Якість хорошого фільму я, зазвичай, оцінюю наступного ранку. Якщо мимоволі виникають спогади та думки, щось нове приходить в голову – інколи навіть несподівано, – значить це була якісна річ. Точно така ж послідовність мала місце після перегляду ролику «Микита та DevOps», який кафедра ІАСУ НУХТ випустила до чергового зібрання ТДА (Технічних Днів Автоматизації). Власне, напрямок відео-контенту – легкого, гумористичного, але все-ж просвітницького, – виник на кафедрі ІАСУ давно і це не перший їх ролик. Але вперше вони вийшли (імхо) на рівень художніх образів, що ототожнюють дійсно глибокі проблеми і далеко не тільки технічного характеру.

Окси́моро́н — «літературний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення» (з вікіпедії). Саме таке визначення напрошується після презентації «Укрзалізниці» (УЗ) свого бачення цифрової трансформації та місця в ньому стартапів, що відбулась в кінці вересня в інкубаторі 1991.

Аналитические обзоры McKinsey – ценный источник информации о тенденциях и перспективах развития по всему миру и по всем отраслям.  Конечно, каждый игрок из большой четверки – и не только ее, – занимается сегодня аналитикой в области Индустрии 4.0. Однако берем то, что есть – по РФ это отчет McKinsey «Цифровая Россия: новая реальность» датированный июлем 2017 года. Отчет на 133 страницах, труд 7 авторов, консультантов компании, детально рассказывает о перспективах цифровизации страны. Отчет касается всех сфер экономики. Остановимся на главных выводах и отдельно откомментируем раздел по Индустрии 4.0.

Остання новина від уряду про створення програми цифровізації «Укрзалізниці» (а за нею – ще багатьох державних підприємств) шляхом масового залучення кращих ІТ-стартапів визвала певний резонанс в професійному середовищі та в русі 4.0. Виглядає на те, що українські стартапи розглядаються як певна «палочка – виручалочка», «чарівна кнопочка» або ж один з найефективніших засобів – шляхів цифровізації державних підприємств. Тому, що інших програм – в тому, числі через традиційних та роками відпрацьованих рішень та засобів дигіталізації від відомих брендів, постачальників обладнання, системних інтеграторів, інжинірингових компаній – не видно. «Дайош проривні стартапи!» – кажуть в один голос уряд, міжнародні донори (бо ж проект – за їх гроші) та окремі чільники ІТ-індустрії.

В минулому огляді стратегій 4.0 було розглянуто рух європейських країн до Індустрії 4.0. Може скластись враження, що мова тільки про розвинуті країни. В наступних оглядах ми будемо давати аналітику по іншим країнам, в тому числі по тим, які перебували в стані нижчого промислового розвитку, ніж Україна та по нашим сусідам. В цьому огляді – Казахська державна програма розвитку 4.0.