стану ринку ІІоТ – ІоТ відбулось в березні в рамках проекту «Розвиток ІоТ кластерів», що фінансується міжнародним проектом EaP Plus. На прохання виконавчої дирекції АППАУ, коментарі до звіту надав Олександр Степанець, найбільш активний серед ВНЗ учасник проекту «10-топ застосувань ІІоТ в Україні», доцент кафедри АТЕП/ТЕФ – КПІ ім. Ігоря Сікорського.

 

Мої коментарі далі стосуються звіту АППАУ, що можна завантажити тут. В опитуванні взяли участь понад 200 респондентів, серед яких найбільше було представників малого, середнього бізнесу та великих промислових підприємств. Активно себе проявили також науковці, до яких себе віднесли, швидше за все, і викладачі профільних Закладів Вищої Освіти (ЗВО). Вони представляють фактично зріз всього життєвого циклу IoT та головних стейкхолдерів – вендори та виробництво, системна інтеграція, підприємства-споживачі, задіяні в промисловості IT-компанії, освітній та дослідницький сегмент.

Дві третини опитаних так чи інакше вже позиціонують себе як провайдерів IoT, і практично кожний планує це зробити в найближчому часі. І майже кожний при цьому задумується про проблему кібербезпеки IoT, аж до необхідності сертифікації девайсів.

Найцікавішими технологічними сегментами IoT вважаються аналіз даних, розробка платформ чи програмного забезпечення, розумні сенсори. При цьому інтерес до робототехніки та адитивних технологій, що є одним з важливих елементів фабрик майбутнього, порівняно незначний. Можливо, це пов’язано зі значним порогом входу в ці сегменти.

Пропонуються використовувані технології переважно в промисловості, енергетиці, урбаністичній інфраструктурі, у тому числі розумних будинках. Три чверті рішень пропонуються у нас та за кордоном. Своїми перевагами та бізнес-цінностями вони визначають інноваційний рівень, зменшення витрат та енергозбереження. Кожний другий каже, що цінності потрібно транслювати безпосередньо на рівні топ-менеджменту, у тому числі – директору з інновацій. Способи ж підкріплення своїх ідей, демонстрації цінностей можуть бути різними, але найпоширеніші – це точкові пілотні проекти, які можуть ясно показати ROI; комплексний підхід до керування ризиками та зменшенням витрат і подальшою оцінкою потенціалу пропонованих рішень; застосування глибокого аналізу даних у широкому контексті для пошуку неочевидних ідей.

Звичайно, є проблеми і перепони. Інноватори страждають від браку інвесторів та недостатньої синергії всередині локальних екосистем. Ці перепони поглиблюються недостатнім рівнем компетенцій в передових технологіях, таких як машинне навчання, штучний інтелект, інформаційна безпека. Частково цю проблему можна нівелювати, запросивши до колаборації партнерів. Найважливішими компаньйонами вважаються фінансові та інвестиційні організації, вендори промислової автоматизації, інтегратори та дослідницькі центри. Разом з тим більше половини з опитаних відверто говорить, що партнери не готові до кооперації.

Окремі питання опитування в комплексі дають більш чітку картину.

  1. Пріоритетними напрямками IoT вважаються наукоємні сфери, які потребують менше матеріальних ресурсів – аналіз даних, розробка програмних платформ і прикладного програмного забезпечення, окремі розумні пристрої. Тобто те, у чому можуть мати успіх як інжинірингові компанії, так і наукові колективи, і де основним ресурсом є кваліфіковані фахівці.
  2. Так як більшість опитаних так чи інакше пов’язана з промисловістю, то питання безпеки та кібербезпеки є одним із факторів, що стримують впровадження IoT;
  3. Очевидна тенденція до росту зацікавленості в IoT, причому як драйвери впровадження вже розглядаються не тільки і не стільки власне вартість, а забезпечення додаткових цінностей і можливостей, які надає IoT.
  4. Орієнтація на промисловість, де все відносно повільно та інертно, на противагу споживацькому ринку, ігнорує потребу у швидкому виході на ринок як бізнес-цінність.
  5. Спільнота сигналить про необхідність партнерства всередині себе. Учасники сподіваються на взаємовигідне співробітництво, але досі мають перепони у спілкуванні: відсутні структури чи локальні об’єднання.

Ідеологія IoT – це розумна взаємодія. І саме взаємодії в екосистемах не вистачає учасникам ринку.

Щоб інтерпретувати ці дані, – ось декілька додаткових коментарів по цьому питанню, але вже в контексті останніх проектів АППАУ та руху 4.0

  1. Звіт ясно вказує, що на перший план виходять нові цінності, які можуть дати вигоду (або нові вигоди) бізнесу. Але також нові методи їх демонстрації як пілотні проекти. І дійсно – опитування було в березні, а в червні вийшла програма DTEK Energy Accelerator, яка явно демонструє прихильність до команд, що готові впроваджувати новітні рішення в «пілотах». Одне з найчастіших питань, що задавали топ-менеджери цього найбільшого холдингу на останній зустрічі з АППАУ – «Скільки часу вам потрібно для реалізації пілотного проекту?».
  2. Учасники опитування, як барьєр в співпраці говорять про недостатні комунікації, слабку екосистему створення інновацій та неготовність потенційних партнерів до співпраці. Можна намагатися зробити все своїми силами, до останнього не показуючи нічого назовні, втратити час і з високою ймовірністю поховати гарну ідею. А можна об’єднатися з тими, хто доповнює прогалини у ваших компетенціях, і спробувати працювати разом. Проект «ТОП 10 застосувань IIoT в Україні» якраз є прикладом такої «майже примусової» колаборації стейкхолдерів, що вже має позитивні результати. Зокрема, наш спільний проект «КПІ» – «Артезія» по розумних конденсатовідвідниках в архітектурах ІІоТ вже тричі (в чомусь навіть несподівано й для нас) представляється на великих зібраннях руху 4.0. Це сталось, перш за все, тому, що Вадим Лебідь, директор «Артезія» в один момент вирішив більше не “ховати” свої інноваційні ідеї виключно в межах своєї фірми. Водночас, по словам виконавчої дирекції АППАУ, організатора проекту, багато комерційних учасників не поспішають пропонувати свої use-cases для співпраці з іншими учасниками, в тому числі з ЗВО. Олександр Юрчак, директор АППАУ говорить, що в проекті «10-топ» й досі ЗВО більше, ніж комерційних учасників. Між тим, саме такі приклади співпраці дуже необхідні сьогодні на ринку – остання зустріч з ДТЕК це яскраво показала. Тоді хто саме не готовий до співпраці?
  3. Звіт також вказує, що найважливішими партнерами в розвитку ІоТ є (крім інвесторів) вендори промислової автоматизації та R&D центри. Звісно, – в КПІ і тим більше на нашій кафедрі ми не можемо жалітись на брак уваги від вендорів. Водночас, темпи розвитку, що задають останніми роками АППАУ й, власне, ряд передових замовників як ДТЕК, явно вищі від того рівня готовності до співпраці, що демонструють вендори. На мою думку, вендорам давно пора змінювати підходи від просто передачі обладнання чи співпраці в навчанні – до набагато глибшої інтеграції саме в інноваційні цикли нових рішень. Навіть для нас в ЗВО, очевидно, що ринок цього хоче і вже давно. Вендори були майже відсутні на останній зустрічі з ДТЕК і це красномовно свідчить про їх «готовність» до інновацій. Але не менш очевидно, що це потребує іншої конфігурації компетенцій всередині компаній, постачальників обладнання.

Щодо R&D центрів, які йдуть на 3-му місці в переліку потенційних партнерів, цікаво було б зрозуміти, що мають на увазі учасники опитування? Адже, по інформації від АППАУ, такі центри в Україні відсутні в області промислових хайтек. Натомість, очевидно, що якщо є попит, то це шанс для ЗВО знайти свою нішу в сучасних ринкових умовах та відновити науково-дослідницьку діяльність. Але для цього треба багато працювати над собою і проявляти ініціативу в спілкуванні з компаніями-практиками, більше пропонувати ідеї замість просити про порятунок.

Ми з нетерпінням чекаємо конференції «Розвиток кластерів ІоТ Україна-Польща» 30 серпня, де ці результати опитування ми зможемо подискутувати вживу з колегами – і тим більше з різних країн Східної Європи.

Завантажити весь звіт «Стан ринку IoT» можна за цим посиланням.

Олександр Степанець.

P.S. від редакції АППАУ: цей огляд – тільки невеличкий приклад, свідоцтво величезного потенціалу ЗВО, який все ще не розкритий для учасників ринку. АППАУ закликає всіх комерційних учасників ринку активно підтримувати спільноту ЗВО, – в тому числі в проектах які ми ведемо разом з нашими членами асоціації. На фото – група викладачів на зустрічі в “Фенікс Контакт Україна” в червні 2018. Олександр Степанець – другий справа.

Михайло Федак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: