Якість хорошого фільму я, зазвичай, оцінюю наступного ранку. Якщо мимоволі виникають спогади та думки, щось нове приходить в голову – інколи навіть несподівано, – значить це була якісна річ. Точно така ж послідовність мала місце після перегляду ролику «Микита та DevOps», який кафедра ІАСУ НУХТ випустила до чергового зібрання ТДА (Технічних Днів Автоматизації). Власне, напрямок відео-контенту – легкого, гумористичного, але все-ж просвітницького, – виник на кафедрі ІАСУ давно і це не перший їх ролик. Але вперше вони вийшли (імхо) на рівень художніх образів, що ототожнюють дійсно глибокі проблеми і далеко не тільки технічного характеру.

Объявлена программа Международной конференции «Индустрия 4.0: Передовые решения для фармацевтического производства, технологий и упаковки», которая будет проходить 18 октября 2018 г., в г. Киев, БЦ “Парус”.

Окси́моро́н — «літературний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення» (з вікіпедії). Саме таке визначення напрошується після презентації «Укрзалізниці» (УЗ) свого бачення цифрової трансформації та місця в ньому стартапів, що відбулась в кінці вересня в інкубаторі 1991.

4-5 октября в Харькове пройдут мероприятия, посвященные открытию Центра 4.0 в ХАИ. В этом обзоре я хочу кратко представить «взгляд из Киева» на тематику развития технологий 4.0 в этом регионе. Это будут скорее вопросы, чем ответы, но постановка которых очень важна для обсуждения. Эти вопросы типичные для каждого Центра 4.0 – и ответы на них (или их отсутствие) формируют вызовы, которые ложатся в основу повестки работы Центра. Региональная политика В...

Остання новина від уряду про створення програми цифровізації «Укрзалізниці» (а за нею – ще багатьох державних підприємств) шляхом масового залучення кращих ІТ-стартапів визвала певний резонанс в професійному середовищі та в русі 4.0. Виглядає на те, що українські стартапи розглядаються як певна «палочка – виручалочка», «чарівна кнопочка» або ж один з найефективніших засобів – шляхів цифровізації державних підприємств. Тому, що інших програм – в тому, числі через традиційних та роками відпрацьованих рішень та засобів дигіталізації від відомих брендів, постачальників обладнання, системних інтеграторів, інжинірингових компаній – не видно. «Дайош проривні стартапи!» – кажуть в один голос уряд, міжнародні донори (бо ж проект – за їх гроші) та окремі чільники ІТ-індустрії.