Аналіз Національної Експортної Стратегії України до 2025

АППАУ та рух 4.0 – спільна оцінка стратегії
В кінці березня 2017 Міністерство економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) затвердило Національну Експортну Стратегію України до 2025 (далі НЕС). До цього НЕС пройшов декілька публічних слухань, до яких було залучені фахівці з різних галузей. Ми взнали про цю стратегію тільки в травні. І оскільки експорт є пріоритетним напрямком як для АППАУ, так і для багатьох учасників руху 4.0. синхронізація з НЕС для нас важлива. Адже держава – здається вперше, детально планує, як вона буде покращувати позиції експортерів, в тому числі промислових хай-тек, що як відомо перебувають далеко не в кращому стані.

Надаємо власний аналіз цього документу. Він призначений перш за все, розробникам документу, але також представникам чисельних бізнес-спільнот.

 

Загальна інформація про НЕС

 

НЕС – на 145 сторінках виписує положення по класичних для стратегічного планування розділах – від аналізу стану по багатьох напрямках, постановки цілей, напрямків їх реалізації та детальних планів. В розробці документу взяли участь 19 осіб з МЕРТ, а також з інших українських та міжнародних організацій. Стратегія розроблена за методикою Міжнародного Центру Торгівлі, від якого в робочій групі було ще 7 експертів – 5 з них іноземці. У вересні – листопаді 2016 року відбулась серія «мозкових штурмів», у яких взяло участь понад 250 представників від бізнесу та влади.
Головним результатом НЕС можна вважати Дорожню карту розвитку експорту, яка в свою чергу визначає 3 ключові завдання:

  1. Створення сприятливих умов, що стимулюють торгівлю та інновації для диверсифікації експорту
  2. Розвиток послуг з підтримки бізнесу та торгівлі, здатних підвищити конкурентоспроможність
    підприємств, зокрема МСП
  3. Зміцнення навичок і компетенцій підприємств, зокрема МСП, необхідних для участі в
    міжнародній торгівлі

Ці завдання деталізуються в робочому плані, що включає 59 цільових заходів.
Документ доступний за цим посиланням – за п.3

 

Позитивні та корисні елементи НЕС

 

На нашу думку, такими елементами НЕС є наступні:

  1. НЕС чітко заявляє, що баченням в розвитку експорту є «Експорт наукомісткої інноваційної продукції для сталого розвитку та успіху на світових ринках». Це повністю збігається з баченням руху 4.0, що в своїй Хартії говорить про бачення майбутнього України як високотехнологічної держави.
  2. В аналізі приведено ряд важливих даних, що уточнюють стан України по цілому ряду експортних показників та напрямків, в тому числі чітко діагностується падіння експорту у промислових секторах.
  3. Аналітика НЕС дає широкий перелік перешкод в експорті та вказує на комплекс причин низької конкурентоспроможності українських експортерів. Водночас, є перелік можливостей – зокрема, «недоторгованих країн», куди можливо в першу чергу розвивати експорт.
  4. НЕС фокусується на цілій низці системо утворювальних, інституційних елементів, важливих для експорту – як розвитку інноваційної системи, підтримки та розвитку МСБ, механізмів, що стимулюють розвиток експорту, загальнодержавної підтримки в світі, кращої інтеграції в глобальний ланцюг доданої цінності, покращення критичних навичок експортерів тощо
  5. Автори НЕС усвідомлюють, що експорт є похідним або взаємопов’язаним з іншими секторальними стратегіями – в документі дається аналіз та визначені точки стику з 16 іншими вже розробленими документами, визначаються та в окремих випадках доповнюються їх слабкі сторони
  6. Важко не погодитись з авторами також в тому, що є необхідними напрямками змін в короткострокової перспективі, а саме:
  • Створення офіційної мережі ключових інституцій з підтримки торгівлі для координації
    діяльності з підтримки торгівлі,
  • Створення єдиного інформаційного центра для експортерів (Exporter First Stop Shop) в
    формі Інституції з підтримки та просування експорту для експортерів та інших учасників
    міжнародної торгівлі,
  • Створення єдиного веб-порталу для експортерів, що зв’язує ключові сектори, 
  • чимало інших подібних, а також середньострокових.
    7. Автори потурбувались, щоб стратегія була відкомунікована на різних мовах та форматах – зокрема, пропонується скорочена версія НЕС у вигляді брошури на 20 стор (п.1 за посиланням), на рис нижче план з брошури

Можна говорити також про великі об’єми різнорідної, додаткової інформації, що несе певну користь для всіх стейкхоледерів НЕС.

 

Критичні елементи та зони покращення

 

  1. Слабка аналітика по цілому ряду напрямків – й перш, за все, в області промислових хай-тек ринків.
    Розуміння того, що реально відбувається в головних експортних напрямках не настає після прочитання цього документу. Навіть більше, в окремих пунктах, що найбільше нас стосується – наприклад, стану та розвитку центрів R&D читаємо: «За даними Міністерства освіти і науки України наразі нараховується 12 технологічних парків, 17 наукових парків, 28 інноваційних бізнес-інкубаторів, 26 інноваційних центрів, 23 інноваційно-технологічних кластерів, 8 небанківських фінансових установ, 9 центрів інновацій і передачі технологій, 49 центрів комерціалізації інтелектуальної власності, 29 контактних пунктів за Рамковою програмою ЄС «Горизонт 2020» і близько 40 інших інституцій, що працюють в області інновацій.»
    Натомість – немає жодної оцінки того, як все це працює і чи «воно» взагалі живе.
    За нашими оцінками, в Україні є не більше 5-10 дієвих парків всіх типів і які дійсно виробляють інноваційну продукцію та ведуть розробки на регулярній основі. В інтернеті неважко знайти вже готову аналітику по подібним питанням, – наприклад, від Інституту Патона і де конкретних цифр в рази більше, – але які дають зовсім іншу картину. Зокрема, очевидно, що з заявлених 16 технопарків працюють всього три! Один з ключових висновків – «практично повністю зруйнована галузева наука (із 220 організацій залишилось тільки 20), тобто розірвався ланцюг НДР — ДКР — впровадження)» і т.п.
    Подібних критичних висновків дуже мало в НЕС в області аналітики. Зокрема, зовсім немає оцінки машинобудівної галузі (хоча б по ключовим, експортним секторам) та причин їх стрімкого падіння в 2014-16 рр., а також дій уряду в цей період.

2. Розходження по ключовим, стратегічним положенням – що експортуємо, кому і як
Що експортуємо – перелік цільових експортних сегментів та їх продуктів, оцінка їх конкурентоздатності, їх цільових ринків, а також конкурентні стратегії Україні – в цілому як держави, так і по секторах, – мали б бути центральною темою НЕС. Насправді всі ці речі є розмитими та – або неузгодженими з іншими політиками
Наприклад, цільові експортні сектори, визначені як на рис нижче

Натомість, в «Хай-тек стратегії України 2025» визначені також інші хай-тек сектори, які тут хоча й згадуються, але у загальному підсумку не вказані. Це – фармацевтична та біотехнології, виробництво електроніки та телекомунікаційного обладнання, виробництво медичної, високоточної та оптичної техніки, створення нових матеріалів, військово-промисловий комплекс, технології для альтернативної енергетики. Що з ними – вони не є цільовими для експорту? Якщо ні, то чому? Чому експорт танків чи медичної техніки є менш перспективний, ніж «креативних послуг» – які дуже дивно виглядають для більшості колег, з якими вже були обміни щодо НЕС? Від АППАУ також додамо галузь, яка є вже давно експортною для багатьох наших учасників  – це комплексний інжиніринг та будівництво заводів «під ключ».
Зрештою, куди поділась металургія та вироби з металу – основа нашого експорту в 2000-их, а власне й зараз (22% в експорті). Невже їх «виключили» тільки через «низьку технологічність»? Тоді чому залишили харчову? Насамкінець і щоб зрозуміти логіку – де методика оцінки?

  • Апріорі, цільові ринки експорту є різними для різних експортних сегментів. Але в НЕС ми знаходимо узагальнення щодо всіх ринків, але дуже поверхові речі – щодо конкретних сегментів.
  • Якщо по цим цільовим сегментам є хоча б точка прив’язки, то по конкурентним стратегіям в НЕС взагалі немає нічого – крім констатації окремих показників та індексів. За рахунок чого ми будемо конкурувати й покращувати свої позиції по відношенню до інших держав?

Відсутність фокусу на цих речах значно знижує цінність НЕС для представників конкретного сегменту. Якщо ви, скажімо, машинобудівник, то отримати якісь більш-менш зрозумілі орієнтири щодо напрямків експорту, яку підтримку ви отримаєте вже найближчим часом, та рекомендації щодо стратегій – з цього документу зрозуміти неможливо.

 

3. Відсутність ясного, сфокусованого бачення на ключових факторах успіху
В НЕС дуже важко зрозуміти яким чином ті чи інші напрямки пов’язані з рушійними силами внутрішнього і, особливо, зовнішнього середовища.
Наприклад, значний фокус робиться на малому та середньому бізнесі. Але ж, автори самі кажуть, що серед 350 тис підприємств МСБ середнього бізнесу (від 50 до250 осіб) в нас всього 4%, а малого (до 10 осіб) – 82%. Тоді яким чином, цей малий бізнес буде створювати «наукомістку інноваційну продукцію», що зазначена в бачені НЕС? Чи це відповідає хоч якимось кращим світовим практикам? Скільки років їм потрібно рости до статусу «середніх» в дуже несприятливих нинішніх умовах, що є одними з найгірших у світі? Можливо, все-же, замість фокусу на малому бізнесі краще фокусуватись на існуючих потужностях (ще існуючих) – в залишках НАНУ, Університетів та працюючих середніх та великих підприємств? Й говорити про якомога швидшу інтеграцію цих залишків в тих же технопарках та кластерах?
Подібним чином, немає жодного фокусу на іншому критичному елементі інноваційності – кадровому потенціалі. А точніше – його вкрай критичному стані. Ще один елемент – доступ до капіталу та дешевих кредитів – розчиняється серед десятків інших десятків заходів. Створення Експортно-Кредитного агентства вказано поміж них і сплановано для запуску в роботу на 2018-19 роки. Між тим, для більшості секторів це є супер-пріоритет і це потрібно на вчора.
Як результат, – НЕС пропонує майже 60 заходів – але що з них є пріоритетним та дійсно найбільш релевантним поточному стану – і з аргументацією «чому саме це», зрозуміти важко.

 

4. Слабка відповідність стратегії поставленим цілям
Як ми вже сказали, послідовність та логічність зв’язків між баченням-цілями та стратегіями виглядає сумнівно. Неможливо реалізувати переважаючий експорт високотехнологічної, інноваційної продукції силами малого бізнесу. Неможливо прискорити експорт цієї ж продукції, ставлячи в пріоритетну ціль «покращення навичок та знань», замість того щоб негайно поліпшити умови кредитування та доступу до капіталу – а не відсуваючи це завдання ще на 2-3 роки. Неможливо створити систему швидкого реагування на кращі ринкові можливості , покладатись виключно на «комплексну систему» – на створення якої підуть роки й роки. Потрібна більш швидка, операційна та «заточена» машина, яка реально здатна регулювати ряд проблем відповідними інструментами, що тільки їй підвідомчі. І всюди в світі ця машина належить державі.

 

5. Не відповідність стилю SMART при постановці цілей – KPI
Ні в постановці цілей, ні в планах ми не виявили жодних конкретних цілей та KPI, що були б виконані в техніці SMART – і де, перш за все, громадськість та бізнес-спільноти цікавить літера «М» – вимірюваність результатів. Просто «забезпечити», «спланувати», «зміцнити», «поліпшити», «створити умови»… – дуже нагадує старий, радянський, бюрократичний стиль, де головне процес – а не результат.

 

6. Відсутність оцінок щодо ресурсу та бюджету по реалізації плану
Так само дивує повна відсутність будь-яких оцінок щодо вартості та ресурсів в запланованих діях. Автори документу при цьому самі вказають на це як недолік в інших державних програмах, але сміливо самі наступають на ті самі граблі. Навіщо? Цим самим вони перетворюють цю стратегію просто в «наміри» або, в кращому випадку в політику експорту. Але стратегія не забезпечена грошима та ресурсами не може бути ефективною за будь-яким визначенням.

 

7. Слабка синхронізація з іншими розробками, дотичними до НЕС
Якщо автори вже згадають «Хай-тек стратегію до 2025», то вони мали б знати, що є й інший проект та команда – Digital Agenda Ukraine (DAU), який з грудня 2016 регулярно комунікує про свої напрацювання. І які так само стосуються тих самих технологічних секторів, що є основою НЕС. Жодного перетину між цими документами не виявлено. Так само ніде немає і навіть згадки про Hi-tech Office Ukraine, що створений при МЕРТ. Виходить трішки неув’язка. Команда DAU визнає «Хай-тек стратегію до 2025» вже мало актуальною та застарілою по відношенню до їх напрацювань, а в цей час інша команда посилається на неї як на актуальну та діючу, хоча теж критикує зі свого боку. Що ж заважало МЕРТ-у скоординувати обидві команди розробників і прийти до консенсусу? Адже розробка проходила в один і той же час?
Для того, щоб реально зацікавити цільову аудиторію, викликати довіру бізнес-спільнот розробники мають врахувати подібні недоліки. Інакше, підтримки його не буде.

 

Відповідність пріоритетам розвитку промислових хай-тек

 

Ми також провели оцінку відповідності НЕС власним очікування – кейс АППАУ був описаний зовсім недавно. Результати по 7 критеріям показані на діаграмі нижче

  1. Відповідність промисловій політиці та стратегії розвитку України – розрив в 9 балів. Причина є простою – такої стратегії немає й немає жодного посилання в НЕС на подібний документ. Для нас очевидно, що експорт є наслідком конкурентоздатного виробництва в країні. І його неможливо планувати, не знаючи цілей та планів щодо цього виробництва.
  2. Відповідність інноваційній стратегії України – розрив менший, оскільки посилання на «Хай-тек стратегію 2025» є і є чимало інших точок дотику.
  3. Відповідність експортним викликам окремих хай-тек секторів – є дуже низькою, в НЕС немає акценту на розгляді експортних викликів саме по промисловим хай-тек.
  4. «Врятування ОЕМ» (машинобудування) – це найбільш постраждала галузь з усіх промислових хай-тек з 2014 року. Якщо уряд негайно не прийме ряд заходів, окремі сектори просто зникнуть з промислової карти України. Програма анти-кризових дій та підтримки потрібна ще з 2014. Уряд вперто ігнорує цю ситуацію.
  5. Так само великий розрив є по створенню промислових еко-систем – розвитку центрів R&D та кластерів, – ніякої конкретики документ не несе, – навпаки, він заплутує читача щодо реального стану в цій області. Між тим останні ресурси продовжують вимиватись в інші країни або сектори.
  6. Найбільша відповідність є по створенню інструментів допомоги для МСБ – це дійсно потрібно і НЕС вказує досить великий перелік інструментів підтримки. Тут розрив мінімальний.
  7. Допомога іншим асоціаціям, як АППАУ, координація дій – НЕС містить окремі пп. направлені на таку допомогу. Надіємось вона дійсно буде.

 

Кінцеві висновки та пропозиції

 

Наші висновки такі:

  1. Проведена велика робота по створенню важливого документу, що містить фундаментальні засади для розвитку експорту України. Перш за все, ця стратегія цінна комплексним підходом та великим масштабом задіяння головних інституційних елементів та інструментів розвитку експорту.
  2. Водночас, є великі сумніви, що ця стратегія буде виконана.
    Перша причина полягає в фундаментальних помилках – а саме в значному зміщення фокусу на МСБ при плануванні промислового та хай-тек експорту. Можливо, малий бізнес в перспективі може стати джерелом високих технологій. Але сьогодні ситуація виглядає зовсім по-іншому, й допомога потрібна іншим категоріям. Друга причина – відсутність промислової стратегії. Без неї неможливо координувати та планувати розвиток виробництв, від яких залежить експорт. Третя причина є в тому, що всі уряди останніх років демонструють дуже слабку операційну ефективність. Це означає, що чим складніші плани, тим менше шансів на їх виконання. Повне ігнорування падіння машинобудівного сектору, закриття хімічних підприємств, зростаючий кадровий голод на інженерні та робітничі кадри, відсутність необхідної координації навіть в рамках розробки цього плану НЕС– це тільки деякі приклади того, що державні органи є наразі не ефективними структурами. А також того, що кризові явища по ряду сегментів продовжуються. Тому наш заклик – починайте з простих та антикризових речей, але почніть їх виконувати.
  3. Не зважаючи на велику кількість експертів та задіяних в обговореннях осіб, не видно особливої якості стратегії. Всі розділи мають значні зауваження та логічні неузгодження, але саме головне – стратегія не відповідає реальним викликам ключових секторів промислових хай-тек. Останні потребують швидкої та потужної допомоги держави, – хоча б по декільком ключовим напрямкам, а не очікування ще 3-5 років, коли будуть створені нові «комплексні та системні елементи». Для нас очевидно, що кращі українські кадри та експерти, що представляють спільноти промислових хай-тек, профільних асоціацій та бізнес-шкіл не були задіяні.

 

Пропозиції наступні:

  1. Обговорити та узгодити спільні позиції щодо Національної Експортної Стратегії на спільному круглому столі учасників руху 4.0 та партнерських асоціацій з областей ІКТ, машинобудування та інжинірингу. Визначити спільну позицію щодо відсутності промислової стратегії України та вже проведеної оцінки НЕС.
  2.  Акцентувати на скороченні кількості та оцифруванні до рівня KPI напрямків короткострокових дій, і які в першу чергу мають стосуватись реального «пакету прискорення та виходу з кризи»
    a. Цільові промислові сектори: визначення та узгодження переліку всіх цільових промислових хай-тек
    b. Доступ до кредитів: створення Експортно-Кредитного Агентства для експортерів
    c. Центри R&D: проведення вже в 2017 аналізу стану існуючих парків та кластерів, – виходячи з цього визначення цілей 2017-2020
    d. Експортний маркетинг: визначення переліку головних заходів закордоном на 2017-18 рр, де важлива допомога держави
    e. Координація дій: визначення ключових інструментів та механізмів координації та співпраці на 2017-18 рр.
  3. Синхронізація з DAU: узгодження пріоритетних планів та KPI з групами проекту Digital Agenda Ukraine

 

Обговорення цих висновків та пропозицій відбудеться на Круглому столі 13 червня о 15-ій годині в HUB 4.0, – запрошуємо розробників НЕС, наших учасників від АППАУ та руху 4.0, партнерів та всіх зацікавлених осіб.

Svitlana Gryntsevytch
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0