Підсумки 1-го року національної стратегії Індустрії 4.0

В грудні 2018 року вийшов офіційний реліз проекту Національної стратегії Індустрії 4.0. І вже в січні 2019 Загальні збори АППАУ вирішили самостійно підтримати майже половину проектів портфелю 4.0. Це рішення було базовано на припущенні, що ймовірність фінансування всіх 16 проектів сумою в 25 млн гривень з боку уряду близька до нуля. Ми також врахували, що частина проектів вже виконувалась силами асоціації, інша – назрівала. Рік, що минає повністю підтвердив, що це рішення було вірним – два уряди й досі «не побачили» цієї стратегії, як державного пріоритету промислового чи інноваційного розвитку.

Отже, які підсумки 1-го року в реалізації цих проектів? Цей огляд призначено для широких кругів стейкхолдерів національного руху «Індустрія 4.0 в Україні», включно з урядовими структурами.

Поточний стан проектів Індустрії 4.0

Портфель проектів від грудня 2018 року залишився практично незмінним, Рис. 1. Єдина зміна – додавання в портфель нового проекту, – запуску національної платформи Industry4Ukraine, яка стає майданчиком для діалог з урядом та промисловцями. Впродовж року АППАУ фокусувалась на 5 головних проектах, позначені на Рис. 1 зеленими трикутничками. Більше, не дозволяли наші ресурси та можливості, повторимось – ніякого фінансування від держави ми не мали, а ресурсна чи інша допомога була мізерною.

Рис. 1. Портфель проектів Індустрії 4.0

Ось ці проекти в порядку успішності.

Оновлений лендскейп Індустрії 4.0 – весною АППАУ провела ринкове дослідження, в червні випустила повний огляд – гайд по іннваторам, а в липні провела конференцію на цю тему. Це найуспішніший міні-проект 2019 року серед інших, який закриває відразу 3 стратегічні пріоритети розвитку:

Аналітика лендскейпу – основа для експортних активностей. Будь-який відбір чи аналіз потенціалу інноваторів 4.0 для експорту може базуватись відтепер на цій роботі. В огляді також є окремий розділ – визначення національних пріоритетів в області експорту.
Огляд є інструментом, що орієнтує українських замовників по відношенню до наших розробників – інноваторів 4.0. Відтепер вони добре бачать картину інновацій, краще розуміють тенденції 4.0 й можуть вибирати кращих українських розробників.
Огляд слугує також для розуміння проблем розвитку серед самих інноваторів. Зокрема, він гостро ставить питання про слабку інноваційну екосистему, перекоси зі стартапами та необхідність кращого позиціонування по сегментам 4.0.

Рис. 2. Лендскейп інноваторів 4.0 в Україні

Просування міжнародних стандартів – другий за критерієм успішності проект АППАУ, що виконується в 2019. Індустрія 4.0 в сенсі кібер-фізичної взаємодії машин, людей та процесів – неможлива без строгої відповідності єдиним, міжнародним стандартам. В серпні, завдяки фінансовій допомозі від німецького товариства міжнародної співпраці GIZ ми запустили масштабний проект під назвою «Зростання обізнаності та кращого використання міжнародних стандартів» (aCampus). Проект передбачає перевід 5 міжнародних стандартів на рівень ДСТУ, просвітні кампанії та створення успішних історій навколо них. Мова про наступні стандарти:

ISO 22400 – стандарт по виробничим КПЕ (KPI).
IEC 61508 – регламенти функційної безпеки.
IEC 62443 – регламенти кібербезпеки на рівні промислових систем керування (АСУТП).
IEC 61512 – стандарт керування порційними виробництвами.
IEC 62264 – стандарт про інтегрування систем керування виробництвом та підприємством (АСУТП-MES-ERP).

На даний момент в проекті виконані наступні роботи:

Всі 5 стандартів перекладені та виведені на рівень ДСТУ методом обкладинки.
Випущено 5 білих книг (базових керівництв для лікнепу керівників та спеціалістів) та аналітичний звіт.
Проведено більше 10 просвітніх заходів, вийшло десятки блогів, статей, інтервью.

Важливий результат для всіх проектів Індустрії 4.0 та АППАУ – в проекті aCampus вже є серйозні напрацювання з методологічного покращення роботи експертних груп. Це дозволить всім експертним групам, всім залученим policy-makers значно покращити свою ефективність в сезоні 2020.

Галузеві дорожні карти цифрової трансформації. Стратегічно – цей проект найбільш важливий, але й найбільш складний. На сьогодні 1 міні-проект виконаний (концепція дорожньої карти для Укрзалізниці), 1 великий – запущений (АгріФуд), ще кілька малих – в процесі становлення (Utility та Maritime), також було багато цікавих обмінів в Металургії. Напрями цих галузевих розробок охоплюють визначення головних пріоритетів на рівні конкретної галузі, побудову відповідних концепцій цифрової трансформації, а також просвіту – освіту замовників в області Індустрії 4.0 в цій галузі. Найбільш вагомими здобутками в цих роботах є наступні:

Ми відпрацювали концепцію дорожньої карти – приклад Укрзалізниці може слугувати для інших галузей. Також в проекті «Агріфуд» відпрацьована більш широка концепція, що включає виявлення бізнес-потреб, проведення іннвоаційних конкурсів та спільну (разом з замовниками) розробку галузевих дорожніх карт. На відміну від існуючих проектів корпоративних акселераторів і які доступні тільки для великих холдингів, цей проект може покривати десятки та сотні малих та середніх підприємств.
Ми побачили, що галузеві пріоритети дійсно різні. Наприклад, в харчовій та переробній ми швидко діагностували, як важливу тему, простежування харчової продукції. В металургії – дуже важливим є «цифровий стрибок» на рівні базового автоматизованого обліку та масовому встановленні цифрових пристроїв польового рівня. В Utility (автоматизація ЖКХ) мова йде про найвищий пріоритет масштабованості та доступності сучасних ІІоТ рішень.
Ми також побачили, що цифрові компанії можуть бути лідерами загальногалузевих ініціатив. Зокрема, миколаївський MDEM очолив ініціативну групу, яка де-факто переглядає пріоритети всієї морської галузі.

Рис. 3. На зустрічі ініціативної групи в MDEM в Миколаєві

Побудова дорожніх карт є найважливішим напрямом серед всіх проектів в портфелі,
але водночас – найважчим

Його важливість пояснюється просто – саме тут відбувається повна синхронізація з промисловцями конкретної галузі, – від визначення спільних пріоритетів розвитку й до закриття конкретних розривів по діджиталізації. В АППАУ вистачає експертів, але для паралельного виконання подібних робіт нам дуже не вистачає самих вмотивованих промисловців, координації та лідерства в групах і, зрештою, фінансування. Мотивація лідерів груп, керівників інжинірингових фірм може швидко згасати, тоді як для найму зовнішніх консультантів чи для постійної координаційної роботи потрібні кошти. Тим не менше, рух в напрямі розвитку галузевих дорожніх карт продовжується – питання в тому, як забезпечити його сталість.

Платформа Industry4Ukraine – проект, який додався в наш портфель в червні 2019 завдяки діяльності іншого проекту лобіювання Індустрії 4.0 від Агенції Європейських Інновацій. Платформа слугує як майданчик для діалогу з промисловими асоціаціями та об’єднання з одного боку, й з іншого – органами влади. До групи організаторів, крім АППАУ, ввійшли Офіс КМУ, Укрпромзовнішекспертиза, Агенція Європейських інновацій, ТПП України, Інститут соціальних досліджень та політичних консультацій, Рада підприємців при КМУ, департамент промислової політики МЕРТ та ряд інших організацій. В червні відбулась 1-ша велика конференція, в липні до платформи приєднались більше 40 асоціацій та промислових об’єднань, а в листопаді пройшов другий Індустріальний тиждень. В цілому цей проект залишається контраверсійним серед інших проектів Індустрії 4.0. З одного боку, ми маємо кілька беззаперечних здобутків як:

Поява Маніфесту Industry4Ukraine – переліку головних умов розвитку новітньої української промисловості, що за лаконічністю, фокусом на головних речах не має аналогів в Україні. Цей Маніфест – справжній чек-лист, своєрідний «барометр» для всіх policy-makers за яким дуже легко звіряти курс чергового уряду.

Краща синхронізація з європейськими аналогічними ініціативами – йде повільна, але поступова й дуже важлива для українських підприємств інтеграція з аналогічними (той самий формат) ініціативами ЄС.
Відбулась вже друга спроба впливати на регіональних державних стейкхолдерів (облдержадміністрації) – обговорення існуючого стану промисловості, перспектив розвитку з включенням питань цифрової аженди, пройшли восени в 5 регіонах (а всього – в 18).

Водночас, цей проект викликає чимало запитань в керівництві АППАУ. По-суті, завдання лобіювання Індустрії 4.0, наших проектів та програм на державний рівень – не виконане, й ролі партнерів при цьому процесі – не зрозумілі. Зони відповідальності в орг. комітеті Industry4Ukraine й досі не визначені. Тим часом, новий уряд демонструє ігнорування питань розвитку промислових хайтек та Індустрії 4.0. Це видно як по їх програмах та планах на 2020, так і по системному ігноруванню наших запрошень на цілий ряд заходів 2019 року. На кінець 2019 немає ніяких затверджених ініціатив чи спільних програм з урядом на 2020, де ми б бачили якісь точки дотику, спільні дії та програми. Принаймі, виконавчій дирекції АППАУ про це невідомо. Звісно, при цьому ми не рахуємо десятки тих, нібито узгоджених, що лежать на папері.

Очевидно, що в 2020 АППАУ буде більш настійливо проводити політику спільного фокусу на головних пріоритетах. Ними є положення Маніфесту та їх декомпозиція – деталізація в конкретних проектах, – як у вже визначеному портфелі Індустрії 4.0.

Розвиток регіональної мережі Центрів експертизи Індустрії 4.0 (скорочено «Центрів 4.0») – також був досить важким в 2019. В 2018 році 2 центри відкрились в Одесі (на базі Одеської національної академії харчових технологій) та в Харкові (на базі Харківського аерокосмічного університету «ХАІ ім. Жуковського»). В 2019 році Центр Індустрії 4.0 відкритий в КПІ, й на осінь планувалось ще 2 – в Сумах та Запоріжжі.

В цілому всі Центри 4.0 демонстрували високу активність й в позитивний баланс 2019 слід зарахувати:

Активізацію по КПІ – головному технічному університеті країни. В грудні там пройшла вже друга конференція, яка зібрала чимало членів нашої спільноти.
Активне включення ХАІ та КПІ, а також ще 3-х університетів в рамках виконання проекту aCampus (НУХТ, НУБІВ, КНУБА). Всі університети підтвердили високий рівень своїх фахівців, дисциплінованість та якість у виконанні робіт проекту. До цього варто додати низку перекладів білих книг та стандарту по робототехніці, виконаний в Центрі 4.0 з Одеси. Ми вперше з 2012 року отримали системний, сфокусований потік якісного контенту і генерується він саме в ЗВО. Таким чином, теза про те, що саме ЗВО можуть бути генераторами просвітнього та корисного для ринку контенту – доказана.
Веденню портфелю власних проектів дотичних до Індустрії 4.0. Зокрема, в ХАІ – це проект інтернету речей Aliot, що фінансується в рамках Horizon 2020, а «Міронафт» (Центр 4.0 з Одеси) продовжив розгортання на своїх площах найбільшого центру прототипування України.

Разом з тим, очікування АППАУ щодо розвитку Центрів 4.0 в 2019 були вищими. Жоден з існуючих Центрів не справився з завданнями обліку інноваторів 4.0 на місцевому рівні. Слабкими виглядають результати консолідації та співпраці в локальних екосистемах, й окрім результатів aCampus й окремих робіт ХАІ та ОНАХТ важко щось додати в залік просвітньої діяльності. Незрозумілими є результати вкладень чисельних вендорів в лабораторії Центрів 4.0. Але найбільше бентежать комунікації – навіть про серйозні, вагомі здобутки Центрів 4.0 ми (й очевидно, вся спільнота) взнають випадково. Все разом, це призвело до зупинення програми АППАУ по розгортанню мережі Центрів 4.0. Всім Центрам 4.0 та іншим ЗВО – кандидатам на приєднання, варто зрозуміти, що інвестиції АППАУ та наших комерційних членів в розвиток ЗВО повинні мати віддачу й в рамках підписаних Меморандумів має бути звітність.

Ця критика менше стосується окремих виконавців – кафедр, але набагато більше рівня ректорів - проректорів, а також чиновників МОН. Нам очевидно, що Центри 4.0 продовжують своє функціонування, як виключно волонтерські структури з 5–10 осіб, яких не може підтримати навіть власне керівництво, не кажучи вже про центральні чи регіональні органи виконавчої влади. Й не менш очевидно, що в 2019 ми побачили ресурсні обмеження цих маленьких команд. Отже, варто взяти паузу й разом краще осмислити результати та разом спланувати корегуючі дії. Остання подія в КПІ дає нам надію на спільний прогрес.

Перелік наших дій в рамках національної стратегії був значно більшим, фактично ми ініціювали або намагались реагувати на будь-які можливості, які надавали нам шанси швидшого руху вперед. Виділимо 3 категорії цих ініціатив:

1. «Безуспішні спроби»

Де-факто, це всі ініціативи 1-го напряму (Рис. 1 зліва позначені червоними трикутничками), де мала б відбуватись синхронізація з урядовими структурами. Проблеми лідерства та відповідальності на вищих щаблях влади залишаються критичними. Більше того, ми фіксуємо в 2019 погіршення становища промислових хайтек на рівні державних програм та політик – детальний аналіз курсу нового уряду на відповідність положенням Маніфесту зроблений в жовтні. Власне, чому нам й дуже потрібна платформа Industry4Ukraine – має бути в рази більша консолідація зусиль всіх промисловців та хайтек, щоб вивести питання Індустрії 4.0 в топ-пріоритети наступного уряду.

2. «Є надія»

В першу чергу сюди варто віднести прогрес по експорту. АППАУ виграла грант на створення національного стенду на Hannover Messe – світовій виставці №1 в Індустрії 4.0. Зараз тривають кінцеві перемовини з донором. В цьому проекті найбільш важливий не так сам факт появи спільного стенду наших інноваторів 4.0 на Ганновері. А значно більше – ті процеси консолідації, аналітики, профілювання, навчання та обміну досвідом, широких комунікацій які будуть передувати Ганноверській виставці, а також тривати після неї. Власне, чому й назва цього грантового проекту – «Ганновер – як каталізатор розвитку промислових хайтек». Цей проект має значно підняти рівень наших інноваторів, покращити їх позиціонування на міжнародній арені, а також привернути увагу до Індустрії 4.0 чисельних внутрішніх стейкхолдерів.

3. «Козирна карта»

Ініціатив в цій категорії немає на мапі портфелю нац. стратегії, але про них неможливо не згадати в кінці року. В першу чергу, мова йде про форум Trans4mation, який був ініційований лідером руху 4.0 в категорії ІТ-розробників, компанією IT-Enterprise. Форум зібрав більше 600 відвідувачів, був багатим на міжнародні обміни й привернув увагу мас-медіа. Заходи подібного масштабу пройшли вперше в Україні й це, однозначно, великий крок вперед всієї спільноти 4.0. Масова просвіта ринку та залучення українських замовників, їх кращий зв'язок з потенціалом місцевих розробників залишається топ-пріоритетом руху 4.0 з 2016 року. Але досі ми не мали подібних ініціатив.

Залишається побажати тільки, щоб подібних «козирних карт» - сильних, ініціативних лідерів серед комерційних учасників АППАУ було більше.

4. «Пірова перемога» чи все-ж «є надія»?

В цю категорію варто зарахувати створення Міністерства цифрової трансформації України та комітету цифрової трансформації Верховної Ради. Це безперечно здобуток Digital Agenda Ukraine, яку очолював Hi-tech Office Ukraine та окремих її членів.

Нагадаємо, що роботи експертної спільноти і яка об’єднала всі цифрові напрями України йшли з 2016 року. Наша Індустрія 4.0 – це тільки 1 з 20+ напрямів, які зрештою фіналізувались в постанові КМУ від січня 2018 року. Окремі положення цієї загальної концепції деталізувались по кожному напрямів впродовж останніх років, і так само як і наша Індустрія 4.0 рухались в напрямі інтеграції в державні плани та програми. Найбільш системні та глибокі допрацювання концепції відбулись за участю ще одного важливого стейкхолдера – «Інституту майбутнього». В квітні 2019 року вони випустили стратегію «Україна 2030Е». Її розділ про Індустрії 4.0 повністю взятий з нашої стратегії, що говорить про чергове єднання в поглядах експертів.

Отже, до липня 2019 року ми могли говорити про єдину спільноту та консолідацію сил уряду та цифрової спільноти. Процеси інтеграції впродовж 2016–2018 рр. були, можливо, надто повільними, місцями – неефективними, однак поступальними та стійкими.

Але з липня 2019 ситуація змінюється кардинально. Нове керівництво в Міністерстві цифрової трансформації взяло в роботу з попередніх напрацювань не більше 20% напрямів та проектів, й які сконцентровані виключно навколо окремих питань цифрової інфраструктури та цифрових сервісів в публічній сфері. Поки тут і близько немає того розуміння необхідної синергії та консолідації, які були за попереднього розкладу сил. Комунікації та координація по всій цифровій спільноті, де-факто, були розірвані. В результаті, майже всі економічні напрями, відповідальні за реальне наповнення бюджету країни, куди входить і наша Індустрія 4.0 просто випали з поля зору уряду.

Рис. 4. Головний фреймворк цифрової аженди зі стратегії «Україна 2030Е»

Яким чином новий КМУ збирається досягти 40% зростання ВВП при повному ігноруванні промисловості, залишається великою загадкою для всієї експертної спільноти. На жаль, й за виключенням окремих керівників окремих департаментів міністерств, серед чільників міністерств не видно тих лідерів, які можуть взяти на себе хоча б часткову відповідальність за підтримку ініціатив Індустрії 4.0. Ми не бачимо також будь-яких системних, стратегічних напрацювань, які б ґрунтовно пояснювали як уряд збирається розвивати цифрову економіку України. Якщо попередні напрацювання не діють, то де нові? Якщо ж діють, то чому не повністю?

Все-ж, висловлюємо надію на зміну цього відношення в 2020.

АППАУ ще раз підтвердила свій статус лідера національного руху Індустрії 4.0. Але якщо з 2016 року ми йшли дещо спонтанно, без чіткої формалізованої стратегії, зараз мова про цілеспрямований та системний курс. Спільнота АППАУ єдина, хто взяв на себе відповідальність за виконання 5+ проектів й більше частина з них були успішними. Ми доказали свою інституційну спроможність виконувати подібні проекти вкрай обмеженими ресурсами. Велика подяка всім нашим членам та близьким партнерам, які висловили виконавчій дирекції АППАУ довіру, підтримали цю діяльність своїми фінансовими внесками, а також людськими ресурсами.
Натомість, тривожною виглядає подальша бездіяльність та пасивність центральних органів виконавчої влади. Ситуація, коли окрема бізнес-асоціація бере на себе відповідальність за проекти державного, національного значення, і які мають важливе значення для росту економіки країни – а уряд уникає цієї відповідальності, виглядає абсолютно неприйнятно для бізнесу. Зрештою, це просто не ефективно! – уряд має в десятки разів більше можливостей та ресурсів хоча б координувати програми національного масштабу, не кажучи вже про їх фінансування чи залучення промислових галузей. АППАУ в черговий раз закликає уряд визначитись, призначити відповідальних й запустити, нарешті, державні програми підтримки Індустрії 4.0.
Асоціація АППАУ, наші члени, близькі партнери та їх підтримка є головним активом та ресурсом, завдяки яким виконується більшість вказаних проектів. Це – чергове свідчення відданості принципам та політиці #ДієвеПартнерство, яку АППАУ впроваджує з 2017 року. В цих підсумках виконання стратегії ми маємо честь та нагоду ще раз подякувати керівництву компаній, які внесли найбільш вклад у виконання проектів національної стратегії:

Лендскейп Індустрії 4.0 – дякуємо керівництву GIZ-Ukraine за підтримку друку аналітичного огляду, а також HUB 4.0 за допомогу в проведенні липневої конференції для інноваторів.
Технічні стандарти – експертну та іншу допомогу, крім GIZ-Ukraine (головний донор проекту) надають цілий ряд залучених організацій: IT-Enterprise, Метінвест Діджитал, Інтерпайп, «Індасофт-Україна», Softprom by ERC, ДТЕК, «Данон-Україна», Red & Blue team, HUB 4.0, «Шнейдер Електрик Україна» та інших учасників спільноти.
Галузеві дорожні карти цифрової трансформації – головними агентами змін тут є компанії «Залізничавтоматика», MUK, Восток-інжиніринг, MDEM, Smartico, Новус-кібернетікс, IT-Enterprise, а також наші галузеві партнери – асоціації як «Укрсудпром».
Industry4Ukraine – дякуємо Агенції Європейських Інновацій, завдяки якій відбулось фінансування заходів, що привели до створення платформи. Дякуємо також всім залученим організаторам та учасникам Другого Українського Індустріального Тижня. Їх, разом з департаментами обласних адміністрацій – десятки.
Розвиток мережі Центрів 4.0 – не зважаючи на всі труднощі, ми рухаємось. Тому подяка та повага колегам з КПІ, НУХТ, ХАІ, ХНУРЕ, ОНАХТ, ОНПІ, ЗНТУ, СумДУ та Дніпровської політехніки.

Виконання проектів нац. стратегії також вказує нам на кілька головних викликів. Звісно, це краща співпраця з урядом, про що багато цьому звіті. Це – фінансування проектів. Це також і вже традиційний виклик кращого балансу ресурсів та кращої консолідації з іншими спільнотами, про це багато було нами написано та сказано раніше. Серед нових викликів у виконанні проектів нац. стратегії вкажемо на 2 відносно нові. Перший – про відносну пасивність великих міжнародних брендів та великих українських замовників. Серед останніх, за виключенням ІНТЕРПАЙП й в меншій мірі «Метінвест Діджитал», важко назвати хоча б 1 компанію, яка нас серйозно підтримала в цих ініціативах. Між тим, всі ці стратегічні проекти, здавалось би, направлені для розвитку бізнесу саме українських підприємств. Компанії, які перелічені вище представляють собою в значно більшій мірі малий та середній бізнес з середовища розробників, постачальників та інтеграторів. Отже, виходить так, що стратегічний розвиток української промисловості сьогодні фінансує малий бізнес та міжнародні організації? Другий виклик логічно слідує з першого – мова про зростаючі труднощі виконавчої дирекції успішно суміщати стратегічні проекти державного значення з індивідуальним обслуговуванням окремих наших членів. В більшості випадків, малому бізнесу чи комерційним організаціям – «не до високих матерій». Вони хочуть зрозумілої, простої пропозиції, яким чином вони можуть покращувати свій бізнес і «вже завтра». Між тим, за виключенням Лендскейпу 4.0, який має пряме відношення до експорту, всі інші проекти – це середньо- довгострокові ініціативи. Цей баланс інтересів досить важко утримувати. Й відповідно, більша частина проектів Індустрії 4.0 все ще знаходиться в зоні ризику – без фінансування та державної підтримки, без масового залучення промислових підприємств, АППАУ не має великого сенсу ними займатись на постійній основі.
Зрештою, не можна тут не згадати про проект Hannover Messe, який, очевидно, задасть головний вектор наших дій на перше півріччя 2020. Це має задати також потужний імпульс всім нашим експортним активностям, про які ми мріяли з 2014 року. Роботи в цьому напрямі вже розпочались.

Це звіт є частиною загальної звітності, яку виконавча дирекція АППАУ готує до зборів Правління та Загальних зборів, і які традиційно проходять в січні. Висновки виконавчої дирекції є основою для обговорення, рішень та планів асоціації для наступного календарного року.

Підсумовуючи результати 1-го року нац. стратегії 4.0, відзначимо, що виконання 4 стратегічних проектів силами однієї асоціації, ще одного – спільно з партнерами, й вихід на нові перспективи міжнародної співпраці, є, на нашу думку, хорошим результатом. Водночас, оптимальний баланс між стратегічними, довгостроковими цілями загально національного розвитку й короткостроковими, комерційними інтересами наших членів спільноти не був досягнутий. 2019 рік показує нам загострення цього питання, але одночасно й шляхи його розв’язання. Тільки міжнародна допомога донорів, з кращим залученням урядових структур, краща співпраця на різних рівнях здатні забезпечити цей баланс. За відсутності таких, стратегічні проекти розвитку Індустрії 4.0 прийдеться згортати.

Висловлюємо сподівання та надію, що 2020 буде роком зростання й де ми зможемо досягнути кращого балансу, вийдемо на новий рівень співпраці, в тому числі з урядовими структурами.

Виконавча дирекція АППАУ