fbpx

Ми стоїмо на порозі створення експортної стратегії Індустрії 4.0 для ЄС та інших розвинутих країн. Hannover Messe, на якому вперше буде стенд від України спонкує швидко виробити головні стратегічні положення щодо нашого позиціонування. Якщо коротко, – в цій стратегії майже немає місця тим промисловим хайтек, кого ми традиційно вважали флагманами високотехнологічних секторів, як те ж машинобудування. Натомість, головними стають розробники, інжинірингові компанії та науковці.

Офіційним початком розвитку цивілізації на засадах Четвертої промислової революції (Індустрія 4.0) вважається 2014 рік. Саме тоді Клаус Шваб (засновник і голова Всесвітнього економічного форуму) оголосив про поширення цих засад по всьому світу. Вважається, що з цього часу й розпочалася Епоха 4.0. Тепер поступово засади Індустрії 4.0 в Епоху 4.0 охоплюють виробничі галузі, сферу послуг і навіть побут. Почали використовувати її здобутки в науковій та освітній діяльності й заклади вищої освіти (ЗВО). Тож обговорення основних моментів реалізації Індустрії 4.0 в освітньому процесі нині на часі. Наведені нижче міркування про те, на що при цьому варто звертати особливу увагу, навіяні виступами учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції “Заклади вищої освіти – ринок: співпраця в Епоху 4.0”, яка відбулася 17 грудня 2019 року в КПІ ім. Ігоря Сікорського.

 

Позиціонування – один з ключових елементів будь-якої маркетингової стратегії. Готуючись до виставки в Hannover Messe учасники української делегації мають визначити своє спільне позиціонування, й вже далі – окремі, – «фірмові». Ясно, що в ідеалі вони мають бути синхронізовані, і все це – дуже не просте завдання.

АППАУ випустила новий важливий  аналітичний огляд. Цього разу він стосується лідерів (агентів) змін, назва документу «Агенти змін: 5 ролей лідерів змін в розвитку української Індустрії 4.0».