Промислові хайтек: створення власних наративів

Наратив (англ. і фр. narrative — оповідь) — історично і концептуально обґрунтована інтерпретація певного аспекту світу з певної позиції. Наратив використовується для спрощення пояснення складних взаємозв’язків окремо взятої картини світу, та побудови в ній власного сценарію розвитку. Про необхідність наративів для різних хайтек сегментів та цілих країн кажуть сьогодні чимало світових експертів. Тим більше, це питання важливе в Україні для промислових хайтек, які все більше маргиналізуються на фоні зростання долі сировинної економіки країни.

 

Роль наративу

Наративи мають включати зрозумілі для широких мас вектори розвитку, пріоритети та мотивацію. Візьміть для прикладу, модель інноваційної екосистеми промислових хайтек, що пропонує АППАУ, (детально описана тут).

Вона включає

  • Інноваційний цикл, розбитий на 4 великі зони (категорії)
  • 20 інфраструктурних (організаційних) елементів в цих зонах
  • 8 категорій гравців як головних учасників ринку
  • Й звісно, – чисельні взаємозв’язки між ними.

Це метод моделювання, й ми використовуємо його для глибокої діагностики – аналізу та стратегічного планування. Пояснення «як все це працює» за вказаним посиланням займає щонайменше 2 сторінки тексту, з багатьма аргументами й апелює до розуміння чисельних термінів – як венчурний фонд, фандрейзинг, екосистема, технопарк, тощо.

Тут і виникає проблема. Погодьтесь, одна справа пояснювати все це фахівцю зі стратегічного планування чи інноваційного менеджменту, й зовсім інша – інженеру-механіку чи навіть керівнику інжинірингової компанії, які не мають ніякого прямого відношення до подібних питань. Разом з тим, вони і є тими головними акторами, від кого залежить успішна робота цих екосистем. Від їх розуміння стратегічних викликів в своїй галузі залежить, чи будуть вони свідомими суб’єктами, що управляють в рамках своєї спільноти своїм ринком, – чи просто об’єктом, яким управляє хтось.

Й проблема тут не тільки в складності. Проблемою є також зміна сприйняття цільовою аудиторією вашого контенту в епоху надмірного інформаційного шуму. Мізки більшості з нас відмовляються обробляти складну інформацію та незнайомі терміни. Якщо тільки спочатку все це не подається легко, зрозуміло й привабливо.

Для подібного спрощення і використовується наратив –

проста оповідь про смисли, сценарії та кінцівку – фінал.

 

Нинішні наративи промисловців

В русі Індустрії 4.0 та дотичних до нас промислових хайтек ми діагностуємо 4 категорії наративів. Звісно, більшість з них, можливо, не є ще усвідомленими й чітко сформульованими спільнотами. Тим не менше, їх помітно в ефірі, в тому числі в нашому середовищі

а. Національного рівня

1.#зрада: це розпачливо – агресивні наративи, ініційовані, як правило, двома категоріями – 1) великими промисловими компаніями, в яких і досі панує культура «червоних директорів» і які підтримуються в основному політичними партіями, похідними від колишніх регіоналів, 2) масами рядових працівників пром. підприємств, МСБ та інших категорій, які мали роботу та кращі статки до 2014.

Типовий дискурс: «Ця влада нічого не робить, дивіться які жахи (йде перелік), росту немає, країна валиться».

Головні смисли та заклики: «Потрібно швидше змінити цю владу. Інакше – повний крах»

 

2. #перемога: це протилежний наратив, що підтримується владними інституціями та їх близькими прихильниками.

Типовий дискурс: «за 4 роки ми збудували 204 заводи, провели 10+ реформ, відкрили безвіз, підняли армію, здобули томос тощо (йде перелік). Так – буває важко, але ми на вірному курсі».

Головні смисли та заклики: «все добре – ми ростемо! – краще допомагайте, а не заважайте». Різновид «не заважайте» – «хтось спеціально сіє паніку» (й далі крок до агентів Кремля).

 

б. Галузевих та нішевих рівнів:

  1. ІТ-галузь для зовнішніх ринків: «Україна – країна інноваторів, талантів та стартапів, – тут буває важко, але можливо все». Цей дискурс часто передається і на внутрішні ринки. Декілька асоціацій та багато регіональних кластерів всіляко підтримують «бойовий дух» працівників галузі, показують й доказують їх вклад в розвиток країни та кращі умови праці.

Головні смисли та заклики: «Все буде добре – головне, щоб нас не чіпали (держава). Працюйте, розвивайтесь (саме тут) – в нас світле майбутнє». Іншими словами, і як ми це не раз підкреслювали, ІТ – це єдина галузь яка побудувала перспективу для молоді в цій країні. Очевидно, що ці смисли та заклики передаються й на інші вікові групи в галузі.

 

2. Картина інших розробників в industrial engineering (промислових хайтек) – проектувальники, технологи, електрики, промислові автоматизатори тощо – інша. Ось наратив, досить типовий для системних інтеграторів АСУ ТП :

«Ми – «щось посередині» (між галузями) і в кінці (ланцюжка підрядників), коли мова про проекти. Міжгалузева позиція є проблемою – нам важко сформувати свою спільноту, як визнану галузь й захищати свої інтереси. В проектах на нас вилазять всі помилки тих, хто йде перед нами, звідки аврали й цілодобова робота на пусках. В кадрових питаннях нас дістають айтішники, бо забирають молодь. В великих проектах нас атакують великі бренди та зарубіжні підрядники. Великі замовники – «віджимають» по повній. Щодо загального стану економіки – проривів ми не бачимо, – на нові заводи поставляється все автоматизоване й імпортне».

Головні смисли та заклики: «щось посередині» (немає чітких, сформованих смислів, що  відрізняли б цю спільноту на національному рівні). Закликів немає, є радше нарікання. Тональність – радше об’єктна (ми – жертва). Дещо з іншими нюансами та специфікою, але в подібній тональності йдуть наративи від інших представників інженерних спеціальностей – проектувальників, монтажників, технологів, електриків тощо.

 

Інший прекрасний приклад наративу «простого кіповця» запропонував минулого року Олександр Пупена з НУХТ. Він дуже вдало показав портрет «кіповця Микити» й саме в протиставленні «розумному ІТ-шнику». Тут ми бачимо подібні нотки – недовіри та скептицизму до високих матерій,  до керівництва (ширше – держави) й водночас повної самодостатності та професійності на своєму рівні.

Порівнюючи ці 2 секторальні наративи, ми можемо бачити, що

перший (від ІТ-галузі) – однозначно задає вектор зростання та мотивацію в своїй спільноті. Два другі – не мають ніякого вектору й радше демотивують. Особливо – молодь.

Звісно, можуть бути ще наративи окремих великих представників, чи брендових екосистем (партнерів одного великого бренду). Але тут ми їх не розглядаємо, оскільки за умовами задачі нас цікавлять наративи для спільнот рівня галузі чи комплексу галузей.

 

Чому промисловим хайтек потрібні нові наративи

Рух Індустрія 4.0, що створений 2016 року зробив перші спроби об’єднати різних представників промислових хайтек і разом з ІТ. Власне, самі визначення Індустрії 4.0 сприяли створенню нових смислів об’єднавчого характеру

  1. Замість роз’єднувати галузі й сектори, Індустрія 4.0 вводить поняття Industrial Engineering – як комплекс хайтек галузей, що має спільні риси – 1) сильну прив’язку до засобів виробнитва, 2) фокус на цифрових технологіях, але які виступають засобами для підвищення конкурентоздатності основних галузей та секторів екоміки (тобто, – «не ІТ заради ІТ»).
  2. Відповідно, галузі як різноманітні хххх-будування (машино, судно, авіа, космос тощо), промисловий інжиніринг та будівництво «під ключ», промислова автоматизація та ІТ, тощо – можуть відчувати себе учасниками однієї великої спільноти з однією місію – «як покращити конкурентоздатність наших промислових виробництв, енергетики, інфраструктури»
  3. Відповідно, всі хто приймає участь в створенні сучасних, цифрових засобів виробництв чи високотехнологічних пристроїв – проектувальники, механіки, технологи, розробники програмного забезпечення, монтажники, пуско-наладчики тощо – можуть також відчувати себе спільнотою з єдиними атрибутами.

Проект Національної стратегії, що запущений для громадського обговорення в грудні 2018 включає в себе всі ці положення й задає напрями розвитку цих галузей в епоху 4-ої промислової революції. Водночас, в цій стратегії 1-м стратегічним викликом SWOT-аналізу стоїть саме те, про що ми тут говоримо

Як консолідувати найбільш здорові сили 4.0 для виконання пріоритетних завдань розвитку?  

Й далі йде аргументація виклику – «Більшість кращих можливостей залишаються невикористаними, оскільки «ядро 4.0» ще дуже слабке: різні табори не об’єднались, уряд пасивний, а нинішній стан руху «Індустрія 4.0» — це радше одна асоціація з дуже малим бюджетом на ці завдання. Між тим процеси деградації екосистеми промислових хайтек-сегментів продовжуються, а відставання від інших країн тільки збільшується.»

Це правда, що формально до руху 4.0 входять представники самих різних галузей, що вказані вище. Але на ділі – рух за 2 роки так і не зміг перейти до справжнього, дієвого об’єднання, де б однаково вагому роль грали ті ж машинобудівники чи інжинірингові компанії.

Звісно, можна аргументувати що ідеї 4.0 (цифровізації) ще недостатньо проникли в ці чи інші сектори, й це питання часу. Але представники мають ясно розуміти, що це питання не тільки технологій – є цілий ряд спільних викликів, що мають вже давно нас об’єднувати

  • Всі промислові хайтек користуються майже однаковою інноваційною екосистемою, яка включає систему професійно-технічних коледжів, технічні університети, НДІ, тощо. Водночас, всі ми добре знаємо що ця система деградує й потрібні значні зміни, нова модель. Але одна справа змінювати щось окремо в своїй, окремій галузі, інша (й усвідомлюючи спільність елементів таких екосистем, – адже модель одна й та ж) – стимулювати регулятора до законодавчих змін разом, й разом робити важливі речі самим.
  • Якщо цього не відбудеться – майбутнє багатьох секторів під великим питанням. Й це становить разючу відміну з ІТ-галуззю, яка за останні 10 років створила власну потужну екосистему, орієнтовану, перш за все, на експорт та аутсорс. І яка тепер постійно відбирає кращі таланти та кадри у промисловців.
  • Є також спільні питання експорту, податкових стимулів для інноваторів, залучення інвестицій в індустріальні та технопарки тощо – всі ці питання майже ідентичні за своєю природою для більшості промислових хайтек.

Отже, наративи є одночасно засобом для прискорення подібного об’єднання, але також це засіб швидкого позиціонування назовні.

Саме тому ці наративи мають бути вироблені в русі 4.0. Має бути щось, загально прийняте спільнотою на кшалт

«Ми – інженери промислових хайтек галузей, – є тією спільнотою, що будує сучасні машини, лінії, цехи та заводи, транспортні засоби та електростанції. Ми створюємо найбільше робочих місць в країні, найбільш маржинальні продукти, найбільш конкурентоздатний експорт. Й саме від нас залежить якою буде українська Промисловість, Енергетика та Інфраструктура. Всі ми вийшли з однієї освітньої системи – це сотні технічних університетів, де навчались наші батьки, які в свій час будували атомні реактори, надсучасні літаки та космічні кораблі. Ми добре знаємо, що ми вже багато втратили. Але ми можемо збудувати нову пост-індустріальну та цифрову Україну – якщо будемо разом».

Можливо, це більше високорівневий маніфест, ніж наратив – в цих нюансах ще потрібно розбиратись. Можливо, нам потрібно більше низькорівневих, менш пафосних, як про “кіповця Микиту”, – але все-ж більш мотивуючих.  На сьогодні ясно, що подібні речі працюють, коли в їх основі лежать спільні цінності, смисли, спільне бачення розвитку. І, звісно, це не питання 1-го автора, – ким би він не був, – це питання колективного осмислення та напрацювань.

 

Від наративів до брендбуку

АППАУ як найбільш організована частина руху Індустрії 4.0,  підійшла сьогодні до створення власного брендбуку. Приналежність до асоціації в 2019 ми хочемо брендувати на рівні атрибутів та готових інструментів для наших членів – заготовок брендованих презентацій, білих книг, постерів тощо. Звісно, ці речі можуть включати і смислові наративи. Більше того, смислова тектова частина має добре гармонізуватись з візуальною. Образи сучасних інженерів на виробництві мають відображати нашу власну позицію, з власними наративами, з нашими героями, а не бути копією фото з інтернету. Поки що – й до повного об’єднання та створення юридичної особи в Індустрії 4.0 ми будемо створювати це на рівні АППАУ. Але – вже усвідомлюючи себе в цій асоціації частиною великої спільноти Industrial Engineering.

 

На найближчому зібранні АППАУ 24 січня, окрема робоча група буде виробляти ідеї до наративів та брендбуку АППАУ. Запрошуємо колег до цієї групи. Ця зустріч буде особливо цікавою та продуктивною директорам та менеджерам, хто відповідає за піар, маркетинг та комунікації, дизайн тощо – хоча наявність креативних інженерів тільки вітається.

Інший варіант участі – ви можете присилати ваші ідеї та пропозиції до цієї тема на info@appau.org.ua

 

Олександр Юрчак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0