Технологический прогресс невозможен без развития науки и инженерии. Почему у нас стагнация? Нет финансирования вузовской инфраструктуры и научной деятельности. Вузы на коммерческой основе продолжают выпускать кадры и инженерные в том числе. Одна проблема – эти студенты не обучены работе с современными инструментами. В вузах нет соответствующего оборудования и программного обеспечения. Технический прогресс ведет к повышению сложности изделий и их функционала. Соответственно развитие автоматизированных программных комплексов идет параллельно....

Читати далі

Економіка знань – досить абстрактна, стара, але все ще популярна тема в різноманітних наукових, освітніх, економічних й технічних колах. Вікіпедія каже, що це економіка, що створена на засадах знань (англ. Knowledge economy) – економіка, в котрій більшу частину валового внутрішнього продукту (ВВП) забезпечено діяльністю з виробництва, обробки, зберігання і розповсюдження інформації і знань. Популярність цієї теми зростає по мірі того, як ми вступаємо в епоху 4-ої промислової революції, де знання, інформація та дані набирають ще більшої ваги у створенні цінності та конкурентних переваг.

Через тиждень ми побачимо вихід 1-го повноцінного гайду – аналітичного огляду «Lansdcape Industry 4.0 in Ukraine». Він досить змістовний (76 стор), містить багато аналітичної та довідкової інформації. Попередньо починаємо знайомити нашу аудиторію з цим гайдом – й тим більше, що він містить чимало багато висновків та спостережень, які контрастують з стереотипами про інновації в Україні. Як наприклад цей розділ – про пріоритетність фокусу на трансфері технологій, – а не на стартапах. Далі – цитуємо.

Побудова сильних бізнес-кейсів – основа інноваційних конкурсів будь-якого виду чи масштабу. Від того, як ставиться завдання – залежить і рішення, і фінальні оцінки. Здавалось би, це всі знають й ці речі очевидні. Але насправді збудувати сильні (якісні) бізнес-кейси для конкретної галузі не так вже й очевидно. Розглянемо це питання детальніше.

Максим Тютюнник – про перешкоди та перспективи технологій 4.0 в Харчовій

 

В рамках проекту «Побудова дорожньої карти цифрової трансформації в Agri-Food» АППАУ розпочала серію подкастів – інтерв’ю з експертами ринку. Першим йде Максим Миколайович Тютюнник – експерт проекту, один з кращих українських фахівців в харчовій та переробній галузі, з багаторічним досвідом практичної роботи на керівних посадах в компаніях як українські філії Coca-Cola, Danon, а також Roshen. З інтерв’ю (рос.) ви дізнаєтесь про специфічні особливості харчових підприємств, чому замовники часто не знаходять інноваційних рішень, чи є перспектива у технологій 4.0 й багато інших цікавих аспектів.

В Україні тривають дискусії щодо кращих та більш оптимальних шляхів розвитку цифрової економіки. Промисловість відстає від інших секторів в цифровізації, як банки, телеком чи рітейл, й на те є ряд причин. Але чимало гравців ринку пропонують свої рецепти прискорення. Частина з них спрацьовує, частина – ні. Можна сказати – що це нормальна еволюція. Водночас, дуже важливо разом фіксувати хибні сценарії та шляхи розвитку. Тим більше, коли розвинуті країні давно підняли на свій прапор концепцію та технології Індустрії 4.0. Подаємо власний варіант вітчизняних помилок або, умовно, – «міфів» цифровізації в промисловості в напрямку 4.0.

 

Репортажі з Ганноверу ми ведемо з 2014 року. Як і будь-який чемпіонат світу, чи Олімпіада, відвідання Ганновер – це must be для справжніх професіоналів промислових хайтек. Отже, кілька штрихів та персональних вражень перед нашою фінальною звітною зустріччю 11 квітня, – «про ще це було» цього разу.

Систематизируя фотографии и видео, перебирая визитки и перечитывая заметки в блокноте, решил сделать небольшой обзор увиденного на выставке Hannover Messe 2019 в разрезе решений по информационной безопасности для применения на промышленных объектах.

Програма – є додатковим інструментом, що запущений Агенцією інновацій для промислових секторів. Цей інструмент націлений на допомогу компаніям в запуску та чи покращеннях процесів R&D.