fbpx

Hanover Messe 2018 – головні тренди в Індустрії 4.0. Ч.1

Найбільша світова виставка промислових хайтек Hannover Messe традиційно пройшла в кінці квітня. Ганновер є також виставкою, що з 2013 року тримає в фокусі еволюцію ринку та технологій по Індустрії 4.0. Отже, що було цього разу в центрі уваги > 200 тис. відвідувачів, включно з багатьма українськими делегаціями? Цей фото-звіт демонструє тенденції, що ми самі бачили протягом 3-х днів перебування на виставці. 

 

Інтернет речей, хмарні рішення та платформи PaaS, – like commodities

Industrial Internet of Things (IIoT) фігурував всюди на «червоній доріжці» – це близько 7 павільйонів, що мають відношення до промислової автоматизації та ІТ. Використання IIoT стає must have для будь-якого виробника – від електротехнічних шаф (Rittal), польових пристроїв (Endress+Hauser) й тим більше до глобальних провайдерів як Siemens, Schneider Electric чи ABB, які надають повні, власні архітектури та платформи.

Стенд Rittal показує цілий ряд застосувань IoT  в сегменті «розумних шаф»

 

Schneider Electric повсюдно демонструє переваги OPC UA та TSN – й саме для легкої інтеграції в архітектури ІІоТ

 

Представник АВВ показує тисячі об’єднаних та приєднаних до платформи ІІоТ ABB Ability фізичних активів – роботів, морських суден, вітрових електростанцій тощо

Вихід на хмарні платформи ІІоТ стає все більш доступним та розповсюдженим. Багато виробників пропонують сьогодні власні хмарні, сервісні платформи (PaaS, Platform-as-a-Service). Наприклад, Phoenix Contact анонсував Proficloud в Києві на цьогорічній EIA-Elcom й широко комунікував про це в Гановері.

Постає питання – «навіщо це вам – коли є спеціалісти ІТ (як Microsoft чи AWS), чи глобальні лідери з більш розвинутими сервісами (Mindsphere, Predix) тощо?». Його ми задали представнику Endress+Hauser і почули таку відповідь: «По-перше, це тренд, що проникає на всі рівні й в усі області – і ми хочемо бути в ньому, демонструвати своїм клієнтам, що ми в ІІоТ. По-друге, ми не знаємо як буде змінюватись політика глобальних брендів – тому краще на всяк випадок мати своє. Тренд ІІоТ дуже динамічний, конкуренція росте – тому варто мати власні компетенції та рішення».

Siemens яскраво демонстрував переваги використання PaaS (MindSphere) в шоу-кейсах на кшталт «як створити App за 20 хв.».

Таким чином, ми бачимо навколо все більше й більше реалізацій хмарних рішень та платформ й ще минулого року фахівці заговорили про тренд ‘PaaS becomes a commodity’ (PaaS як загальновживана річ).

Інший тренд в ІІоТ – це використання мережі TSN (Time-sensitive network). Крім Schneider Electric, цей тренд демонстрував цілий ряд виробників, включно з інституційними установами типу Industrial Internet Consortium зі США.

Але все це «у них». Що стосується України – розвиток ІІоТ та PaaS в нас все ще в зародковому стані. Глобальні бренди Automation надто повільні, ІТ-бренди – байдужі до промислових застосувань, в результаті – цей напрямок в нас серйозно освоюють буквально одиниці компаній з категорій ІТ-інтеграторів та місцевих виробників. І для інноваторів викликів тут чимало. Більшість питань сьогодні стосуються вартості хмарних сервісів та безпеки. Ясної відповіді наші експерти ще не надали.

 

Інтегровані та дигіталізовані виробничі ланцюжки

Одна з відмінностей 4.0 від 3.0 – в виході на інтеграційні процеси вищого рівня. Дигіталізація всіх процесів як по вертикалі, так і по горизонталі підприємства знижує крос-функціональні бар’єри й дозволяє оптимізувати ланцюжки створення цінності. І в результаті – значно покращити кінцеві показники, як продуктивність та якість. В Гановері було багато подібних прикладів.

В якості головного, а заодно й новинки цього року, покажемо стенд Smart Engineering –інтегрований виробничий ланцюжок у виготовленні готових шаф. Мається на увазі – уже «напакованих» відповідними компонентами під рішення в електротехніці, автоматизації чи ІТ. Зазвичай, такі шафи мають свій життєвий цикл й де тільки перша фаза, проектування була раніше частково автоматизована шляхом застосування відповідних САПР. Сьогодні весь ланцюжок може бути автоматизований, включно зі всіма операціями підготовки, порізки, монтажу, тестування тощо.

Спільний стенд Eplan, Rittal та Phoenix Contact демонструє повний цикл виготовлення шаф. 

Деякі заперечення колег стосовно цього прикладу стосуються аргументу, що така автоматизація має сенс тільки на великих об’ємах. Мова про щонайменше декілька сотень в місяць, й відповідно, українським виробникам щитового обладнання Smart Engineering «не загрожує». З одного боку це так. З іншого, ми наводимо цей кейс як чудовий приклад:

  • автоматизації процесів, де раніше раніше домінувала переважно ручна робота;
  • того, що сьогодні можливо дигіталізувати будь-які процеси в будь-якому виробництві – й тут мова не йде про ІТ-індустрію, чи скажімо складне машинобудування;
  • того, що будь який об’єкт (навіть той, що складається з десятків-сотень компонентів, як в даному випадку) може бути віртуалізований й мати свого цифрового двійника.

Ну і зрештою, подивіться (фото) на переваги –

40% покращення продуктивності, безумовно, матиме ефект також на зниження собівартості у великих об’ємах. А отже – і якщо проводити паралелі з іншими продуктами – в багатьох сферах, де зараз Україна конкурує за рахунок дешевої робочої сили, зміни прийдуть швидко.

 

Чи є в Україні подібні реалізації в промисловості? Перші власні кейси вже є – протягом березня, АППАУ просувала кейс IT-Enterprise про харківське підприємство ФЕД. Мова там так само про інтеграцію виробництва. Але подібні приклади, як кажуть «лічені на пальцях однієї руки». Ще один посил для нас в кейсі вище – ми дуже мало роз’яснюємо ринку про ті стандарти та підходи, які допомагають інноваторам швидше рухатись. На стенді Smart Engineering багато говорилось про стандарти eCl@ass, AutomationML, OpenAAS. Це – основа інтероперабельності та цифровізації.

 

Digital twins, віртуалізація та PLM

Про цифрових близнюків (двійників) на Гановері ми вже чимало комунікували минулого року. Це швидкозростаючий тренд та певного роду «візитівка» Індустрії 4.0. Цього року юз-кейсів було більше і найцікавішими вони були на стенді лідера промислової автоматизації, компанії Siemens. Siemens розкрив цю – як власне й інші технології 4.0 –  масштабно, глибоко й використовуючи цілий арсенал маркетингових інструментів – від панельних дискусій, презентацій, яскравих шоу-кейсів й до демонстрації справжніх юз-кейсів (тобто, від реальних замовників).

На цьому стенді представники «Siemens» розказували й показували про всі 3 категорії близнюків

Демонстрація кожної категорії близнюків розкривається в деталях як на слайдах презентацій, так і на візуальних стендах

Окремо, «Siemens» детально розкривав напрямок віртуалізації впровадження систем управління в машинобудування. Це коли цілком автоматизована машина відлагоджується (включно з програмами PLC та HMI!) в віртуальному просторі ще до того, як буде закуплена будь-яка деталь. Подібні підходи дозволяють в рази оптимізувати процеси розробки. Раніше ми писали про знаменитий в 4.0 кейс Bombardier, що спроектував та «запустив» в віртуальному просторі цілий власний завод – й де тільки економія площі після оптимізації склала 50%.

Підсумовуючи. Визначення четвертої промислової – як «кібер-фізичної взаємодії» має прямим наслідком віртуалізацію фізичних об’єктів, порівняння їх поведінки на життєвому циклі – з ідеальною моделлю тощо. Тому тренд створення digital twins та віртуалізації набирає темпів повсюдно в світі – сотні стартапів, наукових установ активно працюють над цим з 2014.

Можливостей тут – з урахуванням десятків тисяч типових фізичних об’єктів та виробництв – дуже багато. Згідно даних німецької асоціації Bitkom, ринок digital twins тільки для промисловості оцінюється в 78 млрд євро.

Що в Україні? За виключенням IT-Enterprise нам невідомо про роботи в цьому напрямку. Між тим, саме тут могла б мати застосування наша знаменита «армія 100 тис програмістів», якою так пишається українська ІТ-індустрія. А також чисельні наукові установи, потенціал яких в математичних, прикладних моделях залишається високим.

 

Закінчення звіту (2-а частина, вкл. з коментарями експертів) – тут.

Олександр Юрчак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: