1-ий семінар «Індустрія 4.0 в харчовій промисловості» – звіт

Семінар 25 липня в Києві зібрав близько 40 учасників ринку, включно з учасниками та партнерами проекту «Побудова дорожньої карти цифрової трансформації». Надаємо головні тези з презентацій та дискусій з цієї зустрічі.

 

Розгортання проекту

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ та керівник проекту розповів про те, як розгортається проект побудови дорожньої карти DX та представив команду експертів.

За його словами, проект набирає обертів поступово, але невпинно. Ще триває перший етап опитування та прояснення ключових потреб ринку й залучення замовників. Тут є певні проблеми низької активності ринку. Натомість, завдання, яке вже виконано, – проект вже об’єднав кращих експертів – консультантів з практичним досвідом реалізації проектів цифровізації в харчовій промисловості, а також найсильніших інтеграторів та інжинірингові компанії. Їх знання, досвід, ресурси, помножені на загальні ресурси асоціацій АППАУ / AgTech, та учасників руху Індустрії 4.0 доступні для вирішення завдань будь-якої складності й, очевидно, що це вже перший, важливий здобуток проекту.

Зокрема, на семінарі була представлена група експертів проекту

  • Романов Максим, провідний спеціаліст по системам MES, зараз консультує бельгійську фірму, виробника МES-систем в харчовій промисловості
  • Щепаник Григорій, – провідний спеціаліст по лін-менеджменту та автоматизації логістики харчових підприємств
  • Тютюнник Максим – головний консультант проекту, експерт в сфері технічного обслуговування харчових підприємств, сертифікований за стандартами ISO 22000-2017, TUV Functional Safety
  • Петрук Юрій – директор AgTech, експерт в області інноваційного розвитку в агро-харчовій галузі
  • Олександр Пупена та Віктор Єгоров – керівники Центрів 4.0 харчової промисловості на базі Національного університету харчових технологій та Одеської національної академії харчових технологій.

Готові рішення для харчових підприємств представили провідні інтегратори АППАУ

  • Олег Трохимчук представив рішення «під ключ» від ВГ «Техінсервіс». Група, добре відома як в Україні, так і закордоном є лідером комплексних інженерних рішень та будівництва об’єктів «під ключ» в цукровій, спиртовій, крохмало-дріжжевій, молочній, кондитерській та інших галузях харчової промисловості. Олег представив досягнення різних напрямів діяльності компанії – від технологічних патентів й до конструкторських напрацювань та розробок АСУТП.
  • Володимир Патрахін з «Індасофт-Україна» розкрив тему LIMS – автоматизованих лабораторних систем управління якістю. Подібні лабораторії необхідні багатьом виробникам як для забезпечення стандартів якості, так для зменшення витрат на документообіг.
  • Юрій Заболотний представив рішення IT-Enterprise, – провідного інтегратора ІТ. Системи ERP та інших ІТ-категорій стоять на десятках провідних харчових підприємств України, як Нібулон, Рошен, МХП тощо. Цікавою є пропозиція IT-Enterprise для малого та середнього бізнесу, вже адаптовані під харчову – це рішення класу Master Agro.
  • Максим Романов представив фреймворки для MES-систем, й розповів про актуальність цих продуктів для українського ринку.

Була невелика дискусія по цьому слайду з презентації Максима Романова (походження – концепція Collaborative Manufacturing Management, ARC, 2013) з точку зору розуміння ринком тих чи інших сегментів. Наприклад, практика «дописати щось під 1С» зовсім не означає, що ви отримаєте повноцінну MES чи MOM (Manufacturing Operation Management) систему. Саме вона є серцевиною сучасного виробництва, здатною забезпечити ту саму «коллаборацію» великої кількості під-систем в категоріях управління ланцюжком постачань (горизонтальна інтеграція – value chain), інтеграції виробництва по вертикалі (Enterprise) чи по осі життєвого циклу продукту, який виробляється на даному підприємстві (lifecycle). Спрощення та примітивізація вимог до цих систем в цілому ряді сегментів, що вказані по цим осям призводять до виробничо-економічних показників, які далекі від кращих світових стандартів. Водночас і самим розробникам та інтеграторам варто краще розбиратись в сегментації продуктів, що вказані на рис. Наприклад, в Україні дуже мало інтеграторів АСУТП, які позиціонують себе в сегменті АРС (Advanced Process Control), хоча ці рішення – типові для харчової промисловості й вже більше 10 років, як здобули широке визнання та популярність в розвинутих країнах.

 

Бізнес-кейси – все ще виклик

Тютюнник Максим Миколайович – колишній головний інженер українських заводів Danon, Coca-Cola, Roshen (перед цим – провідний фахівець в філіях Schneider Electric, Honeywell) є тим експертом команди проекту, який має найбільш широкий погляд на проблематику та рішення в харчовій та переробній промисловості. Максим коротко представив 9 бізнес-кейсів, рішення яких потребує переважна більшість підприємств харчової промисловості. Ось їх перелік одним рядком

  1. Використання для мийки СІП електро хімічно активованої води
  2. Використання тиску замість температурної обробки для зниження бактеріального забруднення
  3. Використання прямого осмосу для видалення води (випару).
  4. Переміщення сировини і матеріалів по заданих маршрутах без участі людини
  5. Аналіз графіків виробничих процесів слабкою формою штучного інтелекту
  6. Цифровий двійник (модель симулятор) харчового виробничого обладнання
  7. Універсальна система машинного зору для відбраковування
  8. Програмне забезпечення для оперативного планування виробництва
  9. Програмне забезпечення керування техобслуговуванням.

За кожним з цих пунктів лежить пресловуте «ЯК». Тобто, наприклад,  яким чином знизити кількість інцидентів в харчовому виробництві? (кейс №5).

Інцидент – це відхилення від технології, яке не приводить до зупинки технологічного процесу, проходить непомітно, але може мати значні негативні наслідки. Тобто, сьогодні на більшості підприємств є вже встановлені SCADA/PLC системи, які забезпечують безперервний потік даних. Але традиційна обробка на цьому рівні не дозволяє виявляти інциденти. Наприклад, під час процесу СІР клапан крім положень відкрити та закрити, має зайняти третє положення – на промивку (flip). Коли цього не відбувається – а таке буває, – клапан не промивається й далі це може вести до повного зіпсування продукції. Уявіть збитки підприємства, коли раптом виявляється, що 20 тон йогурту зіпсовані і все це потрібно просто викинути. Результатом інцидентів є простої обладнання,  порушенння харчової безпеки, вартість інцидентів (прямі збитки), або травмування персоналу. Щоб знайти подібну проблему, потрібно робити огляд всіх клапанів. При цьому важливо, зазначити, що виробничий персонал нижньої ланки зазвичай не дуже звертає увагу на подібні «дрібниці». Ментальність людей – «відробив свою зміну, а що далі – не цікавить». В свою чергу, кількість інцидентів напряму пов’язано з харчовою безпекою і тому є предметом величезної конфіденційності підприємств. Гіпотеза можливого рішення полягає в тому, щоб продовжити термін термін накопичення даних, а далі розробити математичну модель або провести навчання нейромережі для розпізнавання аномальних відхилень від штатної зміни типу продукту або продуктивності установки.

Подібних проблемних кейсів в різних сегментах харчової промисловості – сотні!

Але в тому й річ, що подібні рішення по ним НЕ пропонуються сьогодні ринку. Чому? Тому, що ринок потенційних розробників та інтеграторів в переважній більшості просто не знає про подібні проблеми. А сам замовник дуже рідко здатен поставити питання таким чином, як вказано вище.

Нагадаємо нашим читачам, що першочергове завдання проекту полягає в деталізації мінімум 30 бізнес-кейсів. Юрчак Олександр знову закликав інтеграторів та замовників проявляти кращу активність в описанні подібних кейсів. «Якщо замовник до нас не йде, або йому важко описати подібні кейси, але ви добре самі їх знаєте– чому ви самі це не зробите? Або разом з замовником? Адже це в ваших спільних інтересах..» – каже він. АППАУ пропонує грунтовну методологічну підтримку, приклади та готові шаблони для описання подібних кейсів.

Саме на подібних кейсах буде базуватись наступний етап проекту – інноваційний конкурс, що має продемонструвати інноваційні рішення та пропозиції ринку по подібних кейсам. Без їх чіткої формалізації та детального описання провести такий конкурс просто неможливо. Або ж це буде пародія на інноваційний конкурс. Більшість конкурсів стартапів, що проходить в Україні базується на ТЗ та кейсах, що складені «на пальцях», тобто, не мають ніякого ґрунтовного, професійного описання. Відповідно, про який рівень інновацій ми можемо говорити? На сьогодні в проекті описано всього 5 бізнес-кейсів.

В цьому і є принципова відмінність проекту, що запустили АППАУ та AgTech – тут професіонали (замовники) розмовляють з професіоналами (розробники) на основі детально задокументованих бізнес-кейсів, простими словами – детально вивченої та описаної виробничої чи технологічної проблеми. Всі експерти та інтегратори, зареєстровані в проекті доступні для замовників харчових підприємств для допомоги в фіксації та описання їх бізнес-кейсів. По умовам проекту, це – безкоштовна послуга, що надається всім зареєстрованим в проекті замовникам. Для реєстрації достатньо лишень заповнити свої дані на сайті проекту.

 

Дискусія – «готовність замовників до цифровізації»

Дуже цікавою була кінцева дискусія про готовність підприємств до завдань цифрової трансформації. Харчова промисловість – мабуть, найчутливіша серед всіх інших щодо глобальних викликів гнучкості виробництв та швидкості реакції на зовнішні зміни, питань безпеки, конкуренції та продуктових інновацій. Відповідати на ці виклики сьогодні без програми цифрової трансформації означає свідомо приректи себе на програш через 5-10 років. Оскільки західні та азійські конкуренти вже масово впроваджують такі програми. Отже, як наші, українські замовники відносяться до викликів цифровізації? Які пріоритетні проблеми вони розглядають при цьому? Питання модератора О. Юрчака стосувалось саме останнього. Ось які відповіді дали про “топ-3 проблеми” надали учасники заходу

  • АС (агровиробник плодово-ягідних культур): точне землеробство, автоматизація виробничих ліній, облік великих масивів даних
  • Елопак (виробник пакувальних ліній): обробка накопичених даних з послідуючим аналізом, кібербезпека, низький рівень спеціалістів по АСУ ТП
  • Хмельницький плодово-ягідний кластер – відсутність елементарного обліку, в тому числі, бухгалтерського
  • DLK (транспортна логістика) – використання телематики лише для слідкування за переміщенням техніки, система планування маршрутів (ТММ), управління
  • Food Processing (великий генпідрядник) – процеси у клієнтів, відслідковування партій,  кібербезпека
  • ОНАХТ (університет-інтегратор) поточний контроль якості, “зоопарк” обладнання, системи автоматизації яких не пов’язані (кожна ділянка працює окремо), робототехніка
  • НУХТ (університет-інтегратор) – необізнаність – потрібна підготовка кадрів на всіх рівнях, централізований облік на всіх рівнях, купівля б-у обладнання без доступу до вихідного коду, некомпетентність покупців обладнання, відкати при закупівлі.
  • Всеукраїнська Асоціація Пекарів – програмне забезпечення на затребуване, бо це додаткові витрати (галузь є збитковою через регулювання ціни на хліб), більшість компаній закуповує через тендери – проблеми з якістю того, що закуповують, бо дуже важко специфікувати всі моменти.

Ці свідчення – ще одне підтвердження різноманітності Харчової та переробної. Ситуація дуже різна по різним підприємствам та галузям. Впливає розмір, рівень зрілості, рівень технологій, походження власників тощо. І все ж, певні закономірности ми помітили. “

“Зоопарк” обладнання (й часто, – бу) та проблеми управління – інтеграції –  обслуговування, пов’язані з цим, проблеми управління якістю, простежування продукції, кібер-безпека –

– ці речі, очевидно, є досить спільними для багатьох підприємств.

 

Наступні кроки проекту

Отже, семінар яскраво показав експертний потенціал спільноти, потужність та ефективність колективного розуму та співпраці. Але водночас і те, наскільки складно вийти на професійний діалог з самим замовником. Насправді, разом ми можемо вирішувати будь-які завдання ринку та замовників – варто тільки змінити культуру та режими «вічного тендерування» на відкритий діалог між професіоналами. Бізнес-кейси, далі конкурс та пропозиція юз-кейсів (use-cases – тобто, рішення) – не більше, і не менше, ніж один з альтернативних, але дієвих і вже добре зарекомендованих способів інноваційного розвитку підприємств у всьому світі.

Організатори проекту нарощують свої зусилля по створенню майданчику такого діалогу в Харчовій промисловості. Ми плануємо далі

  1. Опублікувати дані опитування, яке закінчилось в липні й випустити в серпні аналітичний бенчмаркинговий звіт.
  2. Продовжити залучення підприємств та інтеграторів до створення детальних бізнес-кейсів.
  3. Розгорнути серію експертних публікацій по ключовим проблемним темам, яке виявило опитування:
    1. Покращення показників якості та гнучкості харчових підприємства
    2. Питання обслуговування різнородного обладнання
    3. Простежуваність продукції тощо
  4. Запустити серію тематичних семінарів. Наступний семінар провести в 1-ій декаді вересня на тему «Простежуваність продукції в харчовій промисловості».
  5. Розширювати мережу партнерів – в першу чергу, асоціацій, кластерів та агенцій з харчової промисловості.

Організатори проекту також розширюють перелік зацікавлених керівників та фахівців – ми запрошуємо до співпраці не тільки керівників АСУТП та ІТ, але також директорів по якості, головних інженерів та головних технологів, фінансових директорів. Спектр ваших питань, дотичних до цифрових технологій дуже великий й наші експерти будуть раді новим можливостям покращення професійного діалогу та співпраці.

Організатори дякують головними партнерам заходу – спонсору проекту, провідному дистрибутору мережевого та компьютерного обладнання компанії МУК,  та нашому постійному партнеру в проведенні заходів 4.0 – HUB 4.0

 

Корисні посилання

 

Olga Perepelitsa
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: