fbpx

Ганновер як дзеркало: стан та перспективи розвитку українських промислових хай-тек

Завершальна публікація про Hannover Messe 2017 підводить підсумки та пропонує спільнотам напрямки дій, що слідують з побаченого. Не зважаючи на деякі критичні оцінки стосовно нашого поточного стану, ми вважаємо що будувати перспективу потрібно, відштовхуючись від реалій – а не від ілюзій.

 

Оцінка Ганноверу –  різні виміри, але інтегрованість водночас

Отже, з середини квітня ми ведемо детальний огляд Hannover Messe 2017 – до, під час та після виставки. Ми опублікували десятки постів в соц мережах, близько 7 статей на різних ресурсах, освітлювали цю подію на семінарах та вебінарах, й будемо ще і ще розказувати на інших заходах.

Наша прискіплива увага пояснюється просто –  це подія №1 для промислових хай-тек і в тому, що відбувається в Ганновері добре віддзеркалюється українські промислові хай-тек – наш поточний стан, наш потенціал та перспективи. Що ж ми побачили – як розвиваються європейські та світові хай-тек?

Перше – це масштабність та багатогранність Ганноверу й що має відношення до різних напрямків розвитку. На ньому ми бачимо не тільки про технології 4.0 чи інші, – тут є багато про розвиток R&D, про глобальні бізнеси та ринки, про інвестиції в промислові сегменти, про стандарти, про молодь та стартапи, про співпрацю різних гравців і т.д. Виставка дозволяє входити в будь-який зі вказаних напрямків й аналізувати його контекст.  5 головних напрямків Ганноверу та їх контекст ми відобразили в цій публікації.

Разом з тим ці «контексти» не розірвані – навпаки, відчуття цілісності та органічності цього дійства не покидало нас, в якому б павільйоні чи виставці (всього їх 7) ми не були. Власне, інтегрованість – тема цьогорічної виставки (фото з відкриття).

Фото Deutsche Messe

Але, скоріше всього, ця цілісність та інтегрованість не очевидні для пересічного відвідувача, що попадає на 1 чи 2 дні. Навпаки, кількість напрямків та тем може створювати враження такого собі «технічного Вавілону», – стовпотворіння людей, технологій, інновацій та націй, в якому легко загубитись.

Тому прокоментуємо додатково ці речі. На наш погляд цілісність в розвитку промислових хай-тек є дуже важливим викликом для нас в Україні. Цілісність забезпечується скоординованим розвитком по багатьом, взаємопов’язаним напрямкам – і в Ганновері ми ясно побачили мінімум 7

 

  1. Цілісність та послідовність технологічного розвитку забезпечується державними, національними – в ЄС також загальноєвропейськими, стратегіями. В Ганновері чимало згадується про національні стратегії розвитку в області 4.0 – 12 вже створено, 9 – в розробці.

 

2. Цілісність та інтегрованість полягають в потужній демонстрації екосистеми промислових хай-тек куди залучені всі головні стейкхолдери. Ми бачили наскільки потужно співпрацюють між собою провідні виробники – і не тільки німецькі, – мова про світову кооперацію в розвитку 4.0. Були масово представлені машино- та приладобудівники, інші промислові галузі, технопарки та кластери, розробники нових технологій та асоціації. Все це працює в них разом й скоординовано. І ця координація відбувається не стихійно й завдяки виключно ринку, – держава є потужним регулятором й, перш за все, в тому що стосується довгострокових напрямків розвитку.

3. Фокус на R&D видно як в представлених інноваціях, так і в представлені окремого павільйону, де більше про інфраструктуру інновацій та проривні технології. Потрібно знати, що крім фокусу на R&D провідних виробників, європейські фонди по 4.0 сягають сьогодні сотень мільярдів євро – й Ганновер добре відображає цей рух інвестицій. Знову ж, R&D неможливий без науково-дослідних лабораторій та інститутів – майже в кожному павільйоні був німецький інститут Фраунхофера (аналог нашої НАНУ).

Фото Deutsche Messe

4. Цілісність та послідовність полягають також в реалізації стратегічного курсу – після 5 років постійних зусиль та просування технології 4.0 сьогодні виходять на плато зрілості.  В Ганновері продемонстровано 500 use cases (реальних рішень), що відображають цілий спектр технологій в IIoT, Predictive analytics & Data science,  VR/AR, Cloud computing and platform, Smart devices і т.п. нових технологіях.  Це не просто працює – фокус цьогорічної виставки був також в тому, щоб демонструвати кращу додану цінність по відношенню до технологій минулих поколінь.

5. Цілісність полягає також в розумінні глобального світу та свого місця в ньому. Тут ви добре бачите, що неможливо викреслити себе з глобального оточення й розглядати свій стан чи свої перспективи ізольовано. Маса дискусійних майданчиків на Ганновері та їх тем стосувались порівняльних аспектів та глобальних, світових перспектив розвитку. Це перш за все, про технології – але також і про країни. Зокрема, німці дискутують про Росію, про Китай, про східноєвропейські країни (Польща була цьогорічним спонсором) – і намагаються зрозуміти, де для них є кращі можливості. Наприклад, що несе для них китайська національна програма Made in China 2025? Чи там сьогодні більше загроз, чи можливостей? Як реагувати на амбіції китайського уряду вводити політики протекціонізму на власному ринку й одночасно проводити світову експансію на хай-тек ринках? Подібні питання обговорюють урядовці, експерти-аналітики, провідні виробники та промисловці, інвестори. Й подібних тем про глобальні зміни – багато.

Partnerland 2017: Polen präsentiert sich innovativ und dynamisch, Фото Deutsche Messe

 

6. Ще один аспект цілісності та співпраці – розуміння необхідності єдиних стандартів та об’єднання навколо них. Німецька ZVEI, загально європейська Orgalime, разом з американським Industrial Internet Consortium вже декілька років ведуть роботи по узгодженню десятків стандартів IEC/ISO, які необхідні для прискорення розвитку 4.0 та ІІоТ. Маса стендів та майданчиків в Ганновері демонстрували розвиток тих чи інших стандартів.

Важливо розуміти, що всі ці речі працюють разом – чому й ми говоримо про цілісність та інтегрованість. Спробуйте вирвати з цього загального контексту будь-який елемент й будь-який майбутній сценарій розвитку стає менш прогнозованим, менш зрозумілим та керованим.

Звісно, самі по собі окремі аспекти – напрямки теж важливо аналізувати. В кінці цієї статті ми приводимо перелік головних публікацій з Ганноверу, де більш детально ми аналізуємо побачене в технологіях та окремих рішеннях 4.0, в технопарках, в міжнародній співпраці тощо.

 

Кінцеві висновки та уроки «Україна в дзеркалі Ганноверу»

Отже, як «вітрина Ганноверу» віддзеркалює  Україну? На наш суб’єктивний погляд ми бачимо наступне:

  • Головний висновок – ми відстаємо й це відставання збільшується. Можливо, по деяким напрямкам – це вже десятиліття, а не роки. По будь якому з зазначених вище аспектів розвитку Ганновер показує наше відставання випукло, яскраво та контрастно.
  • Європейські країни розвиваються стратегічно, й роль національних державних політик є ключовою. На їхньому фоні, більш ніж очевидно – в України немає ніяких грунтовних національних стратегій – ні промислового розвитку, ні хай-тек, ні інноваційного розвитку. Зі стратегіями та стратегічним баченням в нас завжди і традиційно погано. Для порівняння – те, що ми бачимо в Ганновері сьогодні «програмувалось» німецьким урядом ще 11 років тому!  Цей висновок важливий на фоні заяв та позицій багатьох наших економістів, що «достатньо створити умови і далі все само собою запрацює». Не запрацює! – світовий досвід зовсім інший.
  • Ганновер – це все про промислові хай-тек екосистеми. Термін «промислові» – є ключовим для розуміння фокусу стратегій та мільярдних інвестицій європейських держав. Вони мають чіткі показники зростання промисловості та головних хай-тек секторів – як машино- приладо – та інші будування, електронна та електротехнічна галузі, технологічний інжиніринг та машинобудування тощо – все це європейці об’єднують терміном industrial engineering. В Україні ситуацію з інженерними дисциплінами в промисловості та їх розвитком можна вже сміливо називати катастрофічною. Про зростаючий кадровий голод, про молодь що тікає закордон або в ІТ, про структуру експорту, де безупинно зростає доля сировини і т.п. і т.д. – можна говорити  довго й нудно. Але найголовніше – ні про які цілісні екосистеми ми давно не говоримо: зв’язки між промисловцями, розробниками, науковцями та ВНЗ – розірвані по більшості галузей та напрямків.
  • Ганновер також змінює уявлення про співвідношення та залежності між ІТ та іншими галузями економіки. Висуваючи на 1-ий план цифровізацію та ІТ-технології, як драйвери технологічного розвитку 4.0, Ганновер чітко вказує напрямок цього розвитку – на промислові хай-тек сегменти. Європейська асоціація Orgalime, що об’єднує промислові хай-тек говорить – «стратегія цифровізації – це частина загальної промислової політики ЄС. Всі інституції ЄС узгодили пріоритетність промислових політик в своїх ажендах». Ще цитата з їх програмного документу Technologies for the World, manufactured in Europe – «Першочерговий фокус цифровізації має бути на тих, хто її запускає (enablers) – це інжинірингові галузі». Ради справедливості варто зазначити, що подібний дискурс починається з 2016 і в нас, – принаймі перша теза про те, що «ІТ – це засіб для зростання інших секторів економіки, а не самоціль» є однією з ключових в керівників Digital Agenda Ukraine, й ці думки вони доносять до урядових кругів. Водночас, ми навіть ще не наблизились до визначення будь-яких показників зростання по цим галузям – зрештою й ситуація з самими пріоритетними секторами хай-тек теж незрозуміла.
  • Зростає розрив не тільки по відношенню до розвинутих країн – Україна пасе задніх й серед своїх сусідів. Ще в 2014 році ми розказували, наскільки потужно представляється Росія на подібних форумах – в цьому році РФ привезла близько 30 хай-тек компаній, що були представлені на 3 стендах. Польща – спонсор виставки, – привезла 200 фірм. Від України був 1 представник – завод «Куб». Це все що ми показуємо світові зі своїх високих технологій для промисловості.

В цілому наша суб’єктивна оцінка відставання показана на наступному графіку

Найбільш критичні розриви ми фіксуємо по 3-м напрямкам – це розірваність наших еко-систем, близький до нульового рівень інвестицій в R&D й майже повна відсутність на міжнародній арені.

 

Про позитив та напрямки дій для українських промислових хай-тек

Усвідомлення реального стану речей важливе для всіх гравців, хто вважає себе причетним до промислових хай-тек. Але важливо бачити також позитивні тенденції та досвід, які демонструють наш поступовий рух на скорочення вказаних розривів. Це насамперед –

  • Створення національного цифрового порядку денного (Digital Agenda Ukraine), де є і наш розділ – Smart Factory та Індустрія 4.0. Відрадно було бачити в травні, що всі пропозиції, які були вироблені в нашій команді були включені в презентацію прем’єра Гройсмана В. Влада не тільки сприймає подібні пропозиції, очевидно, що в багатьох напрямках вона потребує задіяння та допомоги від бізнес-спільнот.
  • Звісно, в нас немає ілюзій, що завтра влада активно приступить до їх реалізації – близько 20 ініціатив в форматі #ДієвеПартнерство ми вже запускаємо самі, – малими кроками і у співпраці бізнесів. З них 10 стосуються Індустрії 4.0. Відмітимо серед них такі найбільш важливі ініціативи, як дослідження хай-тек ринків, першу галузеву конференції в металургії, і також запуск нового сайту, на якому ви зараз читаєте цю публікацію.
  • Ми також прискорюємо рух по формуванню перших інноваторів в області 4.0 та ІІоТ. Декілька маніфестацій всередині країни та закордоном в найближчі місяці мають стимулювати цей ріст. Ми бачимо величезний потенціал ІТ-спеціалістів, але який поки що на лічені відсотки орієнтований на промислові потреби.

Водночас темпи всіх цих змін явно недостатні, щоб зупинити процеси деградації промислових хай-тек та зберегти хоча б частину активів. Очевидно, що для цього ми потребуємо значно більшого фокусу та більших спільних зусиль, тим більше, що сильні державні інституції будуть формуватись ще роки і роки.

Наші рекомендації та заклики до дій вже в цьому році стосуються наступного

  • Швидше приєднуйтесь до вже запущених рухів та ініціатив. Досвід Digital Agenda Ukraine, а також перші дії в русі «Індустрія 4.0» показують, що ми самі здатні змінювати багато речей -= але коли ми діємо разом та скоординовано. Наразі в цих рухах дуже не вистачає машинобудівників, технологічних та проектних фірм, а також науковців з НАНУ та ВНЗ. Тільки разом ми зможемо створити комітети, які зможуть виробити плани по пріоритетним напрямкам дій.
  • Нам потрібно якомога швидше сформувати 10-20 інноваторів серед кінцевих замовників – підприємств, які можуть стати локомотивом для своїх галузей. Тому залучення перших замовників, що мають інтерес до проектів цифровізації та ширшого використання технологій 4.0 є пріоритетним напрямком та закликом для учасників нашого руху «Індустрія 4.0 в Україні». В червні ми робимо першу конференцію для металургів, але очевидно, що подібні вже потрібно планувати для машинобудування, харчовиків, енергетиків і т.д.
  • В свою чергу наш заклик до керівників промисловців – будуйте перспективи зростання для вітчизняних розробників на внутрішньому ринку. Виключна орієнтація на ціну, ігнорування чи недовіра до наших українських технологій на користь зарубіжних, відсутність середньострокових планів по інноваціям, – все разом це веде до виштовхування молоді та кращих розробників закордон або в інші ринки. 90% ІТ-галузі сьогодні працює на експорт – і це біда, а не гордість нашої економіки. Багато гравців не хочуть працювати на внутрішньому ринку. І не тільки через малий попит чи низьку платоспроможність, а й через фактори, що вказані.
  • Разом з урядом нам потрібно виробити і промислові стратегії, і – як їх частину, – національну стратегію 4.0. Без довгострокової стратегії промислового та інноваційного розвитку немає сенсу говорити про зростання в області 4.0. Спочатку потрібен консенсус з владою, як ми бачимо промислові хай-тек через 5-10 років, де місце України в технологічному світі, й що потрібно робити в найближчі роки. Ці процеси запущені в Digital Agenda Ukraine, але ще раз – нам потрібно більше фахівців і з різних категорій ринку. І значно вищі темпи цього планування.
  • Активно включайтесь в глобальний ринок 4.0 – те, що ці технології перейшли в фазу зрілості означає перехід на масову цифровізацію сотень європейських підприємств. І це також означає що значно зростатиме попит на відповідні послуги та спеціалістів. За оцінками Європарламенту, дефіцит в таких спеціалістів в Європі до 2020 р. сягатиме не менше 600-800 тис. Тому це шанс для багатьох наших розробників.

*********

Окремо варто сказати про проект «Ганновер 2018» – ми плануємо організувати український стенд наступного року. Віримо, що це реально. Тому панове урядовці, спонсори, партнери та інноватори 4.0 – запрошуємо до співпраці, – пора зрештою Україні бути на таких виставках.

Й насамкінець. Незалежно з нами чи без нас  – прискорюйте перехід на технології та моделі 4.0. Всім нам варто усвідомити, що світ рухається набагато швидше й саме в напрямку масштабної цифровізації, що є сьогодні ключовим рушієм зростання по всім галузям. І Ганновер це нам показує щороку.

 

Публікації про Hannover Messe 2017

Олександр Юрчак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: