fbpx

Як вибрати «правильну» платформу ІІоТ

Гайд по вибору та 10 запитань від Брайєна Банца

Брайєн Банц (Brian Buntz) випустив нову цікаву білу книгу  Guide to Selecting an IIoT Platform for Manufacturing (керівництво по вибору платформи ІІоТ для промисловості). Надаємо довільний, резюмуючий переклад головних тез й 10 питань (критеріїв) вибору платформи ІІоТ. На нашу думку, це важливо для багатьох українських промисловців, інтеграторів та розробників, які тільки приступають до питань впровадження ІІоТ.

 

Cтислий переклад

Кількість платформ ІоТ зростає: якщо 2016 було близько 150, сьогодні вже за 700. Для інтернету речей – промисловість є найбільшим ринком на ринку ІІоТ, й платформи тут – це також найбільший сегмент. Отже – як вибрати «своє» серед цих сотень пропозицій?

Проблема вибору тим більш ускладнена, що під термінами «ІоТ» та «платформа» кожен розуміє як хоче – чітких визначень і досі немає. По мірі того, як ІоТ ринок стає більш зрілим, фокус зміщується від просто об’єднаних пристроїв до ІоТ застосунків, що підтримують аналітику, машинне навчання та сервіси. В цьому контексті не так важливі визначення, як самі критерії вибору – адже там і будуть проявлятись ті функції, що насправді важливі для промисловців.

Цей тренд вже задає певний напрям щодо критеріїв. Виходить на те, що керівникам варто вибирати платформу, яка не просто спрощує важкі, рутинні завдання, але, перш за все, може підтримувати екосистему інновацій, яка в свою чергу допомагає робити значні покращення в управлінні активами та операціями.

Утримуючи цей фокус, Браєн Банц пропонує для прояснення критеріїв вибору відповісти самим керівникам на 10 наступних питань

  1. ЯКИМИ Є АМБІЦІЇ ВАШОЇ КОМПАНІЇ В ЦИФРОВОМУ РОЗВИТКУ?

    – сьогодні і на майбутнє? Не дивлячись на простоту – це одне з найбільш складних запитань. Адже витрати на впровадження платформи можуть бути значними. І якщо це «надовго та серйозно», – то розпочніть з серйозного визначення власних критеріїв. Питання тим більше важливе, що існує ряд розбіжностей між пріоритетами та розумінням вендорів та замовників. Наприклад, перші вважали головною перевагою ІІоТ предиктивне обслуговування, в той час як останні виявили що це досить розмите поняття й досі, і складне в застосуванні. Тому дуже важливе своє власне й справжнє розуміння потреб. Для прояснення критеріїв та допомоги в визначенні критерії на ринку вже є різні інструменти, наприклад, Industrial Internet Con­sortium пропонує програму як “Project Explorer”, яка допомагає налаштувати та профілювати ваш власний  проект ІІоТ.

  2. СКІЛЬКИ ВПРОВАДЖЕНЬ ВЖЕ МАЄ ВАШ МОЖЛИВИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК ІІОТ?

    Питання важливе як з точки зору кількості, так і профілю, солідності та надійності партнерів, що формують екосистему ІІоТ. Тобто, важливо зрозуміти, як і для чого клієнти вендора вже використовують цю платформу, яка там є партнерська екосистема, чи вона доступна і чи відповідає вашим потребам. Окреме питання тут є також щодо інтеграції з існуючими у вас системами ERP, MES, APM (Asset Performance Management) тощо.

  3. НАСКІЛЬКИ ЦЯ ПЛАТФОРМА Є ДОТИЧНОЮ ДО ВАШОЇ ГАЛУЗІ?

    – адже не буває супер-універсальних продуктів, що підходять однаково під усе. З іншого боку, платформи ІІоТ не розробляються під конкретну вертикальну галузь. Але в партнерській екосистемі мають бути партнери які вже тестували та вияснили «як це працює» в вашій галузі або в подібних застосуваннях. Тому перевірте, наскільки платформа, що ви розглядаєте, має референси в вашій галузі. Крім того, перевірте, як екосистема вендора вирішує типові питання для ІІоТ – як юз-кейси по моніторингу, предиктивному обслуговуванню, управлінню сервісами, тощо.

  4. НАСКІЛЬКИ РОЗВИНЕНОЮ Є ЕКОСИСТЕМА ПАРТНЕРІВ?

    – будь-яка платформа прагне розширити кількість партнерів, і з часом вони можуть значно змінювати – розширювати саму платформу. За визначенням Андерсона «платформа – це система, яка програмується та кастемізується зовнішніми розробниками». Відповідно, якщо це важко або неможливо, це – не платформа. Тому перевірте, наскільки цінними для вашої галузі та потреб є продукти, що розробляють партнери на цій платформі. Чи інвестує провайдер платформи в розширення можливостей для розробників, наскільки легко кастемізувати платформу через API, чи є готові шаблони тощо. Іншим важливим питанням для розгляду тут є можливості інтеграції та супроводу кількох платформ – такі практики також існують на ринку.

  5. ЦІННІСТЬ vs ВАРТІСТЬ – ЯКА?

    Перевірте чи дійсно за ті гроші, що це коштує, ви отримаєте велику цінність для себе. Більшість платформ базуються на місячній оплаті, де вилка становить від 250 доларів до 1380 в залежності також від цінової моделі. Вони різні й порівняння не завжди очевидні «в лоб». Тому це питання більш ніж доречне. Біла книга від Браєна Банца приводить цікаве посилання, де використане сценарний підхід для порівняння цін. В оцінках цінності та витрат, варто врахувати

    1. Відповідність вашим цілям
    2. Обсяги даних які ви отримуєте через платформу
    3. Можливості аналітики та зберігання даних
    4. Прямі та непрямі витрати на супровід та користування платформою.

    ROI досить легко рахується, коли кількість ІоТ пристроїв чітко визначена. Але коли ваш проект росте в додаткових функціях, витрати можуть також збільшуватись. Іншим важливим фактором є тип архітектури, розподіл функцій з граничними обчисленнями тощо.
    Таким чином, ціна є важливим, але далеко не єдиним та визначальним критерієм для вибору ІІоТ платформи.

  6. ЯКИЙ ВИД ПІЛОТНОЇ ПРОГРАМИ ПРОПОНУЄ ВЕНДОР ПЛАТФОРМИ ІІоТ?

    Тестування перед фінальним рішенням – must be сьогодні, й особливо, коли мова йде про великі інвестиції. Платформа може мати дуже гарні можливості, але якщо перехід на неї, шлях міграції надто складний, то це потрібно враховувати наперед. Цей перехід може бути значно полегшеним якщо вендор вас підтримує на цьому шляху.
    Легкість встановлення, попередження про потенційні проблеми, допомога в перших інтеграціях, інтеграція з існуючими системами, кваліфікована тех. підтримка – все це must be атрибути надійного, й «правильного» провайдера.
    Для промислових компаній не менш важливим є ступінь надійності платформи. Оскільки більшість промисловців мають свої регуляторні обмеження та галузеві стандарти (в тому числі щодо безпеки), надійність та швидкість розгортання тут є в дуже високих пріоритетах. Також варто зазначити, що в промисловості не працює мантра «рухайся та ламай (роби помилки) швидко». Це добре для застосунків в соц. мережах чи інших некритичних областях В2С. Але в промисловості ви не можете тестувати застосунки ІІоТ в подібному стилі на об’єктах, де вартість помилки може досягати десятки й сотні тисяч доларів.

  7. ЯКИМ Є ПІДХІД ПРОВАЙДЕРА ДО ПИТАНЬ КІБЕР-БЕЗПЕКИ?

    – Згідно опитувань, близько 50% промислових підприємств зазнають кібер-атак щороку. Їх вартість в промисловості становить від 1 млн до 10 млн на рік. Якщо ви не хочете «попасти» завтра на подібні суми, уважно перевіряйте функціонал та підходи провайдера до кібер-безпеки.
    Більшість топ-платформ забезпечують end-to-end security для їх продуктів. Наприклад, минулого року Microsoft анонсував Azure Sphere, яка пропонує end-to-end security для мікро-контролерів. Verizon заявив що їх платформа Thing¬Space підтримує endpoint secu¬rity для IIoT від фірми Mo¬cana. AT&T заявила, що обєднуєтсья з Ericsson для забезпечення функцій своїх IoT пристроїв. Подібних прикладів багато, але їх потрібно перевіряти. Для промисловців особливо важливим є питання підтримки кібер-безпеки на рівні ОТ (АСУ ТП). Чи має ваш провайдер досвід в цій сфері? Наприклад, чи підтримує він стандарти ISO 27001, IEC 62443 та фреймворк NIST 800-53? Ці питання потрібно проясняти на самому початку.

  8. ЧИ ПІДТРИМУЄ ПЛАТФОРМА ВАШІ АМБІЦІЇ ПО МАШИННОМУ НАВЧАННЮ ТА АНАЛІТИЦІ?

    – Початковий фокус в розвитку платформ був просто на функціях об’єднання різних пристроїв та даних. Але наразі фокус зміщується на функції аналітики. Gartner прогнозує, що в 2022 ІІоТ платформи будуть рушіями до 60% всієї аналітики. Тому успішна платформа має включати можливості для просунутої аналітики, з інтеграцією різних джерел та можливостей.
    Додаткові запитання позволяють це прояснити

    • Наскільки легко ваша платформа дозволяє створювати дешборди та візуалізувати дані в контексті?
    • Як платформа підтримує ваші запити на розгортання аналітики на майбутні цілі (тобто, все більше предиктивних та прескриптивних можливостей), ніж простий моніторинг минулих подій?
    • Чи підтримує платформи застосунки цифрових двійників?
    • Як вона підтримує існуючі, традиційні джерела даних з додатковими?
    • Які є можливості розширення та кастемізації аналітики або інструментів машинного навчання від самого вендора та його партнерів?
    • Яким чином платформа допомагає вашій команді швидше та легше робити важливі управлінські рішення, що базуються на даних?
  9. ЧИ Є ВАШ ПРОВАЙДЕР ДОБРИМ ПАРТНЕРОМ?

    Під час оцінки платформи, ваша організація має оцінити не тільки рівень підтримки в вашому регіоні, але також якість послуг, як навчання для кінцевого замовника, адаптація документації, наявність технічної підтримки тощо. Важливо також оцінити надійність та тривалість життя постачальника та його програмного продукту. Може бути й таке, що вендор має чудову технологію та АРІ, але не підтримує все це й саме у вашому регіоні. «Якщо таке трапляється, це як раптом стіна виникає перед вами, й подолати яку буде вартувати чималих зусиль» – каже експерт. Натомість, якщо в постачальника є потужна спільнота розробників, до якої є доступ, це може значно полегшити вирішення проблем з освоєнням. Так чи інакше, вендор несе відповідальність за вирішення проблем. Але краще оцінити подібні перепони заздалегідь.

  10. НАСКІЛЬКИ ІНТЕРОПЕРАБЕЛЬНОЮ Є ПЛАТФОРМА?

    Багато з особливостей платформ ІІоТ відомі давно й коріння їх можна віднести також до SCADA систем. До недавнього часу, було надзвичайно важко отримати цілісний погляд на сукупність різноманітних активів в промисловому середовищі. ІІоТ дозволив промисловцям розуміти та прослідковувати унікальний шлях даних в контексті прийняття важливих управлінських рішень.
    Саме тому було б великим непорозумінням вибрати таку ІІоТ платформу, яка радше нагадує фортецю з високими стінами й де ви замкнетесь виключно з продуктами вашого провайдера.
    ІоТ платформа в ідеалі має підтримувати інші програмні платформи – й, перш за все, у вашій галузі. «Може бути так, що ви сфокусовані на одній галузі, але 20% ваших користувачів працюють в іншій й використовують іншу платформу. Яким чином ваша платформа буде взаємодіяти з ними?» – питає експерт. «Чи є готовий АРІ-інструментарій що дозволить програмам встановити ці обміни?».

******

Важливою частиною, що доповнює цю білу книгу є посилання на звіт Forrester Wave™: Industrial IoT Software Platforms від 2018.  В ньому приводяться своя аналітика кращих 15 провайдерів – Amazon Web Services (AWS), Atos, Bosch, C3 IoT, Cisco, GE Digital, Hitachi, IBM, Microsoft, Oracle, PTC, SAP, Schneider Electric, Siemens, and Software AG та надані свої рекомендації. Цікаво, що Forrester використовує для цього 24 критерії оцінки.

Коментарі до звіту від АППАУ (від Юрчака О.В.)

В русі 4.0 ми активно просуваємо напрям ІІоТ та платформ ІІоТ з 2017 року. На сьогодні серйозних, масштабних впроваджень в Україні в промислових застосуваннях я не знаю, й тому – на фоні сотень платформ що вже впроваджені в світі, – очевидно, що ми відстаємо. Ми знаємо, що рух в напрямку платформ розпочали кілька великих холдингів. Також тестують окремі платформи наші Центри 4.0. Тому подібні просвітні та орієнтуючі у виборі документи грають дуже важливу роль в нашому прискоренні. В цьому контексті,  я хотів би окремо відкоментувати позиції провайдерів, оскільки саме про них багато в цьому звіті

  1. Переконаний, що кращі позиції на нашому ринку в сегменті платформ ІоТ мають вендори ІТ як Microsoft, IBM, SAP. Хоча б тому, що вони вже мають великі, локальні партнерські екосистеми, клієнтів й непоганий, вбудований сервіс на рівні корпоративної пропозиції. Але поки в Україні поки не видно хоч якоїсь уваги цих брендів як до просвітницької роботи серед промислових користувачів, так і бажання кооперуватись з  нашим рухом Індустрії 4.0.
  2. Що стосується брендів ОТ, то ніхто з них ще немає належної технічної підтримки й не спішить цього робити. Користувачі 2-х лідерів ринку Siemens та Schneider Electric давно чекають на ці рішення – їх поки немає. На їхньому фоні непогано виглядає «Індасофт-Україна», дистрибутор GE Predix, який вже має таку підтримку й готовий до комерціалізації.
  3. Тим часом, гарні шанси займати певні ніші мають вітчизняні розробники. Ми з нетерпінням чекаємо анонсів від IT-Enterprise – на їх стенді в Ганновері вже були демонстрації нової архітектури. Вони є лідером нашого руху Індустрії 4.0 серед ІТ-компаній, і тому, думаю, що зараз для них є дуже важливим запустити реальну технологічну екосистему навколо нової, власної платформи. Але й невеликі компанії як Fractal Tools мають шанси займати свої ніші – ринок фактично пустий, а попит реально високий, хоч і латентний.
  4. Всім вендорам варто звернути увагу на мережу Центрів 4.0 – вони вже дуже добре пристосовані для організації локальної підтримки, про яку багато пише Брайєн Банц. Яскравим прикладом є тут діяльність команди Олександра Пупени з НУХТ. Він самостійно провів моніторинг пропозицій, вибрав платформу ІВМ і вже створив ряд просвітницьких та навчальних продуктів для неї. Це при тому, що загальна позиція українського офісу ІВМ як була, так і залишається вкрай інертною. Між тим, для мене очевидно, що саме центри 4.0 (вже є в Києві, Харкові та Одесі) можуть бути опорою та форпостом для широкого розгортання промоції, також організації початкового сервісу платформ ІІоТ в Україні. В свою чергу, я хотів би, щоб і всі Центри 4.0 (в тому числі майбутні – в Запоріжжі та Сумах) добре розуміли як глобальний, так і локальний контекст в цьому питанні й були більш проактивними. Подібні документи та переклади, приклад НУХТ показують наскільки важливими і ще не реалізованими є питання просвіти ринку.
  5. Для мене очевидно, що в новому конкурсі по агро-промисловості, що запускається в АППАУ платформи будуть в високому пріоритеті. Ми з нетерпінням очікуємо на просунуті use-cases від наших розробників та інтеграторів. Тому я закликаю всіх провайдерів продуктів та рішень активізуватись – наш ринок давно потребує кращої пропозиції в області платформ ІІоТ.
    Окремий наш заклик до кінцевих замовників всіх галузей – ваша більш активна позиція, підтримка руху 4.0 та АППАУ, наших Центрів 4.0, Технічного комітету 185, який вирішує ті самі питання стандартів навколо ІІоТ – є дуже важливою для демонстрації вашої активної позиції. Назагал всім гравцям варто переглянути своє відношення до питань екосистем – як технологічним, так і більш широких – партнерських. Я впевнений, що майбутнє та успіх компаній – саме в цьому.

Також я глибоко переконаний, що Україна – з нашим потенціалом розробників має дуже хороші шанси вибудовувати свої програмні продукти навколо тих чи інших платформ ІІоТ світових вендорів і таким чином швидше інтегруватись в глобальний світ. Але для цього ми маємо рухатись в рази швидше й, перш за все, змінювати свою поведінку. В нас що дуже багато ментального «хуторянства», де кожен хоче щось вирішувати тихесенько в своїх вузьких корпоративних стінах.

В цьому контексті мені подобається одне з визначень Індустрії 4.0 про те, що

«4.0 це не стільки про технології – як про  глибоке, стратегічне переосмислення, які нові спроможності виробляють підприємства, як вони кооперуються з зовнішнім середовищем, як реагують на глобальні зміни».

 

Подібні публікації:

 

Михайло Федак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: