Простежування в харчовій промисловості – звіт по семінару 25 вересня

Семінар «Технології простежування в харчовій промисловості» відбувся 25 вересня в Києві, в рамках проекту «Побудова дорожньої карти цифрової трансформації в Харчовій промисловості». В ньому прийняли участь представники підприємств з молочної, кондитерської, хлібопекарної промисловості, а також розробники з хайтек сегментів.

 

Головні тези виступів

Доповіді спікерів семінару були вдало збалансовані – від огляду загальногалузевих викликів (стандартизація, експорт, інтеграція в ЄС) й до технологічних.

 

Марія Махновець, керівник Українського органічного кластеру розповіла про  виробників органічної продукції та тенденції, дотичні до простежування. Експорт органічної продукції зростає, але вимоги до простежуваності залишаються дуже високими. До європейських норм, в 2019 додався український закон про простежування ланцюга харчової продукції. В кластері існує 18 органів сертифікації й, загалом, всі виробники мають відповідні сертифікати щодо відповідності вимог простежуваності. Водночас, технологічна готовність до простежуваності залишається радше на низькому рівні – кластер ідентифікує цю проблему як один з головних технологічних викликів.

 

Максим Тютюнник, провідний консультант АППАУ з питань якості та технічного обслуговування, а також лідер експертної групи по Харчовій промисловості далі продовжив тематику вимог та готовності підприємств. За словами Максима, питання простежуваності регулюється в Україні цілим рядом нормативних документів, деякі з них – ще з 2005 року. Але технологічно, більшість підприємств не мають і досі належних технічних засобів та рішень, й в цілому Україні значно відстає від Євросоюзу. Наприклад, Максим наводив приклади з реального підприємства, коли цілий ряд контрольних точок (близько 100) по переробці молока здійснюється ручним способом, з використанням цілого ряду різнородних документів та джерел інформації. Логічно було б мати єдину, цілісну систему простежуваності, яка базується на автоматизованих під-системах LIMS (лабораторна інформаційна система якості),  керування технічним обслуговуванням, логістики тощо. Але насправді подібних систем, доступних по ціні та якості більшості українських виробників на ринку немає. Великою проблемою галузі також є відсутність національного реєстру харчових продуктів, а також не зовсім зрілий попит від виробників. Тим не менше, вирішувати ці проблеми прийдеться вже дуже скоро, інакше відставання українських виробників харчової продукції буде зростати. Переглянути презентацію Максима Миколаєвича можна за цим посиланням.

 

Григорій Щепаник, співзасновник компаній BPGrow та Digital Lean Kombinat розповів про комплексну систему простежування на технологіях телематики та інтернету речей. Відсутність подібних технологічних засобів по ланцюжку поставок призводить до чисельних проблем підприємств – як брак продукції, втрати тари, крадіжки, перевиробництво, невчасна доставка тощо. Надійна система має також балансувати інтереси та відношення виробника з дистрибуторами, та іншими учасники екосистеми ланцюжка. Водночас розпочинати подібні проекти варто тільки після ретельної діагностики та правильного технічного завдання, яке має враховувати перегляд бізнес-процесів.

 

Леонід Хацкевич, співзасновник 482.solutions, члена АППАУ представив технологію блокчейн. Блокчейн – найбільш перспективна в світі технологія для контролю якості в повному ланцюгу поставок та переробки харчових продуктів. Компанія 482.solutions має вже реалізації в області документообігу й розглядає можливості співпраці з харчовими підприємствами. Поки що в Україні попит на подібні рішення на базі блокчейну тільки зароджується.

 

Досвід Білорусії – «Савушкин продукт»

Дуже цікавим був досвід колег, що приїхали з Білорусії, – керівника департаменту АСУ холдингу «Савушкин продукт» Дмітрія Іванюка. Компанія є лідером молочної промисловості Білорусії, має великий асортимент молочної продукції й швидко збільшує кількість виробничих майданчиків. На сьогодні їх вже 10. Особливістю холдингу є висока концентрація інжинірингових потужностей всередині компанії. Тобто, кожен новий об’єкт запускається по уніфікованим рішенням, які в свою чергу базуються на міжнародних стандартах. Подібний підхід має 2 ключові переваги

 

  1. Забезпечення високого рівня сумісності різнородних програмно-апаратних засобів, які можуть бути дуже різними в лініях та машинах від різних виробників
  2. Покращені можливості подальшої інтеграції різних під-систем в єдину систему керування окремим заводом, а зменшення витрат на обслуговування в цілому по холдингу.

Дмитро також деталізував окремі підходи до створення та тиражування систем АСУТП. Зокрема, в холдингу прийняті єдині корпоративні політики щодо інтеграції АСУТП-MES-ERP, і які базуються на стандартах ISA-88 (IEC 61512) та ISA-95 (IEC62264). Застосування таких підходів дозволило зменшити період запуску чергових заводів з кількох місяців до кількох тижнів, й значно оптимізувати витрати на інжиніринг. В контексті теми семінар, цікавою була теза, що використання цих стандартів має значний вплив на покращення простежуваності у виробництів. Не менш цікавим є плани дирекції холдингу по створенню цифрових двійників заводів (на базі Eplan, Visual Components) та побудови нових заводів на принципах Індустрії 4.0.

«Скорость следования современным тенденциям и ответа на глобальные вызовы – вот что главное сегодня в бизнесе», – каже Дмитро.

 

Панельна дискусія

В дискусії «Що таке Цифрова Якість (Digital Quality), крім зазначених вище експертів участь прийняли ще 2 партнери – Андрій Бакулін з «Індасофт-Україна» (постачальних LIMS) та Дмитро П’ятибратов (керівник філії Bright Eye, постачальника MES-систем).

 

На перше питання щодо визначення терміну «цифрова якість», учасники дали досить повний, збірний образ. Отже, мова в цій концепції сьогодні йде про

  • Той самий, але ще більш точний (завдяки цифрі) технологічний контроль на виробництві, плюс управління відхиленнями (Максим Тютюнник)
  • Максимальне оцифрування всіх технологічних та бізнес-процесів, які мають відношення до якості (Дмітрій Іванюк)
  • Управління даними по всьому ланцюжку постачання (Дмитро П’ятибратов)
  • Більш точні можливості для початкових вимірювань (Григорій Щепаник)
  • Обов’язкову реєстрацію реакцій на відхилення – щоб замкнути цикл PDCA (Максим Романов)

Наступне питання модератора стосувалось аргументації вибору тих чи інших методик та технологій. Наприклад, яким чином доказати власнику невеликого харчового підприємства необхідність закупівлі LIMS? Або ж іншої, наприклад телематики? Учасники погоджуються, що контроль відповідних КПЕ (KPI) по якості може бути кращим критерієм та аргументом. Також важливим є зменшення впливу «людського фактору».

 

Дещо несподівано в кінці прозвучало питання вже від білоруського гостя до його українських колег – «А как вы видите роль своих разработчиков для своей отрасли и экономики страны?».  Кілька учасників, що працюють сьогодні переважно на зарубіжні ринки, або використовують зарубіжні методики аргументували як головний підхід «навчатись там, щоб впроваджувати тут». Питання аплелювало до попереднього виступу Дмітрія Іванюка, де звучали тези про максимальне використання внутрішнього потенціалу країни.

 

Головні висновки семінару

За спостереженнями учасників, семінар дійсно був дуже корисним, причому для всіх сторін – як підприємств, так і розробників. В якості головних висновків можна зазначити

  • Простежування – важлива тема для харчової промисловості, актуальність якої буде тільки зростати. Свідчення цьому ми отримали як від учасників – підприємств, так і від наших експертів.
  • Однак повних, якісних рішень простежування українського походження ми дійсно не побачили. Окремі елементи (як логістичне рішення від BPGrow) – дуже цікаві, але не вирішують питання повного циклу, включно з переробкою продукції. Цей аналіз корелюється з висновками наших експертів з конференції фармацевтичної галузі, що була за 2 дні до нашого семінару – рішення, що демонструвались там, в основному від західних розробників. Водночас, Максим Тютюнник підтверджує, що для більшості наших харчових підприємств такі рішення мало доступні за своєю ціною.
  • Для окремих розробників від наших інноваторів 4.0 це очевидно виклик – принаймі, з 482.solutions та експертною групою АППАУ ми незабаром запропонуємо бізнес-кейс на блокчейні. Також як виклик ми сприймаємо відсутність галузевих рішень для простежуваності, – наприклад, Національного реєстру харчових продуктів. В ЄС подібні давно існують. Харчовим асоціаціям потрібно об’єднуватись та швидше вирішувати це питання. Посильну допомогу в цьому може надавати наша лобістська платформа Industry4Ukraine.
  • Стандартизація в порційному виробництві (batch control) допомагає і в питаннях простежуваності, – кейс білоруського підприємства цікавий з багатьох аспектах, і цих також.
  • Виведення стандартів МЕК 61512 (ISA-88) та МЕК 62264 (ISA-95) на рівень корпоративних стандартів та реалізація десятків проектів на їх базі в холдингу «Савушкин продукт» й все це силами внутрішньої команди контрастує з українськими реаліями:  нічого подібного за роки просування стандарту ми не виявили. Детальний аналіз подібного відриву ще потрібно буде зробити. Але на поверхні проглядає інша ментальність, що спричинена в свою чергу реально діючою промисловою політикою державного рівня. Як наслідок – ми бачимо й інші підходи до імпорту, й до власних можливостей розробки.

Безумовним прогресом цього семінару в порівнянні з попереднім став діалог зацікавлених сторін – розробників та кінцевих користувачів, заводів. Олександр Юрчак, ген. директор АППАУ, закликав харчові підприємства активніше приєднуватись до проекту побудови дорожньої карти цифровізації галузі. Разом ми можемо рухатись значно швидше. АППАУ вже пропонує замовникам консультації своїх експертів, допомогу в виборі кращих рішень, програми освіти та просвіти в сфері цифрових технологій. Більше інформації про наш проект – див на сайті https://agri-food.appau.org.ua/

Наступний семінар на тему контролю та вимірювання виробничих КПЕ (KPI) планується 24 жовтня в Києві.

Додатково – пропонуємо переглянути презентацію М.Н. Тютюнника (АППАУ)

Михайло Федак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: