Нова Рада національного руху 4.0

23 березня в Києві відбудуться вибори нової Ради руху «Індустрія 4.0 в Україні». Цей пост резюмує передумови, попередній склад та завдання нового органу управління.

 

 

Передумови

 

З липня 2016 року, від появи першої Хартії 4.0 та перших зібрань рух «Індустрія 4.0» пройшов чималий шлях. З найбільш позитивних моментів варто відзначити:

  • Приєднання до руху близько 90 компаній.
  • Вироблення та включення до урядової програми Digital Agenda Ukraine чисельних наших ініціатив.
  • Створення власного позиціонування (= експертна платформа для об’єднання промислових хайтек), медійного контенту оффлайн та онлайн, й відповідно – визнання та зростання популярності.
  • Залучення ключових стейкхолдерів:
    • Топ глобальні бренди Industrial Automation як Siemens, Schneider Electric, ABB, Festo та інші – не тільки приєднались до руху, а перехопили лідерство в аналогічних глобальних ІТ-брендів.
    • Українські топ-промислові бренди – Interpipe, АМКР, Метінвест, Укргазвидобування – приєднались й цього року виходять зі своїми ініціативами.
    • ВНЗ та НАНУ –діалог з ними – й по включно відношенню до завдань 4.0, – йде сьогодні в постійному форматі.
  • Створення мережі Центрів 4.0 – на 2018 заплановано 4, відкрито 1-й в Одесі.
  • Напрацьована велика кількість матеріалів стратегічного та аналітичного характеру (найбільш сконцентровано – тут, останній важливий матеріал щодо стратегії – тут).

 

З найбільших зон росту відзначимо:

  • Ігнорування можливостей співпраці з нашим рухом ІТ-сектору. Великі очікування, й що були зафіксовані в Хартії 4.0 положенням про лідерство ІТ – не виправдались. Немає наразі жодного великого ІТ-бренду, чи інших великих українських ІТ-компаній (єдине виключення – IT-Enterprise), які проявляли б хочу якусь більш-менш серйозну активність в постійних заходах руху 4.0.
  • Недостатня синхронізація та координація спільних зусиль. В русі 4.0 наразі реально багато активних гравців – Медіа-Хаб 4.0, HUB 4.0, IoT Hub, регіональні кластери, інші асоціації, івент-агентства і т.д. – їх близько 10 тільки в Києві. Але їхня діяльність ніяк не скоординована на національному рівні й по відношенню до середньострокових цілей. В кращому випадку ці гравці кооперуються в локальних, точкових заходах – як конференції.
  • Власне, – немає самої спільної стратегії та скоординованих планів дій. Національні стратегічні ініціативи, що могли б бути  основою спільної стратегії 4.0 є, де-факто, теоретичними, оскільки не мають фінансування. Ті, що є в роботі – силами АППАУ та інших гравців, – так само недостатньо координуються через той самий брак ресурсів та фінансування.
  • Діалог з урядом (МЕРТ, МОН, інші) – є, але він дуже слабкий та несистемний. Урядовці більше декларують свої наміри про співпрацю, ніж реально співпрацюють.
  • Наша початкова екосистема 4.0 також не збалансована в питання присутності важливих стейкхолдерів, – в ній дуже мала присутність окремих важливих секторів – як Машинобудування, Енергетика, Транспортна інфраструктура та деякі інші. По нашим даним, ці галузі відстають від світових процесів дигіталізації, хоча технології 4.0 дуже їм потрібні.
  • Оскільки тема 4.0 є все більш популярною, маса різних стейкхолдерів (перш за все, івент-агентства) запускають свої власні активності. Але часто-густо, – вони не додають користі учасникам нашого руху, а тільки розмивають фокус, та забирають й так обмежені ресурси (час та гроші).

 

Відповідно, – ключовим питанням нашого розвитку на 2018 є краща самоорганізація:  перехід від радше волонтерської роботи за підтримки виключно АППАУ, – на планову, системну та скоординовану роботу руху 4.0 – всієї спільноти й по всім ключовим напрямкам розвитку.

 

Це рішення підтримано Загальними зборами АППАУ в січні 2016. Пройшли також певні консультації в експертному середовищі і є підтримка звідти. Відповідно, цей документ є пропозицією АППАУ для всіх учасників руху 4.0 щодо створення Ради руху 4.0.

 

 

 

Цілі та завдання Ради найближчого періоду

 

Рада формується виборним методом, – на першому етапі експертним голосуванням та відповідними узгодженнями, – а після створення організації (юр. особи), – Загальними зборами членів руху 4.0.

 

Головними завданнями початкового етапу формування Ради є наступні:

  1. Визначення відповідальних осіб за ключові напрямки діяльності. Зокрема структура Ради передбачає призначення кураторів за 5 головними напрямками, див. запропоновану структуру.
  2. Упорядкування, оптимізація та краща координація різноманітних вже запущених активностей що вже йдуть. Це стосується перш за все:
    • Координація в створенні  мережі Центрів 4.0 (після Одеського, заплановані Харків, та 2- в Києві). Вслід за ВНЗ до цих центрів мають залучатись Лабораторії НАНУ.
    • Системної роботи із залучення українських замовників – заходи як Хакатони, різні конкурси по 4.0 мають йти регулярно та по різним галузям.
    • Фінансування та інноваційного розвитку– значного покращення в проектах «Горизонт 2020» та подібних.
    • Просвіти ринку та замовників– створення потоку просвітнього контенту та набагато кращої кооперації з мас-медіа в питаннях виділення ключових пріоритетів (зараз преса говорить виключно про ІТ).
    • Кращої кооперації з тими урядовими структурами які демонструють щире прагнення до співпраці та мають для цього відповідні ресурси.
    • Краща кооперація з чисельними представниками IT-сектору.
    • Краща кооперація з іншими центрами, дотичними до 4.0 – як Unit.City та інші.
  3. Початку створення потужної платформи HR-послуг – та роботи з молоддю. Сьогодні цей напрямок – на нульовій відмітці. Й в програші (особливо, по відношенню до ІТ) є всі промислові хайтек.
  4. Початку системних змін у відносинах з промиcловим лоббі парламенту (комітет ВР з промислової політики). Сьогодні співпраці немає – є поодинокі обміни. Відношення чисельних учасників руху 4.0 не однозначне до цього лоббі – особливо після запуску акції «купуй українське». Подібні ініціативи на фоні 90%-го ігнорування промисловцями питань власної цифрової трансформації, як ключового фактора розвитку, створюють враження, що великі промислові групи й надалі прагнуть створювати для себе пільгові умови замість проведення в себе серйозних змін щодо модернізації. Разом з тим, це лобі найбільш потужне та впливе, об’єднує більшість ключових промислових стейкхолдерів, тому співпраця з ними – must be для руху 4.0.
  5. Початку формування експортної екосистеми 4.0 та системних відносин з західними стейкхолдерами. В області промислових хайтек (інжиніринг, проектування, розробка в промислових застосуваннях тощо) Україна має величезний потенціал, і який не задовольняється на внутрішньому ринку. Його потрібно «форматувати» й направляти на експорт – 1:1, як це вже зробив ІТ-сектор.

 

Щодо п. 1 – в структурі в наступному розділі вказані перші кандидатури, з більшістю з них проведені погодження.

 

Загальні вимоги до кандидатур – кураторів по напрямкам:

  1. Системне, державне мислення в національних масштабах та інтересах.
  2. «Євангеліст» 4-ої промислової революції – вже виконує ці чи близькі роботи.
  3. Громадський активіст – вже зарекомендував себе в русі 4.0 (або близькими) активними діями та позицією.
  4. Впливовість – має значний вплив в даній області діяльності на своє середовище.
  5. Командний гравець – хоче і вміє працювати в команді.
  6. Може та має бажання виділити додатковий час на роботи в русі 4.0 (до 2 год на тиждень).
  7. Немає явного конфлікту інтересів з іншими комерційними учасниками руху – або ж, це може бути виключено в силу особистої позиції.

 

Таким чином, в структурі вже погоджені ряд кандидатур  – і які відповідають вказаним критеріям. Вказуємо їх за категоріями ключових стейкхолдерів 4.0 та напрямків діяльності:

  • Регіональний розвиток, включно з розвитком індустріальних та технопарків – Агентство розвитку Дніпра (директор Володимир Панченко).
  • Інтеграція в ЄС, євро-фонди – АЄІ, директор Іван Кульчицький, та Юрій Нікітін, директор «Юнівей Консалтинг Груп».
  • ІТ-сектор – учасник IT-сектору в ЕВА, директор з розвитку бізнесу SoftElegance Володимир Варгола.
  • ІТ-хаби – пропонується директор ІоТ Hub Роман Кравченко (очікується підтвердження).
  • АППАУ (гравці ринку АСУТП)– тех. директор Максим Романов.
  • Професійне лоббі 4.0, зв’язок з урядовими структурами – представлено Медіа-хабом 4.0 (Базилевич Денис, Заблоцький Андрій).
  • Машинобудівники – Upromex (директор, координатор аерокосмічного кластеру України Руслан Корж).
  • Кінцеві замовники –представлені 2-ма компаніями – Interpipe (директор PR Дмитро Кисилевський) та УкрГазВидобування (заступник директора метрології Сергій Онищенко).
  • Агро-сектор – AgroTech (директор Юрій Петрук).
  • ВНЗ – є 3 представники – Науковий парк КПІ (директор Володимир Гнат), викладачі НУХТ та ОНАХТ (Олександр Пупена та Віктор Єгоров).
  • НАНУ представлена директором Інституту математики та Київського академічного університету Олександрою Антонюк, та Володимиром Ночвай.

 

Натомість – склад експертів за вказаними в структурі напрямками не має подібних обмежень, будь-хто з експертів ринку, хто має бажання працювати,  може приєднуватись. Головне – це реальна підтримка своїми діями. Наразі саме там очікується велике представництво членів АППАУ.

 

Крім того, можливими (для обговорення та визначення кураторів) є напрямки, що не вказані в структурі:

  • Інкубатори промислових стартапів.
  • Інтеграція-співпраця з іншими діджитал напрямками та спільнотами.
  • Профілювання окремих секторальних чи технологічних напрямків (наприклад, Стандарти 4.0, Мобільні технології, тощо)
  • Інші.

 

Кандидатура координатора руху є виборною, наразі ці обов’язки виконує ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

 

 

 

Структура  та куратори за напрямками

 

 

На зеленому фоні вказані погоджені кандидатури.

 

Ринки 4.0: залучення учасників ринку до руху 4.0, промоція проф. стандартів та кращих практик, кураторство (представництво) руху на ключових подіях.

 

Техно 4.0: просвіта ринку, встановлення та промоція релевантних стандартів, виявлення інноваторів по секторам, прискорення інновацій.

 

Маркетинг та PR: внутрішні та зовнішні комунікації, промо руху та його членів, просвіта ринку, зв’язки  та діалог зі всіма стейкхолдерами.

 

Інноваційний менеджмент: створення інноваційних еко-систем, залучення коштів, регіональний розвиток, технопарки, зміна культури.

 

Робота з молоддю: розвиток та управління талантами, прискорене формування релевантних кадрових політик по всім промисловим хайтек.

 

 

 

Рішення наради 23 березня

 

Збори що відбулись 23 березня в КПІ затвердили новий склад Ради.

Рішення, що прийняті на цих зборах – наступні

  1. Затвердити рішення про переведення руху зі статусу неформальної спільноти до статусу юр. особи, неприбуткової організації.
  2. Затвердити приведені в цьому документі цілі, завдання та структуру нової координаційної ради
  3. Кураторам напрямків до 30 квітня надати свої пропозиції щодо пріоритетних напрямків розвитку на 2018. Також – почати формування своїх експертних груп (дедлайн – до 30 травня).
  4. Наступні збори провести до 15 травня (об’єднати зі звітною зустріччю по Hannover Messe)
  5. Розпочати роботи щодо юридичного оформлення та положень Статуту організації (Юрчак О.В.), – включно з залученням інших засновників.

Наступні збори – 15 травня в Києві.

Руслан Вербовий
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0