Конкурс Індустрія 4.0 в Україні

Результати конкурсу 4.0 – зони росту для професіоналів

Продуктова сегментація є основою наступного успішного позиціювання. Вона грає звичайну утилітарну роль в допомозі вибору, але також дуже корисна розробникам при виході нових продуктів. В 1-му конкурсі 4.0 з сегментацію було зовсім не просто. Якщо ще ширше – ми виявили 3 важливі зони росту інноваторів.


Прецеденти сегментації на конкурсі «Індустрія 4.0» 2017

 

Дефініції в номінаціях конкурсу є гарними для запрошення та стимулювання учасників ринку, але дуже важкими для опрацювання експертним журі – адже критерії оцінок ніде не були вказані. Відтак, що вважати «кращим проектом», чи «найбільш яскравою кампанією..», чи «найякіснішим обладнанням…», чи «найбільш передовим…» – було незрозуміло. Але в нас немає ніяких претензій до організаторів – це правда, що за допомогою у визначенні номінацій вони звертались до АППАУ ще з кінця 2016. Чому ми своєчасно не надали цю допомогу? Тому що тоді – а тим більше й зараз стало зрозуміло, що проведення таких конкурсів потребує досвіду не тільки в самих процесах та критеріях оцінювання, але також і в ґрунтовній методологічній підготовці. І саме в процесах сегментації ринку.
Зокрема і повертаючись до процесу нашого оцінювання, – терміни що звучать в номінаціях – як «кращий проект … цифрової трансформації», – або «інтернету речей», – потребують чіткого визначення як самих термінів, так і критеріїв за якими будемо оцінювати конкурсантів. А коли ми ставимо поруч «автоматизація і цифрова трансформація» – миттєво виникає питання різниці. Якщо цифрова технологія – це про ІТ та роботу з даними, – то хіба наші промислові автоматизатори не цим самим займаються останні 20-30 років? Якщо про “трансформацію” – то що це таке? Або ж інше питання, чи можемо ми порівнювати компанію, що робить гаджети ІоТ для розумного будинку, з компанією, що теж працює з інтернетом речей – але в зовсім інших масштабах на промисловому виробництві? Рівень масштабів, складності, вимог по інтеграції даних, по кібер-безпеці – абсолютно різний. То, мабуть, варто чітко розрізняти ІоТ та ІІоТ? – але якщо так, то треба відразу давати і визначення що є що і в чому різниця.
Отже, ми побачили загалом 3 прецеденти – вони ж проблемні ситуації, пов’язані одна з іншою. Базовий – це саме термінологічний, як відсутність єдиного глосарія. Відсутність глосарію – й особливо, коли ми входимо в деталі, унеможливлює виставлення чітких рамок сегментації в ІоТ-ІІоТ (а затим і в 4.0), приводить до їх плутанини, в тому числі і в критеріях оцінки. Третій, завершальний прецедент і наслідок – сама процедура голосування чи визначення переможців конкурсу може ставати фарсом, якщо ситуацію відпустити на самоплин.

 

Корекції та поправки до процедури оцінювання

 

Серпень та початок вересня став кульмінаційним моментом щодо виправлення ситуації, що вже пішла своїм ходом. Попадання в одну категорію порівняння компаній як:

  • «Азов-контролз» (велика, сучасна система АСУТП на мет. комбінаті) та системи цінового проектування Product Designer (автоматизація окремого бізнес-процесу) в категорії «кращий проект автоматизації та цифрової трансформації», або
  • uMuni (система промислового енергоменеджменту, що використовує алгоритми машинного навчання) та платформи для рекрутингу Talent.scan (що використовує те саме – але для оцінки персоналу) – це в категорії «кращий вітчизняний продукт», або
  • робота для автоматизації закупівель TradeBot та контролера Schneider Electric M241/251 в категорії «кращий продукт автоматизації», –

автоматично поставила для журі запитання

«чи не намагаємось ми порівняти крокодилів з коровами?». 4 лапи є і в того, і в того, але по Дарвіну – це різни види тварин. І головне – яка мета порівняння, що має бути на виході, які якості стимулює чи мала б по ідеї стимулювати ця конкретна номінація?

Інше важливе питання – яким чином відносяться до Індустрії 4.0 застосунки по автоматизації бізнес-процесів з непромислової сфери (як рекрутинг, закупівлі тощо)? Іншими словами, чи повинні ми включати сюди будь які цифрові, сучасні технології?
Всі ці питання апелюють до того самого термінологічного апарату та вже визначеної в світі сегментації, якою бажано володіти і організаторам конкурсу, і самим учасникам.
З серпня, наші дії, узгоджені з організаторами стосувались внесення поправок та змін по багатьох напрямкам – розділення сегментів ІоТ та ІІоТ, відмова від номінацій які виглядають абстрактно, введення критеріїв приналежності (DX, IIoT, 4.0), інших, а також залучення професіоналів з ринку.
Ці дії в результаті і привели до визначення 5 переможців, про яких ви вже знаєте і до створення ландшафту 4.0. Все це зайняло багато часу та зусиль близько 10 людей – експертів АППАУ та руху «Індустрія 4.0».

Резюмуємо.

Не зважаючи на певні труднощі, конкурс CIS-Events продемонстрував наш значний рух вперед. В сухому залишку, ми разом «зробили це». Відтепер в нас є виразно окреслена «версія 1.0» для всього руху – перші переможці, перший ландшафт інноваторів 4.0, перший глосарій. І це все – елементи справжньої фундації руху «Індустрія 4.0 в Україні».

АППАУ чимало в цьому допомагали провідні фахівці та менеджери з Indusoft, IT-Enterprise, SoftElegance, SkyWell, Лабораторії робототехніки та мехатроніки з ОНАХТ. До глосарія під’єдналися також фахівці від консалтингової компанії Civitta та новоствореного Медіа-хабу 4.0. Дякуємо їм всім за чергову демонстрацію спільних ідей та підтримку в форматі #ДієвеПартнерство. І окрема велика подяка за саму ідею та реалізацію конкурсу – CIS Events Group.

 

3 головні зони росту по результатах конкурсу

Але щоб задати динаміку цьому процесу визначення та розвитку технологічних інноваторів надалі, у професійних критеріях оцінок потрібно відійти від популізму, волонтерства, а також чергових винаходів велосипедів. Наступні зміни потрібно готувати на 2018 вже зараз
1. Вперед в процесах підготовки методологічної бази 4.0 мають вийти справжні професійні та організовані групи експертів, – а не одинаки ентузіасти. Нам терміново потрібні:

  • лідери кафедр АКІТ-ІАСУ-ІТ, які візьмуть на себе лідерську роль в просвіті ринку та встановленні професійних глосаріїв, та в роботі в ТК 185,
  • департаменти та відкриті до кооперації технічні директори (СТО) від інжинірингових структур та розробників, що будуть корегувати структуру та склад «ландшафту»,
  • активні відділи висококваліфікованих продакт менеджерів та їх керівники, що здатні відслідковувати та пояснювати нашому ринку тенденції на світових ринках,
  • професійні дослідницькі агентства, що проводять опитування та дослідження нашого ринку, в тому числі його зрілості.

 

2. Ми маємо якомога швидше синхронізуватись зі світовим простором в процесах сегментації інноваційних технологій в області 4.0. Технологічні відмінності по сегментах (ІоТ vs IIoT, підключення веб-сервісу vs повноцінна платформа PaaS, елементи машинного навчання vs справжній A.I, нюанси predictive analytics, рамки різноманітних SMARTxxxx застосувань тощо) – мають бути зрозумілі всім фахівцям ринків промислових АСУ-ІТ. І маркетинговий популізм (точніше – піар) – тут недоречний. Але щоб боротись з ним, в рази має вирости активність професіоналів.
3. З іншого боку, і якщо про справжній маркетинг – має зрости рівень представлення власних use cases на теми 4.0. Конкурс – чудова річ для таких цілей. Але в цьому конкурсі менша половина учасників надала ясні, сильні УТП та переконливі аргументи своїх пропозицій. Багато з них не мали ніякого відношення до теми 4.0. Аналітика на цю тему ще буде.
Ці зони росту є важливими для розбудови справжньої інноваційної екосистеми в промислових хай-тек в Україні.
Виходячи за рамки цього конкурсу, скажемо, що проблема лідерської ролі технічних експертів та їх спільнот має своє відображення в багатьох галузях і багатьох площинах. За відсутності державних політик та стратегій, професійна деградація в більшості секторів триває і, крім ІТ сектору, вона ще ніде не подолана. А на самих промислових підприємствах – це пряма дорога до «голодних ігор».
Саме тому гуртування технічних експертів в організовані спільноти так необхідне сьогодні.
Без всього цього ми залишимо цифровізацію промислових хай-так (звісно ж під прапором 4.0) на поталу популістам, журналістам, піарщикам та політикам.
Чи згодні ви з визначенням цих зон росту? Чи є вони в вашій компанії? Будемо раді почути ваші відгуки.

Svitlana Gryntsevytch
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0