fbpx

Прийняття технологій ІІоТ ринком – чесна оцінка від Брайєна Банца

 

The State of IIoT Adoption in 2018 /  Where are we now with IIoT? Here’s an honest assessment of IIoT progress. By Brian Buntz – саме так в оригіналі називається огляд трендів в ІІоТ на світовій арені. Огляд не претендує на «звіт» (report) й навіть назва «The state of…2018» звучить з деякою натяжкою. Насправді огляд короткий – всього 13 сторінок, але його цінність від цього не менша – він влучано передає головні інсайти та тенденції й відповідно до великої кількості інших, більш повних звітів, що весь час цитуються.

Отже, які інсайти Брайєна Банца – даємо головні речі коротко, й доповнюємо їх власними.

 

Загальний розвиток та ландшафт ІІоТ

Більшість аналітиків продовжують вважати промислові ринки найбільшими для ІІоТ – це порядок цифр 3 трильйонів доларів, що майже втричі перевищує інші сегменти, як Smart City. Водночас, ринок не поспішає з прийняттям цих технологій – згідно опитувань тільки 30% промисловців досягли повного розгортання (full-scale deployment), тоді як 60% ще тільки підходять до цього рівня, а 10% – не починали.  Інші дослідження кажуть, що розгортання ІІоТ в промисловості йде важче в порівнянні з іншими ринками – як нафтогаз, енергетика чи транспорт. Проекти в промисловості йдуть довше й мають більший % невідповідності очікуванням (до 22%). Але це не означає загального розчарування промисловців. Скоріше навпаки – 2017 рік був роком тотального усвідомлення переваг цієї технології, але які йшли радше від маркетингу. В 2018 триває накопичення доказової бази цих переваг.

Щодо загально-географічного ландшафту ІІоТ, Браєн Банц порівнює підходи Західного світу з Китаєм. Китай, по оцінкам Accenture, матиме найбільший ринок ІІоТ – до 740 мільярдів доларів до 2030 – якщо все складеться так, як сплановано в програмі Made in China 2025. Водночас, підходи китайців до використання ІІоТ інші – вони більше впроваджують ІІоТ в управління процесами та потоками на виробництві, в той час, як західні країни зацікавлені в покращенні використання виробничих активів. Окремо, автор коментує німецьку програму 4.0, де так само скоординовані та сплановані дії держави вже дають результати в досить широких промислових масштабах.

Отже, – немає ніяких сумнівів, що технологія ІІоТ вже впроваджується. Згідно McKinsey загальносвітовий рівень вже перейшов відмітку «раннього» й прямує до «середнього» рівня зрілості. Водночас, больові точки є, й з’являються все нові.

 

Больові точки ІІоТ

Екосистема ІІоТ залишається дуже широкою та розпорошеною. Якщо виклик кібер-безпеки ІІоТ був відомий відразу й він ще не вирішений (в тому числі внаслідок плутанини між ІоТ та ІІоТ), то зараз виникла інша проблема – це кількість платформ.

Тільки в Німеччині в 2017 їх вже нараховувалось 450. Але ж знову – далеко не всі серед них відповідали промисловим застосуванням.

Автор каже, що сплеск кількості платформ нагадує подібні тенденції на ринку операційних систем ПК в 80-их роках минулого століття, – спочатку їх було кілька десятків, аж поки ринок не стабілізувався до 4-7 головних.

Водночас, експерти закликають припинити розглядати ІІоТ як «срібну кулю» – чудес не буває, й потрібно розглядати розгортання технологій як подорож, – а не як 1-разовий короткостроковий проект, що вже завтра принесе супер-результати.

 

Потужність та пастки Digital Twins

Через десять років, очевидно, цифрові близнюки будуть всюди – від окремих девайсів й до електричних мереж, промислових машин і цілих заводів. Але сьогодні існує страшенна плутанина навколо цього терміну. Експерти LNS Research кажуть, що сьогодні є «цифрові близнюки», «майже близнюки», «подібні до близнюків», «скоро будуть як близнюки» – та інші відтінки того, що пропонується на ринку. Ця технологія, що базується на ІІоТ – все ще на ранньому етапі розвитку, хоча ідея була запропонована ще в 2003.

Згідно Gartner, існує 4 головні особливості близнюків

  • Це повна модель функціонування «речі» (thing – як елемент Internet of Things)
  • Це дані які ідентифікують річ, її статус та контекст
  • Це унікальність близнюка, тобто кожен близнюк відповідає конкретному, унікальному й справжньому об’єкту
  • Близнюк моніторить статус реального об’єкта через ІоТ

Використання близнюків – як однієї з головних технологій, що базується на ІІоТ, – вже має чисельні застосування в промисловості. Створення близнюків для реальних об’єктів (машин, приладів, тощо) – дає можливість швидше й ефективніше налагоджувати предиктивну аналітику та діагностику в обслуговуванні, створювати наглядні моделі зі ще однією технологією – AR також для навчання персоналу, робити різні експерименти для нових продуктів тощо. Надзвичайно перспективними виглядають аспекти масштабування близнюків. Іншою перспективою є широке застосування А.І. (штучного інтелекту) для моделей близнюків.

 

Зміна бізнес-моделей

Брайєн Банц широко коментує моделі ‘as-a-service’ та їх походження, – зокрема вказує, що навіть для простих побутових продуктів як МР3 плейєр (1993)  – до платних сервісів прослуховування на Spotify (2008) пройшло добрих 15 років. І навіть, враховуючи скорочення інноваційних циклів, очевидно, що зміна бізнес-моделей в промисловості не буде йти швидко. Приклади GE, Kaeser Kompressoren чи John Deer залишаються референтними, але все ще поодинокими. Великою перешкодою до більш широкої зміни на нові бізнес-моделі залишається питання розділення прибутку від економії на обслуговуванні з самим клієнтом.

Найбільшим викликом в цій площині, зазначає Браєн Банц, залишається зміна мислення – мова не про показники операційної ефективності (й на чому в переважній більшості зосереджені зараз СЕО та CFO), а про зовсім нові методи ведення бізнесу.

 

********

 

 Українські реалії в ІІоТ

В русі 4.0 в 2018 році ми тільки почали процес консолідації експертів в цій сфері. Зі значимих фактів варто відмітити 6 головних

  1. Створення експертної групи по ІІоТ в Раді 4.0 – її очолив Олександр Пупена (НУХТ). Впродовж року його команда провела чималу аналітично-експериментальну роботу, тестуючи комунікації ПЛК до відомих платформ ІоТ від GE, Microsoft, IBM та інших. Найбільшою проблемою залишається якісна технічна та маркетингова підтримка постачальників платформ. В Україні з цим традиційно погано – особливо, коли ми виходимо за межі ОТ.
  2. Пройшла перша конференція по ІоТ кластерах, вона ж перша спроба консолідації ІоТ з ІІоТ. Вона показала точки єднання, і водночас – ще велику різницю в підходах та напрямках дій між стартапами та розробниками ІоТ, та інтеграторами АСУТП.
  3. Важливим був проект (все ще триває) “10-топ застосувань IIoT в Україні“. Хоча він й не отримав великої підтримки учасників ринку, перші пари-трійки що йдуть в ньому показують дуже цікаві результати та перспективність таких колабораційних підходів.
  4. В рамках проекту “Розвиток ІоТ кластерів” пройшло опитування й вийшов спец. звіт, де багато цікавих свідчень про стан нашого ринку. Зокрема – й що дотично до пп.1-3 вище, респонденти говорять про слабку готовність учасників екосистеми обєднуватись як в інноваціях, так і в вирішенні спільних завдань розвитку ринку ІІоТ.
  5. Назагал ми перебуваємо в тій самій ранній фазі розвитку, коли плутанина термінів та понять домінує на багатьох рівнях. Зокрема, це було дуже добре видно в демо-дні для ДТЕК в липні, коли 10 команд заявили про наявність предиктивної аналітики на ІІоТ. При цьому вияснилось, що ні команди, ні сам замовник не мають якихось чітких критеріїв щодо якості тієї самої «предиктивності» чи відповідних застосувань.
  6. Наступним кроком вперед був форум ІТ-Enterprise, де компанія декларувала своє лідерство в Індустрії 4.0, включно з технологіями ІІоТ й закликала системних інтеграторів приєднуватись. Вибудовування власної технологічної екосистеми – це важливий крок вперед, й полягатиме він в безперешкодній інтеграції систем АСУТП в рішення MES-ERP від ІТ-Enterprise.

    До певної міри можна сказати, що IT-Enterprise кидає виклик тому барьєру “слабкої готовності до об’єднання” про яке йдеться в звіті по ІоТ від АППАУ. 

    Водночас, як саме й більш конкретно це має відбуватись – й в широкому загалі інтеграторів, – й потрібно виясняти робочій групі Ради 4.0, яку очолює О. Пупена.
  7. Й насамкінець, варто відмітити дієві спроби вказаної робочої групи посилювати освіту-просвіту ринку в цій області. Останній ТДА, що пройшов в жовтні, залучив сильних фахівців, що дуже добре коментували та роз’яснювали інтеграторам ОТ (АСУТП) механізми інтеграції в ІІоТ.

Оцінюючи наші виклики з тими, про які йдеться в звіті вище, на 2019 варто вказати на наступні завдання

  1. Припинення термінологічної плутанини й вихід на професійні стандарти та критерії. Велику роль в цьому мають зіграти нові Центри 4.0, й зокрема Харківський, що спеціалізується на ІІоТ.
  2. Значне посилення освіти та просвіти українського ринку та наших замовників – так само великі надії покладаються на співпрацю нових Центрів 4.0. Зрозуміло, що крім зусиль команди Олександра Пупена потрібні аналогічні зусилля від інших, чисельних команд ВНЗ – адже їх десятки.
  3. Початок профілювання та більш потужного просування наших інноваторів по напрямкам – в тому числі й для глобального світу. Зокрема, мова йде про
    1. Цифрових близнюків – на світовій арені, стартапи в цій сфері обчислюються вже сотнями. В Україні тільки IT-Enterprise заявив про наявність своєму портфелі таких розробок. Насправді, – й з врахуванням величезної різниці в цінах (запрплата к.т.н. в області digital twin на західному ринку сягає під 300 тис доларів в рік) й нашої ще потужної математичної бази, – саме цей напрямок может бути найбільш цікавим для експорту продуктів та послуг в 4.0.
    2. Включення спеціалістів штучного інтелекту та A.R. – їх вже чимало в ІТ-галузі, але вони майже невідомі в промислових сегментах. Між тим, як ми вже знаємо з подібних звітів, попит на них та перспективи вже значні на глобальних промислових ринках.

В реалізації цих викликів, ми не залишаємо надій на ширше залучення ІТ-аутсоурсерів (типу Luxoft etc). Поки вони й досі тримаються осторонь й не помічають українського ринку та наших спроб включити в ці процеси українських замовників. Це прикро, оскільки напрацювань в них маса й по ідеї, саме вони б мали бути драйвером цих освітніх та просвітніх процесів.

Ну і на останнє – наша «голуба мрія» на 2019 – створення 1-го справжнього інкубатора-акселератора по ІІоТ та Індустрії 4.0.  Ідея остаточно визріла й кристалізувалась в окремий проект, що вже закладений в національну стратегію 4.0. Про це якось наступним разом.

 

О.Юрчак, координатор руху 4.0

 

 

 

Олександр Юрчак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: