fbpx

В «пошуках суслика» або 5 завдань для делегацій Ганновера

Київська виставка  EIA-Elcom завжди йде напередодні Hannover Messe і тому передає своєрідну естафету. Хотіли того організатори чи ні, але десятки компаній (сотні фахівців), що їдуть на Ганновер цього тижня мимоволі порівнюють те, що бачили в Україні з тим, що є на цьому «світовому чемпіонаті» промислових хайтек. Звісно, ніхто не очікує, що Україна (і в наших після-кризових умовах) може показувати близький рівень, але всі ми очікуємо останні роки – бодай якогось наближення, демонстрації динаміки та розвитку наших учасників ринку. І звісно, не будь в чому – а  топових темах Індустрії 4.0. Саме вона є лейтмотивом технологічного розвитку і це  яскраво демонструється в різноманітних аспектах на Ганновері з 2014 року.

 

 

Переваги та недоліки ЕІА

ЕІА-2018 була 100% позитивною в плані демонстрації «оживання» економіки. Відкладений (2014-16) попит та певний ріст в економіці – разом це дало потік відвідувачів, якого давно чекають гравці ринку. І цьому ми всі щиро радіємо. Звісно, ЕІА – як єдина та найбільша спеціалізована виставка промислової автоматизації, була й залишається місцем №1 зустрічі професіоналів. Й в цьому році також було багато цікавих зустрічей старих та нових друзів.

Але це мабуть і весь позитив. В плані демонстрації технологічних досягнень чи новинок – ЕІА радше знову і знову підкреслює наші процеси відставання від світу. Окремі вкраплення нових продуктів Phoenix Contact, Siemens чи Schneider Electric – ми (вже) не можемо вважати «прискореним розвитком», оскільки їх надто мало на загальному фоні електротехнічних компаній. Більш важлива причина – 

ринок приймає та потребує готових рішень, а не тільки продуктів – і саме тут, в Україні.

А яскравих українських use cases 4.0 на EIA – катма, – як і в минулі роки. Ризикую «нарватись», але якщо зовсім відверто – в такому контексті один стенд IT-Enterprise на минулорічному форумі КМЕФ значить більше для наших замовників, ніж всі учасники ЕІА разом взяті. Просто тому, що ця компанія реально та наглядно демонструє українським замовникам чисельні аспекти 4.0 – кастемізації товару, горизонтальної та вертикальної інтеграції, предиктивної діагностики, 3D-проектування, PLM, APS. MES, IIoT та використання мобільних платформ тощо. Підкріплюючи все це чисельними доказами своїх реалізацій та цих технологій в Україні. Де ми бачили щось подібне на ЕІА? Чи був десь хоча б 1 реальний use case по 4.0 чи ІІоТ? Не я один «шукав суслика» – розмова з колегою зафіксована в цьому пості на Фейсбук й передає певне розчарування інноваторами 4.0 того, як «підтримують» цей рух провідні бренди.

Для багатьох з нас очевидно, що з точки зору організації виставок, ЕІА стагнує – вона має бути давно «розбавлена» ІТ-сектором, що є драйвером технологічного розвитку в Україні сьогодні. Це буде стимулювати та штовхати наших лідерів ринку АСУ ТП до рівня європейських держав. Але це вже розмова на 2019 – повернемось же до Гановера.

 

5 головних завдань для Ганновера

Ми широко освітлювали Hannover Messe в 2017 – зокрема, розлого представлені на сайті 4.0 такі матеріали

По  результатам виставки в 2017 були проведені заключні зустрічі, семінари, вебінари, а головні висновки стали точкою входу для чисельних наступних подій в Україні – як конкурс 4.0 в вересні.  Водночас, той же конкурс 4.0 показав, що більшість наших solution providers ще далекі не тільки від рівня світових компаній, – але й простого власного розуміння, що таке 4.0 та «як туди йти». Це ми зафіксували в статті «зони росту професіоналів».

Все разом це сприяло об’єднанню та росту професійної спільноти, кращому розумінню спільних та окремих, власних своїх викликів. 2-га конференція інноваторів 4.0, що відбулась в грудні 2017 добре показали цей високий рівень консолідації.

Але чи достатньо цього для охоплення широких мас та різних категорій стейкхолдерів 4.0?

Очевидно, що ні!

Процеси подібної консолідації та прискорення в технологічному розвитку надто повільні в Україні по всім промисловим хайтек сегментам.

В АППАУ та русі 4.0 ми неодноразово били тривогу з приводу цього відставання, показуючи що й сусідні країни як Росія, Казахстан та Білорусь рухаються швидше – принаймі, на рівні національних програм та політик.

Достатньо яскравим для свідчення цього був і цей місяць – і навіть поза межами ЕІА, про що вже сказано вище. Чого варті заяви директорів – лідерів українського машинобудування про те «що ми на тому ж рівні» (це про підходи Product-as-a-Service!) на останньому форумі машинобудування в Харкові, чи наміри науковців дати власні визначення Індустрії 4.0, – просто тому, що «ми не менш розумні». Й перше, й друге було б добре, якби фахівці дійсно реально та глибоко розбирались в тому, де світ й на якому рівні перебувають провідні компанії в області 4.0. Насправді ж, цього немає – з сукупності  наших опитувань, дискусій експертів, оцінок реалізацій тощо ясно слідує, що в технологічних напрямках 4.0 глибоко розбираються та слідують їм лічені компанії! Всього по Україні – це 2-3 десятки фахівців, не більше.

Відповідно, як можна сформулювати спільні виклики для профі, а також керівників, хто є в нашому русі та АППАУ, й хто буде в Ганновері? Я бачу наступні 5 категорій:

  1. Просвіта ринку, синхронізація в оцінках, широкі комунікації

Маємо визнати, що до України, широких кругів стейкхолдерів,  доходить дуже мало якісної інформації про цю та подібні події. Пересічний керівник промислового підприємства, журналіст, чиновник міністерства, науковець чи викладач – дуже мало знають про те, що відбувається в світі Індустрії 4.0. Тому будь-яка інформація на цю тему, її поширення з таких виставок, як Ганновер (або в першу чергу з Ганновера!) – є дуже цінними та необхідними. Інакше нас ще довго буде переслідувати ці «в нас це вже є» або «це – не для нас».

Конкретні діі, що очікуються:

  • пости з виставки в соц мережі – фіксації важливого з коментарями спеціалістів;
  • більш повні огляди – технологій, стендів, розвитку брендів тощо.
  1. Поглиблення аналітичного рівня та фіксація нашого статус-кво по сегментам 4.0

В минулому році ми неодноразово відмічали дуже слабкий аналітичний рівень в Україні. Простіше кажучи, як тільки ми заходимо в конкретний технологічний сегмент – наприклад, digital twins, або PLM, або AR для промисловості і т.п. і т.д., – всі потроху «плавають». Поки немає ні чітких класифікацій, ні розуміння «хто є хто» (на світових ринках), ні – «скільки це потребує коштів і чи реально зробити у нас», ні – «де ми (наші інноватори) по відношенню до рівня там». З наших членів АППАУ – за виключенням 2-3 (IT-Enterprise, SoftElegance, Indusoft), – я не бачу команд, хто особливо намагається вникнути-розібратись в побаченому на Ганновері, й після цього швидко впроваджувати аналогічні речі в себе. Спробуйте, наприклад, знайти останній прогноз  Gartner щодо виходу на плато продуктивності нових технологій (те, що найбільш цінне для нас). Готової картинки саме в області Process Manufacturing я не знайшов. Хоча, на їх сайті перелік є – мова про  так речі як Product Cost Management, Quality Process Management Applications, Simulation and Test Data Management, ISA-95 Integration Standards for Process Manufacturing, Plant Engineering and Design, MES Applications for Process Manufacturing, Enterprise Manufacturing Intelligence, Product Specifications Management. Знову ж, питання тут просте – хто готовий у нас коментувати та оцінювати ці речі з Ганновера? Адже нашим замовникам, що інвестують в нові проекти багато з цих речей є дійсно важливими. Інша категорія кому потрібна така аналітика – це десятки, а може й сотні наших молодих стартапів, хто потроху наближається до 4.0. Сьогодні ці розробники залишені самі на себе й часто-густо просто “винаходять велосипед”.

Конкретні діі, що очікуються: 1) аналітичні звіти – на кшталт тих, що представлені вище, 2) участь та коментарі експертів на нашій звітній зустрічі 15 травня в Києві – там будемо підбивати підсумки Ганновера й звісно спільно оцінювати «де ми».

  1. Розуміння тенденцій світових брендів, – синхронізація

Інша річ, на яку чомусь не дає відповіді ЕІА – це синхронізація з світовими брендами, які представлені також в Україні. Зрозуміло, що ми не можемо рівнятись на Німеччину чи США по багатьом параметрам. Але зрештою – хіба це знімає питання «коли?». Коли нарешті в Україні будуть подібні запуски подібних технологій? І в широких масштабах? Як скоротити відставання в 10-15 років (наприклад, в MES) – хоча б до 3-5? Ганновер – чудове місце, щоб розбиратись та відповідати на подібні питання. Адже крім європейських ринків, там представлені десятки інших країн та зі всіх континентів.

Конкретні діі, що очікуються: звіти про стенди наших брендів – з описаннями їх use cases, що там демонструються – та коментарями щодо того, як все це можна прискорювати у нас.

Майже повна відсутність use cases по 4.0 та IIoT – це те, що дуже стримує сьогодні наших замовників. А в Ганновері – їх справді сотні.

  1. Пошук та формулювання меседжів та стимулів для спільного пере-запуску «драйверів» 4.0, але які насправді дуже відстають від лідерів АСУ ТП в Україні

Драйвери про які мова – це ІТ-сектор, машинобудування та наука. ІТ-сектор – де-факто, виключений з промислових хайтек в Україні. Філії Microsoft, HP, Dell, IBM та інші, – так само як і 90% ІТ-компаній-розробників – незважаючи на всі наші спроби залучення, ігнорують рух 4.0 та не приймають ніякої участі в наших заходах. Це ситуація дуже контрастна по відношенню до Siemens, Schneider Electric, Bosch, Phoenix Contact та інших брендів промислової автоматизації, їх партнерів – інтеграторів АСУ ТП, що високо підняли сьогодні прапори ІІоТ та 4.0 в своїх комунікаціях. І з якими ми вже добре синхронізувались в багатьох речах. Аналогічні речі, можна сказати про вітчизняних машинобудівників та науковців – їх і близько немає на українському ландшафті 4.0. Між тим, всі три категорії, – ІТ, ОЕМ та Прикладна Наука (як основа R&D) – є «передовими загонами» Індустрії 4.0 в світі. І які дуже добре видно в чисельних павільйонах Ганновера.

Конкретні діі, що очікуються: репортажі, огляди, деталі з стендів вказаних 3-х категорій учасників потрібні нам, щоб все ж стимулювати залучення вказаних категорій до нашого руху. Без них – не може бути й мови про повноту та цілісність в будь-яких “інтеграціях” чи нових напрямках дигіталізації.

  1. Формулювання головних ідей для українського стенду на НМI-2019

Ну і зрештою важливо спостерігати що представляють країни сусіди зі Східної Європи. Дуже ймовірно, що наступного року ми все ж представимо український стенд. Прихильників цієї ідеї все більше в нас, – в тому числі в урядових кругах. Тут так само важливі аналітичні огляди. Це є важливий аспект підготовки до 2019 і починати її потрібно саме на цьому тижні.

Отже, чекаємо з нетерпінням на ваші фото-та аналітичні огляди, репортажі, коментарі тощо. Всі канали АППАУ та Індустрії 4.0 відкриті для цього. А 15 травня буде підсумкова звітна зустріч.

Й пам’ятаємо, друзі, що подібні колективні акції – частина нашої великої програми #ДієвеПартнерство, підсумки якої ми завжди підбиваємо в грудні. Там, по ідеї, ми маємо згадати не тільки про добре німецьке пиво, але й про щось важливе, значиме, й що вивело нас всіх на новий рівень, новий виток розвитку.

Перші команди сьогодні вже працюють в Ганновері. Чекаємо з нетерпінням новин.

П.С. а реєстрація на звітну зустріч 15 травня вже почалась.

Юрчак Олександр, координатор руху 4.0, ген. директор АППАУ

Олександр Юрчак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: