fbpx

Національний план дій по MedTech – підсумки квітня

В середині квітня платформа Industry4Ukraine виступила з пропозицією створення єдиного національного плану дій по мобілізації виробників та розробників України. Це було зроблено в рамках ініціативи #Дихай.Україно й у співпраці кількох асоціацій. В квітні ця пропозиція була розглянута урядом, й також ми комунікували цю пропозицію до кількох професійних спільнот. Чекаємо на рішення. Тим часом, подібний план вже починає реалізовуватись, хай і не дуже формально.  Отже, де ми зараз по відношенню до пунктів цього запропонованого плану й що можна ставити як цілі на травень.

Прогрес квітня

В плані запропоновані 6 напрямів дій, навколо яких й мала б відбуватись мобілізація та консолідація спільнот, бізнесу та уряду. З того, що відомо, маємо наступний прогрес

  1. Визначити потреби медичної системи – пріоритетні позиції по обладнанню та їх кількісні показники. Для цього необхідно отримати об’єктивні дані від МОЗ, щодо реального стану обладнання в критичному переліку, та провести їх незалежну експертизу.

Стан на 30 квітня: прогрес в цій сфері мінімальний. Більше того, ми констатуємо величезний розрив в офіційних оцінках КМУ та тими показниками, якими оперують експерти та професійні спільноти. Виходом з цього протиріччя мав би стати незалежний аудит й, особливо, в випадку якби такий був схвалений МОЗ. Попередній план аудиту по стану респіраторного та кисневого обладнання розроблений в спільноті #Дихай.Україно. Підготовлений опитувальник. Але в цій спільноті ми поки що навіть не змогли достукатись та знайти відповідальних осіб «кому це потрібно» на рівні МОЗ чи інших міністерств.Натомість, видається на те, що представники StopCovidUA та Української інженерної спільноти допомоги медичним закладам» пішли шляхом «знизу» й вже мають чудовий результат. На цьому ресурсі зібрані потреби медичних закладів у виготовленні різних елементів по 4-м категоріям ЗІЗ та мед. обладнання.

2. Дослідити всі існуючі виробничі потужності. Визначити перелік підприємств – базових виробників кінцевих виробів, та їх компонентів. Скоординувати плани виробництва з урахуванням п. 1.

Стан на 30 квітня: роботи по систематизації та обліку наявних виробників ведуть кілька організацій –  #Дихай.Україно, StopCovidUA та ресурс https://producers.zakupki.prom.ua де збирається база всіх постачальників медичного обладнання та товарів. Гарну ініціативу проявили херсонські хайтек інноватори – вийшов маркетплейс https://www.helpmedic.org.ua/. Тут вже є і про виробників, і про потреби.В області аШВЛ ми визначили та встановили контакт єдиним існуючим серійним виробником (київський ЮТАС), відомий також цілий ряд потенційних виробників (близько 5-7 компаній).Натомість й щодо завдання «скоординувати плани» – з цим в нас просто біда. В середовищі розробників хайтек, шанс на подібну координацію мало Міністерство цифрової трансформації. Вони зібрали 900 заявок на конкурс на конкурс HackCorona in Ukraine. По суті – це велика база інноваційних розробок по самим різним напрямам, й де було чимало по MedTech. На виході маємо нуль (для розуміння стану в MedTech) й цей приклад є типовим для всіх міністерств. Останнє опитування на Фейсбук показує повну зневіру спільнот щодо спроможності міністерств координувати подібні речі.

Непросто координувати щось й на горизонтальному рівні. Тільки в кінці квітні ми встановили надійний контакт з Асоціацією виробників медичної техніки «Укрмедпром» (куди входить і ЮТАС), там є кілька потужних виробників – експортерів мед. техніки, але обміни тут ще в самому початковому стані.

3. Залучити іноземних виробників з технічними ліцензіями та відповідною технічного підтримкою для швидкого розгортання виробництв в Україні.

Стан на 30 квітня: з того, що відомо, такі перемовини вже тривають з рядом виробників з Франції, Південної Кореї та інших країн. Про конкретні результати ще говорити рано.

4. Забезпечити початкове фінансування запуску виробництв через державний бюджет, а також місцеві бюджети. Залучити фінансування з інших джерел та фондів, включно з міжнародною технічною допомогою.

Стан на 30 квітня: з точки зору розвитку перспективи цей напрям є найбільш пріоритетним. Єдина гарна звістка за місяць – це рішення уряду від 29 квітня про виділення 100 млн гривень на закупівлю 200 вітчизняних ШВЛ-ів. Але очевидно, що це фінансування дістанеться єдиному серійному виробнику (ЮТАС). І всього на 200 штук. Як щодо інших виробників? Щодо іншого необхідного й не менш критичного обладнання? Щодо більшої кількості ШВЛ-ів?  Ситуація не ясна. Знаємо тільки, що левова частка коштів з 1,2 млрд гривень, які збираються громадами та бізнесом направляється через регіональні фонди на закупівлю імпортних товарів. Чи є місце вітчизняних виробників в тих десятках й сотнях мільйонів євро, які Україна отримує у вигляді міжнародної допомоги чи кредитів – невідомо. Цією інформацією, очевидно, володіють тільки центральні ОВВ. Ну, і як ми вже сказали, щодо інновацій та розробників хайтек – Мінцифри просто «профукало» можливість показати себе в квітні, і як координатора, і як просто дружню організацію для чисельних розробників хайтек, які мають прямі пропозиції боротьби з COVID-19.

5. Забезпечити регуляторні зміни в проведенні клінічних досліджень та прискореній сертифікації нового обладнання та виробництв.

Стан на 30 квітня: в цій сфері для потенційних виробників є теж гарна звістка – від департаменту технічного регулювання Мінекономіки й стосується вони можливостей прискореного проходження сертифікації. Теоретично, за наявності діючих прототипів час можна скоротити до 1-2 місяців. Натомість, відкритими є маса питань до інших видів обладнання від чисельних розробників та стартапів.

6. Провести заходи щодо підготовки лікарів та медичного персоналу до пікових умов, включно з необхідними навчаннями та поширенням компетенції з надання респіраторної підтримки на всі можливі лікарські спеціалізації.

Стан на 30 квітня: в цій сфері, в мережах ми відмічали ініціативу доктора Д. Суркова за підтримки ДТЕК по навчанню лікарів сучасним методам.

Зони росту й завдання координації на травень

Отже, ми бачимо, що не зважаючи на відсутність формальної консолідації та формального прийняття єдиного плану, прогрес по напрямам дій є.

Натомість, ми бачимо також низьку загальну ефективність в сфері MedTech. Адже, що ми маємо з якихось значимих результатів в підсумку за цілий місяць роботи сотень волонтерів, бізнес-структур, громадських організацій та інших стейкхолдерів? Тільки 1 обіцянку МОЗ виділити 100 млн одному виробнику? Потрібно ще почекати її виконання, щоб говорити про успіх. Все решта – на рівні планів, перемовин та намірів.

Потреби медичної системи не класифіковані, не обліковані й залишаються дуже контраверсійними, звідки неможливо встановити цільові показники для виробничників, інженерних компаній та хайтек.

Перемовини щодо можливого трансферу технологій теж ще не дали ніяких результатів. Але маємо розуміти, що всі ці перемовини будуть впиратись в прогнози, які наразі тупикові – наприклад, щодо потреб внутрішнього ринку.

Йдемо далі. Фінансування. Все летить поки що мимо вітчизняного MedTech.  Натомість, і якщо говорити про закупівлі в квітні, то не тільки державні органи, але й самий великий бізнес яскраво продемонстрували як вони не люблять місцевих виробників. Левова частка їх фондів пішла на закупівлю імпортних товарів.

Для порівняння – розвинуті країни за подібний термін зуміли налагодити в себе  справжнє виробництво необхідних товарів, необхідних для боротьби з COVID-19. Й мова не тільки про засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) як маски чи халати, але про дійсно складну апаратуру як апарати ШВЛ.

Очевидно, всім нашим стейкхолдерам варто подумати над причинами такого стану. Пропозиції від нашої асоціації АППАУ для всіх учасників спільнот, задіяним в становленні та розвитку MedTech, наступні

  1. Спільний план дій національного рівня потрібен. Якщо це не треба міністерствам, то принаймі самі спільноти мають краще координувати свої дії, хоча б по причині оптимізації своїх ресурсів. Слабка скоординованість та недостатні комунікації ведуть до дублювання зусиль, марнування часу й просто невірних цілей та завдань. Очевидно, що спільноти зазначені вище, мають зібратись й домовитись про координацію та узгодження своїх дій в єдиному, національному плані дій по розвитку MedTech.
  2. В цих об’єднаних планах та співпраці ми маємо розбудовувати мережу колаборативних команд – в АППАУ ми глибоко переконані, що ніякі інші методи в Україні не діють. В нас немає сильної держави, немає ніякої координації на рівні міністерств, й українці ніколи не дійдуть згоди «хто серед них гетьман». Група координаторів від кожної зі спільнот та бізнес-асоціацій, які задіяні, мають періодично домовлятись й координувати спільні дії – наразі це все, що потрібно. Натомість, на рівні визначення критеріїв ефективності, нам потрібно якомога швидше дійти згоди щодо тих самих базових принципів та елементів як ефективні команди (по суті, – центри експертизи) та спільні інструменти та засоби, як комунікаційні майданчики та аналітичні бази. Саме навколо них та їх аженди мають гуртуватись спільноти волонтерів.
  3. Бізнесу й громадським ініціативам також потрібна значно більш консолідація між собою. Нам потрібно швидко й консолідовано діяти по відношенню до державних органів, але також до великого бізнесу. З конкретними заявами, питаннями та пропозиціями. Наприклад, чому українські фонди не можуть й досі фінансувати українських виробників мед. аппаратури та розробників – стартапів? В травні ми маємо дати відповідь на це пріоритетне питання і, я впевнений, що вона буде позитивною.

Я також переконаний, що важливої інформації по зазначеним напрямам дій є більше. Але ми маємо також покращити комунікації. Тому додаткова інформація, зустрічні пропозиції, аналітика стану речей в сегменті MedTech та коментарі вітаються.

Юрчак Олександр

Координатор руху «Індустрія 4.0 в Україні»

Ген. Директор АППАУ

Подібна інформація:

Більше статей по темі COVID-19 від АППАУ – див в розділі COVID-19 сайту АППАУ.

Михайло Федак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: