Проект ІІоТ – 5 ідей практичних завдань для ВНЗ

В травні ми остаточно визначимо учасників проекту «10-топ застосувань ІІоТ в Україні» та розподілимо завдання між ними по напрямкам. Між тим, й судячи по реакції гравців ринку, проект залишається «загадковим» в багатьох аспектах – від його причин й до деталей «що треба робити». В цій публікації ми трішки прояснимо ці речі.

 

Суть проекту

В проект заходить пара «ВНЗ (команда) + Комерційний учасник (Інтегратор, вендор або замовник, – або їх комбінації, умовно «Розробник»). Суть проекту полягає в спільному виконанні конкретних завдань, що комерційний учасник ставить в своєму use-case по застосуванні ІІоТ в конкретних умовах українських реалій. Тобто, де-факто, «Розробник» описує ТЗ  й ставить для команди ВНЗ конкретні питання, в яких він має певні труднощі. АППАУ допомагає категорії «розробників» робити ці юз-кейси, й далі стороні «ВНЗ» відповідати на поставлені запитання.

Проект описаний вже в 2-х детальних документах:

  • Більше для категорії «Розробник» – тут (рос), але там же вказана методика та завдання всіх учасників, включно з ВНЗ.
  • Для всіх учасників – «10-топ застосувань», що дає перелік 10 ІІоТ застосувань, визначених “по замовчуванню” й де вказаний стан в Україні.

 

Типова українська проблема – не знання ринку та «винаходи колеса»

В контексті стратегічних завдань просування інновацій в промислових хай-тек (=русі «Індустрія 4.0 в Україні») проект має велике значення, щоб виправити або ж значно зменшити 2 вади більшості інноваторів 4.0

  • Ігнорування світових тенденцій та стану по секторам ІІоТ
  • «Винаходи колеса» (велосипеда) нашими стартапами та іншими розробниками – що є наслідком п.1.

Як приклад цих 2-х речей ми вже наводили реальний міні-кейс одного з розробників, повторимо його тут на мові оригіналу:

«Компания, один из лидеров IoT в сегментах потребительских рынков (consumer markets), мощный экспортер ИТ-продуктов, в том числе IoT, решила войти в промышленные сегменты. Для этого была сформирована команда под руководством менеджера, ранее много лет проработавшего в промышленных системах измерения весов. Идея продукта (ПО) состояла в том, чтобы облегчить персоналу обслуживания прохождение ППР (Планово Предупредительных Работ) путем переноса инструкций ППР на мобильные устройства и создания отчетов в течении периода проверки. Аргументация о выгодах касалась экономии времени персонала и качества работ проверок. Поскольку все инструкции находятся на одном мобильном устройстве и интерфейс организован максимально удобным способом (чек-листы), мастер просто отмечает на планшете пройденные точки контроля и, таким образом, быстро формирует очтет, передаваемый по интернету в облако или на сервер. Инструмент позволяет также формировать и включать туда фото-отчет. Как говорит продакт менеджер – «в случае неисправности, пока киповец вернется в офис, на столе уже будет лежать детальный отчет с указанием детали, которую нужно заменить сейчас или в ближайшем будущем».

Мы задавали вопросы типа –

Но разве сами эти устройства и оборудование не являются источниками данных? Ведь большая часть весо-измерительных устройств представляет собой электронные устройства с интерфейсами связи. Кроме того, речь идет о ППР в широком смысле – разнородного оборудования, большая часть которого уже автоматизирована.

Почему же, разрабатывая новый продукт, вы не пытаетесь применить другие виды диагностики, базирующиеся на встроенных данных о “здоровье механизма” (как предиктивная диагностика) и т.п., которые являются следующим шагом по отношению к ППР?

Ответов не было. Продакт был просто не знаком с подобными методами. Он также не знал ответы на другие возможные вопросы – предположения. Например, такой продукт имело бы смысл все-же задействовать для тех видов оборудования, которое не имеет возможностей выдавать данные о себе. Но каково соотношение объемов  рынка в этих категорий? Аналитики не было.

 

Резюме АППАУ: с точки зрения тенденций в мире IIoT, речь об изначально устаревшем продукте, выход которого не будет успешным. В лучшем случае, это может быть частным решением для местного рынка. Мир переходит на предиктивную диагностику оборудования, где экономический эффект в разы больше по сравнению с ППР. Но этот переход невозможен без технологий ІIoT. Для разработчиков и интеграторов это означает, что они теряют возможности внедрения инноваций, которые доступны уже сейчас. Очевидно также, при этом, что более быстрое применение инноваций зависит от знаний разработчиками лучших практик и кейсов.

 

Тобто, це є типова ситуація яку ми часто бачимо у вітчизняних інтеграторів та розробників

  • Продакт менеджери (якщо вони взагалі є в організації) недостатньо володіють інформацією про ринкові тенденції, конкурентну ситуацію, аналогічні вже існуючі продукти тощо.
  • В ряді випадків подібна інформація ніде не систематизується – компанії-розробники не роблять і не мають ні бізнес-кейсів (ТЕО), ні use-cases (де описані конкретні переваги застосування).
  • Більш кваліфіковані гравці, що мають цю експертизу (насамперед, західні вендори), як правило. самоусуваються від цих питань допомоги місцевим фірмам. в

В результаті ефективність нових розробок є під сумнівом від самого початку. В описаному вище випадку і якби продакт менеджер знав про сучасні практики та кейси ІІоТ в обслуговуванні обладнання, можливо його ідея нового продукту була б зовсім іншою. Й з набагато більш широкою перспективою, – тим більше, що в цій компанії були (є) вже компетенції не тільки по розробці мобільних додатків, але й, наприклад, по data science та інших важливих для ІІоТ навичках.

 

Як ВНЗ можуть допомогти. 5 практичних, універсальних ідей інтеграції в ринок

Якщо стратегічно та коротко, – то достатньо порівняти кількість фраз в документі «10-топ» «інформація (про українські розробки) відсутня» –  зі свіжими звітами по Ганноверу, – щоб ще раз й глибше усвідомити 2 речі:

  1. Ми відстаємо від світових тенденцій по більшості напрямків ІІоТ та 4.0. І цей відрив з часом зростає!
  2. Головна проблема в розвитку інновацій та просуванні нових продуктів – дуже слабка просвіта та освіта ринку.

Саме ця просвітня роль є причиною залучення ВНЗ. Адже специфіка української ситуації в тому (й ми в АППАУ вже багато говорили), що:

  • вендори не мають виділеного ресурсу;
  • інтеграторам ніколи й теж немає ресурсу.

Більш-менш вільний ресурс для просвіти ринку є в ВНЗ. Принаймні дуже хочеться в це вірити. Кількість студентів старших курсів, аспірантів, викладачів, що здатні виконувати функцію просвіти,  в рази перевищує потенціал комерційних гравців.

Отже, що можна й потрібно робити в рамках цього проекту, ось декілька найбільш очевидних ідей, що стосуються кожної пари-трійки учасників:

  1. Просвіта ринку в питаннях «що це таке» та «як це застосовується». Більшість проблемних питань в інноваціях апелюють до знань (точніше, ігнорування вже існуючих речей в світі) на українському ринку. Кількість сегментів, в яких потрібна просвіта в області ІІоТ – досить велика. Це і питання хмарних сервісів та платформ, реалізації цифрових близнюків, техніки предиктивної аналітики, питання кібер-безпеки тощо. Як приклад реальної ситуації в цій сфері, нагадаємо, що до глосарію 4.0 восени 2017 р. були залучені тільки 2 кафедри – з НУХТ та КПІ (всього в АППАУ їх 16)
  2. Переклад вже існуючих use cases та інших прикладів застосування в ІІоТ, – з широким їх просуванням по своїм каналам. В світі цих кейсів дійсно вже дуже багато (в АППАУ ми їх давно збираємо), переклад будь-якого з них – це питання 2-4 год часу. Далі ви надсилаєте це на ресурси АППАУ, й включаєтесь в просування та обговорення
  3.  Більш глибокі, аналітичні огляди тенденцій по секторам ІІоТ – відповіді на проблемні запитання. В кожній з вже визначених «10-топ» є свої проблемні запитання, відповіді на які, в широкій публічній площині, ще ніхто не дав. Нам дуже бракує хоч якихось аналітичних оглядів, яких повно англійською. АППАУ так само має великі їх добірки. Ця робота має надати  відповіді на конкретні питання: від банального «скільки це коштує» (наприклад, про хмарні платформи) й до більш глибоких «чи є там функції кібер-безпеки та як вони реалізовані»
  4. Тестування існуючих рішень, освітлення їх переваг та окремих функцій. Рішень по ІІоТ все стає все більше в Україні. Чимало гравців, як IT-Enterprise, Індасофт, Новатек Електро – готові кооперуватись з ВНЗ в наданні більш детальної інформації, та розгортанні своїх продуктів в навчальних цілях. Отже, варто просто брати в роботу й виконувати вказані вище завдання – й краще в контексті питань в use-case, що ставлять ці інноватори
  5. Пропозиції до покращення – чи нових кейсів для українських умов. Безумовно, всіх ринкових гравців – й особливо кінцевих замовників, цікавить нові кейси по застосуванню інноваційних продуктів. Нагадаємо, що контролери нового покоління з інтеграцією в хмарні сервіси ІІоТ сьогодні випустили Schneider Eleсtric, Phoenix Contact, ABB, GE (Indusoft – Predix) та інші бренди, філії яких присутні в Україні. Й чимало з яких є партнерами нашої мережі ВНЗ. Отже, питання в тому, щоб вивчити яким чином ці речі вже застосовуються «там» й пропонувати подібні застосування «тут».

На закінчення, ще одна ремарка щодо значення цього проекту. Ми роками говоримо про те, що ВНЗ відірвані від реалій українського ринку, що буквально одиниці працюють за його завданнями тощо. Тому цей проект матиме дуже важливе значення, щоб показати іншу сторону ВНЗ – дослідницьку, практичну та інноваційну. Саме те, що так очікує ринок. Роль виконавчої дирекції АППАУ в проекті полягає в тому, щоб якомога швидше та ефективніше «звести» різних гравців для виконання вищевказаних завдань, узгодити спільні стандарти й разом отримати результати вже в цьому році.

Вебінар за всіма питаннями цього проекту відбудеться 10 травня – приєднуйтесь.

 

Alexandre Yurchak
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0