Hannover Messe 2018 – головні тренди. Ч.2

Закінчення публікації про тренди Ганноверу .

1-у частину дивіться тут.

 

 

Штучний інтелект

В цій області Ганновер також зробив значний крок вперед в порівнянні з минулим – реалізацій та юз-кейсів на цю тему було значно більше.

Знову ж, яскраво це показав Siemens на декількох своїх шоу-кейсах. Ось один – про застосування в Нафтогазі для предиктивної діагностики глибинних насосів на офшорних платформах.

Завдяки А.І. (машинне навчання та нейронні мережі) діагностувати несправність тепер можна за 12 днів. Детальніше про це ми розповіли у групі на Фейсбук

 

Ситуація щодо використання методів А.І. для промислових застосувань в Україні поки що не зрозуміла в нашому русі 4.0. Декларують свої позиції в цій області все ті ж самі 1-2 фірми, – не більше. Звісно, на ландшафті 1.0 можна знайти більше – наприклад, парочку фірм типу Grammarly – але ясно, що це не має відношення до промислових ринків. Відповідно кейсів, а також хоча б приблизного уявлення про потенціал цій області в нас немає. Між тим, про кейс А.І. з Білорусії  ми розповідали ще 2 роки тому. Отже, відрив зростає?

 

 

 Все більш розумні роботи

Традиційно робототехніка широко представлена в окремому павільйоні, де свої досягнення демонструють десятки спеціалістів в цій області. Цього року роботів було помітно більше всюди – і це, безумовно, тренд. Всі промислові бренди демонструють як вони інтегрують роботи в системи управління виробництвом, як роботи стають більше розумними, а виробництва – більш інтегрованими. Машинний зір, розпізнавання голосу – живих юз-кейсів на ці та подібні теми було чимало на Ганновері.

Українська ситуація дуже цікава – в той час, коли всі постачальники роботів жаліються на низький попит на ринку, бурхливо розвиваються нові стартапи та навчальні, молодіжні об’єднання, в тому числі на комерційній основі. Безумовно, ці 2 сегменти потрібно об’єднувати – як для завдань внутрішнього ринку, так і для експортних та аутсоурсингових розробок, – й це питання стоїть гостро в русі 4.0. Детальної аналітики про те, що відбувається в українських розробках робототехніки, поки немає.

 

 

Нове покоління ПЛК, орієнтоване на ІТ-технології та екосистеми

Інтеграція ІТ-OT триває в обох напрямках. Тобто, не тільки ІТ-провайдери демонструють адаптацію до промислових застосувань та потреб. Значно більше ІТ-методи та технології починають використовувати всі ОТ (Operational Technology) бренди, інтегратори, розробники. Зокрема, давно стоїть питання відходу від надто консервативних стандартів програмування ПЛК (мови МЕК 61131) й їх переходу до ІТ-стандартів. Спроб розбити цю «стіну консерватизму» за останні 20  років було маса. Але те, як це робить це Phoenix Contact в своєму новому ПЛК під назвою PLCnext привертає увагу – багато речей виглядають в їх виконанні більш цілісно та більш інтегровано в Індустрію 4.0. Зокрема:

  • PLCnext – це нове покоління ПЛК, що легко інтегрується в хмарні рішення, водночас зі всіма жорсткими вимогами щодо кібер-безпеки та виконання в реальному часі.
  • Явним є фокус на операційній системі Linux і на можливостях Open Source.
  • Робиться ставка на чисельні ІТ та інші ком’юніті, що здатні швидко розробляти окремі застосунки на звичних мовах програмування. Це може відкривати зовсім нові можливості для використання промислових ПЛК в нових застосуваннях та рішеннях.

«Болюча» тема в Україні –  наявність use- & business cases. В Ганновері кожен представник брендів відповідає на такі запитання. Так і тут, експерт «Phoenix Contactнавів 2 готові use cases в PLCnext

 

Безумовно, «Фенікс Контакт Україна» має гарні шанси відкрити для себе нові сегменти і в Україні – різноманітних ІТ-ком’юніті, хабів та спільнот в нас вистачає. Все залежить тут радше від маркетингової стратегії.

 

Connect & Collaborate

Переваги об’єднання в єдині системи управління, інтеграція даних, взаємодія різних технологій, а також розумних пристроїв та сервісів – дає в результаті кращу співпрацю людей, машин та систем. Тема Connect & Collaborate звучала в чисельних панелях та демонстраціях нових можливостей технологій. В цьому контексті відмітимо наступні приклади.

Siemens демонстрував нові можливості промислових мереж, синхронізуючи роботи через мережу TSN, а також використовуючи свої традиційні технології АСУТП разом з А.І. та роботами.

Dassault systems розкривав тему колабораційних методів та платформ на своєму юз-кейсі з Rexroth – тут було і про взаємодію технологій, і про співпрацю брендів, і про спеціальні колабораційні платформи.

Eplan показував чисельні можливості інтеграції різних видів проектування, а також використання AR для завдань обслуговування (більш швидка діагностика та пошук несправностей). На фото видно, як взаємозв’язані електрична схема з розташуванням елементів в шафі.

Цікаво, що в останньому випадку застосунок розробив партнер, компанія PTC. Таких прикладів колаборації між відомими брендами й спеціалістами або навіть стартапами в нових технологіях на Ганновері дуже багато. Й все це показує гармонійність та повноту їх інноваційних екосистем.

І ось ще гарне відео на тему Connect & Collaborate

Що в Україні? До технологій ми явно ще не дійшли – поєднання роботів, А.І. на хмарних платформах та VR/AR з класичними АСУ ТП (PLC+SCADA) викликає культурний шок в 95% учасників ринку. Але до співпраці команд різних гравців, що доповнюють один одного – радше так. Минулого року в рамках руху Індустрії 4.0 така співпраця була запущена за рядом напрямків: між інтеграторами ІТ та АСУТП, між ВНЗ та інтеграторами, між вендорами (брендами) та іншими учасниками ринку. Є ще слабкі, але все ж точки дотику з НАНУ та машинобудівниками. Можна говорити про певний рівень співпраці з урядовими установами.

Безперечно, Ганновер говорить, що цю співпрацю треба тільки посилювати. Про це поговоримо в наступній статті.

 

Коментарі українських фахівців

Свої коментарі в мережах щодо побаченого на Ганновері давали українські фахівці. Ось деякі цитати:

 

Сергій Буланча, директор «Профдрайв Україна», відвідав Ганновер вперше:

«Основні напрямки які підмітили для себе:

  • Робототехніка, що має реальну окупність та як один з провідних трендів в автоматизації.
  • Спрощення входу для нетехнічних спеціалістів. Все більше рішень, які не потребують спеціальних навичок, щоб почати користуватися або застосовувати пристрій.
  • Візуалізація технічних процесів, допомагає проводити аналіз та знаходити вузькі місця та точки росту, скорочувати витрати на проектування та обслуговування.
  • Виробники навчилися зберігати даних, які потрібні для подальшого аналізу вдосконалення тех. процесів.
  • Дані стають цінністю та активом підприємства або галузі. Моделі та ML, навчений на них, можна буде продавати.
  • Відсутність Blockchain, хоча ІТ-світ божеволіє від нього, особливо коли йдеться про безпеку.
    Прагнення зробити доступнішим свої пристрої та прагнення знайти єдиний протокол який дозволяє поєднувати різних виробників. Позбутися монополії на протокол.
  • Важливо, що акцент робиться на продажі готових РІШЕНЬ з додатковим сервісом, а не  обладнання як такого. В результаті шалене збільшення ROI.
  • Та звісно збуджує синергія бізнесу та науки, кількість науковців та студентських розробок….

Ганновер – це все про іноваційність та концепти з реальними застосуванням, про мислення та конкурентну боротьбу в глобальному масштабі. На самому обладнанні і вартості немає акценту взагалі. В Україні домінує підхід «скільки це коштує» та як зробити «дешевше».

 

Артут Коробов, менеджер напрямку «Індустрія 4.0» в «Фенікс Контакт Україна»:

«Якщо коротко про HMI – 2018:

  • Початок експансії Open Source на “закритому” ринку ПЛК (та й взагалі промавтоматизації).
  • Поява нових підходів до безпеки мереж і нових продуктів, які вже ближче до стандарту МЕК 62443.
  • Нарешті хмарні рішення мають сенс.
  • Всі техно 4.0 також оформлюються у щось корисне, а не просто маркетинг».

 

Олександр Михайлов, керівник проекту SmartFactory IT-Enterprise:

  • «Всё больше и больше компаний используют технологии VR (virtual reality), AR (augmented reality). Первое направление их применения – обучение. Так, Mercedes Benz показал, как компания использует очки дополненной реальности Microsoft HoloLens для обучения сервисному обслуживанию Merсedes. Чтобы обучить мастеров, например, замене тормозных колодок, не нужно создавать дорогостоящий металлический макет автомобильного колеса – все аналогичные действия можно провести в виртуальной реальности с помощью этих очков. Второе направление – использование VR для мониторинга реальных процессов, что позволяет видеть real-time модель производственного процесса в любой точке. Имея перед собой виртуальную схему производственного комплекса, можно подробно отследить все производственные и логистические процессы и перераспределить мощности для достижения наибольшей эффективности.
  • Многократно возросло количество проектов на основе блокчейн. Компании используют блокчейн-площадки для заключения умных контрактов, а также для хранения данных. Это делается в значительной степени для того, чтобы защитить себя от хакерских атак: в реалиях #Industry40 кибер-безопасность является жизненно важной для поддержания работоспособности любой компании.
  • В этом году от Industry 4.0 отделилось новое глобальное направление – Logistics 4.0. В него объединили технологии и решения, которые с помощью современных средств идентификации, геолокации и мобильных устройств помогают обеспечить материально-техническую основу и полную прослеживаемость производства. Поэтому в рамках HANNOVER MESSE, логистике посвятили целых 5 павильонов и выделили её в отдельное направление – Logistics4.0».

Команда розробників IT-Enterprise щорічно відвідує Hannover Messe – це є важливим драйвером для їх  розвитку та синхронізації зі світовими тенденціями в 4.0. Цього року до них приєднались декілька ІТ-директорів від замовників.

 

Олексій Щербатенко, партнер з розвитку бізнесу IT-Enterprise, так оцінює тенденції Ганноверу:

  • «Комплексная автоматизация в промышленном секторе. Практика показывает, что уже сейчас пора менять форматы работы с использованием новых технологий — цифровых двойников, искусственного интеллекта, прогнозного обслуживания.
  • Интернет вещей (IoT) — не научная фантастика, эта технология используется во всем мире. Машины, механизмы и устройства становятся «умными», самостоятельно обрабатывают данные и автоматически меняют команды.
  • С внедрением #Industry40 увеличиваются и риски. Взаимосвязь технологий со всеми сферами жизни делает кибербезопасность особо важным аспектом — утечка данных, или хакерская атака на предприятия могут принести непоправимый вред. Безопасность — еще один тренд, обсуждаемый в современном ИТ-мире».

Що дають нові технології? Відповімо на це запитання слоганом компанії Rittal, що демонструвала свою нову систему VX25. Відповідаючи на запитання «навіщо ці інновації, коли й так ваш бренд є популярним, техніка бездоганною й надійною?», ведучі використали слоган «Everything is easier, better and faster». Очевидно, що економічні переваги залишаються в центрі уваги учасників Гановера – і ця гонка нескінченна.

До речі, Rittal був спонсором поїздки АППАУ в Ганновер. І, якщо ви читаєте цей пост, значить це теж завдяки тому рівню співпраці, що вже є в спільноті АППАУ та 4.0. Щиро дякуємо!


Українська делегація від компанії  Rittal.

 

В наступній статті поговоримо про «Ганновер як бенчмарк» – про те, які виклики формулює виставка для наших спільнот та інноваційних екосистем в Україні.

А звітна зустріч учасників Ганноверу відбудеться 14 травня в Києві – запрошуємо.

 

Інші публікації за темою:

 

Alexandre Yurchak
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0