Боротьба за таланти – виклик прийнято! Хто наступний?

7 червня «Фенікс Контакт Україна» провів свій день партнерів, на якому були представлені 10 команд ВНЗ – учасників конкурсу Xplore. Тісне спілкування команд викладачів та студентів з професіоналами ринку, насичена ділова та культурна програма, чудові умови для спілкування – все разом це справило сильне враження на учасників команд й сприяло розвитку відносин. Але для спільноти АППАУ найголовніше інше – «Фенікс Контакт» першим прийняв виклик «Боротьби за таланти» – системно, професійно та релевантно до ситуації, що складається в Україні.

 

Як це було 7 червня

«Фенікс Контакт» запропонував 10 командам ВНЗ формат «битви стартапів». Тобто, 5 хв на доповідь, питання-відповіді за аудиторії, далі – спілкування на стендах з наступними оцінками від професійної аудиторії. Окремо був проведений дебрифінг (розбір виступів) в колі АППАУ.

3 призи – за кращу презентацію, практичність та рівень інноваційності – здобули 2 команди від однієї кафедри – АТЕП-ТЕФ, КПІ.

Було багато емоцій, багато фото, багато відгуків. Найбільше студенти зацінили зворотній зв’язок та спілкування з професіоналами. Викладачі та експерти, в свою чергу, рекомендували командам зменшувати розриви в презентаційних навичках, а також краще вивчати ринок.

На фото – дебрифінг команд після виступів.

Більше про це можна почитати на сторінці кафедри АТЕП-КПІ.

 

Чому мова про виклик

«Боротьба за таланти» оголошена як стратегічний виклик в спільноті АППАУ та русі 4.0. Про це все частіше ми пишемо на сторінках наших сайтів, говоримо на івентах, відмічаємо в аналітичних звітах. Власне, ми просто формулюємо, підсилюємо та розповсюджуємо сигнали, що йдуть з ринку останні 3-5, а то й більше років. «Працювати нікому», «Молодь тікає», «Всіх забирають ІТ-шники та Польща», «Не та якість молодих спеціалістів»… подібні заяви звучать на кожній зустрічі гравців ринку.

Ми б не формулювали це як виклик, якби не було тенденції погіршення ситуації в цілому по інженерним спеціальностям. Відомі експерти, діячі культури та освіти, бізнесмени відверто кажуть – «нація деградує». На минулому тижні, на сесії машинобудівників – експортерів пролунали чергові свідчення про закриття інженерних спеціальностей в освітніх установах. Отже, що нас чекає – не важко прогнозувати

  1. Тотальне старіння інженерних фірм на фоні відтоку молоді закордон, в еміграцію та в ІТ-сектор
  2. Падіння потенціалу R&D всіх промислових хайтек
  3. Відповідно та як наслідок, – подальше погіршення індексів інноваційності, зростання дефіциту інженерних кадрів, рішень та послуг по всім напрямкам. Й подальше закриття багатьох кафедр та спеціальностей. Поступовість цього процесу не може когось втішати – від того, що жабка не відчуває як вода нагрівається, результат не зміниться.

Але в нашому, – радше управлінському розумінні, – 

виклик «боротьба за кадри» полягає в тому, що ніякої боротьби, ніякого прийняття цього виклику керівниками, по-суті, немає. 

90% фірм з промислових секторів програють начисто цю боротьбу ІТ-сектору та закордонним «агентам», оскільки

  • Кадрові політики є дуже низького рівня (в порівнянні з ІТ). Більшість фірм, що представляють промислових розробників – це рівень МСБ, де професійних кадровиків (HR) взагалі немає, а директори мають дуже слабке уявлення що і як робити.
  • Відповідно немає розвинутих політик рекрутингу, систем мотивації та управління персоналом
  • Відповідно, немає професійних стандартів щодо оцінки навичок, росту знань та компетенцій.

Зрештою – не видно ніякої консолідації бізнесів, як всьому цьому протистояти.

Все разом це впливає на формування «перспективи» розвитку конкретного сегменту – не має значення, промислової автоматизації чи машинобудування. Аж до тієї межі коли молодь каже – «перспективи ніякої».

Тому побудова перспективи для молоді – й особливо, на фоні того, що одні тікають, а інші давно працюють на західні економіки – стає все далі головним викликом для більшості промислових секторів. Без цього, чимало промислових секторів через 5-10 років піде в небуття. Й, до речі, технології 4.0 тільки будуть прискорювати ці тенденції.

 

В чому релевантність «Фенікс Контакт»

Релевантність позиції «Фенікс Контакт» полягає в декількох речах

  1. Вони перші, хто (крім ІТ-их міжнародних брендів) включив механізм корпоративних програм й ефективно застосував їх до українських реалій. Обидві програми, Xplore та EduNet мають найбільш широке розповсюдження в українських вишах, – тут навіть немає з ким порівнювати з інших західних брендів. Саме головне – обидві програми «живі», тобто щороку в них залучаються сотні студентів та десятки викладачів.
  2. «Фенікс» є першим, хто партнерстві з німецькими університетами виграв для України досить великий проект Н2020 (TATU, 800 тис євро) по створенню тренінгових центрів в області промислової автоматизації на базі ВНЗ. Це доповнило та зміцнило вищевказані програми та напрацювання.
  3. «Фенікс» є першим також в тому, хто принципи Xplore переніс на українських грунт та створив майданчик для спілкування ВНЗ з ринком.

Цих 3-х пп цілком достатньо, щоб уже увійти в історію нашої спільноти та започаткувати зовсім інший сценарій розвитку брендів з ВНЗ.

Але релевантність проявляється в результаті – подія 7 червня продемонструвала справжній інтерес та справжнє захоплення молоддю того, що пропонують промислові бренди.  Ще один момент релевантності в тому, що з цієї події легко зробити наступний крок – в програму АППАУ «10-топ застосувань IIoT», що базується на подібних принципах. А це вже рівень синергії.

Подібні моделі релевантної поведінки ми бачили неодноразово за останній місяць

  • «Тріада-зварка» проводить навчання для викладачів ВНЗ і тим самим підвищує їх проф. рівень (від якого напряму залежить рівень підготовки студентів)
  • «Укрграфіт» має розвинуту систему залучення викладачів та студентів до тимчасових робіт
  • «Інтерпайп» системно й масштабно інвестує в дитячі, юнацькі заходи, що популяризують інженерні професії…

Тобто, кожен робить свою маленьку (а інколи й велику) частинку та роботу, – відповідно до можливостей та інтересів.

 

Що тоді є нерелевантним

Нерелевантними є маса речей, що проявляються куди частіше, ніж вищенаведені релевантні

  • Пошуки «однієї кнопки» – замість вибудови комплексу заходів та інструментів стимулювання та мотивації. Звісно, для цього потрібно хоч трішки задуматись про свою кадрову політику та стратегію. Бачити речі системно та цілісно, дивитись вперед, бачити конкуренцію за кадри. Цікавитись кращим досвідом та практикувати його в себе.
  • Ігнорування того факту, що все починається з ВНЗ – і все частіше, навіть зі шкільної лави. ІТ це вже давно зрозуміли й рівень їх проникнення в обидва ресурсні канали куди глибший. Тому нерелевантними є «подачки» ВНЗ у вигляді обладнання, замість серйозного залучення до співпраці в бізнесі та в розвитку як викладачів, так і студентів. Як це робить «Фенікс».
  • Намагання прорватись «в одиночку». Поодинці змінити речі, що займають роки (як імідж професії, чи проф. стандарти спеціальностей, чи тренінгові програми) – абсолютно не реально з точки зору наявності власних ресурсів й не релевантно до ситуації на ринку. Відповідно, нерелевантними є позиції ігнорування галузевих асоціацій (як АППАУ), які як правило консолідують зусилля та дбають за середньострокові цілі на рівні всієї галузі, й де пріоритет молоді, кадрів та роботи з ВНЗ є на дуже високому рівні
  • “Уравніловка” на великих підприємствах розробників та спеціалістів АСУ-ІТ з іншими. Це коли СЕО чи HR каже “як я можу платити більше провідному розробнику чи конструктору, ніж зам. начальнику цеху?”. Забуваючи чи ігноруючи, що альтернатив працевлаштування в перших в рази більше, ніж у других.
  • Постійні нарікання бізнесу на державу – наче не видно, наскільки слабка зараз держава і які у нас «темпи» реформ. Спримайти це як об’єктивну реальність, розуміти, що це процес розбудови державності, що займає роки, що у владі не тільки клептократи, але й маса людей, які реально хочуть змін – це важко. Це потребує усвідомлення, що державні інституції потрібно створювати «знизу», а не тільки «зверху»– чого не робилось останні 20+ років. Набагато легше огульно всіх критикувати.
  • З іншого боку, нерелевантним є високий рівень толерантності колег до тих чиновників, що явно не на своєму місці. До тих, що ніяк не втямлять, про що ми говоримо на своїх заходах. Що ми не «взагалі про цифру», а радше про те – де робочі місця в промисловості, де зростання, які темпи реформ. Про реальні кроки по підтримці науки та освіти, про розвиток експорту промислових хайтек – а не чергові «бла-бла».

Насправді, колективно гравці ринку здатні набагато швидше та потужніше змінювати хід подій. Що постійно доказує ІТ-сектор, генеруючи для молоді в рази більше заходів та різних «плюшок», ніж всі промислові сегменти разом взяті.

 

Хто наступний

І якщо ми вже про колективність та підтримку, то відразу постає питання – «Хто наступний». Just imagine, – просто подумайте про потенціал та резерви нашої спільноти, – що ми можемо робити, навіть не виходячи за межі своїх прихильників

  • Хакатони – раптом АМКР, Метінвест та ДТЕК відроджують традиції подібних змагань, – до речі традиційного інструменту залучення молодих стартапів та розвитку інновацій в ІТ. Раптом Хакатони стають галузевими й велетні як “УкрГазВидобування” використовують їх також для масової просвіти та залучення до розвитку сотень своїх спеціалістів в полях, як це в свій час робив АМКР.
  • ТехФести – раптом ініціативу Інтерпайпу піходплюють машинобудівні бренди – як Corum Group, Антонова та «ФЕД» – для яких престиж інженерних професій мав би бути в рази більш важливий, ніж для лідера трубного бізнесу
  • Інноваційні конкурси – раптом наш конкурс з CIS Events по 4.0 знаходить спонсорів серед великих брендів, – так як це відбувається в ІТ вже роками. І вся ця величезна робота проходить не виключно на волонтерських засадах.
  • Мережа центрів 4.0 – раптом зав. кафедрами та проректори ВНЗ наших членів вирішують приймати рішення не місяцями (як зараз), – а на протязі 1-2 тижнів. Адже плани на 1-ше півріччя по відкриттю центрів 4.0 ми зірвали саме по цій причині.
  • Консолідація «українських німців» – раптом до «Фенікс Контакт Україна» приєднуються «Сіменс», «БОШ» та “Ріттал”. Й разом з GIZ вони створюють потужну програму обмінів викладачів з Німеччиною, вперше організовують їх відвідини Ганновера, проводять для них воркшопи та навчальні семінари на тему 4.0 та подібні.
  • Програми підтримки ВНЗ бізнесом – раптом ініціативи як «Тріада-Зварка» та «УкрГрафіт» (є ще «Мотор-січ», ФЕД та багато інших) стають відомими та популярними на національному рівні й починають масово підхоплюватись промисловцями… Раптом роботодавці в кожній галузі виявляються здатними обмінюватись кращими практиками – аж до того, щоб продукувати план на випускників. Що може кардинально змінювати ситуацію з плануванням та майбутнім окремих спеціальностей в ВНЗ.
  • Підтримка ІТбрендами власної економіки – раптом ІТ-гранди, як SoftServe чи Luxoft починають хоч трішки звертати увагу на вітчизняну економіку, вітчизняні промислові сектори, вітчизняного замовника – а не просто викачувати таланти зі всіх інженерних кафедр для західних економік.
  • Підтримка української експортної місії – раптом МЕРТ та МОН розвертаються обличчям до потреб промислових хайтек, й підтримують наші експортні потуги, зокрема по українському стенду в Ганновері…

Цих «раптом» багато. Й зрозуміло, що питання «політичної волі» керівників стоїть на першому місці. Але насправді саме від неї, й від того

чи здатні ми разом приймати цей стратегічний виклик боротьби за талантів залежить майбутнє України, як технологічної, а не аграрної держави, – сировинного придатку розвинутих країн.

Як би пафосно все це не звучало… Але зрозуміло також, що цих “раптом” ніколи не буде допоки керівники не усвідомлять нерелевантність своєї нинішньої поведінки.

17 липня ми проведемо обговорення цієї теми в нашій спільноті АППАУ та руху 4.0. Вже запрошуються бажаючі поділитись своїми кращими практиками та пропозиціями. Мета заходу – консолідуватись навколо цього виклику та розділити кращі практики.

Попередня реєстрація та заявки на виступи – пишіть на info@appau.org.ua. Детальна програма – незабаром.

 

Alexandre Yurchak
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0