Сталий цифровий розвиток – перші підсумки опитування

На початку травня завершено опитування про «Сталий цифровий розвиток». Нагадаємо, що АППАУ намагалась прояснити для себе та всього ринку, яким чином наші підприємства формують не тільки власний цифровий розвиток (стратегії, культура, персонал…), але також впливають на оточення та середовище, де мова йде про екосистеми, широку співпрацю, стандарти, інвестиції в галузевий розвиток, інтеграцію в світові ланцюжки тощо.

Це питання виникло в контексті загрози «цифрового популізму» — коли і хайтек провайдери, й самі учасники ринку – великі холдинги явно захоплюються піаром та саморекламою, але не відповідають на ключові питання стратегічного розвитку. Адже в умовах слабких чи повністю відсутніх державних політик, більш ніж очевидно, що

тільки самі промислові підприємства можуть швидше рухатись в цифровому розвитку, — але тільки коли зберігають баланс між короткостроковими й суто власними інтересами, й довго-строковими, екосистемними ініціативами розвитку свого середовища.

Останнє надзвичайно важливо для промисловців та енергетиків, для яких питання підтримки та збереження інноваційних екосистем ми назвали недавно «справою утопаючих».

Отже, в  АППАУ ми добре бачили всю цю картину в попередні роки, але для того щоб уникнути зайвого суб’єктивізму, необхідно було отримати більш широку оцінку. Й власне, більш важливим в підходах було не стільки підтвердження чи заперечення власних негативних припущень, а більше ми хотіли віднайти кращі приклади та кейси в Україні.

 

Результати опитування

Отже, опитування завершено. Участь в ньому взяли близько 100 респондентів, результати представлені в презентації ничже.

Що з отриманих результатів заслуговує на увагу? Насамперед, це 5 ключових результатів –

  • Найголовнішими критеріями «сталого цифрового розвитку» наші респонденти вважають
    1. Середньо-довгострокові програми цифрового розвитку підприємств
    2. Інвестиції в інноваційний розвиток
    3. Інтеграцію в глобальні ланцюжки цінності
  • З запропонованих 9 критеріїв сталості наші підприємства менше всього відповідають таким як
    1. Широка співпраця в галузевих екосистемах
    2. Середньо-довгострокові програми цифрового розвитку підприємств
    3. Інвестиції в інноваційний розвиток
  • Гарні приклади сталого розвитку в Україні є – респонденти назвали компанії як Інтерпайп, ДТЕК, СКМ, Метінвест, Біофарму, УкрБуд, ФЕД. Лідером по більшості критеріїв є компанія Інтерпайп.
  • Водночас, отримати більш повну інформацію про здобутки вказаних компаній в стратегічному, екосистемному розвитку виявилось дуже важко. Самі респонденти більше даних не надали, а окремі власні спроби (наприклад, зрозуміти як ФЕД взаємодіє з ХАІ) прояснити деталі їх підходів показали все-ж надто велику залежність таких підприємств від зовнішнього оточення, відсутності належних державних політик й надто малу власну й стратегічну проактивність в розвитку.
  • В цілому, й за виключенням цих лічених прикладів, майже не видно тих, хто готовий розвивати галузеві екосистеми. Більша частина респондентів взагалі не змогла назвати хоч якісь приклади вкладу промислових компаній в екосистемний, галузевий розвиток – тобто, відповідь була «я не знаю таких прикладів».

Інші цікаві результати

  • підтримка стартапів – на передостанньому місці в критеріях важливості!
  • на передостанньому місці в причинах невідповідності – “відсутність оборотних коштів”. Отже, і як ми й припускали, – “справа не в грошах”
  • респонденти не назвали жодного прикладу підтримки міжнародних стандартів
  • так само, не було жодного респондента, який би сказав, що “існуючі корпоративні політики великих компаній повністю відповідають вимогам сталого цифрового розвитку!” Переважна більшість вважає їх «націленими на власні, вузько-корпоративні цілі», а також «радше грою в інновації та піаром».
  • як протидія цьому стану речей – головними засобами респонденти вважають
    1. створення та популяризацію кращих кейсів в розвитку екосистем
    2. з боку уряду – введення стимулів для підприємств, які активно розвивають галузеві екосистеми та кластери
    3. спільна розробка дорожніх карт цифрової трансформації.

Головні висновки та takeaways

На нашу думку, результати опитування є досить цікавими та важливими для всіх учасників промислових хайтек. Обмовимось відразу, що оцінках далі мова не йде про звичайний стиль «самозбереження» пост-радянського укладу.  Тобто, про методи, коли наприклад, холдинг заводить власний корпоративний університет, чи підтримує технікум або ВНЗ просто для того, щоб забезпечити себе лояльними та кваліфікованими працівниками. Мова йде про

набагато ширшу та більш стратегічну взаємодію з ринковим середовищем в цифровому розвитку

– й саме цей критерій наші респонденти ставлять в критеріях «сталості» на 1-ше місце – як майже відсутній.

З результатів опитування можна зробити наступні висновки

  1. Короткостроковість мислення, домінування стратегій власного «виживання» та й слабке стратегічне бачення «себе в цій країні» є однаково розповсюдженими що в малому бізнесі, що серед великих компаній. За дуже рідкісним виключенням в Україні важко знайти компанії, які дбають за інноваційні галузеві екосистеми та кластерний розвиток промислових хайтек. Від себе додамо, що це виглядає правдиво. Залучити великі компанії, як той же ДТЕК чи ГК Антонова, чи «Укроборонпром», чи кластер «Мехатроніка», чи НАК «Нафтогаз» до питань стратегічного розвитку Індустрії 4.0 в Україні поки що виглядає мало реально.
  2. Навіть якщо брати власні й «вузько-корпоративні» цілі стратегій, гравці ринку явно недостатньо інвестують в інноваційний розвиток. Цей висновок корелюється з іншими дослідженнями та попередніми оцінками. Наприклад, згідно з «Держпромзовнішекспертиза» обсяги українських машинобудівників в інновації сягають ледь 2% від валового доходу, тоді як в розвинутих країнах – це 5-7%.
  3. Відсутність будь-якого державного стимулювання є важливим фактором впливу й це відмічено нашими респондентами. Тобто, коли підприємства поставлені в умови виживання, вони дбають перш за все про свої інтереси, що логічно й нормально для бізнесу. Більш довгострокові та стратегічні ініціативи (серед яких, на жаль, й інноваційні екосистеми) націлені на загальний розвиток чи кращу спільну конкурентоспроможність мали б підтримуватись державою, так як це робиться в розвинутих країнах.

Разом взяті ці три висновки означають, що дійти до стану «справжніх драйверів цифрового розвитку» – як ми обнадійливо задали тренд на 2019 для великих холдингів, – ще ой як далеко.

 

Для того щоб змінювати цей стан речей та прискорюватись, ми плануємо далі З takeaways (наступних кроків та дій) –

  1. Створення та поширення кейсу навколо переможця цього конкурсу – компанії Інтерпайп. Найближчим часом ми деталізуємо та висвітлимо, що і як робить Інтерпайп в підтримці галузевих, регіональних та інноваційних екосистем, в чому вони кращі, а де є ще зони росту.
  2. Широке обговорення стану сталого цифрового розвитку – для цього планується ціла конференція в Дніпрі, 6-7 червня, – запрошуємо!
    До речі, ми не виключаємо певну долю упередженості отриманих результатів – Інтерпайп є членом АППАУ, й тому добре відомий нашій спільноті, яка була найбільш активною в голосуванні. Крім цього, в Інтерпайп – чудова команда маркетингу й піару, й тому всі знають, що і як вони роблять, чого не скажеш про інші холдинги. Можливо, одна з чесних відповідей про результати звучатиме як –

    «ми так і не дізнались, що ж роблять для розвитку свого середовища великі холдинги».

    Але тому ми й робимо конференцію – є ще місця в виступах, є можливість показати свої здобутки для будь-кого, хто має визначні результати – просто варто заявити про себе.
  3. Залучення холдингів та промислових підприємств до справжньої консолідації навколо питань сталого цифрового розвитку. Зокрема, проект спільної розробки дорожніх карт цифрової трансформації вже стартував в травні в харчовій промисловості. В червні також планується підписання нової версії Хартії Індустрії 4.0, куди буде залучена більша кількість промисловців.

В цілому, ці результати позитивні: це наша стартова позиція, ми знаємо “де ми є” і що робити далі, – і це наразі головне. Головне далі – рухатись вперед по наміченим орієнтирам.

Запрошуємо підприємства до співпраці та участі в наших ініціативах – ми сильні й більш конкурентоспроможні, коли разом.

Виконавча дирекція АППАУ

Михайло Федак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: