Індустрія 4.0 в Україні – все ще хайп, хоча динаміка значно виросла
Супер-насичений день 18 жовтня подарував мені 3 різні події. Зранку це була галузева конференція «Індустрія 4.0 в фармацевтичній галузі», в обід – відвідування заключного, хайтек семінару на виставці Rail Expo, під вечір – відвідання Київського міжнародного економічного форуму. Дуже різні події, з різною аудиторією, але що спільного – це про 4.0 та про нашу (членів АППАУ) присутність всюди. В цих різних подіях добре проглядаються не тільки ринкові контрасти, але й значно більше – загальна ситуація з розвитком 4.0 в Україні, та виклики для експертного середовища.
Фармація та 4.0
Зайве говорити що фармацевтична галузь – одна з найбільш динамічних в Україні за розвитком, разом з харчовою. І така само як і в харчовій – тут домінують закупівлі готового обладнання та технологій. Тому не дивно, що головним організатором конференції є журнал «Фармацевтическая отрасль» – тут, назагал, все про виробничі технології, включно з хайтек. Я був тільки на початку конференції – приймав участь в панелі та зробив короткий огляд про стан нашого руху.
Спостереження наступні
- На 90% тут домінують німецькі (європейські) виробники обладнання та технологій. Вони ж і доповідають про 4.0. Наших ОЕМ – й близько не було. Власне як і будь-яких інших провайдерів з АСУТП чи ІТ.
- Перші керівники провідних фарм компаній досить обізнані зі світовими трендами – але більше технологічними, ніж 4.0. Вони регулярно відвідують світові виставки, наприклад, СЕО «Фармак» згадував останні відвідування в США та в Німеччині. Керівники впевнено оперують термінами як trace&track, batch, continuous – називаючи головні галузеві тенденції.
- Водночас, – і коли про Індустрії 4.0 – спостерігається повна невизначеність. Відношення радше – «це цікаво, але треба почекати», – зокрема, це був лейтмотив тех. директора «Біофарми».
- Доповіді про 4-нульні машини від німецьких постачальників досить цікаві – і рівень спікерів високий! Наприклад, IMA Digital показував вже добре знайому нам з 2016 р. версію а-ля-Кезер Компрессорен. Такі впровадження вже є IMA в Польщі. Питання готовності ІТ-інфраструктури наших підприємств до таких розумних виробництв, звісно, не розглядалось.
Після всіх останніх Ганноверів та галузевих виставок «там» більш ніж очевидно, що Індустрія 4.0 у них – це вже реалії, а не майбутнє.
- Тим часом, переклад деяких презентацій на форумі був «так собі» – видно, що наші фахівці, хто представляє німецькі філії тут, – далекі від цього. Також в перших 2-х презентаціях, що я прослухав не було жодних запитань з аудиторії. Відповідно, можна припустити, що замовники (в основному технологи та виробничники) розуміють дуже мало з цієї специфіки про 4.0.
Я зробив висновок, що наші виробничники просто «пливуть за течією» – і радше «німецькою». Й німці, і українці добре розуміють, що шлях до справжнього 4.0 – довгий. Але західні постачальники вже забивають мітки та «прапорці» території 4.0 на майбутнє, вже демонструють свої впровадження, наші ж – все-ще і поки що придивляються. Розуміння «що це і навіщо» – я не побачив. На питання до аудиторії «скільки тут людей вже має LIMS?» (цифрова система управління якістю в лабораторіях, і це must be при стандартах GMP, що панують в фарма, – і це рівень 3.0!) – руку підняли аж 3 людини.
Позитив, звісно і все ж, є. І саме в тому, що є рух в сторону 4.0. Чудово, що галузевий журнал зібрав на таку тему досить велику аудиторію.
Залізниця та 4.0
Контрастна картина – з точністю до навпаки, мене зустріла в ТПП, де закінчувалась Rail Expo. Чи тому, що це був 3-ій, останній день, чи тому що ця тема (інжиніринг, хайтек) нікому в залізничній галузі нецікава – зал був майже пустий, – спікери слухали самі себе.
І дуже шкода – я отримав велике задоволення від презентацій. І, перш за все тому, що це були наші спікери – українські інтегратори та розробники. Друга причина – високий проф. рівень.
Віталій Гаєвський (Залізничавтоматика), Михайло Сорокін (Восток), Євген Лохматов (Fractal Tools), Данило Приходько (Imatek), Віталій Савлюк (Залізничний технічний Центр) – всі доповіді були дуже цікаві, їх можна завантажити за цим посиланням. Власне, демонстрація експертизи в сфері технологій, інжинірингу та хайтек була більш ніж достатньою. Але для кого? На фоні попередньої аналітики АППАУ про стан в УЗ, склалось враження, що нікому це дійсно непотрібно.
Трішки про КМЕФ
Третє відвідування форуму КМЕФ було не менш контрастним, але вже в найкращому розумінні. Тут все було гаразд і з рівнем спікерів, і з аудиторією. Про це якось іншим разом. Все ж, декілька точок дотику до проблемних тем, що проглядались в попередніх івентах були
- пан Гройсман на стенді IT-Enterprise виглядав чудово, як і впевнено говорив пан Кравець (в.о. керівника УЗ) про зміни в цій державній структурі. Але що з того? – ми знаємо що рівень інвестицій в цифрову трансформацію будь-яких державних структур, включно з програмами від КМУ – на рівні нуля. Принаймі, це очевидно, для державного сектору. Між тим, наша аналітика вже давно говорить, що сусіди – як Казахстан чи РФ, рухаються значно швидше у впровадженні технологій 4.0 в свої державні підприємства. В тому числі (РФ) – в свій оборонний комплекс. Висновки робіть самі.
Пафосні спічі керівників (і це не тільки про УЗ) на фоні повної відсутності керівників профільних департаментів на профільних конференціях – це і є ознака «готовності» українських промисловців, та їх рівень зрілості.
- На чудових панелях КМЕФ – що по складу, що по змісту, – були різні українські та зарубіжні зірки. Але загальне враження те саме що й рік чи два тому – надто багато про «треба змінюватись – світ йде вперед», й надто мало про те – «ЯК це робити».
Загальні підсумки 18 жовтня
Отже, 3 події, 3 різні галузі та 3 різні аудиторії відображають тим не менше певну, й досить цілісну картину українських реалій.
- It’s still the hype: Індустрія 4.0 залишається все ще хайповою темою – тобто, від піару ми не перейшли до практичних кроків по імплементації техно 4.0 в промисловості. Масово, цілеспрямовано й системно. Принаймі, це справедливо не тільки на рівні держави чи державних підприємств, але й цілих галузей. Крім Фарми, я б ще додав сюди харчову та переробну.
- Низький рівень готовності до 4.0 – проявляється не тільки в відсутності керівників відповідних департаментів (хоча б ІТ), яке це було видно на конференціях Фарми та УЗ. Перш за все, це видно по спічах керівників, які не мають жодного уявлення як рухатись в сторону 4.0. Які пріоритети, яких це потребує інвестицій, які зміни першочергові, який загальний рівень готовності тих чи інших підприємств – ніхто навіть не задає подібних питань. Рівень амбіцій – це «закупити ще одну модну машину» або ж, – «закрити ще одну дірку, куди витікають гроші». І традиційно українське – «ну – поживемо, побачимо».
- Українські машинобудівники здається, остаточно переходять в категорію mid–low end. Тобто, ні про яке порівняння з німецькими (ширше – з будь-якими передовими західними) ми вже не можемо говорити. Німецькі виробники стрімо нарощують рівень цифровізації та інтелекту своїх машин – в Україні, на жаль, ми не можемо назвати жодного виробника, хто хоча б, заговорив про введення 4.0 в свої машини. Це означає, що відставання нарощується й конкурентні позиції і далі будуть втрачатись.
- Тепер про хороше. Перше – це зростання зрілості та експертизи експертної спільноти, що складається в першу чергу з інжинірингових компаній, інтеграторів та розробників. Де-факто, рівень та склад експертів, що був продемонстрований на конференції для УЗ – це вже готова експертна група, що здатна розробляти дорожну карту цифрової трансформації.
- Далі. Щоб хайп перейшов в конкретні інвестиції, потрібен вплив на перших осіб. Потрібні масова просвіта на самому високому рівні. І хай з УЗ вийшов повний «прокол», наша присутність на Фарма, й особливо на КМЕФ (дякуємо IT-Enterprise та Interpipe) – це хороший сигнал. Step by step – ми рухаємо цю тему на самі верхи. Й що було суперважливого в цей день – це наша здатність бути в це день на всіх ключових заходах одночасно. Цього неможливо було б уявити собі 2 роки тому.
- Виросла не тільки здатність «бути» – здатність говорити в унісон теж набагато краща. Синхронні меседжи про позиції та відношення, про пріоритети, про цінності для бізнесу – видно багатьом спічам наших керівників, членів АППАУ та руху 4.0.
- Й останній позитив – зросла загальнонаціональна динаміка руху до 4.0. Що не кажіть, але 3 події в один день й де звучить тема 4.0 – це добрий сигнал і для нас, і для української промисловості. При тому, що в жодному з івентів ми не були ні організаторами, ні офіційними партнерами.
Ну і що робити з цим всім? Ну, насправді, один takeaway більш ніж очевидний – експерти різних категорій мають об’єднуватись в робочі групи й створювати галузеві дорожні карти. Тільки так можна швидше орієнтувати замовників й направляти інвестиції в «правильні речі». Структура Ради 4.0 вже давно до цього готова – там є і галузеві комітети, і технологічні. Отже, пора запускати цю роботу. По УЗ ми де-факто вже прийняли таке рішення
********
Чи погоджуєтесь ви з цими висновками? Чи не є ці узагальнення (всього з 1-го дня) надто поверховими? Зокрема, мені самому цікаво що ми побачимо іншого на форумі IT-Enterprise 30-31 жовтня, де зберуться 400 директорів ІТ з самих різних галузей. По-суті, це найбільший ІТ-форум для промисловців. Можливо, рівень готовності все-ж значно виріс?
П.С. цікаво порівняти ці високорівневі висновки з тим, що каже «кіповець Микита» – хто ще не бачив, любуйтесь )
Юрчак Олександр