Як голос спільноти впливав на курс АППАУ в 2019

Впродовж 2019 року в спільноті Індустрії 4.0 ми мали 10 голосувань в мережі Facebook. Ще стільки ж, більш розгорнутих опитувань відбулось в окремих онлайн анектах. Голосування в Facebook є чудовим, швидким та інтерактивним способом взнати думку спільноти по тим чи іншим важливим питанням розвитку. В цьому огляді голосувань 2019 ми показуємо як ваш голос впливав на рішення АППАУ, й зрештою – корегував наш спільний курс, спільний розвиток.

 

Січень – «чи має АППАУ інтегрувати рух 4.0 в своїй організації

Це голосування було викликано історичним розмежуванням АППАУ та руху 2016. Але спроби створити окрему організацію під Індустрію 4.0 впродовж 2-х років не були успішними. Тому на початку 2019 це питання знову встало. Це голосування вплинуло на формування думок та рішення учасників АППАУ, – 24 січня Загальні Збори визнали Індустрію 4.0 єдиною технологічною платформою для всієї асоціації, й прийняли рішення про підтримку 5 проектів національної стратегії 4.0 в планах 2019 року.

 

Лютий «якими мали б бути пріоритетні напрями державного фінансування промислових хайтек?»

 

Це голосування напередодні перших засідань клубу Strategist 4.0 мало вплив на формування й 1-го policy paper – моделі інноваційних екосистем промислових хайтек. Пріоритети голосування показують зрілість та єдність наших респондентів –  вони 1:1 відповідають поглядам дирекції АППАУ. Це стимулювало нашу дирекцію утримувати фокус на пріоритеті кластерного розвитку, й значний прогрес в 2019 ми побачили в Миколаєві, а також в Запоріжжі.

Водночас, ці пріоритети спільноти відрізняються від пріоритетів державних установ та їх чільників. По жодному з вищевказаних пріоритетів ми не побачили в 2019 ні рішень, ні інвестицій з боку держави. Щодо виділених 200 млн гривень для ДІФКУ (Державна Інвестиційна Фінансово- Кредитна Установа) на фонд винахідництва, – мова про стимулювання окремих проектів чи стартапів (винахідників) з самих різних секторів. В кінці 2019 на сайті установи ми бачимо інформацію про переможців конкурсних відборів, але немає більш повної інформації про результати. Так, окремі стартапи чи фізичні особи перемогли в конкурсах – і що далі? В чому була пріоритетність цієї інвестиції держави залишається для нас дещо загадковою. До речі, питання про стартапи в цьому голосуванні є. Опція звучить як «відфільтрувати проривні стартапи в існуючих інкубаторах» – її не підтримав жоден респондент. Між тим, кількість сильних, організованих кластерів промислових хайтек чи відповідних екосистем в Україні, можна перелічити на пальцях однієї руки. Й інвестицій в них катма.

 

Червень – «які головні засади мають бути в основі державних політик промислового розвитку»

Як і попереднє голосування, це показує головні пріоритети розвитку. Думка спільноти повністю врахована в Маніфесті Industry4Ukraine, який був випущений в червні до 1-ої конференції цієї нової платформи.

 

Липень – «які зміни в державних політиках експорту є найбільш критичними?»

 

 

18 липня в Києві відбулась конференція інноваторів 4.0 на якій була презентована 2-га версія Ландшафту Індустрії 4.0. Позиція наших респондентів, а також учасників конференції чітко акцентує змінах в державних політиках експорту. Чи були ми почуті? – важко сказати. Принаймі, в проекті на Hannover Messe 2020 АППАУ співпрацює з Export Promotion Office й, звісно, ми плануємо цей проект саме так – через велику кампанію до та після Ганновера, мобілізацію всієї екосистеми 4.0 та з залученням наших кращих експертів.

 

Липень – «чи згодні ви з твердженням, що в 90% підприємств харчової промисловості сприймати меседжи про інновації 4.0 на технічній мові просто нікому»

 

 

«Сумнів – Рефлексія – Гіпотеза – Перевірка» – цей стандартний алгоритм наших гнучких (agile) підходів, в тому числі в маркетингу, дуже добре видно на цьому голосуванні. Після того, як 1-ий семінар для Харчової промисловості зібрав всього кілька кінцевих замовників, виникли сумніви щодо ефективності наших меседжів в проекті Агріфуд. Подальший розвиток цієї гіпотези привів до повного перегляду стратегії проекту – ми запустили серію дрібних, ітераційних івентів, які фокусуються на темах больових точок замовників, а не на технологіях 4.0. Перший семінар в вересні по темі простежування показав правильність цієї тези.

 

Жовтень – «чому бренди на залучаються до питань розвитку Індустрії 4.0»

 

 

Дуже важливе питання з огляду на позиції міжнародних брендів в Україні та їх роль в розвитку. Відповіді респондентів вичерпно пояснюють чому бренди ігнорують наш рух. Заради справедливості варто відмітити, що це стосується не всіх всіх брендів. З нами в АППАУ – «Фенікс Контакт Україна», «Ріттал Україна», «Бош Україна», «Шнейдер Електрик Україна», «Контрон Україна»  – й ми щиро дякуємо керівництву цих компаній за підтримку нашої спільноти, й водночас – за інший імідж міжнародних брендів. Але, очевидно, що кількість міжнародних компаній, лідерів по тим чи іншим технологіям 4.0, їх вклад в розвиток української Індустрії 4.0 могли б бути в рази більшими.

 

Жовтень – «чи потрібна співпраця з владою (навіть якщо там одні «профани»)?»

 

 

Це голосування добре показує зміну настроїв в нашій спільноті. Від захоплення змінами та великих надій в липні-серпні після створення Міністерства цифрової трансформації та комітету ВР з цифрової трансформації, в жовтні наступає велике розчарування. Стає зрозуміло, що ніякої уваги, ні покращень стану речей для Індустрії 4.0, ні якихось планів розвитку на 2020 з боку цих нових державних стейкхолдерів немає. Наша аналітика та круглий стіл 24 жовтня показують складність завдання співпраці – «ми ж не проти, але з ким та як співпрацювати?». Все-ж, певний прогрес в кінці року ми фіксуємо з Міністерством інфраструктури України.

 

Жовтень – «які теми найбільше впливають на замовників»

 

 

Ці питання виникли в зв’язку з підготовкою до Trans4mation Forum. Хоча більшість цих питань не фігурували в дискусіях форуму, головне питання – про кейси, – було враховано на 100%. Принаймі, організатором форуму – компанією IT-Enterprise, дирекцією АППАУ та ІНТЕРПАЙП. IT-Enterprise потужно представив свої кращі кейси в кількох презентаціях форуму, а втрьох разом ми підготували бенчмаркинговий кейс-стаді по реалізаціям на ІНТЕРПАЙП.

 

Листопад – «чи мають наші замовники цілісне бачення щодо переходу на сучасні архітектури ІІоТ?»

 

 

Знову той самий алгоритм, «Сумнів – Рефлексія – Гіпотеза – Перевірка». Сумніви та рефлексії виникли на експертній веб-нараді 11 листопада. Вона була дуже важливою з точки зору розуміння експертних позицій в темі «Методи диспетчеризації та збору даних». Тут виникли певні суперечки, але за якими проглядалось це питання в голосуванні. Резюмуючи цю дискусію –

якщо в Україні є не більше 5 компаній, які мають більш-менш цілісне та узгоджене на рівні керівництва бачення архітектур ІІоТ, то про які «прориви» ми говоримо?

Яким чином постачальники ІІоТ продуктів та рішень хочуть тут їх продавати? Й чи не пора в цьому напрямі потроїти кількість спільних зусиль?

 

Грудень – «які проекти нац. стратегії 4.0 ви вважаєте найбільш успішними?»

 

 

Це останнє наше опитування в грудні показало певні розбіжності в поглядах. В той час, як виконавча дирекція АППАУ в річному звіті по Індустрії 4.0 ставить проект Landscape 4.0 на перше місце по успішності – в спільноти він на останньому. В порівнянні з попередніми голосуваннями, це рідкісний випадок розбіжностей в оцінках. Ми пояснюємо це просто – міні-проект Лендскейпу 4.0 включав опитування ринку, створення нової, 2-ої версії Лендскейпу українських інноваторів, випуск аналітичного огляду та проведення конференції. Все це виконано на 100%, послужило значному зростанню нашої спільноти, орієнтації розробників та замовників, й вже служить базою для наступного проекту по Hanover Messe. Але все це відбулось в 1-ій половині року. Й відповідно, те, що на слуху, що зараз піариться в мережах вийшло наверх, а про Лендскейп вже якось забулось 😊 Друга, більш серйозна причина полягає в складності питання. Очевидно, що критерії успіху варто було б уточнити, мабуть, в кожного на це свої погляди. Наприклад, для нас проект дорожніх карт дійсно супер-важливий. Але йде він дуже важко, тому говорити про якісь особливі успіхи підстав ще немає.

******

Отже, підсумуємо. В кожному випадку голосування чи опитування ви бачите, як голос спільноти впливав на корегування курсу нашої виконавчої дирекції, наші рішення.  Й мова не тільки про суху аналітику та decision-making process. Не менш важливим для нас були живі дискусії, емоції, відношення учасників спільноти, яке добре видно в коментарях.  Саме цим і корисний Facebook, тому дякуємо й Марку Цукербергу )

Наша спільнота є хорошим прикладом співпраці, колективного прийняття рішень й колективної відповідальності – саме ці риси ми культивуємо в епоху 4.0. Як там в нашому Маніфесті – «Індустрія 4.0 – це не стільки про штучний інтелект чи ІоТ (їм уже багато-багато років)…

Кардинальні зміни, що несе Індустрія 4.0 стосуються значного покращення спроможності організацій реагувати на зміни в мінливому світі. В епоху 4.0 підприємства мають стати значно більш гнучкими, швидкими та колективно відповідальними і за власну долю, і за долю економіки своєї країни…

»

Дирекція АППАУ щиро дякує нашим активістам руху 4.0 за вашу підтримку, зворотній зв’язок та вашу мотивацію. Культивуємо й надалі цю швидкість, гнучкість та експертність оцінок в наших спільних  колективних підходах в 2020.

Михайло Федак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: