В квітні 2014 року на Ганновері українська делегація «Ріттал-Україна» вперше відкрила для себе Індустрію 4.0, і тоді вперше з’явились окремі звіти АППАУ. 2 наступні роки були тестовими – Індустрія 4.0 була просто однією з тем конференцій та окремих комунікацій. З 2016 року розпочались системні, регулярні комунікації про Індустрію 4.0 – й в самих різноманітних аспектах. Таким чином, можна сказати, що сьогодні минає 5 років цієї промоції. 5-річний період доцільніше аналізувати й в контексті того, що великі європейські країни розпочали свої національні рухи та промоцію також в 2014 році.

Отже, якими є наші кращі просвітні та промоційні проекти? Як власні – в рамках АППАУ, – так і партнерів? Виконавча дирекція АППАУ пропонує свій варіант топ 10. Нумерація нижче не означає рейтинги – кожен з партнерів вніс свій особливий вклад в розвиток в тій чи іншій сфері Індустрії 4.0.

1. Стратегічні напрацювання АППАУ 2016–2019.
2. Онлайн ресурси «Індустрії 4.0».
3. Аналітичні звіти АППАУ по темі Індустрії 4.0.
4. Перші українські кейси по 4.0 від IT-Enterprise.
5. Щорічні візити Ганновера великими делегаціями за підтримки «Ріттал-Україна».
6. Конференції та техно-фестивалі від Інтерпайп.
7. Доробки НУХТ – дні ТДА, нові курси, відео-продукція.
8. Потужні промо-кампанії від «Сіменс-Україна» та IT-Enterprise.
9. Просвіта та промоція від мережі Центрів 4.0.
10. Партнерські програми від Fit for Partnership та групи «Смарт-індустріалізація».

Системна генерація стратегічних положень розвитку Індустрії 4.0 в Україні починається відразу після входження в проурядову програму Digital Agenda Ukraine восени 2016 року. До кінця року з’являються 10 ініціатив Індустрії 4.0, що ввійдуть окремим розділом в цю програму, в 2017 – в нову промислову стратегію України, а в 2018 – будуть виокремлені та доповнені новими положеннями в проекті Національної стратегії Індустрії 4.0.

Нагадаємо найголовніші з цих положень:

Всі ці плакати мають базову, просвітню роль й доступні для друку чи іншого використання для всіх бажаючих.

Таким чином, ніби визнані, але все ще не діючі на державному рівні, ці положення стають орієнтиром для самих членів нашого руху Індустрії 4.0 та АППАУ. В 2018-2019 рр. члени АППАУ з партнерами самостійно реалізують ряд проектів. Це розвиток мережі Центрів 4.0, дорожні карти цифрової трансформації по Укрзалізниці та Харчовій промисловості, гармонізації стандартів з ЄС, оновлення лендскейпу інноваторів 4.0, ряд опитувань тощо.

Синхронізація зусиль навколо єдиних та спільних пріоритетів та проектів розвитку має принципове значення для учасників руху, адже нас ще мало, й ресурси та бюджети вкрай обмежені.

Сайт Індустрія 4.0 працює з квітня 2017 року. За 2 роки тут розміщено більше 200 публікацій різноманітного характеру. Разом з попередніми публікаціями на сайті АППАУ – це більше 400. Як правило, це новини, аналітичні звіти та огляди, комунікації з чисельних івентів нашої спільноти, блоги, матеріали методичного характеру, відео, тощо.

Сайт служить також для просування наших інноваторів, тут же представлена аналітика тих чи інших тенденцій. Буквально 2 приклади:

• 1-а версія карти інноваторів (лендскейпу 4.0) з’явилась в 2017 році після конкурсу з CIS Events. Тут представлено більше 70 інноваторів (українських та західних брендів разом), що мають відношення до Індустрії 4.0.
• Але ще більше контенту розміщується в соціальних мережах. Головною сьогодні є група «Індустрія 4.0 в Україні», де різноманітні новини та питання розвитку 4.0 дискутують вже більше 1000 учасників.

З 2016 року АППАУ випустила більше 10 різних аналітичних звітів стосовно Індустрії 4.0. В слайдері можна переглянути найбільш відомі з них. По кількості завантажень лідерами є 3 звіти 2018 року – «Індустрія 4.0 в машинобудуванні», «Співпраця як рушійна сила», а також «Індустрія 4.0 та регіональні політики».

Подібна аналітика є необхідним, і майже відсутнім елементом по більшості секторів промислових хайтек в Україні. Вона є базовою як для вироблення стратегічних положень розвитку (позиціонування – таргетинг, експортні позиції, презентація кращих фірм…), так і для тактичних цілей – перш за все, зростання культури замовника, його орієнтації на кращі зразки та світові стандарти.

Особливим предметом гордості в АППАУ є співпраця з IT-Enterprise в розробці сучасних кейс-стаді. Кейс-стаді – як свідоцтва реалізації тих чи інших технологій Індустрії 4.0 є аргументом №1 в переконанні українських замовників. Про це всі наші експерти говорять в один голос з 2016 року. І коли ми кажемо, що в країні є разом понад 70 інноваторів 4.0, то, звісно, хотілось би бачити їхні кейси розгорнуто та у всіх необхідних деталях. Насправді, це завдання й досі величезний виклик для більшості гравців – кейс-стаді, які б яскраво демонстрували переваги технологій 4.0, майже немає. Тому тим більше ми були раді появі перших кейсів як впровадження рішень Smart.Factory на ПАТ «ФЕД».

А також кілька відео-роликів на Interpipe. Цей останній також є результатом співпраці команд маркетингу IT-Enterprise та Interpipe.

Подібні історії є важливими також для глибшого розуміння та демонстрації контексту замовника. Коли ми говоримо, що він у нас особливий, оскільки середовище та фактори впливу відрізняються як від європейських, і навіть від російських – то тим більше це потрібно висвітлювати. Адже, неможливо рухати інновації без врахування контексту – ваші меседжи мають бути 100% релевантними.

Відвідування найбільшої світової виставки промислових хайтек Hannover Messe є обов’язковим для професіоналів промислових ОТ-ІТ. Адже розвиток Індустрії 4.0 є в центрі уваги з 2013 року. Щороку ми бачимо велику динаміку абсолютно непорівнянною з динамікою процесів українського ринку. Тому Hannover Messe надихає, стимулює, об’єднує наших інноваторів й тих, хто за ними слідує. Й величезна заслуга в цьому головного спонсора найбільших українських делегацій – компанії «Ріталл-Україна», філії німецького бренду Rittal. Кожного року компанія вивозить в Ганновер близько 50 українських замовників. Десятки наших репортажів з Гановеру також здійснені в рамках цих поїздок.

Якщо ми кажемо, що українські промислові компанії дуже мало підтримують рух 4.0, то звісно в цьому правилі є виключення. Компанія «Інтерпайп» з 2017 року є нашим співорганізатором, спонсором та кращим партнером в проведенні щорічної та поки єдиної конференції «Індустрія 4.0 в промисловості», яка проходить на базі промислового підприємства. Конференції в «Інтерпайп» – це кращий комунікаційний майданчик, який дозволяє не тільки зібрати всі категорії гравців разом, – але й відвідати заводи компанії, щоб подивитись як в реаліях працюють технології автоматизації та ІТ.

Цьогорічна 3-я конференція буде присвячена темі сталого цифрового розвитку. Будемо говорити про вклад промислових компаній в розвиток екосистем, освіти та просвіти, підготовку кадрів, інновації тощо. І тим більш органічно ця дискусія в червні виглядатиме на Інтерпайп, – адже ніхто з замовників не інвестував стільки в підтримку та промоцію промислових хайтек та нашого руху, як це робить Дніпровська компанія.

Окремо варто відмітити іншу, власну ініціативу «Інтерпайп» – щорічний Interpipe TechFest, що збирає тисячі відвідувачів. Хоч кількість тем та напрямів тут значно виходить за рамки Індустрії 4.0, але головні речі – як популяризація інженерних професій, промисловості та наших інноваторів, залучення молоді, широка просвіта та освіта – є абсолютно синхронними з нашими стратегічними цілями.

Кафедру АКТСУ (Автоматизації та комп’ютерних технологій систем управління) Національного університету харчових технологій (НУХТ) по праву можна вважати найбільшим промоутером Індустрії 4.0 серед всіх технічних університетів. Роботи НУХТ в цьому напрямі покривають цілий спектр статей, методичних та лабораторних робіт, перекладів стандартів тощо. По нашим оцінкам цих робіт більше, ніж всіх інших ВНЗ – членів АППАУ разом взятих. Й окреме місце в цьому переліку займає ініціатива Технічних Днів Автоматизації (ТДА), – 1-денних конференцій для інженерів. Кілька останніх були присвячені темам Індустрії 4.0, але в цій ініціативі важлива сама ідея – глибокий, цілеспрямований фокус на тому, щоб разом розбиратись в технічних деталях та нюансах різних технологій, й пояснювати «як це працює». Важливо також відмітити, що дні ТДА стали спільним проектом – надбанням для інших ВНЗ, членів АППАУ – подібні дні в минулі роки пройшли в КПІ, КНУБА, ОНАХТ.

Куратор напрямку «Індустрії 4.0 в НУХТ», Олександр Пупена, найбільшим значимим доробком за останній час вважає останній курс по технологіям Індустрії 4.0. Це перший відкритий навчальний онлайн курс по IIoT (Промисловий Інтернет речей) українською мовою.

Діяльність команди АКТСУ НУХТ є новаторською в промоції Індустрії 4.0 також по рівню залучення аудиторії. З матеріалами можна ознайомитися на сайті кафедри, YouTube каналі, сторінці Facebook. Багато презентацій викладено на каналі Slideshare куратора напрямку. Команда також створює чудові гумористичні ролики які користуються великою популярністю в інженерів.

З появи Індустрії 4.0 в 2014 році як головної теми на міжнародній арені ми довго чекали, коли нарешті в промоцію включаться великі міжнародні вендори, а також вітчизняні ІТ-компанії.

В 2018 році першим по-справжньому стартував «Сіменс-Україна». Як і належить лідеру промислової автоматизації, це була справжня кампанія – потужна, підтримана різноманітними каналами та засобами комунікацій, з демонстрацією кращих результатів глобального Siemens та інтеграцією корпоративних комунікацій.

Так само, дуже вирізняється в ІТ-галузі ІТ-Enterprise – це мабуть, єдина компанія на ринку України, хто системно та цілеспрямовано інвестує в просвіту українського ринку та українського замовника. Ціла серія статей, історій успіху, регулярні пости та новини Індустрії 4.0 на Facebook, відео-історії, конференції, – таких комунікацій до ринку вже сотні. Але в основі – цілісна пропозиція цінності, – програмні продукти, зроблені в Україні.

Просвіта та освіти ринку є одним з головних пріоритетів Індустрії 4.0, й в національній стратегії вона покладена, в першу чергу, на мережу Центрів 4.0. Вони тільки стають на ноги, але ми вже бачимо перші результати:

• Величезну просвітницьку роботу з молоддю шкільного віку та студентами веде Лабораторія «MiRONAFT» Одеської національної академії харчових технологій. В 2018 року в Лабораторії працювало більше 350 резидентів, в основному студентів, на гуртках моделювання та робототехніки заняття пройшли 250 дітей, а лабораторію відвідали більше 9000 відвідувачів.
• Кафедра АТЕП (ФЕТ, КПІ) першою з ВНЗ (членів АППАУ) розпочала системний переклад білих книг та гайдів по Індустрії 4.0, а також видала 1-ий гайд по стандарту МЕК 62443 з кібер-безпеки.
• Не поступається киянам Харківський Національний аерокосмічний університет «ХАІ». Традиційними та регулярними інструментами просвіти ринку тут є семінари КриКТехС, випуск навчальних посібників, а також журналу.

Й кінцевий, але далеко не останній приклад потужної промоції Індустрії 4.0 – від 2-х наших партнерів.

Програма кооперації українських підприємств з Німеччиною, що підтримується федеральним урядом Німеччини Fit for Partnership, з 2017 року проводить регулярні активності щодо промоції Індустрії 4.0. Крім чисельних конференцій та семінарів по Україні, команда проекту виробила спеціальний навчально-просвітницький курс, який в Україні вже пройшли сотні керівників з малого та середнього бізнесу. В 2019 році в рамках поїздок в Німеччину була сформована спеціальна групу «Індустрія 4.0».

Група «Смарт-індустріалізація» включає представників 6 організацій – Медіа-хаб 4.0, ТПП України, «Держпромзовнішекспертиза», Upromex, АППАУ та комітету ВР по роботі з підпрмиємцями. Лідер групи – Денис Базилевич. Група працює в тісній координації з департаментами Міністерством економічного розвитку та торгівлі й в 2018-2019 рр. здійснила ряд масштабних конференцій, головна мета яких в гармонізації політик індустріалізації з ЄС. Тема Індустрії 4.0 є постійною на цих конференціях.

1. Україна залишається в хайтек – в тому числі, в промислових хайтек. Чисельні, й частіше всього ініційовані самостійно ініціативи партнерів, регулярні активності та інвестиції в промоцію нових технологій та здобутків, перші кейси та впровадження – все разом, це говорить про те, що Україна є і буде на карті високих технологій. Але це відбувалось «не завдяки, а всупереч» – за майже повної відсутності будь-яких діючих державних програм чи політик в промислових хайтек чи взагалі – промисловості. За відсутності діючих інноваційних чи експортних стратегій. В умовах деградації більшості виробництв промислових хайтек. Більшість вказаних в цьому огляді активностей учасники робили власним коштом, спільнокоштом, а більша частина виконавців – просто волонтери. В цьому є величезна різниця з розвинутими країнами і навіть сусідами, де подібна діяльність завжди підтримується урядами.
2. «Ми сильні коли разом!» – це вже майже кліше і водночас не зайве його знову повторити. Ми показали чудові приклади співпраці в промоції з окремими ВНЗ, промисловцями, брендами промислової автоматизації, ІТ-компаніями, та іншими партнерами. Їх перелік справді великий. Але далеко не завжди гравці нашого ринку прагнуть кооперації з партнерами – навіть в промоції. На відміну від учасників ринку, що фігурують в цьому огляді, чимало важливих стейхолдерів продовжують свою окрему, власну гру. Перш за все, мова про провідні ІТ-асоціації, кластери та бренди, яких ми так і не змогли залучити до розвитку Індустрії 4.0 в Україні.
3. Експертний контент – first! В різноманітних активностях ми помітили одну важливу річ – наша аудиторія цінить, перш за все, справжню експертизу. Будь-то дні ТДА від НУХТ, кейси від IT-Enterprise чи семінари «Сіменс-Україна» їх об’єднує те, що контент продукується справжніми профі. З одного боку, це логічно, оскільки мова – про високі технології й впливати та переконувати місцевого замовника неможливо без демонстрації справжньої експертизи. З іншого боку, це далеко не очевидно на фоні зростання «цифрового популізму». ІТ, хайтек, 4.0 стали настільки популярними й навіть «модними», що привертають увагу великої кількості посередників, медіа та журналістів. І хоча популяризація хайтек дійсно потрібна, потрібен також баланс між простим новинним освітленням та справжньою просвітою ринку.
4. Стратегія – має бути! Якщо десятки – сотні різноманітних активностей не мають спільних цілей та пріоритетів, це може ставати просто хайпом, інформаційним шумом, цифровим популізмом. В АППАУ та русі 4.0 для нас стає все більш принциповим об’єднуватись навколо дуже чітких спільних пріоритетів, більшість з яких вже зазначена в проекті Національної стратегії. Дорожні карти цифрової трансформації, відновлення та розвиток інноваційних екосистем промислових хайтек (де на 1-у місці мережа Центрів 4.0), зростання експорту, кластери ІАМ, стандарти – ці та подібні речі мають бути в основі наших активностей. Тоді й результати прийдуть швидше. 2017-19 рр показують правильність цього підходу.
5. Кожен може ставати лідером! Кількість напрямів розвитку, видів активностей, каналів комунікацій та контенту – зрештою самих технологій 4.0 створює безліч можливостей для власного позиціонування та власних унікальних проектів. Саме тому кожен з перелічених в цьому огляді проекті є лідером в своєї області, в своєму сегменті. І немає значення наскільки великий цей сегмент – має значення те, що ви є унікальні, маєте власне обличчя та власну програму. Досить поглянути на яскраві приклади Олександра Пупени з НУХТ чи Віктора Єгорова з ОНАХТ. Майже з нульовим бюджетом, за рахунок величезного ентузіазму, власних зусиль та інших волонтерів вони, де-факто, створюють нові ніші – і не тільки на освітньому ринку послуг. Не менш показовим є приклад Інфоком Лтд, – іншого члена АППАУ та руху 4.0, який створює в Україні цілий сегмент безпілотного наземного транспорту. І таких прикладів – десятки. Але дуже важливим в цих та подібних прикладах є те, що незважаючи на повну свободу дій в своєму сегментів, ці лідери здатні також кооперуватись по відношенню до спільних стратегічних цілей (п. 4).

Звісно, в нас є також виклики – й нереалізовані старі, й вже нові. Ми все ще не залучили ІТ-бренди та асоціації; за рідким винятком, дуже низькою є активність промислових груп; не працюють державні стратегії; до нас поки байдужі донори та інвестори. Ми все ще не розкрили в належній мірі величезний потенціал ВНЗ та НАНУ. Все ще не реалізовані програми експорту. Але все-ж, більш важливим в цьому 5-річному періоді є те, що ми доказали свою спроможність рухатись разом, робити важливі речі державного рівня, закласти міцний фундамент майбутнього, стратегічного зростання. Ми доказали своє право називатись спільнотою, що створює майбутнє промислових хайтек. Так і тримаємо цей курс!

Дякуючи всім нашим героям 10-топ проектів, ми хочемо окремо подякувати нашим чисельним партнерам без яких ми б не змогли вивести рух Індустрії 4.0 на той рівень, де він є сьогодні:

• HUB 4.0 – наш головний партнер в проведенні різноманітних івентів з 2016 року.
• High Tech office Ukraine – головний координатор цифрових програм на рівні Кабінету Міністрів України.
• «Фенікс Контакт Україна» – наш постійний член АППАУ, який демонструє всьому ринку приклад сталого розвитку в співпраці з ВНЗ і в кращих європейських стандартах.
• Агенція Європейських Інновацій – партнер №1 в гармонізації нашого руху з європейським дослідницьким простором та в співпраці з МОН.
• Київський академічний університет – без них, ми б нічого не знали про потенціал НАНУ й не було б зрушень в цій сфері.
• Euroindex – наш постійний партнер в освітленні теми Індустрії 4.0 на виставках ЕІА-Elcom.
• CIS Events – наш партнер, з ким ми вперше зробили 2 вагомі спроби обєднання ОТ та ІТ – як через їхні конференції, так і завдяки 1-му конкурсу Індустрії 4.0 в 2017 р.
• B2B Ray та Tribune communications – наші постійні партнери в створенні сучасного візуального та відео-контенту.
• Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) – провідний майданчик для нетворкингу політиків, економістів та бізнесменів. Тема Індустрії 4.0 тут неодноразово звучить з 2017 року.
• Агенція розвитку Дніпра – наш партнер №1 в кластерному та регіональному розвитку в промисловості.
• Експертно-аналітичний центр «Оптіма» – першим розпочав введення Індустрії 4.0 в аженду політичних партій.
• Запорізька торгово-промислова палата – чудовий приклад співпраці для всіх ТПП щодо розвитку Індустрії 4.0 на регіональному рівні. До речі, наступна конференція по 4.0 – саме там.

Щиро вам всім дякуємо! Наш наступний спільний й дуже важливий проект – підписання нового спільного Маніфесту Індустрії 4.0, який має спонукати наш уряд та парламент більш серйозно віднестись до Індустрії 4.0. Державні стратегії розвитку інновацій в промисловості мають бути не на папері – вони мають працювати! Готуємо важливу подію на кінець червня.