Впродовж 2019 року АППАУ, а також партнери платформи Industry4Ukraine, лобіювали вихід проєкту Національної стратегії Індустрії 4.0 (далі – «І4.0») на державний рівень на різних рівнях та різними методами – саме це й мається на увазі під терміном «інституціоналізація». Однак, безуспішно, адже жодна з пропозицій та-чи документів стратегічного характеру не були прийняті урядом та доведені до виконання.

В кінці 2020 ситуація дещо покращилась:

1. Робоча група АППАУ, створена в листопаді, надала свої пропозиції до векторів Національної стратегії 2030 (НЕС 2030), й покращила шанси на включення в урядові стратегії вже в 2021. Нагадаємо, що НЕС 2030 є сьогодні візитівкою уряду Д. Шмигаля з точки зору загальноекономічної стратегії розвитку, й детальне операційне планування й запуск в роботу нових стратегічних проєктів передбачені саме в 2021. Надані АППАУ пропозиції є, до певної міри, продовженням та деталізацією окремих положень проєкту стратегії І4.0, зокрема, в контексті визначення найбільш пріоритетних інструментів розвитку.
2. АППАУ також встановила відносини з Мінстратпромом, що розглядається сьогодні як головна установа ЦОВВ, відповідальна за цифрову трансформацію в промисловості.

Що стосується виконання положень з попередніх років, і які вже були включені в державні стратегії розвитку промисловості, інновацій (Мінекономіки, МОН) ситуація залишилась без змін – ці положення не діють на практиці.

Натомість, завдяки міжнародним донорам ми отримали значний поштовх та прогрес в наступних напрямах.

1. Інституціоналізація кластерного розвитку Індустрії 4.0

Проєкт ClusteRISE – є № 1 з точки зору значимості, вже отриманих результатів та задіяних ресурсів (донорське фінансування від GIZ). Проєкт запустив 2 кластери за концепцією АППАУ ІАМ («Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування») в регіонах Запоріжжя та Харкова, й стимулював створення в інших регіонах – зокрема, запустився також Морський кластер України в Миколаєві.

В рамках Платформи Industry4Ukraine ми також створили проєкт Національної програми кластерного розвитку до 2027, який в жовтні 2020 був переданий в Мінекономіки. Ця робота привела до створення кластерного комітету Платформи, що взяв на себе відповідальність за початкову консолідацію та обмін кращими практиками кластерів України. Ряд обмінів досвідом в кінці 2020 підтверджує їх необхідність та велику практичну цінність для всіх кластерів України.

2. Інституціоналізація інноваційного розвитку Індустрії 4.0

Проєкт «Інтеграція 4.0» – «позаплановий» мініпроєкт, ініціатором якого в жовтні 2020 виступив Інститут Економіки та Прогнозування НАН України. Проєкт є частиною європейської стратегії розвитку смарт-спеціалізації регіонів, й АППАУ стала виконавцем мініпроєкту під назвою «Інтеграція 4.0», який стосується покращення інноваційного розвитку на регіональному рівні шляхом інтеграції стратегії смарт-спеціалізації та кластерного руху. Проєкт захоплює регіони Києва та області, Харкова, Миколаєва та Вінниці. Першим вагомим результатом 2020 слід вважати рішення Києва та Вінниці щодо запуску своїх кластерів промислових хайтек. З точки зору вироблення державних стратегій не менш важливим є вироблення детальної методики підприємницького відкриття (EDP), яке АППАУ спільно з ІЕП НАНУ позиціонують як українську версію EDP європейської методики смарт- спеціалізації. Впровадження цієї методики може значно покращити стан державних ініціатив по смарт-спеціалізації, що тривають з 2017 року, але ще дали ніяких результатів. Проєкт завершується в лютому 2021.

Центри 4.0 – в цій сфері особливого розвитку не спостерігалось. 2 моменти є найбільш значимими для оцінки розвитку 2020:

1. АППАУ підтримала ініціативу Мінекономіки з випуску урядового розпорядження про створення Центрів 4.0. Це 1-ий документ з 10+, підготовлених в АППАУ, і який виходить на рівень нормативно-правових актів І4.0. Процеси затвердження ще тривають, аналіз ситуації з закликом до мобілізації університетів – тут.
2. На початку 2020 виконавча дирекція АППАУ намагалась стимулювати розвиток Центрів 4.0 (Київ, Харків, Одеса) через встановлення єдиних КРІ. На жаль, ці показники ефективності не були сприйняті керівництвом Центрів, що викликало кризу довіри та відносин. В пропозиції розпорядження КМУ, про яке вище, АППАУ намагалась заснувати пункт згідно якому Центри 4.0 мають бути виведені за рамки системи ЗВО. Впродовж кількох останніх років, АППАУ постійно наголошує, що інвестиції в нереформовану систему ЗВО не є доцільними.

Таким чином, впродовж 2020 в напрямі інституціоналізації ми мали низку практичних та методичних покращень в напрямі кластерного, регіонального, та в меншій мірі, інноваційного розвитку.

Платформа Industry4Ukraine створена в червні 2019-го року як діалоговий майданчик policy makers промислового та хайтек розвитку, й відтоді ввійшла як ще один проєкт розвитку в стратегію І4.0. Місія Платформи – розвиток сучасної української промисловості як основи української економіки. На головній сторінці сайту Платформи представлені засадничі положення, пропозиція цінності, організаційний комітет, головні проєкти розвитку, серед яких є й просування стратегії І4.0 на державний рівень.

В 2020 посилення співпраці policy makers на платформі Industry4Ukraine відбувалось за наступними напрямами:

1. В березні, з початком пандемії COVID-19 запущений антикризовий Аналітичний Центр платформи Industry4Ukraine. Його місія – професійна аналітика за напрямами діяльності Платформи та вироблення рекомендацій для уряду України в умовах глобальних змін. З актуальних тем протидії пандемії COVID-19 та її наслідків вийшло 7 аналітичних дайджестів. Серед них такі теми, як мобілізація виробників, інтеграція в глобальні ланцюги доданої вартості, кластерний розвиток, цифрові технології тощо. Ці теми спільно з урядовцями обговорювались на низці вебінарів, які провели з квітня по червень. Створення спільної робочої групи (уряд та експертна спільнота) й підготовка проєкту Національної кластерної програми до 2027 є однією з найбільш важливих рекомендацій Аналітичного центру, що були реалізовані в 2020. Один з головних партнерів Аналітичного центру, UNIDO, відзначив діяльність центру окремою публікацією на своєму сайті.
2. Восени Аналітичний центр випустив також гайд «Інструменти промислової політики», що позиціонується сьогодні як практичне керівництво для широких кіл policy makers промислової політики. Гайд надає вичерпну інформацію про підходи, методичне забезпечення, кращі практики та стан інструментів промислової політики в Україні та світі.

3. З серпня по листопад Платформа також підтримала серію вебінарів та заходів, націлених на просування головної роботи кращих економістів України в сфері промислового розвитку – мова про книгу «Економічне відновлення через новітній індустріальний розвиток України». Ця робота входить в засадничі положення Платформи й позиціонується як основа нової економічної стратегії.

4. В вересні 2020 створений організаційний комітет платформи, а в кінці грудня він вийшов на планову діяльність – на 2021 напрями діяльності Платформи включають конкретний портфель проєктів.
5. Методика колаборації policy makers в проєктах розвитку Індустрії 4.0 та інших продовжила систематизацію в окремих роботах Платформи. Фактично, розробники виходять на уніфікований процесний підхід, де розподіл ролей між різними учасниками робочих груп, якісне проходження етапів дослідження, розвитку ідей, нетворкінгу та промоції стають внутрішнім стандартом роботи.

Для подальшої колективної співпраці на Платформі восени 2020 були створені 3 комітети – кластерного розвитку, смарт-спеціалізації та цифрової трансформації.

В цій сфері впродовж 2020 не відбулось ніяких суттєвих змін. Частково ми пояснюємо це впливом COVID-19. Під впливом кризи більшість підприємств та інноваторів 4.0 фокусувались на власному виживанні, а не на проєктах розвитку.

В публічному просторі та з інших джерел відомо програми цифрової трансформації великих холдингів з Енергетики (ДТЕК), Металургії («Метінвест Діджитал» та Інтерпайп), Харчової промисловості (МХП), а також початку подібних рухів в низці інших підприємств, зокрема, окремі великі проєкти продовжуються в Нафтогазі. В огляді тенденцій Індустрії 4.0 на 2021 АППАУ вказує, що COVID-19 прискорив діджиталізацію в глобальному масштабі, але ми бачимо аналогічні процеси й в Україні. Все-ж, в 2020 ці процеси не ввійшли в які-небудь консолідовані галузеві формати чи програми дій, і в сфері Індустрії 4.0 урядові установи залишались поза межами цих процесів переходу в Next Normality.

Окремо в цій категорії варто зазначити спробу єднання з іншими галузевими асоціаціями в проєкті Breath Ukraine («Дихай, Україна»). Проєкт був реакцією прогресивних спільнот на появу COVID-19, й мав на меті запуск в Україні масштабного виробництва кисневого та іншого обладнання в сегменті MedTech. Ініціатором проєкту виступила Асоціація електромобільного транспорту AVERE, пізніше до неї приєдналась АППАУ та низка партнерів від Руху 4.0. Проєкт закінчився невдало в травні 2020 – причини та деталі за посиланням, серед головних – повна відсутність підтримки державних структур, й відмова асоціації УкрМедПром «пускати на свою територію» нових учасників ринку. Ця ініціатива продемонструвала низький рівень готовності стейкхолдерів до об’єднання та мобілізації в кризових ситуаціях й, в першу чергу, це стосується ЦОВВ. Її результати контрастують з тим, що ми бачили в розвинутих країнах, де уряд спільно з виробниками запустив великі програми розвитку секторів MedTech, eHealth, а також масштабні програми підтримки національних виробників. Нічого подібного в 2020 в Україні не відбулося.

З позитивних змін варто виділити ряд нових впроваджень українських розробників, що пропонуються ринку. Їх яскраві демонстрації були на чисельних заходах АППАУ та партнерів від інноваторів Індустрії 4.0 – a-Gnostic, 482.Solutions, IT-Enterprise, Infocom Ltd, Indusoft-Ukraine, iSolutions, SoftElegance, MDEM, S-engineering, Triada Welding, RWA, Terrawatt Group, ВГ «Техінсервіс», Нафтогазхім Сервіс, Smartico та багатьох інших компаній.

Вони підтверджують, що Україна має великий потенціал в продуктах та рішеннях Індустрії 4.0. Окремо дивіться далі про Форум Trans4mation, що показав частину цих інновацій та зростаючий інтерес ринку до них. Але широке впровадження цих рішень, залежить в першу чергу, від цільових програм розвитку, серед яких стимулювання замовників до переходу на 4.0 та галузеві програми мають першочергове значення.

Вихід сайту land4developers.com є фактично єдиним «відголоском» від втраченого проєкту по представництву 1-го колективного українського стенду Індустрії 4.0 на виставці Hannover Messe. Проєкт, виграний АППАУ за підтримки USAID, був анульований через COVID19.

Сайт був випущений на умовах спільнокошту – внески зробили ряд членів АППАУ та інноваторів 4.0. Відповідно в травні 2020, виконавча дирекція намагалась змінити зміст контракту по HMI на користь діджитал кампаній в промоції українських інноваторів 4.0, але не отримала підтримки стейкхолдерів цього проєкту.

Впродовж 2020 й коли всі активності мігрували в онлайн, АППАУ презентувала українських інноваторів 4.0 в чисельних міжнародних подіях та форумах. Це кілька обмінів на майданчиках Smart Manufacturing Matchmaking, ECCP, HMI-2020 digital, Asset management forum, були виступи на онлайн міжнародних форумах в Мінську, з Литвою та Марокко, а також кілька цільових івентів з французькою аудиторією. Найбільш представницьким з цих онлайн обмінів слід вважати віртуальний стенд в Мінську, де були презентовані наші 3 інноватори І4.0, й контакти з бельгійською асоціацією BEMAS. Ми вже отримали запрошення презентувати український досвід на форум Asset management 2021.

В більшості ініціатив міжнародної співпраці, а також в проекті «Дихай, Україна» велику роль зіграв наш партнер Янік Фурастьє (СЕО CodEurope Consulting), з яким АППАУ підписала MoU в грудні 2019. Де факто, він встановив нові стандарти консалтингу в сфері І.0, що важливо для багатьох вітчизняних консультантів чи агенцій, які намагають надавати таку допомогу для бізнесу в сфері 4.0.

В 2020 спільнота Індустрії 4.0 мобілізувалась в численних заходах, але найбільшими були 2 наступні.

Форум NextNormality в кінці травня підсумував 1-ий досвід карантину й став не тільки прообразом першого масштабного діджитал форуму в спільноті 4.0, але й справжнім think tank кращих експертів АППАУ та Індустрії 4.0. Тут було згенеровано чимало ідей та ініціатив, кілька з яких знайшли продовження. Зокрема, це стосується ініціативи EIF (Export – Internationalization – Fundraising), нового погляду на конкурентні позиції українських інтеграторів, й як наслідок – посилених вимог до змін в інноваційних екосистемах та в інтернаціоналізації. В підсумку кристалізувались більш чітко всі ідеї щодо розвитку.

2-ий Форум Trans4mation, що позиціонується як міжнародний форум Індустрії 4.0 Східної Європи, відбувся в листопаді 2020. Головним організатором та спонсором форуму є IT-Enterprise, а для інноваторів 4.0, як і в 2019, були запропоновані вигідні умови участі. Форум 2020 запропонував нові, цікаві кейси впровадження технологій та рішень Індустрії 4.0. Новими та важливими для всієї спільноти були також нові комунікаційні стандарти: 1) залучення впродовж 4 днів щодня 1000+ учасників ринку (300+ на день policy making), що свідчить також про зростаючий інтерес українських замовників до І4.0; 2) вдалий формат комбінації відео-кейсів, презентацій та дискусії – все це в подачі онлайн-оффлайн. Детальна інформація – на каналі Youtube Форуму.

2020-ий завершує 2-ий рік впровадження стратегії Індустрії 4.0. На відміну від численних інших стратегій, що розроблялись в Україні на замовлення державних органів в останні роки й за підтримки міжнародних організацій, ця стратегія не стала «паперовою» – вона реально впроваджується. Й нехай це відбувається силами однієї спільноти, в обмежених масштабах й без жодного фінансування з боку держави, це не заперечує, а навпаки підкреслює силу та стійкість бізнес- та експертних спільнот в Україні.

Звертає на себе також увагу той факт, що зусилля бізнес-спільнот направлені саме на інституціоналізацію проектів І4.0. В цьому також є відмінність наших зусиль від інших бізнес-об’єднань, що часто лобіюють власні інтереси, в першу чергу – всі наші проєкти є державо-центричними. За 2 роки АППАУ та партнери видали понад 10 документів стратегічного характеру, які стосуються інклюзивного росту й легко переводяться на мову нормативно-правових актів. Так само в стратегії І4.0 висновуються умови централізованого керування стратегіями та політиками в сфері І4.0 саме на рівні ЦОВВ. Й тому ми раді вітати створення в кінці 2020 управління цифровою трансформацією промисловості в Мінстратпромі. Власне, як і створення цього міністерства.

До позитивних змін 2020 можна віднести також появу Центру Економічного Відновлення (ЦЕВ) та їхнього керівництва розробкою НЕС 2030. Саме завдяки ЦЕВ проєкт стратегії І4.0 може отримати нові шанси на впровадження – численні положення нашої стратегії або вже інтегровані в НЕС2030, або взяті в роботу ЦЕВ. В сфері загальнопромислового розвитку відбулась значна консолідація всіх ключових акторів – ФРУ, ФРА, СУП, УСПП й багато інших бізнес-об’єднань демонструють подібні або однакові вимоги до покращення умов ведення бізнесу й фокусують на головній ролі промисловості. Платформа Industry4Ukraine також працює в цьому ж напрямі з засадничими положеннями у вигляді Маніфесту та роботи НІРУ, й стратегії І4.0.

Водночас, 2020 був продовженням негативних тенденцій, що нівелюють в довгостроковій перспективі здобутки прогресивних спільнот. Промисловість продовжує падіння 3-ій рік поспіль, а неоліберали, попередня політика яких є однією з головних причин цього падіння, при цьому все ще впливають на центральний уряд. Стрімко зростає зовнішній борг Україні, що є суттєвою перешкодою для масштабних реформ та програм розвитку. Збільшується відтік фахівців та молодих спеціалістів в ІТ-сектори, які працюють виключно на глобальні екосистеми, а також в еміграцію. Погіршується світова кон’юнктура й повсюдно зростає протекціонізм. Позиції України з більшості міжнародних рейтингів в сфері промислових хайтек не змінились в кращу сторону – навпаки, вони продовжують погіршуватись.

Таким чином, 2020 можна охарактеризувати як продовження та загострення боротьби за зміну державних політик на користь нового індустріального курсу, в якому Індустрія 4.0 є однією з головних стратегій розвитку. Це не боротьба з урядом, а радше боротьба різних груп впливу між собою, де опонентами розвитку І4.0 в пріоритетах рішень національного рівня виступають не органи державної влади, чи партії, чи комітети ВРУ, а саме окремі групи впливу. Їхні інтереси є вузькими, а погляди радше консервативними й, зазвичай, їх приписують впливу олігархічних «штабів». Те, що ми бачимо, як частина громадянського суспільства, стосується не тільки й не стільки впливу олігархів. Не менш шкідливий вплив мають популізм та непрофесійність – і як наслідок, в нашій сфері І4.0 все більше розповсюджуються таке явище, як цифровий популізм. Консерватизм й слабка динаміка змін спостерігається також в категоріях НАНУ та ЗВО, яких ніяк не можна асоціювати з олігархами, але ці наші найближчі союзники по І4.0 мають одну з найнижчих динамік розвитку та впливу.

Таким чином, вектори розвитку на 2021 будуть стосуватись 3 головних напрямів діяльності руху 4.0.

1. Прискорення інституціоналізації. Пріоритетами є покращення співпраці з ключовими міністерствами, дотичними до І4.0 з фокусом на впровадженні на національному рівні 5 інструментів розвитку, що фігурують в пропозиціях для НЕС 2030:

1. Стимулювання кінцевих підприємств замовників для переходу до І4.0.
2. Впровадження мережі testbeds 4.0 – спецільних лабораторій, що показують переваги технологій 4.0, але також дозволяють прискорювати розробку прототипів нових продуктів та рішень.
3. Створення та запуск програми підтримки експорту українських інноваторів 4.0.
4. Запуск промислових акселераторів І4.0.
5. Програми підготовки мережі експертів та часткова компенсації їх послуг.

Окремий фокус ми робимо на покращенні нових інституцій як Центрів 4.0, кластерів ІАМ, а також інших недержавних інституцій, спроможних ефективно впроваджувати зміни на секторальному рівні.

2. Значно покращити євроінтеграцію через покращення співпраці з існуючими програмами І4.0, як Horizon Europe, програми східного партнерства (EU4Digital та інші), програми транскордонної співпраці та входження в мережу DIH.

3. Окремо, реалізувати програму публічних заходів та дій, що виводять українську Індустрію 4.0 на рівень активного східноєвропейського актора в розвитку світової І4.0. До цих заходів належать форуми Trans4mation, NextNormality, а також участь в заходах, що пропонуються східноєвропейськими та європейськими партнерами.

Реалізація цих завдань, як і раніше, лежить через ефективну співпрацю стейкхолдерів І4.0. В 2021 ми намагатимемось покращити наші методи та практики співпраці через їх фіксацію та широке впровадження по всім робочим групам та комітетам, й також покращення лідерства за окремими напрямами роботи.

Виконавча дирекція АППАУ, як координатор загальнонаціонального руху 4.0, запрошує до співпраці у виконанні цих завдань всіх членів нашої асоціації, а також партнерів з бізнесу, науки та державних органів влади.