Нова Рада національного руху 4.0
23 березня в Києві відбудуться вибори нової Ради руху «Індустрія 4.0 в Україні». Цей пост резюмує передумови, попередній склад та завдання нового органу управління.
Передумови
З липня 2016 року, від появи першої Хартії 4.0 та перших зібрань рух «Індустрія 4.0» пройшов чималий шлях. З найбільш позитивних моментів варто відзначити:
- Приєднання до руху близько 90 компаній.
- Вироблення та включення до урядової програми Digital Agenda Ukraine чисельних наших ініціатив.
- Створення власного позиціонування (= експертна платформа для об’єднання промислових хайтек), медійного контенту оффлайн та онлайн, й відповідно – визнання та зростання популярності.
- Залучення ключових стейкхолдерів:
- Топ глобальні бренди Industrial Automation як Siemens, Schneider Electric, ABB, Festo та інші – не тільки приєднались до руху, а перехопили лідерство в аналогічних глобальних ІТ-брендів.
- Українські топ-промислові бренди – Interpipe, АМКР, Метінвест, Укргазвидобування – приєднались й цього року виходять зі своїми ініціативами.
- ВНЗ та НАНУ –діалог з ними – й по включно відношенню до завдань 4.0, – йде сьогодні в постійному форматі.
- Створення мережі Центрів 4.0 – на 2018 заплановано 4, відкрито 1-й в Одесі.
- Напрацьована велика кількість матеріалів стратегічного та аналітичного характеру (найбільш сконцентровано – тут, останній важливий матеріал щодо стратегії – тут).
З найбільших зон росту відзначимо:
- Ігнорування можливостей співпраці з нашим рухом ІТ-сектору. Великі очікування, й що були зафіксовані в Хартії 4.0 положенням про лідерство ІТ – не виправдались. Немає наразі жодного великого ІТ-бренду, чи інших великих українських ІТ-компаній (єдине виключення – IT-Enterprise), які проявляли б хочу якусь більш-менш серйозну активність в постійних заходах руху 4.0.
- Недостатня синхронізація та координація спільних зусиль. В русі 4.0 наразі реально багато активних гравців – Медіа-Хаб 4.0, HUB 4.0, IoT Hub, регіональні кластери, інші асоціації, івент-агентства і т.д. – їх близько 10 тільки в Києві. Але їхня діяльність ніяк не скоординована на національному рівні й по відношенню до середньострокових цілей. В кращому випадку ці гравці кооперуються в локальних, точкових заходах – як конференції.
- Власне, – немає самої спільної стратегії та скоординованих планів дій. Національні стратегічні ініціативи, що могли б бути основою спільної стратегії 4.0 є, де-факто, теоретичними, оскільки не мають фінансування. Ті, що є в роботі – силами АППАУ та інших гравців, – так само недостатньо координуються через той самий брак ресурсів та фінансування.
- Діалог з урядом (МЕРТ, МОН, інші) – є, але він дуже слабкий та несистемний. Урядовці більше декларують свої наміри про співпрацю, ніж реально співпрацюють.
- Наша початкова екосистема 4.0 також не збалансована в питання присутності важливих стейкхолдерів, – в ній дуже мала присутність окремих важливих секторів – як Машинобудування, Енергетика, Транспортна інфраструктура та деякі інші. По нашим даним, ці галузі відстають від світових процесів дигіталізації, хоча технології 4.0 дуже їм потрібні.
- Оскільки тема 4.0 є все більш популярною, маса різних стейкхолдерів (перш за все, івент-агентства) запускають свої власні активності. Але часто-густо, – вони не додають користі учасникам нашого руху, а тільки розмивають фокус, та забирають й так обмежені ресурси (час та гроші).
Відповідно, – ключовим питанням нашого розвитку на 2018 є краща самоорганізація: перехід від радше волонтерської роботи за підтримки виключно АППАУ, – на планову, системну та скоординовану роботу руху 4.0 – всієї спільноти й по всім ключовим напрямкам розвитку.
Це рішення підтримано Загальними зборами АППАУ в січні 2016. Пройшли також певні консультації в експертному середовищі і є підтримка звідти. Відповідно, цей документ є пропозицією АППАУ для всіх учасників руху 4.0 щодо створення Ради руху 4.0.
Цілі та завдання Ради найближчого періоду
Рада формується виборним методом, – на першому етапі експертним голосуванням та відповідними узгодженнями, – а після створення організації (юр. особи), – Загальними зборами членів руху 4.0.
Головними завданнями початкового етапу формування Ради є наступні:
- Визначення відповідальних осіб за ключові напрямки діяльності. Зокрема структура Ради передбачає призначення кураторів за 5 головними напрямками, див. запропоновану структуру.
- Упорядкування, оптимізація та краща координація різноманітних вже запущених активностей що вже йдуть. Це стосується перш за все:
- Координація в створенні мережі Центрів 4.0 (після Одеського, заплановані Харків, та 2- в Києві). Вслід за ВНЗ до цих центрів мають залучатись Лабораторії НАНУ.
- Системної роботи із залучення українських замовників – заходи як Хакатони, різні конкурси по 4.0 мають йти регулярно та по різним галузям.
- Фінансування та інноваційного розвитку– значного покращення в проектах «Горизонт 2020» та подібних.
- Просвіти ринку та замовників– створення потоку просвітнього контенту та набагато кращої кооперації з мас-медіа в питаннях виділення ключових пріоритетів (зараз преса говорить виключно про ІТ).
- Кращої кооперації з тими урядовими структурами які демонструють щире прагнення до співпраці та мають для цього відповідні ресурси.
- Краща кооперація з чисельними представниками IT-сектору.
- Краща кооперація з іншими центрами, дотичними до 4.0 – як Unit.City та інші.
- Початку створення потужної платформи HR-послуг – та роботи з молоддю. Сьогодні цей напрямок – на нульовій відмітці. Й в програші (особливо, по відношенню до ІТ) є всі промислові хайтек.
- Початку системних змін у відносинах з промиcловим лоббі парламенту (комітет ВР з промислової політики). Сьогодні співпраці немає – є поодинокі обміни. Відношення чисельних учасників руху 4.0 не однозначне до цього лоббі – особливо після запуску акції «купуй українське». Подібні ініціативи на фоні 90%-го ігнорування промисловцями питань власної цифрової трансформації, як ключового фактора розвитку, створюють враження, що великі промислові групи й надалі прагнуть створювати для себе пільгові умови замість проведення в себе серйозних змін щодо модернізації. Разом з тим, це лобі найбільш потужне та впливе, об’єднує більшість ключових промислових стейкхолдерів, тому співпраця з ними – must be для руху 4.0.
- Початку формування експортної екосистеми 4.0 та системних відносин з західними стейкхолдерами. В області промислових хайтек (інжиніринг, проектування, розробка в промислових застосуваннях тощо) Україна має величезний потенціал, і який не задовольняється на внутрішньому ринку. Його потрібно «форматувати» й направляти на експорт – 1:1, як це вже зробив ІТ-сектор.
Щодо п. 1 – в структурі в наступному розділі вказані перші кандидатури, з більшістю з них проведені погодження.
Загальні вимоги до кандидатур – кураторів по напрямкам:
- Системне, державне мислення в національних масштабах та інтересах.
- «Євангеліст» 4-ої промислової революції – вже виконує ці чи близькі роботи.
- Громадський активіст – вже зарекомендував себе в русі 4.0 (або близькими) активними діями та позицією.
- Впливовість – має значний вплив в даній області діяльності на своє середовище.
- Командний гравець – хоче і вміє працювати в команді.
- Може та має бажання виділити додатковий час на роботи в русі 4.0 (до 2 год на тиждень).
- Немає явного конфлікту інтересів з іншими комерційними учасниками руху – або ж, це може бути виключено в силу особистої позиції.
Таким чином, в структурі вже погоджені ряд кандидатур – і які відповідають вказаним критеріям. Вказуємо їх за категоріями ключових стейкхолдерів 4.0 та напрямків діяльності:
- Регіональний розвиток, включно з розвитком індустріальних та технопарків – Агентство розвитку Дніпра (директор Володимир Панченко).
- Інтеграція в ЄС, євро-фонди – АЄІ, директор Іван Кульчицький, та Юрій Нікітін, директор «Юнівей Консалтинг Груп».
- ІТ-сектор – учасник IT-сектору в ЕВА, директор з розвитку бізнесу SoftElegance Володимир Варгола.
- ІТ-хаби – пропонується директор ІоТ Hub Роман Кравченко (очікується підтвердження).
- АППАУ (гравці ринку АСУТП)– тех. директор Максим Романов.
- Професійне лоббі 4.0, зв’язок з урядовими структурами – представлено Медіа-хабом 4.0 (Базилевич Денис, Заблоцький Андрій).
- Машинобудівники – Upromex (директор, координатор аерокосмічного кластеру України Руслан Корж).
- Кінцеві замовники –представлені 2-ма компаніями – Interpipe (директор PR Дмитро Кисилевський) та УкрГазВидобування (заступник директора метрології Сергій Онищенко).
- Агро-сектор – AgroTech (директор Юрій Петрук).
- ВНЗ – є 3 представники – Науковий парк КПІ (директор Володимир Гнат), викладачі НУХТ та ОНАХТ (Олександр Пупена та Віктор Єгоров).
- НАНУ представлена директором Інституту математики та Київського академічного університету Олександрою Антонюк, та Володимиром Ночвай.
Натомість – склад експертів за вказаними в структурі напрямками не має подібних обмежень, будь-хто з експертів ринку, хто має бажання працювати, може приєднуватись. Головне – це реальна підтримка своїми діями. Наразі саме там очікується велике представництво членів АППАУ.
Крім того, можливими (для обговорення та визначення кураторів) є напрямки, що не вказані в структурі:
- Інкубатори промислових стартапів.
- Інтеграція-співпраця з іншими діджитал напрямками та спільнотами.
- Профілювання окремих секторальних чи технологічних напрямків (наприклад, Стандарти 4.0, Мобільні технології, тощо)
- Інші.
Кандидатура координатора руху є виборною, наразі ці обов’язки виконує ген. директор АППАУ Юрчак О.В.
Структура та куратори за напрямками
На зеленому фоні вказані погоджені кандидатури.
Ринки 4.0: залучення учасників ринку до руху 4.0, промоція проф. стандартів та кращих практик, кураторство (представництво) руху на ключових подіях.
Техно 4.0: просвіта ринку, встановлення та промоція релевантних стандартів, виявлення інноваторів по секторам, прискорення інновацій.
Маркетинг та PR: внутрішні та зовнішні комунікації, промо руху та його членів, просвіта ринку, зв’язки та діалог зі всіма стейкхолдерами.
Інноваційний менеджмент: створення інноваційних еко-систем, залучення коштів, регіональний розвиток, технопарки, зміна культури.
Робота з молоддю: розвиток та управління талантами, прискорене формування релевантних кадрових політик по всім промисловим хайтек.
Рішення наради 23 березня
Збори що відбулись 23 березня в КПІ затвердили новий склад Ради.
Рішення, що прийняті на цих зборах – наступні
- Затвердити рішення про переведення руху зі статусу неформальної спільноти до статусу юр. особи, неприбуткової організації.
- Затвердити приведені в цьому документі цілі, завдання та структуру нової координаційної ради
- Кураторам напрямків до 30 квітня надати свої пропозиції щодо пріоритетних напрямків розвитку на 2018. Також – почати формування своїх експертних груп (дедлайн – до 30 травня).
- Наступні збори провести до 15 травня (об’єднати зі звітною зустріччю по Hannover Messe)
- Розпочати роботи щодо юридичного оформлення та положень Статуту організації (Юрчак О.В.), – включно з залученням інших засновників.
Наступні збори – 15 травня в Києві.