Індустрія 4.0 – легка промисловість та мода

Вперше про значення інформаційних технологій написав ще Е.Тоффлер у своїй праці «Третя хвиля» 1977-1980 рр. Його прогнози здійснилися у 95% випадків. Згідно його теорії формування постіндустріального суспільства повинно завершитися близько 2025 року. Які значення це буде мати для нас? Якщо із усіх сфер, які він детально та дуже достовірно описує, сфокусуватися на питаннях виробництва та розповсюдження продуктів та сервісів то можна зазначити наступне:

  • Дрібносерійне, немасове виробництво, виробництво “на замовлення” – кастомізація та персоніфікація промислового виробу.
  • “Розумні” технології.
  • Розвиток виробництва «для себе» – виробництво продуктів задля власного споживання на засобах виробництва спільного використання.
  • Екстерналізація вартості праці (виконання частини роботи замовником власноруч, наприклад збирання меблів, фарбування в улюблений колір і т.д).
  • Зміна ролі ринку і масової торгівлі під дією розвитку виробництва для себе.

Як українські реалії, менталітет та перспективи розвитку можна втиснути у ці тренди? Чи цікаво це нашому суспільству? Чи ми самі прирікаємо себе на життя «за бар’єром цивілізації»? 

 

Теперішний стан.

На жаль, економіка та наука України втратила можливості та час коли основні світові економіки закладали основи інформаційного суспільства та Індустрії 4.0. У нашій економіці є послуги та сервіси основані на цих принципах, але це не є українські компанії. В основному це компанії із розвинутих країн із сектора надання послуг (Uber, Booking, AliExpress, Airnb&b etc). Про перехід на технології Індустрії 4.0 на даний можемо говорити тільки як одиничні випадки (типу замовлення футболки он-лайн із власним принтом). Проте ми ще маємо шанс інтегрувати  нашу швейну та текстильну промисловість у цей тренд.

 

Напрямки розвитку легкої промисловості в парадигмі Індустрії 4.0

  1. Оптимальна сировинна база – необхідно створити власне виробництво сировини та навіфабрикатів та надання послуг або забезпечити постачання із близьких країн сировини яка в подальшому легко трансформується у готовий продукт на місцевих підприємствах.
  2. Оптимальні виробничі процеси. – виробничі процеси повинні бути інтегровані у процес покупки. Головний принцип – перехід на виробництво «під замовлення»
  3. Швидкі комунікації – спростити максимально процес вибору та покупки, швидкий зворотній зв’язок, автоматичний підбір моделей та розмірів згідно профілю замовника. Цифровий профіль споживача і віртуальна примірочна.
  4. Смарт-споживання – прогнозування попиту, багатофункційні вироби, які здатні змінювати свої характеристики під конкретну потребу власника.
  5. Цикрулярне виробництво – повторна переробка однотипного продукту, наприклад джинсів,
  6. Шерінгове використання – сумісне використання виробів одиничного або нечастого попиту.
  7. Смарт-утилізація – глибоке сортування та глибока переробка спожитої продукції. Чипування виробів. Значні компенсації при поверненні використаного одягу та взуття на переробку.
  8. Біопереробка. Застосування мікроорганізмів для розділення змішаних волокон.

 

Кроки та етапи:

  1. Створення інкубаторів та індустріальних парків,
  2. Проведення хакатонів із ІТ
  3. Оновлення навчальних програм. Введення нових спеціальностей.

Я відкритий до обговорення цих питань з екпертами руху 4.0 та іншими зацікавленими сторонами.

Олексій Довганич

Генеральний менеджер у West Ukrainian Fashion Industry Cluster

Михайло Федак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: