Супер-насичений день 18 жовтня подарував мені 3 різні події. Зранку це була галузева конференція «Індустрія 4.0 в фармацевтичній галузі», в обід – відвідування заключного, хайтек семінару на виставці Rail Expo, під вечір – відвідання Київського міжнародного економічного форуму. Дуже різні події, з різною аудиторією, але що спільного – це про 4.0 та про нашу (членів АППАУ) присутність всюди. В цих різних подіях добре проглядаються не тільки ринкові контрасти, але й значно більше – загальна ситуація з розвитком 4.0 в Україні, та виклики для експертного середовища.

 

Якість хорошого фільму я, зазвичай, оцінюю наступного ранку. Якщо мимоволі виникають спогади та думки, щось нове приходить в голову – інколи навіть несподівано, – значить це була якісна річ. Точно така ж послідовність мала місце після перегляду ролику «Микита та DevOps», який кафедра ІАСУ НУХТ випустила до чергового зібрання ТДА (Технічних Днів Автоматизації). Власне, напрямок відео-контенту – легкого, гумористичного, але все-ж просвітницького, – виник на кафедрі ІАСУ давно і це не перший їх ролик. Але вперше вони вийшли (імхо) на рівень художніх образів, що ототожнюють дійсно глибокі проблеми і далеко не тільки технічного характеру.

Окси́моро́н — «літературний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістомконтрастних понять, які спільно дають нове уявлення» (з вікіпедії). Саме таке визначення напрошується після презентації «Укрзалізниці» (УЗ) свого бачення цифрової трансформації та місця в ньому стартапів, що відбулась в кінці вересня в інкубаторі 1991.

Аналитические обзоры McKinsey – ценный источник информации о тенденциях и перспективах развития по всему миру и по всем отраслям.  Конечно, каждый игрок из большой четверки – и не только ее, – занимается сегодня аналитикой в области Индустрии 4.0. Однако берем то, что есть – по РФ это отчет McKinsey «Цифровая Россия: новая реальность» датированный июлем 2017 года. Отчет на 133 страницах, труд 7 авторов, консультантов компании, детально рассказывает о перспективах цифровизации страны. Отчет касается всех сфер экономики. Остановимся на главных выводах и отдельно откомментируем раздел по Индустрии 4.0.

 

Остання новина від уряду про створення програми цифровізації «Укрзалізниці» (а за нею – ще багатьох державних підприємств) шляхом масового залучення кращих ІТ-стартапів визвала певний резонанс в професійному середовищі та в русі 4.0. Виглядає на те, що українські стартапи розглядаються як певна «палочка – виручалочка», «чарівна кнопочка» або ж один з найефективніших засобів – шляхів цифровізації державних підприємств. Тому, що інших програм – в тому, числі через традиційних та роками відпрацьованих рішень та засобів дигіталізації від відомих брендів, постачальників обладнання, системних інтеграторів, інжинірингових компаній – не видно. «Дайош проривні стартапи!» – кажуть в один голос уряд, міжнародні донори (бо ж проект – за їх гроші) та окремі чільники ІТ-індустрії.

В Україні, мабуть, немає керівників промислових підприємств, які були б задоволені кадровою ситуацією. На нестачу кадрів  – від інженерів й до робітничих спеціальностей жаліються сьогодні всі. Боротьба за таланти визнається також в світі вирішальним фактором зростання для будь-яких хайтек індустрій, а зрештою – й для економік країн. Від того, чи буде йти молодь в ту чи іншу індустрію залежить її майбутнє. В Україні цей фактор «.. за таланти» поступово перетворюється на «знайти й утримати хоча-б когось більш-менш грамотного». Краща молодь давно мігрує в одну галузь – в ІТ, а також закордон. Як управляти цією ситуацією, враховуючи інтереси всіх ключових хайтек сегментів? І чи має ця тотальна міграція кращих талантів в ІТ перспективу розвитку України?

В минулому огляді стратегій 4.0 було розглянуто рух європейських країн до Індустрії 4.0. Може скластись враження, що мова тільки про розвинуті країни. В наступних оглядах ми будемо давати аналітику по іншим країнам, в тому числі по тим, які перебували в стані нижчого промислового розвитку, ніж Україна та по нашим сусідам. В цьому огляді – Казахська державна програма розвитку 4.0.

 

В АППАУ на момент липня 2018 року входить 17 технічних університетів (більше 20 кафедр АКІТ- ІАСУ) з Києва, Дніпра, Львова, Одеси, Харкова, Вінниці, Сум, Івано-Франківська та Покровська (ДонНТУ). В цьому звіті АППАУ резюмує досвід роботи з ними з 2012 року під хештегом #ЗламатиСистему.   «Система» - як нереформована система ВНЗ України, - є головною причиною деградації ВНЗ та втрати їх потенціалу для необхідного розвитку промислових хайтек. АППАУ аналізує свій досвід роботи за...

Читати далі

2-га конференція, що пройде 5-6 липня на Interpipe, безумовно, є подією №1 нашої спільноти АППАУ та 4.0 цього літа. Але що нового вона принесе, крім традиційних вже доповідей та дискусій на різні теми хайтек розвитку? Коротко – про головні, нові та найцікавіші моменти яких варто очікувати (й готуватись до них) всім учасникам конференції.

Кирилл Костанецкий, руководитель направления Smart.EAM компании ITEnterprise, дал интервью АППАУ о последних внедрениях на предприятиях компании ИНТЕРПАЙП. Интервью показывает ключевые тренды индустриального развития, а также говорит о необходимости изменения культуры предприятий и новых требований к уровню компетенций сотрудников. Здесь также ясно сказано о важности автоматизированного сбора данных и стыковки уровней EAMMES с АСУТП.

Підпишіться на новини руху 4.0