fbpx

Закінчення публікації про тренди Ганноверу .

1-у частину дивіться тут.

 

 

Штучний інтелект

В цій області Ганновер також зробив значний крок вперед в порівнянні з минулим – реалізацій та юз-кейсів на цю тему було значно більше.

Найбільша світова виставка промислових хайтек Hannover Messe традиційно пройшла в кінці квітня. Ганновер є також виставкою, що з 2013 року тримає в фокусі еволюцію ринку та технологій по Індустрії 4.0. Отже, що було цього разу в центрі уваги > 200 тис. відвідувачів, включно з багатьма українськими делегаціями? Цей фото-звіт демонструє тенденції, що ми самі бачили протягом 3-х днів перебування на виставці. 

Київська виставка  EIA-Elcom завжди йде напередодні Hannover Messe і тому передає своєрідну естафету. Хотіли того організатори чи ні, але десятки компаній (сотні фахівців), що їдуть на Ганновер цього тижня мимоволі порівнюють те, що бачили в Україні з тим, що є на цьому «світовому чемпіонаті» промислових хайтек. Звісно, ніхто не очікує, що Україна (і в наших після-кризових умовах) може показувати близький рівень, але всі ми очікуємо останні роки – бодай якогось наближення, демонстрації динаміки та розвитку наших учасників ринку. І звісно, не будь в чому – а  топових темах Індустрії 4.0. Саме вона є лейтмотивом технологічного розвитку і це  яскраво демонструється в різноманітних аспектах на Ганновері з 2014 року.

Форум, що пройшов в Харкові 4 квітня був до певної знаковим для українського машинобудування. Вперше подібна кількість керівників 1-го рівня найбільших компаній була представлена разом й в компанії з урядовцями, бізнес-асоціаціями та федераціями промисловців. Які  тенденції ми побачили та які висновки можна зробити?

30 березня в Івано-Франківському Національному Технічному Університеті Нафти і Газу (ІФНТУНГ) пройшов круглий стіл на тему «Розвиток інноваційних систем в промислових хайтек на Прикарпатті». Круглий стіл був спланований в рамках серії заходів АППАУ по розвитку регіональних центрів 4.0 й мав на меті вияснити потенціал регіону та готовність до співпраці місцевих гравців.  Співорганізаторами заходу виступили АППАУ, ІФНТУНГ та ТОВ «Мікрол» – місцевий виробник засобів автоматизації.

13 березня в Харкові відбувся круглий стіл на тему «Створення інноваційних екосистем в промислових хайтек – перспективи регіону». Він зібрав близько 30 учасників з різних категорій учасників ринку та ВНЗ. Цей звіт резюмує головні виступи, дискусії та висновки зібрання.

Вопросы инновационного развития в среде интеграторов и инжиниринговых фирм остро поднимались в течении февраля. Первым формальным поводом стал инфо-день по Н2020 9 февраля, на котором мы увидели очень слабый прогресс участников сообществ АППАУ и 4.0. Затем много вопросов об уровне инноваций в промышленных хайтек поднял Европейский индустриальный форум 21.02. Следующий раунд был 1 марта на собрании с несколькими десятками представителей национальной академии наук (НАНУ) – здесь тоже говорили о проблемах в создании инновационной среды и самих инноваций.
Казалось бы, все это – разные события и разные темы. Но с точки зрения процессов инноваций – несложно увидеть схожие черты и причинно-следственные связи. Итак, давайте еще раз пройдемся по главным вопросам дискуссий.

21 лютого в Києві відбувся 1-й в Україні форум – день індустріального діалогу з ЄС. Представники 5 кластерів й асоціацій – автопрому, логістичного, машинобудування, аерокосмічного – а також Індустрії 4.0 були разом протягом дня, щоб обговорити та консолідувати питання співпраці з ЄС. Оскільки такий форум проводився вперше, цікаво подивитись на коментарі. Більше їх поки що від АППАУ. Стаття ген директора АППАУ Юрчака О.В. на сайті АППАУ коментує...

Читати далі

Как известно, индустриальная облачная платформа GE Predix (https://indusoft.com.ua/products/ge-digital-ge-automation-controls/oblachnaya-platforma-iiot/ )  активно используется для сбора и анализа данных от промышленных активов. Наиболее перспективными, в настоящее время, считаются технологии Asset Analytics такие как APM, Predictive Insights и Digital Twins.

Повсеместная автоматизация и роботизация производственных процессов в мировой промышленности началась еще в 1970-е годы. Этот период принято называть третьей промышленной революцией — по аналогии с индустриальной революцией конца XVIII века, ознаменованной изобретением паровой энергии и механических устройств, и второй половины XIX века, когда была открыта электрическая энергия и произошло разделение труда. Казалось бы, фантастика уже стала реальностью: 15—20 лет назад ни один руководитель предприятия не мог мечтать о том уровне производительности труда, который обеспечила автоматизация производства. Однако сегодня мы понимаем, что запущен механизм, возможно, даже более масштабных изменений, которые еще раз перевернут нашу жизнь.