fbpx

Круглий стіл в Харкові 13 березня – звіт АППАУ

13 березня в Харкові відбувся круглий стіл на тему «Створення інноваційних екосистем в промислових хайтек – перспективи регіону». Він зібрав близько 30 учасників з різних категорій учасників ринку та ВНЗ. Цей звіт резюмує головні виступи, дискусії та висновки зібрання.

Зібрань було 2 – спочатку на нараду зібрались освітяни та науковці, потім був великий, спільний круглий стіл з промисловцями та інжиніринговими компаніями.

 

Обговорення питань в рамках Центру трансферу технологій

Зібрання науковців вів Володимир Ночвай, с.н.с. ІПММС НАНУ, менеджер Інноваційного центру Київського Академічного Університету (КАУ), що є партнером АППАУ та учасником руху 4.0. Він розказав про моделі та плани створення Центрів транcферу технологій (від науковців – до ринку), що обговорюються сьогодні в експертній спільноті науковців разом з МОН.

Віталій Павленко, заступник ректора з навчальної роботи ХАІ, в своєму виступі акцентував на розвитку дуальної освіти, орієнтованої на роботу студентів з наставниками над практично-орієнтованими проектами.

Вячеслав Харченко, зав. кафедрою  комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки ХАІ, розповів про свій досвід участі в міжнародних програмах: FP7, Tempus, Erasmus в сфері ІоТ.

Данько Костянтин коротко розповів про Центр розвитку інновацій  ХАІ.

Павліков Володимир, декан  факультету радіоелектроніки, комп’ютерних систем та інфокомунікацій ХАІ, розповів про свій досвід в проектах Горизонт 2020.

Вертій Олексій, радник директра УкрІНТЕІ,  поділився думками про проблеми трансферу технологій, де не працюють діючі моделі й необхідно будувати нові технології трансферу знань. Розповів про досвід співпраці з Турецьким університетом Istanbul Techn. Univ. та про створення україно-турецького центру в ХПІ під керівництвом професора Велєєва.

Гагауз Інна, керівник бізнес-інкубатора “ХАРКІВСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ”, розповіла про свій багатий досвід створення інноваційної платформи в Харкові та участі в програмах FP7, Horizon 2020. Часто проблемою є відсутність рецепієнтів іннновацій. Друга проблема – відсутність фінансування розробок. Відповідно потрібні фонди кредитування ризикованих проектів. Такий в свій час був створений в бізнес-інкубаторі.

Сергій Маркович, декан факультету авіадвигунів ХАІ, розповів про бізнес інкубатор та співпрацію з підприємствами м. Харкова та аерокосмічного кластеру «Мехатроніка». Він відмітив  цікаву тенденцію підвищення попиту на випускників –

заявок сьогодні на факультеті більше, ніж студентів. Спостерігаються тенденції відродження виробництва та високотехнологічних галузей: машинобудування, ІТ, аерокосмічна галузь. З’явились замовники не лише на продукт, а й на проектну стадію інноваційних розробок.

В ХАІ вже розроблена ІТ-платформа для трансферу технологій, яку можна використовувати для взаємодії та пошуку підрядчиків. Також відкрита лабораторія стартапів.

 

Головні пропозиції цього зібрання:

  • Проведення Харківського технологічного форуму.
  • Проведення регулярних он-лайн мітингів по трансферу технологій на базі Центру розвитку інновацій ХАІ.
  • Потрібно налагоджувати не тільки онлайн, але й регулярні оффлайн зустрічі – всім учасниками спільноти бракує тісного спілкування.
  • Потрібні регіональні, та загальнонаціональні медіа-проекти – потрібно змінювати. дискурс та риторику від «Brain & grain» (дешеві мізки та зерно) на користь наукоємних інновацій та розробок. Перспектива яких є в Україні.

Учасники відмітили високий науково-технічний потенціал міста Харкова – місто може бути лідером в області трансферу технологій від науки – до виробництва.

 

Обговорення питань щодо створення Центру 4.0 в Харкові

Далі відбувся круглий стіл в широкому складі – участь прийняли представники наступних організацій:

  1. ВНЗ, НАНУ: ХАІ, ХНУРЕ, ХПІ, УДУЗТ, ОНАХТ, ХАСГ, ІПММС, УкрІНТЕІ.
  2. Виробники засобів автоматизації: “Фенікс-Контакт Україна”, ОВЕН, Радміртех.
  3. Системні інтегратори та розробники: ЗалізничАвтоматика, Системи Автоматизації Сервіс, Лабораторія «Міронафт» (Одеса), «Нефтогазхім Сервіс» (Одеса), Артезія (Київ).
  4. Кінцеві замовники: ПАО «ФЭД», «Корум Груп».
  5. Проектні інститути – інжинірингові компанії: ДП «Укргіпроважмаш», ТОВ «Upromex».
  6. Інші: бізнес-інкубатор «Харьковские технологии».

Захід з привітанням до учасників відкрив проректор ХАІ Нечипорук Микола Васильович.

Представницький склад дозволив обговорити ряд важливих питань розвитку.

Вячеслав Харченко в своєму виступі (фото на заставці публікації) й на прикладі своєї кафедри розкрив детальніше чисельні здобутки та переваги ХАІ. Це курси англійською, розвинуті нові програми навчання ІоТ- ІІоТ, видавництво книг в США, виграні міжнародні гранти Горизонт 2020 на великі суми, експертиза в стандартах кібер-безпеки та функціональної безпеки тощо.

Павло Галкін та Олександр Филипенко, декан факультету автоматики та комп’ютерних технологій, презентували можливості ХНУРЕ. Зокрема, Павло в своїй презентації підкреслив досвід роботи з провідними виробниками засобів автоматизації як Phoenix Contact, створений й готовий для використання тренінговий центр TATU в ХНУРЕ, а також інші можливості співпраці завдяки міжнародним проектам цього ВНЗ.

Артур Коробов з місцевого офісу ТОВ «Фенікс Контакт» представив новий контролер компанії PLCnext – й саме в контексті синергії IT- OT. Новий ПЛК відтепер відкриває широкі можливості для залучення програмістів загального (ІТ) профілю, й таким чином знімає попередні обмеження мов програмування контролерів промислової автоматизації, як МЕК 61131.

Дискусія була багатою на оцінки розвитку, включно з викликами та можливостями регіону:

  • Анатолій Каргін з Університету залізничного транспорту розповів про нові можливості та проекти навчання, що пов’язані з появою мікро-контролерів Arduino. На запитання модератора, скільки ж спеціалістів залишається в галузі залізничного транспорту– відповідь була «одиниці». Віталій Гаєвський з «Залізничавтоматика» натомість говорив про багаторічний досвід співпраці (лабораторії на PLC-SCADA) та підготовки спеціалістів на іншій кафедрі в цьому ж університеті як «страховку» та «бар’єр виходу (витоку)» спеціалістів цього університету в ІТ-галузь. Цікаво, що обидва дискурси спікери між собою не пов’язували, й склалось враження що тут не вистачало ще однієї кафедри цього університету.
  • Сергій Соколов з ПАО «ФЕД» розповів про проекти підприємства в ІТ-сфері, та досвід співпраці з IT-Enterprise, їх провідним інтегратором. Сергій також розказав про напрямки співпраці з харківськими університетами – ПАО «ФЕД» має широкі та розвинуті програми кооперації, й також є лідером аерокосмічного кластеру «Мехатроніка».

  • Оксана Ситник з ДП «Укргіпроважмаш» зачепила тему низького рівня замовників в області автоматизації та 4.0. Ще дуже часто в великих інжинірингових проектах автоматизація взагалі відсутня як така. Це останній етап узгоджень і який в Україні будується за принципом «якось там буде». Цю ж тему продовжив менеджер «Артезія» Павел Філіп’їчьов питанням «чому на такі заходи не залучається більше замовників». Частково йому відповів Олег Щебренко, комерційний директор «ОВЕН» – «а що б вони тут побачили?». Питання апелює до завдань самого раннього етапу зрілості та інноваційного розвитку хайтек спільнот – дійсно, поки спільнота не сформована, поки немає явних та чітких пропозицій цінності до замовників, доцільність широкого залучення є під питанням. З цим погоджувався модератор дискусії Олександр Юрчак, водночас наголошуючи, що передові замовники  тут вже є, і в рамках широкого діалогу їх звісно потрібно залучати. Але спочатку самі інноватори та активісти розвитку мають згуртуватись та виробити портфель пропозицій.
  • Найбільш влучним в контексті питань круглого столу нам видався виступ заступника директора «Системи Автоматизації Сервіс» Андрій Гуменний. Відповідаючи на закид модератора «ну – всі говорять які вони класні (дискурс початкових презентацій), – тоді в чому проблеми та бар’єри співпраці та об’єднання?», – він сказав наступне:

«У нас дійсно є чимало проблем… (пауза). Але я не хочу про них говорити. Я хочу вам розказати про свою мрію. Я мрію, щоб в моєму місті з’явилось місце – не знаю як його назвати Хаб чи Центр 4.0, для мене це неважливо, – але куди я міг би прийти й поспілкуватись з профі в моїй області діяльності. Поділитись з ними своїми проблемами та досвідом. Почути над чим працюють студенти, можливо дати пораду тому, хто проходить переддипломну практику. Поставити завдання або подискутувати ідеї з молодими командами. Вести діалог щодо розвитку з представниками інших категорій – включно з викладачами. Коротше кажучи, нам всім не вистачає живого спілкування – і саме в своєму професійному середовищі. Я дуже хочу, щоб таке місце появилось в Харкові.»

На думку модератора дискусії Юрчака Олександра, – це одне з найкращих озвучень концепції Центрів 4.0, що просуває сьогодні АППАУ. Й те, що воно прозвучало на цьому круглому столі в такому стилі, зайве підтвердження – такий Центр потрібен Харкову.

Неформальне спілкування в кінці зустрічі сприяло кращому знайомству учасників й обговоренню питань розвитку та співпраці.

 

Висновки та кінцеві пропозиції

Круглий стіл підтвердив ряд припущень й був корисним для спільної фіксації ряду важливих висновків

  1. Потенціал спільноти промислових хайтек м. Харкова є дуже великим, але використовується слабо.
  2. Великим «козирем» Харкова по відношенню до інших регіонів є наявність 1-го (єдиного в Україні?) кластерного об’єднання «Мехатроніка». Це може бути основою для тісної співпраці технологічних та інженерних фірм, промислових підприємств та науки. Мова йде також про наступні масштабування та розширення подібних кластерних об’єднань на інші галузі.
  3. Зустріч також підтвердила великий інжиніринговий потенціал – в Харкові вже є фірми, що працюють на аутсоурсингу в промисловій автоматизації. Очевидно, вони так само є в інших промислових хайтек сегментах – наприклад, як проектування різних видів. Натомість, їх потенціал (кількість, темпи росту тощо) залишаються невідомими.  Очевидно, що початкові облік та аналітика стану промислових хайтек – й особливо, на фоні давно структурованого ІТ-сектору, – залишається серйозним викликом в стратегії розвитку.
  4. Бар’єром №1 є слабкі комунікації та нестача ефективних й постійно діючих форматів спілкування. На сьогодні в Харкові немає «єдиного місця», здатного залучати та консолідувати різноманітні сектори промислових хайтек, вести облік та профілювати пропозиції учасників екосистеми. Очевидно також, що не всі учасники розуміють глибину та наслідки розривів в екосистемі – й особливо на фоні подальшого вимивання інженерних кадрів в ІТ-сектор та закордон.
  5. Натомість, вже  є велика зацікавленість в подібному спілкування, об’єднанні та спільному вирішенні проблемних питань.

Рішення – пропозиції АППАУ до учасників спільнот АППАУ та 4.0 наступні

  1. Підтримати учасників наукової спільноти щодо проведення регулярних форумів оффлайн-онлайн
  2. Зробити спільноті харківських ВНЗ в особі керівництва ХАІ конкретну пропозицію щодо дат та умов відкриття Центру 4.0 (АППАУ). В рамках цієї пропозиції обговорити чи потрібна окрема стратегічна сесія щодо спільної фіксації викликів промислових хайтек, цілей та завдань Центру 4.0.
  3. В рамках мережі Центрів 4.0 заснувати онлайн формат обмінів та залучення через спеціальні сторінки Фейсбук. Сприяти також оффлайн обмінам Центрів 4.0 – пропозиція відвідати Одесу вже зроблена, – там в Центрі 4.0 вже можна подивитись на те саме «місце зустрічі».

Інші пропозиції та коментарі – вітаються.

 

Інші публікації:

 

Олександр Юрчак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: