Експорт та міжнародна співпраця в 4.0 – звіт конференції 18 липня

В фокусі конференції, що пройшла в Києві 18 липня, було представлення 2-ої версії Landscape Industry 4.0 in Ukraine, а також чисельні взаємопов’язані питання експорту та розвитку інновацій. Конференція зібрала учасників спільнот 4.0 та АППАУ. Звіт конференції дає багато деталей, щодо того, яке це відбувалось.

 

Контекст події

 

Подія, що була спланована, як одна з найважливіших в цьогорічній аженді АППАУ мала перед собою кілька важливих завдань. По-перше, мова про презентацію національного лендскейпу версії 2.0 – цей міні-проект тривав від березня. Й не тільки самого звіту – але й кращих інноваторів, які в ньому представлені. По-друге, велика увага була приділена обговоренні ключових викликів, які представив звіт – як позиції України та позиціонування наших інноваторів на глобальній арені, колективна оцінка сильних та слабких місць екосистеми, підтримка програм експорту державою, тощо. Й по-третє, мова йшла про консолідацію інноваторів та інших стейкхолдерів Індустрії 4.0 в прийнятті спільних викликів в розвитку інновацій. Відповідно АППАУ запрошувала на захід не тільки інноваторів 4.0, але й промислові підприємства, університети, департаменти міністерств КМУ, та інших представників від екосистеми Індустрії 4.0.

2-га версія лендскейпу включає 76 українських фірм – розробників продуктів та рішень в Індустрії 4.0.

 

Презентація 2-ої версії лендскейпу

 

До цієї події АППАУ підготувала повноцінний аналітичний огляд «Landscape Industry 4.0 in Ukraine». На конференції він роздавався учасникам в друкованому вигляді, друк тиражу забезпечив наш партнер GIZ-Ukraine, а представив цей документ ген. директор АППАУ Юрчак О.В. Власне, його презентація йшла по структурі огляду, й переглянути її можна на ресурсі slideshare.

 

Головні меседжи АППАУ

  • Інноваторів вже чимало; але завдання профілювання інноваторів, кращого таргетингу цільових секторів для експорту та кращого позиціонування в них наших інноваторів залишається пріоритетним
  • В розвитку інновацій 4.0 потрібен значно кращий баланс між трансфером технологій, кооперцією з великими брендами та розвитком вітчизняних стартапів. Також інша пріоритетність потрібна в розвитку інноваційних екосистем. Наразі фокус чисельних гравців спрямований й далі на розвиток стартапів (будь-яких), замість того, щоб форсовано розвивати головні активи Індустрії 4.0 – акселератори, технопарки, лабораторії R&D, центри прототипування, Центри 4.0 та Центри транферу технологій.

  • Важливо здійснити бенчмаркинговий аналіз в своїх сегментах – Олександр привів український Terrasoft, як кращий приклад великої партнерської та технологічної екосистеми навколо платформи bpm online. А також фінсько-російського лідера 4.0, компанію ZYFRA, яка за кілька років зробила стрімкий стрибок як в себе в країні, а також вже визнається на європейських ринках. Причини успіху обох компаній – в тих самих правилах розвитку інновацій, що давно прийняті в ІТ-індустрії, – як залучення венчурного капіталу, інтеграціє в борд компанії європейських фахівців, залучення відомих світових лідерів думок, повна синхронізація з правилами виводу на ринок нових продуктів в цій сфері тощо.

Важливість цих тез, покращення експортних позицій та співпраці у розвитку підтвердив у вступному слові також віце-президент УСПП Денис Красников.

 

Доповіді учасників панельних дискусій

Спікери конференції підбирались АППАУ з метою якомога кращого представлення палітри інновацій 4.0, були також представники екосистеми – державні та інноваційні агенції. Коротко по головним тезам.

  • Як і в минулій версії, на лендскейпі найчастіше фігурує IT-Enterprise. Відповідно, СЕО компанії Олег Щербатенко виступав першим. Насичена анімацією презентація, велика кількість прикладів та посилань на чисельні кейси, ясне формулювання вимог – очікувань від держави – все разом це справляло сильне враження зрілості лідера ринку.
  • Вмонтовані відео допомагають посилювати та спрощувати меседжі про складні речі. Цим користалась і Наталія Луковська, головний інженер з Discovery Drilling Equipment. Тут були яскраві приклади високого інженерного рівня в машинобудуванні, переходу на цифрові технології (3D/PDM/PLM/digital twins). Компанія має сильні експортні позиції, а щодо співпраці замовниками в Україні – Наталія чітко формулювала наслідки лібертаріанської політики попередніх урядів у вигляді, перш за все, «китайської загрози» – українські виробники все більше поступаються китайцям і на власному ринку, не кажучи про міжнародні.
  • «Мы были удивлены насколько спрос на решения предиктивной аналитики есть уже в Украине» – каже Ярослав Недашковський, лідер команди розробників від компанії SoftElegance, яка раніше працювала виключно на західних ринках. Очевидно, це слід трактувати як якість та клас рішень від компанії, але також те, що наш ринок все-ж дозріває. SoftElegance пропонує рішення для українських замовників, які дозволяють прогнозувати попит на ринку електроенергії з точністю до 98%. З 1 липня це стало актуально для багатьох промислових споживачів та операторів ринку.

    Ярослав Недашковський – по центру. Зліва – Олег Щербатенко, справа – Денис Красніков.

     

  • Юрій Тихонов, керівник напрямку з Infocom ltd презентував портфель продуктів компанії в безпілотному наземному транспорті (UGV). За обсягом цього портфелю та рівнем рішень, компанія є де-факто єдиним вітчизняним виробником здатним проектувати та поставляти готові продукти та рішення від авто й до поїздів, а також інфраструктурні рішення, як системи зарядки електротранспорту. Олександр Юрчак коментував також виступ «Інфоком» як «паранормальний» – в тому сенсі, що ризиковані інноваційні розробки ведуться компанією самостійно й за рахунок власних оборотних коштів, отриманих з експорту традиційних систем та проектів АСУТП. Ніякої суттєвої допомоги в розвитку інновацій від держави чи фондів компанія не має.
  • Данило Приходько з IMATEC фокусував у своєму виступі на світових трендах в 3D-друку та позиціях українських розробників в цій сфері. Хоча в нас є певний прогрес та здобутки (на лендскейпі представлено 13 промислових інноваторів в цій області), загальні темпи розвитку – недостатні. Промислові установки 3D-друку є тільки на 15 підприємствах України, а кількість інноваційних Центрів промислового прототипування та 3D-друку дорівнює нулю.
  • Олексій Груздєв дуже добре позиціонував «Азов Контролз» як просунутого інтегратора-експортера, заявляючи при цьому про масу фішок від вендорів, які вони вже інтегрують, але також про свою відкритість до ІТ-стартапів та розробників. «Азов Контролз» зі свого боку готовий ставити конкретні завдання, пов’язані з технологіями. Олексій також неодноразово згадував у своєму виступі АППАУ, – як сильного каталізатора розвитку, в тому числі експортного.
  • Леонід Хацкевич, голова напрямку IoT компанії 482.solutions, переконаний, що технологія блокчейн має великі перспективи, які вже розкриваються в усіх сферах, у промисловості зокрема. Представник компанії 482.solutions продемонстрував вже реалізований кейс, який наочно показав властивості блокчейну в рамках документообігу. Експерт впевнений, що технологія блокчейн являється головним інструментом досягнення домовленостей між суб’єктами кібер-фізичних систем. За словами Леоніда: “Інновації – це спосіб існування сучасної економіки”.
  • Юрій-Володимир Блавт з Civitta дав розгорнутий огляд Бостонської інноваційної екосистеми, в порівнянні з тим, що ми маємо в Україні. Зокрема, в рамках повноти інфраструктури в екосистемах він акцентував на низькому рівні глобальних партнерств та низькій кількості сервіс-провайдерів в інноваційному розвитку. Як ключові проблеми Юрій вказав на чисельні розриви, серед яких виділимо низьку якість інноваційної стратегії України, нестачу фондів, низький рівень довіри між учасниками ринку та недостатні навички щодо формування партнерських угод.

    Слайд з презентації Civitta

  • Олександр Семирга, головний інженер ТОВ «МЕЛТА» – ще один представник наших інноваторів на лендскейпі 4.0. Але дещо незвичний для аудиторії 4.0 та АППАУ – мова про нано-матеріали. Сегмент Advanced materials не є аж настільки цифровим, але входить у всіх класифікаціях в Індустрію 4.0, оскільки мова, звісно ж, про інновації у виробництві. Можливо, саме тому, виступ Олександра був одним з найбільш цікавих для аудиторії. «Раптом» ми повернулись до витоків інновацій – потужної наукової бази та справжніх дослідників. МЕЛТА та CyberDesk (див далі) – всього 2 представники, вихідці з НАН України на лендскейпі 4.0. Подальша дискусія показала наскільки важливо інтегрувати науковців в Індустрію 4.0 й це добре розуміє наша аудиторія.
  • Масу цікавих фактів про наші можливості та позиції в глобальному контексті надала Олександра Альхимович, СЕО Luxoft. Наприклад, чого варта тільки одна історія, як малазійський уряд виділив 1 млн доларів на новий центр з умовою, що там буде тільки 10% експатів (з «Люксофт»), а решта 90% – малазійці. Через 3 роки вони повністю перейняли базу знань й стали автономними. Дуже цікавими були рефлексії Олександри про глобальні виклики – починаючи з уточнення про те, що мова вже не стільки про 12-тисячний Luxoft (з 4-тис філією в Україні), а про 120-тисячний DXC.Technology з оборотом в 25 млрд доларів. І це, як кажуть – «зовсім інша історія». Не менш цікавий факт про наш потенціал –  80% софта для німецького автопрому виробляється в Україні. Але німецькі партнери часто не хочуть це афішувати – бо ж питання іміджу якості кінцевих продуктів виникне відразу.
  • Доповідь Ігора Коцюби, науковця, партнера CyberDesk, стартапу з кібер-безпеки та чільника цього напряму в АСС була цікавою як з точки розуміння стану цій області, але також перспектив розвитку. Зокрема, Ігор запропонував розглядати певні недоліки законодавчої та інших сфер в області кібер-безпеки – як можливість тестування, а також передачі українського досвіду та обміну інцидентами з міжнародними партнерами. Дійсно, кількість кібер-атак, й відповідний досвід накопичений нашими фахівцями з 2014 року області кібер-безпеки є унікальним, що вже неодноразово відмічали й американські та європейські експерти. Важливо, його добре консолідувати та позиціонувати на користь українських фірм-розробників.
  • Наталія Веремеєва, куратор розробки нової експортної ІТ-стратегії, СЕО TechUkraine представила коротко і цю стратегію, і її першу ініціативу – TechUkraine portal, яка вже на етапі реалізації. Місія порталу – створити середовище, місток між зовнішнім світом, потенційними інвесторами, замовниками та нашими кращими розробниками. TechUkraine – тільки одна з 12 ініціатив, які закладені в нову експортну стратегію ІТ. І це також наслідок того самого бенчмаркингового процесу, в основу якого було закладено досвід Амстердаму та Голландії. Стратегія ще не затверджена в МЕРТ.
  • Важливим для нашої конференції був виступ представника Офісу з просування інвестицій (ЕРО) Миколи Князевича. За останні 2 роки ЕРО напрацював ряд важливих сервісних послуг, які вже доступні для учасників ринку. Навіть якщо він ще не зовсім профільований під сегменти, як Індустрія 4.0, окремі послуги вже заслуговують уваги нашої спільноти. Юрчак Олександр закликав всіх експортерів активніше вивчати ці можливості та інтегрувати їх в свої плани експорту. Так, як це робили недавно члени АППАУ «Мікрол» (візити в Китай та Індію в рамках торгових місій ЕРО), «Інфоком Лтд» (аналогічно Індія та Канада). На 2020 рік ЕРО готує український стенд в Дубаї, де є можливості представлення інноваційних продуктів у Всесвітній виставці.

Отже, разом наші спікери – кращі інноватори на Лендскейпі 4.0 та управлінці інноваційного розвитку, – покрили великий спектр тем та сегментів Індустрії 4.0. В коментарях після конференції, аудиторія неодноразово відмічала високий рівень експертів.

 

Головні тези панельних дискусій

Всі три панельні дискусії були цікавими та корисними для розуміння консолідованих позицій експертів.

Перша панельна стосувалась викликів позиціонування українських інноваторів 4.0 на міжнародній арені. На думку 5 експертів важко сказати, що наші інноватори в своїй більшості йдуть в ногу зі світовими тенденціями. Але не можна сказати, що ми й дуже відстаємо – все залежить від конкретного сегменту чи напряму. Тобто, в нас є дуже просунуті фірми та приклади, а щодо узагальнень варто, мабуть, фокусувати на спільному недоліку – слабкому маркетингу. Сильний інноваційний маркетинг є перевагою конкурентів з розвинутих країнах, хоча в технічному плані, наші розробники часто мають високий рівень. На питання Наталії Луковської про бар’єри у впровадженні інновацій експерти також були одностайні –  головною перешкодою є культура ринку, де ментальність та освіта  грають ключову роль. Також досить близькою є оцінка нашого внутрішнього розуміння «хто є хто» в тих чи інших сегментах: від очевидних оцінок, коли мова йде про майже повну відсутність конкурентів (як в БТН чи цифрових двійниках) й до великих труднощів таких оцінок, якщо мова про сегменти, де в лендскейпі гравців вже більше десятка.

Друга панельна стосувалась інноваційного розвитку та стану екосистем. Цікаве питання експертам задав представник «Меінвест-Діджитал» Сергій Чуприков – «Зараз ви представляєте дуже різні категорії – консультантів з інноваційного розвитку, інтеграторів АСУТП,  розробників нано-матеріалів – науковців, розробника ПЗ по блокчейн – що спільного між вами?».  Леонід Хацкевич відповів дуже вдало, миттєво побудувавши ланцюжок доданої цінності між всіма учасниками екосистеми.

Підсумки 3-ьої панелі по експорту коментує її модератор Денис Базилевич, керівник Інституту адвокації та лобіювання, партнер платформи Industry4Ukraine.

«В умовах відсутності достатньої державної підтримки нашим розробникам вдається не тільки виживати, але й виходити на глобальні ринки. Приклади які сьогодні звучали – показові. Вони виробляють 80% софта для німецького автопрому, постачають нафтогазове обладнання, спроектоване на основі підходу digital twins, перетворюють прогалини у кібербезпеці у конкурентні переваги та пропонують найзахищені технологічні рішення. Натомість, ми чули, що чимало розробників не може відкрито говорити про своїх замовників, оскільки Україна має сьогодні радше негативний імідж. Не зважаючи на високу кваліфікацію наших інженерів, глобальні гравці схильні приховувати сам факт їх підключення на певних виробничих етапах, щоб не зашкодити своїй репутації. Тому, робота над іміджем держави має бути переглянута та вибудована системно, тим паче що існують відповідні органи, агентства та організації – як МЗС, МЕРТ, Офіс з просування експорту, InvestUkraine та навіть ціле Міністерство з інформаційної політики. Нам необхідна скоординованість та узгодженість усіх зацікавлених органів влади у практичному втілені положень Експортної стратегії, розробки планів дій для імплементації Інноваційної та Промислової стратегій. Остання, сподіваємось, буде схвалена протягом наступних двох тижнів. Ну, і на завершення з позитиву – сподіваємось, що український стенд на Hannover Messe 2020 все таки буде! Принаймні ми отримали таку надію від представника Офісу з просування експорту.»

Учасники третьої панелі (зліва направо) – Наталія Веремеєва, Ігор Коцюба, Олександра Альхимович, Наталія Луковська.

 

Інші відгуки учасників конференції

Цікаві відгуки надали інші учасники та спікери конференції.

Андрій Погорєлий з Cioneer, який модерував 2-у панельну дискусію, так коментує свої враження  –

«Сегодня в условиях жесткой борьбы за рынки, никто не хочет видеть украинские компании в числе конкурентов, так как понимают высокий инженерный уровень и интеллектуальный потенциал. С другой стороны в украинских компаний, занимающихся IoT, AI не всегда хватает качественной маркетинговой поддержки, go-to-market strategy, что не позволяет нам стать глобальными игроками. Искренне верю, что уже в ближайшее время украинские компании будут играть значимую роль на мировых рынках, однако для этого вне сомнений необходима совместная работа на государственном и коммерческом уровне

 

Олександр Семирга (МЕЛТА) вперше побував в спільноті 4.0 –«Дякую організаторам за запрошення, а всім учасникам за плідну дискусію. Взяв для себе багато цікавого, сподіваюсь і сам був комусь корисним. Розраховую, що на підставі нових знайомств і спілкування, створимо щонайменще два нових проекти. Щиро вдячний команді АППАУ за те, що організовує однодумців. І робить це вдало і професійно

 

Наталія Луковська (Discovery Drilling Equipment) також вперше відвідала конференцію АППАУ –

«Формат зустрічі і виступів спонукає робити зміни, бо ти реально бачиш інструменти і з ким зміни можна втілювати, робити їх реальними! Значний потенціал підприємств, який ми сьогодні бачили, є тому підтвердженням. Але, як було добре підмічено, що невтручання держави не є сьогодні нашим здобутком. Держава повинна стати захисником інтересів національних компаній, які працюють на рівні світових лідерів та спонукати до активних змін тих, хто готовий втілювати Індустрію 4.0 на своїх підприємствах, особливо, якщо це не великі корпорації. До речі, на конференції часто звучав термін “екосистема”! Повністю згідна – нам потрібна екосистема Індустрії 4.0. Щодо інших вражень – це один із найкращих заходів, в якому я брала участь. Він має якийсь чарівний компас, а магнетизм учасників стає реальним дороговказом. Вражена. Сповнена сподівань і впевненості невідворотності змін.»

 

Головні висновки та подальші кроки

Отже, й повертаючись до головних завдань конференції – як представлення та затвердження висновків в аналітичному огляді, консолідації щодо викликів в експорті та розвитку інновацій, –  як можна охарактеризувати підсумки конференції.

  1. Спільнота в цілому підтверджує головні висновки, представлені в аналітичному огляді Лендскейпу 4.0. Краще позиціонування по цільовим сегментам, зміну іміджу, потужний маркетинг, спільні консолідовані дії – все це необхідно запускати в дію якомога швидше. Високий попит на друкований звіт на самій конференції та після неї, також підтверджує необхідність таких документів, як інструментів розвитку експорту та просвіти ринку. Щиро дякуємо німецькому товариству GIZ-Ukraine за допомогу в цій справі.
  2. Експерти та учасники продемонстрували також високий та одностайний рівень розуміння викликів інноваційного розвитку. Відновлення співпраці з науковцями, розвиток інфраструктурних елементів інноваційних екосистем промислових хайтек, консолідація всіх стейкхолдерів навколо цих питань, підтримка держави та стимулювання нею інноваційного розвитку – все це необхідно для скорочення розривів, які наразі тільки зростають.
  3. Наростання розривів підтвердив і факт відсутності на конференції тих самих «всіх» стейкхолдерів. Подію проігнорували профільні департаменти МЕРТ та МОН, був всього 1 представник від ЕРО, майже не було промислових підприємств, дуже мало – університетів та представників НАН України. Здивувала відсутність тих нових та старих діджитал структур, які публічно беруть на себе місію організаторів та координаторів цифрового розвитку в масштабах України. Також, організатори не зрозуміли реакцію колег по новоствореній Industry4Ukraine, куди ввійшло вже більше 40 об’єднань й серед них чимало тих, для кого питання експорту та інновацій є не менш актуальними, ніж для АППАУ. Все разом це означає, що

    розрив між категорією передових розробників та всіма іншими збільшується. Не можна бути на «одній хвилі» в світі 4-ої промислової революції, не розуміючи рівень кращих інноваторів, але також їх виклики, їх бачення розвитку.

    Для державних стейкхолдерів, це означає також подальший відрив від бізнесу. Як можна говорити про якісні державні програми (без різниці – інновацій чи експорту), не розуміючи стан по чисельним сегментам ринку? Адже той факт, що наші різні сектори швидко дигіталізуються – не викликає сумнівів. Але в тому й складність управління такими програмами, що всі ці сектори дуже різні.

Не зважаючи на ці труднощі об’єднання, АППАУ продовжить розвиток експортного напряму Індустрії 4.0. До кінця року ми плануємо зробити подібний огляд англійською, представити його зарубіжним партнерам, також потрібно прийняти остаточне рішення щодо українського стенду на Hannover Messe 2020. Окремі наради щодо покращення співпраці плануються на кінець серпня з Офісом з просування експорту.

В якості пропозицій до Правління та членів АППАУ – нам необхідно все-ж організувати Експортний комітет. Новий Лендскейп, наша аналітика, результати конференції ясно показують, що експортний потенціал дійсно великий. Але щоб його рухати вперед, потрібна не тільки пресловута «державна підтримка». Як і в попередні роки, ми можемо її не дочекатись і в 2020. Вищевказані напрями розвитку експортних програм ми можем частково рухати й самі. Для цього потрібна краща само-організація, виділені представники та ресурси від наших фірм-експортерів.

На завершення, хочемо подякувати всім наших спікерам, учасникам, й головним партнерам заходу – HUB 4.0 та GIZ-Ukraine.

Виконавча дирекція АППАУ.

Корисна інформація по тематиці конференції

  1. Аналітичний огляд Landscape Industry 4.0 in Ukraine
  2. Фото звіт з першої частини конференції
  3. Експортна стратегія – 10 змін для нової влади
Михайло Федак
1Коментар
  • Галина
    Відповіcти
    Опубліковано16:45,23.07.2019

    Цікаві спікери й доповідачі конференції актуалізують і популяризують інновації індустрії 4.0. Важливо є навчання й формування цифрових компетентностей й інноваційної культури державних службовців й регіонального управління керівних кадрів.

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: