Landscape – ландшафт, карта або меппінг гравців за сегментами, – простий і популярний спосіб в Діджитал технологіях для того, щоб визначати технологічних інноваторів. Повторюваний з року в рік подібний аналіз також дає розуміння динаміки зростання ринку нових технологій. Отже, – який наш ландшафт 4.0 в 2017?

Про сегменти 4.0

 

Але спочатку пройдемося по визначеннях. У світі й досі тривають суперечки, як визначати термін «Індустрія 4.0». Чи є це чисто німецьким розумінням, ближчим до промислових виробництв, або загальним явищем під назвою «4-а промислова революція», як це співвідноситься з поняттям інтернету речей, більш популярному в Америці і т.п. У нашому русі «Індустрія 4.0 в Україні» ми дотримуємося більше європейського підходу, в якому термін Industry 4.0 позначає наступний етап дигіталізації виробництв, самих продуктів, а також появи нових цифрових бізнес-моделей. Перехід на рівень 4.0 супроводжується при цьому швидким зростанням нових технологій, практично відсутніх в 3.0 – як предиктивна аналітика даних, штучний інтелект, масова роботизація і т.п. Власне, ці нові сегменти – і є основа «ландшафту 4.0». Про це далі.

 

Чому важливо «правильно» – принаймні, ясно для всіх сегментувати

 

Правильна продуктова сегментація вкрай важлива для будь-якої продуктової компанії і на будь-якому ринку. Характерно, продуктові сегменти є основою, як для зручного споживчого вибору, так і для власного подальшого позиціонування.

 

Плутанина тут недоречна- відходячи від стандартних, загальноприйнятих у світі продуктових категорій, ми заплутуємо не тільки споживачів, а часто і самих себе. Наприклад, в минулому році, ми вже розбирали випадок про спроби співтовариства відповісти на відкрите (Фейсбук) питання одного великого власника меблевого виробництва. Воно було про проблематику гнучкого планування виробництва і отримало понад п’ятдесят коментарів. При цьому ніхто навіть не згадав про APS (Advanced Planning and Scheduling System). Тим часом, саме продукт з цієї категорії є відповіддю на дане питання. Подібних прикладів – маса на наших ринках. Споживачі, та й самі виробники постійно плутають «ху із ху».

 

Тому загальноприйняті абревіатури продуктових категорій в промислових АСУ як PLC, RTU, DCS, SCADA, industrial fieldbus & networks, APS, PLM, MES і т.п. протягом десятиліть допомагають промисловим споживачам швидше й ефективніше робити свій вибір. А новим постачальникам і інноваторам – краще позиціонуватися в цих сегментах і в їх під-сегментах.

 

Але з приходом технологій 4.0 сегментів стало ще більше, а значить – розбиратися в них тим більш важливо. З одного боку, з’явилися нові технологічні сегменти – такі як A.I. (Штучний Інтелект) або VR / AR (Віртуальна та Доповнена реальність). З іншого, термін «Smart» почали застосовувати кругом – як по застосуваннях (Smart Agro, Smart Factory, Smart City ..), так і по ланцюжку цінності (Smart Logistic, Smart Manufactuting …) і де є поєднання набору нових технологій.

 

Разом це ускладнило процеси сегментації і вибору. Але найбільше сум’яття на ринки вніс термін «Інтернет речей» (IoT). Хтось під цим розуміє поліпшений обмін даними через Інтернет. Хтось – цілий ряд сервісів з підключенням до хмарних платформ. В США в поняття IoT включають також все, що пов’язано з аналітикою біг дата та іншими новими технологіями 4.0.
Перші, популярні в світі IoT landscape з’явилися на ресурсі matt turck.

 

landscape-2016

 

Ми бачимо, що вони включають масу споживчих сегментів, які виходять за рамки промислових хай-тек, що є основою Індустрії 4.0, як ми визначили вище. Але також ряд сегментів, які специфічні і зрозумілі більше для розробників, а не для кінцевих користувачів.

 

В нашій 1-ій версії 2017 ми вирішили орієнтуватися на кінцевого В2В споживача з промислових хай-тек – таких як Промисловість, Енергетика, Транспорт і Інфраструктура. Такий підхід більш доцільний з точки зору орієнтації на внутрішнього споживача і наші інтереси в русі 4.0, як розвиток внутрішнього ринку. Проте, ми включили в 1-у нашу версію і багато не зовсім промислових сегментів з кількох причин.

1 – якщо ми будемо брати тільки промислові, то коло компаній різко звузиться. Тим часом, всім цікаво знати, хто взагалі серйозно займається в Україні, наприклад, технологіями VR / AR – які входять в десятку топ-технологій для 4.0. І, тим більше, що амбіції подібних компаній не знають кордонів в застосуванні.
2 – багато сегментів з галузі ІТ є універсальними як для промислових, так і для непромислових застосувань. Мова, перш за все, про обробку біг дата і предиктивної аналітиці.

1-я версія Industry 4.0 landscape Ukraine

 

Допомога і вплив на створення цієї версії надали результати конкурсу «Індустрія 4.0», якій проводив у вересні наш партнер, агентство CIS Events Group. З одного боку, ми побачили багато застосувань в області 4.0 – і в цьому безумовна користь конкурсу. З іншого – стало ясно, що навіть самі виробники і інноватори часом плутаються в тому, як позиціонувати свій продукт – в якому сегменті і з якими перевагами. Адже насправді, один і той самий продукт може підходити під різні категорії – виходячи з функціоналу (технології) або застосувань. І саме також мати різні переваги – в залежності від того, на вирішення яких проблем він орієнтований. Так чи інакше, але потрібна ясність – і її часто тут не було.

 

В результаті, обрана сегментація – це швидше мікс декларованих позицій + тих, що ми ввели, виходячи з власних міркувань відповідності ключовим тенденціям 4.0. Отже, давайте визначимо:

  1. Промисловий Інтернет речей vs (побутовий) Інтернет речей. Спільне в них – connectivity через Інтернет, включаючи спілкування пристроїв між собою. Загальна основа – стек IoT. Різниця – різні вимоги по надійності, кібер-безпеці, масштабуванні, а також інтеграції до відповідних хмарних платформ – див тут наш аналіз про 5 головних критеріїв IIoT. Для промислових застосувань ці вимоги очевидні і набагато жорсткіші.
  2. Big data analytics -до цього сегменту обробки великих даних ми включили як хмарні сервіси, але також аналітичні програми в цієї області – як data science, штучний інтелект, предиктивна аналітика, машинний зір і т.п.
  3. Сукупність нових технологій – що раніше взагалі не використовувались у промислових масштабах, ми назвали просто New technologies. Сюди увійшли 4 категорії: VR / AR, Industrial Wearables, Additive manufacturing (3D), Digital design, simulation and prototyping.

 

 

 

Тут цю картинку можна завантажити в більш детальному вигляді. Червоними трикутничками відмічені сегменти, де картина найменш ясна – тут потрібні доповнення та уточнення.

 

Тепер коментарі до того, які компанії ми включили і чому. Перше що варто сказати – ця версія не є результатом серйозного маркетингового дослідження. Основа – це дані, накопичені за останній рік в русі «Індустрія 4.0 в Україні».  Багато конференцій, зустрічей, презентацій, конкурс CIS Events Group, включно з першими експортними акціями – все в сукупності дає картину інноваторів в цій області. У вересні ми намагалися залучити наших експертів і інші хай-тек співтовариства в цю аналітику. Але отримати хоча б простий перелік учасників, не кажучи вже про аргументацію виявилося надзвичайно складно, – отримано всього 1 серйозну відповідь від AgTech (Smart Agro, – керівник Юрій Петрук). Тому «маємо те, що маємо» – але вважаємо що для версії 1.0 це не так вже й погано.

 

Огляд кращих інноваторів

 

На карті ми бачимо більш як 60 виробників, що пропонують послуги і продукти в області 4.0 в Україні. Серед них майже 50 українських брендів, інші 15 – західні відомі бренди, постачальники обладнання та програмного забезпечення.

Виділимо, на наш погляд, найбільш примітні, зупиняючись при цьому на найменш розкритих:

  • Kaeser Kompressoren – неодноразово згадувався нами раніше, – йде в категорії «Повні рішення». Це дійсно повне втілення чисельних технологій 4.0, в прив’язці до конкретного технологічного устаткування та в новій бізнес-моделі
  • Аналогічно Predix – найкраща світова платформа PaaS IIoT, за функціоналом, яка не має собі рівних у світі. І хоча в Україні продажів ще немає, ми включили її перш за все, як орієнтир, а також віддаючи належне їх представнику – компанії Indusoft, що першою в нашій країні почала просування цього класу абсолютно нових платформ, за якими майбутнє.
  • Звичайно, локальні платформи вітчизняних OvenCloud і Overvis по функціоналу дуже далекі від Predix, проте, ідеологія близька – а саме, це початок побудови власних платформ IIoT. І важливо, що вони вже тут і цілком доступні за ціною.
  • Велику компанію західних брендів в сегменті Industrial Automation / IIoT немає особливого сенсу коментувати. Подібно, як і в ситуації з Predix, вони на голову перевершують вітчизняних виробників по своєї готовності до IIoT. Наприклад, нова «машинка» від Schneider Electric, контролер М241 / 251, хоча і відноситься до категорії мікро-ПЛК, але вже спроектований також і для інтеграції на рівні MES / ERP. Для цього він має вбудовані порти Modbus TCP і Ethernet / IP, сервер OPC UA, сервіси веб-і мобільних додатків, підтримку обмінів по FTP, e-mail, SNMP, XML і т.п. Це і є наочна ілюстрація того, як пристрій, що відповідає найжорсткішим промисловим стандартам, включаючи кібер-безпеку, стає доступним для екосистеми розумних речей в IoT.
  • У категорії Predicitve maintenance і Asset tracking цікаві всі представники – вкажемо 2, які ще не представлені на нашому сайті. SoftElegance тільки недавно приєднався до нашого руху 4.0, але позиції компанії на світових ринках в цій області говорять самі за себе. Не менш респектабельно виглядає у себе вдома гранд вітчизняного пром ІТ – компанія IT-Enterprise зі своїм SmartEAM, який найбільшою мірою реалізований на Inetrpipe. Всі деталі – див за вказаними посиланнями.
  • Далі в сегменті Robotics наведені різні фірми – відразу скажемо, що більшість з них інтегратори світових брендів або їх філії тут. Водночас, в Україні все більше місцевих центрів розробок й в тому числі в промисловості – це Лабораторія Робототехніки та Мехатроніки з ОНАХТ, Стандарт-Пак, LabSeven. Очевидно, й інші – цей сегмент в Україні розвивається дуже швидко.
  • В сегмент Smart Transport ми включили декілька найбільш відомих виробників безпілотних транспортних засобів та систем управління ними – серед них відомий інтегратор – розробник на ринку промислової автоматизації, компанія Infocom Ltd
  • У cегментах категорії IoT– представлені вітчизняні компанії-розробники і стартапи. Гадаємо, що далеко не всі з існуючих. Представляти таких як PassivDom або Ecoisme вже не має сенсу, про них всі знають. Навпаки, не менш сучасно виглядають розробки від Kray technologies (дрони) або SkyWell (розумний ритейл). Дуже цікаво виглядає Leantegra зі своїми Location-based Services на платформі IoT. Рішення досить універсальні для багатьох сегментів – реалізації вже покривають ритейл, шахти, парковки, аеропорт, складську логістику.
  • В області Big Data / A.I. дуже складно розібратися, чи є в Україні розробники, що відбулися в цій області взагалі – і для промислових застосувань зокрема. Дискусія на dou цього року показує, що аналітики в цій області (втім, як і в інших) вкрай мало, тому люди також ще не можуть визначити, що вважати справжнім А.І. (подібно як ми сперечаємося про різницю між IoT та IIoT). Тим не менше, більшість відгуків включає в себе згадки таких грандів, як SoftServe і Luxoft, а також стартапи, як Grammarly. Технології машинного навчання також використовуються в SmartTender.biz – платформі е-закупівель, що широко використовується в нашій промисловості. Але в цілому, знайти в Україні пристойні описи наших розробників «як це (А.І.) працює» в промисловому виробництві- хоча б на такому рівні як це є в Білорусії, – нам поки не вдалося.
  • І завершимо цей огляд категорією «New Technologies» – як ми вже сказали, сюди потрапляють компанії з нових техно 4.0, що раніше не використовувалися в промисловості. У категорії VR / AR цікаво виглядає Sensorama – вони кажуть, що готові працювати і для промислових застосувань. Читачам нагадаємо, що це сегмент – один з найбільш швидкозростаючих на заході. Доповнена реальність вже використовується там для задач навчання інженерів і техніків, для складання устаткування, а все більше для задач ТОіР. Fabricator FabLab і Imatek мають великий досвід в 3D, а останні ще й спеціалізуються для промислових застосувань, включаючи завдання 3D моделювання та прототипування. Однак в цілому, – продуктів в сегменті PLM (управління життєвим циклом) і на основі сучасних техно 4.0 в Україні дуже не вистачає. Який рівень на Заході – див наш огляд з Ганновера Dassault System.

 

Логічно було б включити в цю 1-у версію такі сегменти як Smart Energy та Smart City. Десь ми не встигли, десь не отримали інформацію – значить next time.

 

Висновки за версією 1.0

 

Три найбільш очевидних висновки наступні:

  1. Ландшафт 1.0 очевидно демонструє наші рівні зрілості і консолідації різних хай-тек. Зокрема, ця картина – відображення нашого (низького) рівня консолідації з ІТ. Тому «білі плями» (точніше червоні трикутнички) яких набагато більше праворуч – закономірний результат. Але це може говорити і про те, що насправді готових продуктів мало – адже згідно IDC-Ukraine 70% валового продукту українського ІТ – це аутсорс. Окремо можна говорити про повне випадання з цієї картини українських виробників обладнання (ОЕМ) – вони у вказаних сегментах справді нам невідомі. Ще одна ремарка до рівня зрілості – очевидно, належність до ІоТ (ІІоТ) потребує серйозної перевірки – ми зустріли мало компаній, що відповідають вимогам ІоТ, як наприклад в цих критеріях. Більшість вважає за ІоТ просто дистанційний зв’язок через хмарний сервіс. Водночас, справжній assessment наразі неможливий за браком ресурсу.
  2. Аналітика – слабке місце всіх хай-тек спільнот в Україні. Повторилося те, що ми вже бачили в експортних стратегіях – коли потрібно швидко перерахувати і назвати кращих, наші асоціації та спільноти впадають в прострацію. Змушені констатувати, що конкурс 4.0 і цей “замальовок ландшафту» чомусь застали зненацька і наших експертів – в i-Control чи ТК 185, – фідбек від них був практично нульовий. Припускаємо, що подібна аналітика робиться вкрай рідко самими представниками ринку – це може бути головною причиною. Це все до того, що при більш ретельному аналізі ринку, ця карта може змінитися дуже сильно і за багатьма сегментами.
  3. Однак головний позитив, який перекриває всі вищевказані недоліки – ми рухаємося і ростемо! І досить швидко. Якщо рік тому, нам складно було назвати інноваторів 4.0 з більш ніж 10 фірм, то сьогодні не менше 30 компаній з цього списку можна сміливо зараховувати в цей актив. І в цьому контексті дуже приємно бачити активізацію більшості брендів промислової автоматизації – членів АППАУ і руху «Індустрія 4.0 в Україні».

***********

 

Ми впевнені, що подібні аналітичні напрацювання вкрай потрібні сьогодні для самих різних стейкхолдерів – перш за все, наших замовників з Промисловості, Енергетики, Транспорту та Інфраструктурних об’єктів. Але, не менш важливо це для інших учасників створення промислових хай-тек екосистем – інвесторів, великих брендів, консультантів, урядових структур, агентств та медіа, іноземних клієнтів, партнерів і т.д. Надіємось, що поява нашої карти 1.0 буде знаковою та важливою для всіх них.
І найголовніше, що потрібно пам’ятати в дискусіях «навіщо все це» – технології 4.0 роблять наші українські виробництва ефективнішими, гнучкішими, швидшими і точнішими в реакції на зміни, а їх продукцію -дешевшою. А значить – наша економіка стає більш конкурентоспроможною.

 

Виконавча дирекція АППАУ закликає до співпраці аналітиків, професійні спільноти і хай-тек асоціації для спільної побудови подібних карт-ландшафтів 4.0 в їх наступних версіях.

Дирекція АППАУ

Svitlana Gryntsevytch
1Коментар
  • Опубліковано21:29,21.09.2017

    Так, економіка України сьогодні опинилася в колі важливих загальносвітових процесів розвитку цифрових технологій, які треба сприймати не лише як можливість (при певній консолідації сил) зросту економіки, а і як можливість генерації ідеї стати справжніми, гідними в історичному сенсі. Наше підприємство (Тріада) активно підтримує рух Індустрия 4.0.

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0