Ганновер як бенчмарк для розвитку інноваційних екосистем хайтек

Будь який чемпіонат швидко виводить нас на розуміння – «де ми по відношенню до майстрів та чемпіонів». Так і Hannover Messe давно став світовим «чемпіонатом» для промислових хайтек. Виставка дає велику кількість інформації, ставить «планки та маркери», що потрібні для бенчмаркингових аналізів в тій чи іншій сфері. Як ми вже аналізували , їх чимало із  технологічних сегментів та напрямку 4.0. Але не менше – в області демонстрації загального розвитку інноваційних екосистем.

Минулого року ми вже робили таку аналітику. Й прийшли до сумних висновків про те, що:

  1. Українські екосистеми промислових хайтек повністю розвалені – й особливо в тому, що стосується R&D. Залишились окремі «уламки» при середніх та великих підприємствах, що (ще) діють. Але який їх рівень – незрозуміло, – секторальної аналітики в нас дуже мало.
  2. Найбільший розрив в нас йде з наукою. Наукові розробки – суттєва частина Ганноверської виставки й це видно по чисельним павільйонам та стендам. Колеги з НАНУ недавно покритикувавли мій свіжий пост на Фейсбук, що порівняння з Інститутами Фраунхофера – не коректні, позаяк НАНУ в нас є виключно для цілей фундаментальних досліджень – а не прикладних. А аналогу Фраунхофера (68 прикладних НДІ) – в Україні взагалі немає! Тобто по факту виходить так, що найбідніша європейська країна несе чималі видатки на проведення фундаментальних досліджень в 160+ установах, в той час як власна економіка давно потребує прикладних та адаптованих до українських умов рішень.
  3. Україна майже повністю відсутня на цій виставці (= на міжнародній арені промислових хайтек). Тобто, робити подібні аналізи за десятками секторів – особливо нікому. Як нікому й по-іншому позиціонувати Україну й покращувати наш імідж.

Що нового до цих висновків 2017 дав цьогорічний Ганновер? По відношенню до нашої, української позиції за рік майже нічого не змінилось. Невеличка консолідація в таборі АППАУ та інноваторів 4.0 не може компенсувати величезні лакуни стратегічного характеру, що вказані вище.

Між тим, інформація для розуміння того «де ми», і  «де вони» все одно залишається важливою, а не просто цікавою. Адже змінювати ситуацію потрібно. Й чимало колег для цього вже прикладають масу зусиль.

Зрештою , і щоб ці зусилля не були даремними, а пріоритети – вірними, – важливі спільні, консолідовані висновки не тільки про стан, а й про швидкість обох рухів – «тут» і «там».

Отже, коротко про 10 нових-старих ганноверських висновків- спостережень за елементами екосистем:

 

1.Значний рух в сторону нових технологій

Інновації – наслідок стану та темпів розвитку екосистем. В тому, що вони діють в Німеччині та інших країнах, добре було видно за чисельними демонстраціями та еволюціями у напрямку A.I/ML, AR/VR, IIoT, нових моделях роботів та інших. Більше про це – див. попередні огляди.

 

2.Прикладні наукові розробки та НДІ – в кожному павільйоні

Як і минулого року, ми бачили представників дослідницьких інститутів Фраунхофера майже в кожному павільйоні хайтек. Це фото говорить про розробки в напрямку ІоТ і разом з корейським НДІ. Подібних – за іншими сучасними напрямками 4.0 демонстрацій було багато.

Крім цього інституту, павільйони з напрямку Research & Technologies представляли чимало інших інституцій. Це інші НДІ та лабораторії R&D з Німеччини, Литви, Польщі, Кореї, ОАЕ, Франції, США, Люксембургу, а також інших країн.

 

3.Фокус на молодих підприємствах та стартапах

Роль молодих підприємств в промислових хайтек визнається не менше, ніж в ІТ. Ганновер створює для них спеціальні умови та програму.

 

 

 

4. Роль університетів та регіональних інноваційних центрів

Університетів та регіональних інноваційних центрів було чимало в 2-у павільйоні –  де про Research & Technologies.

 

Але більше всього мене здивувала  згадка про Штутгартський університет, що згадувався в ролі розробника ТЕО для юз-кейсу Smart Engineering. Тобто, саме ця робота була початковою в обгрунтуванні цього кейсу, який вже є предметом гордості 3-х брендів – Rittal, Eplan та Phoenix Contact (детальніше про сам кейс – тут). Я зробив запит на стенді про саму роботу Штутгартського університету і  через 2 тижні отримав цей реальний кейс-стаді обсягом в 36 сторінок. Як би хотілось мати подібні приклади співпраці ВНЗ з промисловцями в Україні!

 

5. Створення технологічних екосистем

Нікого сьогодні не дивує присутність партнерів – невеликих фірм розробників, на стендах великих брендів. І якщо це типово для ІТ-брендів як Microsoft, дещо незвично це було бачити на стендах Siemens. Взаємна інтеграція продуктів та технологій одні в одних є повсюдно.

 

 

6.Рівень витрат на R&D

За інноваціями стоять витрати на R&D. І маємо добре розуміти якого рівня ці витрати. Наприклад, GE витратив на Predix більше 1 млрд доларів США. Зрозуміло, що це рівень витрат на техно 4.0 більшості грандів такого рівня. Це ремарка до конкурентоздатності та позиціонування вітчизняних продуктів в таких категоріях. Для тих, хто планує інновації в області 4.0 має бути зрозуміло, що на найближчі 5-10 років нам «світять» тільки нішові сегменти та окремі прикладні застосування. Наприклад, apps для тих же платформ IIoT. Але в тому й річ, що таких нових сегментів в 4.0 – маса! Й ще звісно, прикладні рішення – можливо, саме зараз час для перегляду позицій системних інтеграторів. Адже кількість можливостей по застосуванню вже доступних технологій зростає в рази.

Але це також ремарка до того, що коли наші замовники інколи хочуть «все і відразу, і на вчора» і «щоб дешевше» , то маємо розуміти, що так не буває. За інновації потрібно платити і це правило у світі. Й мова також за спільне розділення ризиків в інноваційному менеджменті.  Ну не можуть наші розробники з МСБ весь час все брати на себе й на умовах, що нав’язують великі холдинги чи держ. підприємства. Якщо цього розуміння в Україні немає, наші розробники будуть працювати там, де таке розуміння є, й де їм за це платять.

 

7.Консолідована та справжня присутність лідерів Automation & IT

Ще одна значна відмінність Ганновера – це присутність майже всіх грандів, великих брендів Industrial Automation & IT. В Україні, на жаль, ми не можемо такого сказати про ІТ  – в нас це більше про піар та стартапи, ніж про справжнє залучення до розвитку промислових хайтек.

 

8.Роль асоціацій

Дуже цікавою й теж повчальною для нас є роль галузевих та бізнес-асоціацій. Я був приємно здивований стендом інженерної асоціації VDI – як розмірами, так і представленими послугами – інформацією. Це все  про розвиток молодих інженерів. Інформації по кар’єрне зростання, розвиток та освіту за різноманітними інженерними професіями – маса. Окрема роль асоціацій – просування нових стандартів. Про це в Ганновері теж було чимало стендів та представників асоціацій  – OPC UA, IIC, IEC, з кібер-безпеки та інших.

 

 

9.Роль європейських інституцій

Добре знайомі нам європейські інституцій підтримки та розвитку інновацій, звісно, теж були тут. Зокрема, представники фонду I4MS від Horizon2020, куди ми намагались минулого року ввійти з окремими інноваторами 4.0. Були корисні деякі контакти, що можливо дадуть новий поштовх цьому напрямку у нас.

 

10.Експорт та залучення інвестицій

Ну і про останнє. Розвиток екосистем в глобальному світі неможливий без виходу та представлення потенціалу країн на глобальній арені. Цього року виставка знову пройшла без українського стенду. Деяке збільшення (до 8) загальної кількості учасників від України не може компенсувати як нестачу наших хайтек компаній, так і загальну низьку кількість в порівнянні з іншими країнами – сусідами.

********

Тепер щодо змін в наших позиціях, які все-ж є. Крім об’єднання та перших реалізацій наших інноваторів в русі 4.0, ми маємо цілий ряд стратегічних оцінок та напрацювань. Зокрема, цей фреймворк стратегії 4.0, де роль екосистеми достатньо ясно вказана.

Нижні 2 рівні, Інфраструктурні елементи екосистем та Орг. Здатності (Capabilities, – галузеві та окремих організацій), є основою інновацій, їх фундаментом.

Якщо в них не вкладати, то рано чи пізно ресурс та попередні напрацювання вичерпуються.  І не буде відповідно ніяких Smart рішень чи продуктів, крім імпортних.

Проблеми, чому більшість українських промислових хайтек показують досить низький рівень інновацій стосуються саме відсутності чи повного руйнування цього фундаменту. В цьому  величезна різниця з ІТ-галуззю, яка мабуть єдина, хто зумів за останні 10-15 років створити власний «фундамент». Більше сотні R&D центрів, більше 70 приватних та корпоративних шкіл-університетів, мережа кластерів, хабів та інкубаторів, декілька потужних асоціацій, розвинутий інструментарій хакатонів та інших конкурсів, окрема й дуже сфокусована робота з університетами «на викачку» кращих мізків і т.д. і т.п. – в результаті це дає зростання та інновації, в тому числі й на міжнародній арені.

Власне все, що показує Ганновер існує «в них» приблизно так само, як це робить ІТ-галузь у нас. За виключенням того, що й НДІ «там» задіяні на всі 100%. Й ще того, що сама ІТ-галузь інтегрована в промислові розробки куди потужніше, ніж це відбувається у нас.

На мою думку, Ганновер стимулює нас швидше визначатись та починати будувати ці інфраструктурні елементи й саме в глобальному контексті.

  1. Спільно й кардинально змінювати відношення керівників вітчизняних організацій до політик в області утримання талантів та інвестицій в R&D.
  2. Спільно будувати мережі Центрів 4.0 (вкл зі школами стартапів), залучати інвесторів до розбудови технопарків та центрів R&D.
  3. Залучати до руху 4.0 чотири майже відсутні в нас категорії, що є must be для промислових хайтек – це великі промислові компанії, НДІ, ІТ (великі бренди) та машинобудівники.

Є багато інших пропозицій, але ці три пункти – пріоритетні, стратегічні зміни , які промисловці здатні проводити самі, не розраховуючи постійно на державу.

Щодо урядових структур – це окрема розмова. Пункт №1 в її аженді – здатність хоч якось змінити ситуацію з підтримкою експорту. Розмови про український стенд на Ганновері йдуть другий рік. Пункт №2 – реальні реформи (тобто, плани та зміни, бюджети під них, відповідальність… – а не тільки розмови) в інноваційній та промислових політиках та стратегіях.

Надіємось, що «крапля все-ж точить камінь» і найближчим часом ми побачимо ці зміни. В будь-якому випадку оновлена Рада руху 4.0 запрошує всіх бажаючих до приєднання та спільної розбудови наших, українських екосистем. Тільки спільно ми можемо зупинити наростаючі потоки еміграції молоді та повного вимивання інженерних кадрів в ІТ.

Обговорювати ці речі будемо 14 травня на звітній зустрічі по Гановеру

 

Юрчак Олександр, координатор руху 4.0

Інші огляди по Ганноверу:

  1. Огляди технологічних трендів 2018 – частина 1, частина 2
  2. Огляд від 2017 “Гановер як дзеркало – стан та перспективи розвитку промислових хайтек”

Alexandre Yurchak
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0