Експортна програма АППАУ – виклики та можливості на старті

Семінар в Берліні, 4 липня 2017 р., був початком експортної програми АППАУ, що буде продовжуватись восени та наступного року. Отже, які виклики та можливості ми маємо на старті – огляд АППАУ призначений для кращої підготовки наших компаній до нового сезону.

 

Фінальна дискусія по Берліну – семінар 19 липня в HUB 4.0

 

Детальний звіт АППАУ про семінар в Берліні представлений за цим посиланням. Пізніше, 19 липня в HUB4.0, учасники обговорили результати та перспективи розвитку хай-тек в Німеччині й ширше – на розвинутих ринках.
У вступному слові Олександр Юрчак, ген. директор АППАУ відмітив, що партнери – організатори івенту в Берліні вже отримали початкові результати – як визнання, досвід, першу систематизацію інноваторів 4.0, перші маркетингові матеріали в цьому напрямку для всього руху 4.0, тощо. Це хороший старт, що цілком відповідає нашим можливостям. Власне, саме тому цей звітний семінар був названий аналогічно згаданій вище статті – «good enough, not more, not less». Враховуючи, що подія 4.07 відбувалась в столиці європейського лідера хай-тек технологій – це зовсім не поганий початок. Й особливо, на фоні розгромних статей щодо інших експортних місій хай-тек в цьому ж місяці, – як участь України в EXPO-2017 в Астані. Головне, що ми доказали (в тому числі й самим собі) – ми можемо гідно презентувати українські хай-тек сегменти, і це потрібно робити всюди, – світ дуже мало знає про наш рівень та можливості.
Між тим, окремі спікери семінару в якості здобутків говорили не тільки про досвід чи піар, – а й про нових партнерів та потенційних клієнтів. Зокрема, цією новиною поділився у виступі Валерій Іванін. І це – наступна хороша новина. В чомусь це суперечило тезі Олександра Юрчака про те, що вихід на експорт – це тривалі кампанії, тому не варто очікувати клієнтів з першого семінару.
Видовищний й зроблений для широкого загалу огляд цієї події з фокусом на «чи є в Україні хай-тек» від Brain TV ви можете переглянути в кінці цієї статті.
Ми ж зосередимось на більш детальних питаннях панельної дискусії в складі головних учасників – Вольфрама Ребока (Rehbock & Friends), Володимира Варголи (Soft Elegance), Олега Щербатенко (IT-Enterpise) та Валерія Іваніна (Skywell). Вона була просто чудовою з точки зору атмосфери та рівня дискусії. Коротко пройдемось по її головним питанням та відповідям експертів

  • «Аутсоурсинг чи готові продукти? – або яким має бути баланс?» – питання апелювало до тези, що прозвучала в Берліні – “Нам не потрібні 100 тис програмістів, – а інноваційні продукти”. Валерій Іванін (Skywell) та Володимир Варгола говорили про еволюцію – можна починати з аутсоурсингу, але фокус та стратегія мають бути на продуктах. Обидві компанії все більше й більше на практиці слідують саме такій стратегії. Зокрема, Retail 4.0 від SkyWell чи Аналітика великих даних для промисловості від SoftElegance «упаковуються» в продукти – це не просто IT послуги по розробці. Інші наші учасники – як Fractal Tools та IT-Enterprise відразу орієнтуються на продукти.
  • «Яких аргументів нам не вистачає, щоб переконувати європейців?» – наступне цікаве питання також апелювало до одного з «берлінських відгуків» – «що тут нового, ми вже це бачили». Володимир Варгола (Soft Elegance), що спостерігав за виступами в Берліні з зали, каже що особливих зауважень до рівня презентацій українських колег немає. Мова скоріше за інтенсивність ключових меседжів та загалом комунікацій. Адже очевидно, що на фоні повної відсутності інформації про Україну відразу «пробитись» зі своїм УТП у свідомість слухачів надзвичайно важко. Володимир, а також Вольфрам Ребок згадували про професійні рейтинги та стандарти – включення компанії в подібні переліки, референси провідних європейських експертів чи асоціацій відразу підвищують поріг довіри. Олександр Юрчак додає до цього як приклад Terrasoft з їх чисельними рейтингами від Gartner чи Forrester. Та доповнює, що варто завжди сегментувати аудиторію – комусь дійсно не потрібні аутсоурсери, а більше продукти, але так не можна говорити про всіх. Наприклад, на цьому ж семінарі, ми познайомились з декількома представниками європейських компаній, що відразу орієнтувались на аутсоурсинг та вже мають філії в Україні.
  • «Чи є в нас хороша аналітика по сегментам? – й зокрема, по стану стартапів та новим технологіям в 4.0?» – це питання мало відношення до труднощів орієнтації вибору та залучення учасників семінару в Берліні. Зокрема, Вольфрам Ребок в своєму вступному слові іронічно коментував реакцію ІТ-кластерів на його багатомісячні пошуки в підготовці семінару, як таку, що радше їх дискредитує, а не приваблює. Погані комунікації та брак інформації (й особливо англійською) – перше, з чим стикаються іноземці в спробах розібратись в українських хай-тек. Всі учасники дискусії підтвердили, що з цим є проблема – в нас немає ні хорошої аналітики, ні комунікаційних платформ, орієнтованих на експорт всіх хай-тек сегментів – а не тільки ІТ. Окремі винятки – як від Adventures Capital тільки підкреслюють загальну картину. Євген Лохматов (Fractal), що добре знає сегмент ІТ-стартапів, каже, що йому важко пригадати якісь професійні огляди, звіти чи канали комунікацій, що були б корисні для іноземців і водночас для наших експортних програм.
  • «Які слабкі місця наших інноваційних еко-систем?» – теж важливе питання, що має відношення до Берліну. Адже там нас прямо запитали про систему освіти, що деградує, але ж це тільки один з елементів еко-системи. Декілька спікерів цієї дискусії згадували нульовий рівень державних стратегій та програм в області хай-тек. «Все починається зверху – з централізованих та системних стратегій розвитку – на жаль, в Україні в області хай-тек їх немає» – каже Володимир Варгола з Soft Elegance.
    Звітний семінар по Берліну, 19 липня, мав хорошу аудиторію та чисельні схвальні відгуки. Зокрема, Іван Кульчицький, директор Агенції Європейських Ініціатив (Львів), каже що подібного професіоналізму та спікерів дуже не вистачає в обговоренні інших ініціатив зі створення урядових інноваційних політик, які все-ж розгортаються. «Тут зібрались практики – їх спостереження та відгуки дуже влучні та релевантні ситуації в Україні», – каже пан Іван.

 

семінар в Берліні

Звітний семінар по Берліну викликав справжнє та велике зацікавлення різних аудиторій, дотичних до експорту – від розробників держ. програм та стратегій, консультантів та до ІТ-стартапів.

 

Виклики для учасників програм АППАУ

 

Отже, якщо підсумувати «уроки Берліну» – і вже в більш широкому контексті експортних викликів хай-тек, то очевидно матимемо наступну картину

Для всіх стейкхолдерів в експорті хай-тек

  • Якісна аналітика конкурентних ринків та інтенсивні комунікації про себе – очевидно, 2 топ-виклики для всіх нас
  • Ясні пріоритети щодо різних сегментів хай-тек і в рамках опрацьованих та узгоджених на різних рівнях секторальних експортних стратегій – наступний виклик. Зараз їх просто немає в державі, і чи потрібно деяким нашим представникам хай-тек відразу їхати в Німеччину – чи може краще в Пакистан-Іран, – питання відкрите.

Для інноваторів 4.0

Очевидно тут мова йде за дуже чітке позиціонування і вищі темпи розвитку – й перш за все на ринках розвинутих країн. Технології 4.0 рухаються настільки швидко, що не встигнемо ми щось заявити як нове, і чуємо – «це вже застаріло». Знову ж – щоб влучно позиціонуватись на глобальних ринках, важлива аналітика. В нас з цим поки що туго.

Для інтеграторів АСУ ТП, інжинірингових компаній та ОЕМ

Бачимо 3 виклики в цій категорії

  • майже очевидно, що «походи в Європу разом з ІТ» – не є must be шляхом експорту. Навіть якщо позиціонуватись в якості підрядників великих європейських контракторів. Можливо, краще дійсно починати з Середньої Азії чи Африки. Водночас , перші дії показують також, що інтерес до аутсурсингу в інжинірингу в Європі також існує. Інші переваги – Європа близько, це дійсно величезний ринок, а конкурентний рівень (в тому числі і з нашим ІТ-сектором) швидше стимулює до розвитку. Отже, виклик радше в тому, щоб робити свій вибір – часто це не просто саме в силу високої конкуренції та «невідомості» наших компаній.
  • пора щось робити зі “скромною чарівністю української інженерії” – по великому рахунку, німці мають рацію – похвалитись якимись інноваціями в хай-тек нам дуже важко. Принаймі, віднайти наші use cases 4.0 на фоні європейських досягненть, нам справді не просто- рахунок на сьогодні не перевищує 2-х десятків і то їх потрібно фільтрувати. Тому поки що наш головний меседж залишається той самий гарна якість за привабливу ціну.
  • Окремо, можна говорити про кращу підтримку нашого інжинірингу філій міжнародних брендів, що присутні в Україні. Сьогодні вони абстрагуються від питань експорту. Водночас, їх підтримка своїх клієнтів – українських інженерних компаній в таких заходах є, безумовно, однією з кращих стратегій росту лояльності – отже й доходу. Тим більше, що деякі бренди мають системні програми підтримки на міжнародному рівні. Можливо, пора їх включати в Україні?

Для експортних агенцій та партнерів з маркетингу

Виклик полягає в тому, щоб пропонувати не тільки сам івент, а комплексні компанії по лідогенерації. Включно з рядом супутніх послуг – як контент, ринкова аналітика, вихід на лідерів думок, доступ до медіа-ресурсів та провідних галузевих асоціацій, тощо. АППАУ сьогодні активно кооперується в цих речах з партнерами. 

Окремо варто говорити про прискорення формування експертної спільноти по експорту хай-тек (не плутати виключно з ІТ). Скандал навколо EXPO-2107 в Астані яскраво показав, що про-урядові кола так нічого й не зрозуміли. Чого вартий новий шедевр “опровержения” виданий зовсім недавно “першим козацьким” – компанію Cінеко, яка не має  навіть сайта англійською мовою, видають за зірку хай-тек в енергетиці.

 

Нові можливості в експортному сезоні осінь – зима 2017

 

Отже, що планується восени для наших експортерів і не тільки? Ось декілька заходів за підтримки та участі членів АППАУ

  • В продовження семінару в Берліні – декілька обмінів відбудуться з німецькими представниками в вересні, в Києві. Програма готується.
  • АППАУ готує стенд «Індустрія 4.0» на форум КМЕФ, 5-6 жовтня, в Києві – планується участь 6 учасників, членів руху 4.0 та АППАУ. Це може бути «генеральною репетицією» перед спільною виставковою діяльністю в 2018. Що тут важливо – вслід за Берліном, ми уніфікуємо інші види маркетингових комунікацій, а також запустимо до того часу окремий сайт англійською. На КМЕФ очікується участь української владної верхівки, відомих економістів й чисельних інвесторів з 30 країн світу.
  • В листопаді очікується семінар, аналогічний Берлінському – в Амстердамі. Програма – ось-ось.

Крім цього, в експортну аженду 4.0 варто включати «Львів IT Арена», що позиціонується як найбільший ІТ-форум Східної Європи. Це є безумовно гарним майданчиком для знайомств з інвесторами та партнерами ІТ ринку.

Але головне питання, яке ми надіємось вирішити до кінця року – участь України в Ганновері наступного року. Наш аналіз по ситуації цього року говорить про те, що це питання перезріло – Україна має бути представлена там. Зараз ситуація та ж – шукаємо спонсорів.

Щодо підтримки експортерів – наш власний пакет послуг зростає. В Берлінський семінар ввійшов повний маркетинговий пакет по лідогенерації – представлення спікерів-учасників на веб-сторінці, випуск маркетингових матеріалів, підготовка спец. контенту (статті), генерація лідів та їх передача.
Запрошуємо учасників ринку промислових АСУ – ІТ до активної участі наступного сезону.

 

Відео з підсумкового семінару по Берліну:

Svitlana Gryntsevytch
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0