Цифрова економіка та Індустрія 4.0 в Запоріжжі – звіт по форуму

23-24 травня в Запоріжжі пройшов форум «Цифрова економіка. Індустрія 4.0». Разом з традиційною виставкою «Металургія. Машинобудування», що проходила в ці ж дні, круглими столами та дискусіями, візитом до одного провідних гравців промислових хайтек – це дало підстави класифікувати захід як новий майданчик діалогу бізнесу, влади та широких кругів зацікавлених осіб. Всі заходи були організовані Запорізькою торгово-промисловою палатою при підтримці ЄБРР. АППАУ була медіа-партнером, а також спів-організатором окремих заходів.

Будь який масштабний форум відображає певний стан речей. Отже, що ми побачили в Запоріжжі? Й особливо, в контексті цілей, що задані в Українському індустріальному тижні, що пройде по регіонам з 4 по 8 червня?

 

 Перші висновки – значний ріст обізнаності та готових рішень

Форум зібрав майже 3 десятки спікерів зі всієї України й більше 150 учасників. Серед них – наші  члени АППАУ, партнери та колеги по Індустрії 4.0, знайомі вже нашій аудиторії по іншим заходам.

В такій компанії легко бачити тенденції. Якщо коротко, загальні враження наступні

  • Є значний ріст обізнаності з технологіями та тенденціями цифрової економіки та Індустрії 4.0
  • Все більше готових рішень на цю тему – наприклад, цікавими виглядали реалізації в сегментів Smart Transport
  • Водночас – ще дуже мало замовників готові підтвердити свою прихильність курсу 4.0. Простіше кажучи, їх просто не було – в тій мірі і з тими реалізаціями, що б засвідчили курс та рівень. Те, що розповідав представник «Мотор-січ» – поки далеке від сучасних уявлень про темпи й напрямки розвитку цифрової трансформації в промисловості.

Окремо, зупинюсь на 3-х важливих тезах колег

  1. «Деіндустріалізація та державний борг набирають загрозливих темпів – аж до повної втрати незалежності» (Володимир Власюк)
  2. «Україна стала донором для багатих» – Богдан Супрун з Харкова нагадав декілька відомих пророцтв, в тому числі з книги Клауса Шваба про 4-ту промислову революцію щодо глобальних тенденцій. Кількість студентів, що здобувають тут освіту й потім виїзджають, кількість емігрантів серед спеціалістів та робочих, кількість фірм, що працюють виключно на закордон – зовсім не відповідає ні кількості робочих місць, що тут створюються, ні росту внутрішнього попиту, ні якимось ефективним заходам (політикам, реформам..) з боку держави.
  3. Як один з паростків протистояння цим тенденціям та зміні підходів до R&D (й на фоні наростаючого дефіциту кадрів) варто відмітити успішний досвід співпраці місцевого ТОВ «Електротехмаш» з Запорізьким Національним технічним університетом (ЗНТУ). Кафедра ЗНТУ вже на постійній основі розробляє готові прилади озонних технологій для «Електронмашу».

Формат форуму 23 травня був чудовий з точки зору представлення багатої палітри думок та здобутків. Мінус – дуже не вистачало дискусій, це був більше презентаційний формат.

 

Візит в «Інфоком Лтд» 24 травня

Візит в до місцевого «Інфоком» – однієї з провідних інжинірингових компаній України, системного інтегратора АСУТП-ІТ став родзинкою форуму наступного дня. Одна справа – говорити про інновації, інша – побачити де і як вони народжуються. «Інфоком» гостинно прийняв велику делегацію учасників форуму й розповів про свій розвиток. Гості змогли побачили та оцінити як «Інфоком Лтд» –

  • Інвестує в нові напрямки 4.0 – як безпілотний транспорт, та роботизовані воєнні комплекси
  • Нові розробки в промислових АСУ – включно з використанням сучасних САПР (Eplan), MES та ERP
  • Займається розвитком персоналу, включно зі створення чудових умов для праці та професійного розвитку

Цікаво було почути, що більше 50% обороту компанії займає експорт. Системи АСУТП впроваджуються в Китаї, Єгипті, Близькому сході та інших країнах, в тому числі в Європі.

 

Круглий стіл «Створення інноваційної екосистеми промислових хайтек»

Ну і найбільш цікавим для багатьох учасників був круглий стіл в ЗНТУ, де був порушений ряд питань про взаємодію на місцевому рівні комерційних учасників – з ВНЗ. Серед інших відмітимо виступи та дискусії навколо питань

  • Виклики про 4.0 – відгуки з попереднього дня: збір думок аудиторії анімували Євген Клісенко та його колега з програми GIZ “Fit for Partnership with Germany”,
  • Як покращувати проф. рівень самих викладачів кафедр хайтек: Кирило Красносельський, СЕО «Тріада-Зварка» ділився своїм досвідом. Менеджери його фірми передають свій досвід на кафедру електрозварювання ЗНТУ
  • Які є практики залучення викладачів до розробок: «Укрграфіт» розповів про свій досвід та надавав конкретні пропозиції, як вони залучають студенти та викладачів
  • Чи можливі «кафедральні стартапи»: ствердну відповідь та демонстрацію розробок ІоТ давав Олександр Малий (ЗНТУ)
  • Як ВНЗ ставати більш відкритими до співпраці: Галина Шило та Андрій Пирожок з ЗНТУ дали бачення відкритої лабораторії в стилі коворкингового простору

 

Підсумки. Передача естафети в УІТ.

В цілому враження про форум – дуже позитивні. Організаторам – Запорізькій торгово-промисловій палаті вдалось створити справжній майданчик для діалогу різних кругів – бізнесу, влади, науки та освіти.  Це відмітив віце-президент ТПП Андрій Куц в своєму заключному слові про підсумки. Повністю погоджуємось з таким висновком. Більше того, від імені АППАУ – і як учасника орг. комітету Українського індустріального тижня, – додамо кілька важливих коментарів, що можуть бути корисними для інших регіонів.

  1. Саме різноплановий формат (форум + виставка +дискусії на круглих столах + відвідання підприємств регіону) розкриває та показує справжній потенціал регіону. Це потрібно демонструвати. В Запоріжжі цей потенціал залишається високим і це було переконливо!
  2. Разом з організаторами як ТПП можна створювати справжні широкі альянси різних бізнес-кругів та асоціацій. Приємно, легко й конструктивно (оскільки й не в перший раз) було працювати як з колегами з Запорізької ТПП, так і з іншими партнерами – Володимиром Власюком, Євгеном Клисенко, нашими членами АППАУ. А також новими колегами – як Володимир Коляденко, голова Комітету з електронних комунікацій при ТПП України.
  3. Слабка ланка – це влада. Враження, що чиновники не зрозуміли куди прийшли і для чого. Були просто звіти про свою діяльність. Але – не в тему. Адже проблема регіонів не в тому, щоб взагалі поговорити «про цифру», що «ми щось робимо», не в тому, щоб створити ще 1 інкубатор стартапів, чи ще 1 школу робототехніки, чи навіть – мати камери на дорогах в місті. Ключова проблема полягає в створенні робочих місць, що достойно оплачуються. А найбільше робочих місць всюди в світі створюється саме в промислових хайтек. Тобто

    потрібно відповідати ясно і чітко куди діватись цій молоді, що швидко та масово освоює нові ІТ-навички. Це є проблема №1 яку потрібно спільно вирішувати в контексті головного виклику «Україна – як донор (молоді, талантів, спеціалістів) для багатих держав світу»

  4. Активістам та небайдужим не варто надмірно критикувати колег (спроби були 2-го дня й чимало) – краще пропонуйте рішення. Досвід цього форуму показує, що кращих практик цілком вистачає навіть на регіональному рівні. Варто вникати в них, допомагати ініціаторам та масштабувати ці кращі практики на своєму рівні.
  5. Важке і невирішене питання – це залучення до діалогу «великих». По досвіду подібних заходів ясно, що промислові холдинги делегують своїх представників тільки для 2-х причин – 1) виключно для збереження «статус-кво» (= «відвідали, підтримали»), 2) щоб «надавити» знову на владні структури («робіть щось»). Натомість, можливості співпраці з місцевими чи іншими гравцями їх мало цікавить. Вони вважають, що і так достатньо роблять. Або – що і так самі справляться. Між тим, «що ж вони роблять (власне, кожен з потужних гравців) для розвитку середовища і чи можна краще, ефективніше» – і є головним питанням дискусії в розвитку регіональних, інноваційних екосистем. Без діалогу, без постановки справжніх питань розвитку та чесної відповіді на них – не буде довіри й не буде співпраці. В повній мірі ми це бачили і в Запоріжжі. Відповідно деякі колеги говорять про виключну ставку на малий та середній бізнес. Але як може МСБ (як замовники) розвивати та впроваджувати 4.0 при тому дефіциті персоналу, компетенцій та дешевих грошей, який наразі домінує всюди? В АППАУ ми вважаємо, що без «великих» – ніяк. Принаймі, деяких з них. Наприклад, «Інтерпайп» допомагає нам 2-ий рік підряд проводити конференцію «Індустрія 4.0 в промисловості», куди збираються металурги. МХП інвестує регулярно в галузеві Хакатони в агро-промисловому комплексі. Раніше аналогічні речі робив «АрселлорМіттал Кривий Ріг». Подібні речі, що мають пряме відношення до стимулювання та росту промислових, інноваційних екосистем були б не можливими без їх участі та підтримки.

 

Ну і головне. Подібних форумів на теми «цифри» та 4.0 вже багато – і буде ще більше. Майже очевидно, що це буде також тема передвиборних програм деяких політиків. Й тому вже маємо сигнали з боку експертної спільноти – «тему заговорюють», при цьому мало що змінюється. В цьому українці дійсно можуть дати фору будь-кому в світі. Піар – це наше все.

Саме тому сьогодні важливо приймати конкретні рішення й демонструвати прогрес в розвитку. На Запорізькому форумі була узгоджена резолюція, де є конкретні пункти про наступні освітні заходи, що учасники бізнес- та освітньої спільноти можуть самостійно проводити. Але також про вимоги до владних структур прискорити впровадження положень нової промислової політики.

 

Наступна наша взаємодія з регіональними спільнотами відбудеться у Львові 6 червня – й саме в рамках «Українського індустріального тижня». Дуже цікаво побачити й почути, що місто Лева може запропонувати для промислових хайтек. Можливо ці висновки стануть комусь в нагоді. Почуємось.

 

Олександр Юрчак, координатор руху 4.0

 

 

 

 

 

 

 

Alexandre Yurchak
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0