Стратегічна співпраця на ринках АСУ ТП – моделі та напрямки 2017

Згідно останніх опитувань АППАУ щодо стану співпраці учасники ринків хай-тек надто фокусуються на короткострокових речах, при цьому стратегічного фокусу на розвитку – немає. Причиною такого стану гравців в АСУТП наші респонденти вважають не власні політики розвитку та партнерства, а зовнішню «культуру ринку». В результаті ми маємо чисельні негативні наслідки цього стану, але головний з них – це криза довіри. А без довіри не може бути ніякої ефективної співпраці в довгостроковому періоді.

 

Міфи про культуру замовника

1-а конференція 2016 р  руху «Індустрія 4.0» показала, що переважна більшість вендорів, інтеграторів та розробників головним бар’єром в проникненні нових технологій на український ринок вважають «низьку культуру замовників». Частіше всього  мова про 2 типи замовників – 1) забюрократизовані, великі підприємства, де закупівельні відділи «віджимають» на  тендерах всіх підряд з метою отримати кращу ціну, а технічна дирекція – хоча й високопрофесійна, – просто пасує 2) малограмотного замовника, який погано розбираються як в тенденціях АСУ ТП, так і в критеріях якості і в результаті допускає до тендерів не кваліфікованих підрядників. Разом це формує картину «голодних ігор», про яку АППАУ багато комунікувала на своєму сайті та на спеціальних зустрічах. І як висновок, люди кажуть – «неможливо просувати технології 4.0, коли культура замовників – 2.0».

Водночас, протягом 2015-16 ми побачили масу інших фактів, що показують самих вендорів та інтеграторів зовсім «не білих та пухнастих»

  • Жоден з провідних вендорів не демонструє високої активності в просуванні нових технологій – де-факто, в 2016 АППАУ в ініціації 4.0 ми змушені були повністю переключитись на ІТ-бренди – наші ж (АСУ ТП) просто мовчали. І це не зважаючи на те, що їхні стенди на Гановерських виставках переповнені меседжами про Індустрію 4.0. Де-факто, наш ринок АСУТП дуже відстає в проникненні інновацій не тільки від розвинутих, передових країн – але й від багатьох сусідів як з заходу, так і зі сходу.
  • Ми не бачимо ніякої ефективної співпраці між інтеграторами та вендорами. Особливо показові ті випадки, коли на арену виходить просунутий замовник (3-я категорія) – який явно націлений на інновації. 7 Хакатонів на АМКР не виявили жодного випадку, коли б системний інтегратор виходи разом з вендором, чи б пропонував щось з його останніх технологій. Напроти ми бачимо як наростають конфлікти – відкритий лист інтеграторів до вендорів з вимогами прозорості та послідовності в червні 2016 був свідченням цього.
  • Вендори, інтегратори та замовники дружно ігнорують конференції ВНЗ, на яких питання співпраці в освіті та просвіті ринку підіймається як головне. Хто ж тоді буде вирішувати кадрові питання? Адже проблеми в цій області тільки наростають.
  • І водночас – навіть консолідуючись, як в серпневій зустрічі АППАУ та B2B Ukraine, й приймаючи правильні рішення, ми ще далекі від того, щоб брати на себе конкретні зобов’язання. Говорити й робити – це різні речі.

Цей перелік можна продовжувати. Тобто, моє коротке резюме – потрібно говорити про культуру 2.0 не замовників – а всього ринку, включно зі всіма гравцями. Пост-совок, головна риса якого – перекладення відповідальності на когось зверху чи збоку, – ще міцно сидить в нас й події минулого року це демонструють.

 

Що таке культура 2.0 і яка альтернатива

Культура 2.0 – або ж червоно-синя культура в термінах спіральної динаміки (від популярного громадського діяча та бізнесмена Валерія Пекаря) – це культура відносин, де визначальним є право сильного та короткострокове мислення. Але «ЕГО» та фокус виключно на власних інтересах без розуміння наслідків та перспективи всього ринку, врахування інтересів інших учасників ведуть, насправді, до зубожіння. «Жадібність та короткострокове мислення завжди ведуть до бідності» – це цитата когось з великих і це легко бачити по всій економіці та стану нашої країни. Те, що відбувається на ринку АСУТП – просто віддзеркалення загальних процесів.

Альтернатива чи точніше наступний етап в еволюції учасників ринку, – це вміння домовлятись та розвивати взаємовигідні форми співпраці (помаранчевий колір). Це культура підприємництва та інновацій, кращим прикладом якої в Україні є ІТ-сектор. Ще далі – «зелена» культура, коли навіть власне «его» поступається принципам «еко», – розумінню того, що прискорений розвиток та конкурентоздатність в глобальному світі неможливі в парах чи «трійках» домовленостей декількох учасників, – вся екосистема (включно з інфраструктурою ринку) має розвиватись швидко, гармонійно та оптимальним способом. Переносячи ці принципи на ринок АСУ ТП ідеальна картина виглядає приблизно так

  • Замовники закінчують з безкінечним, бездумним тендеруванням, а шукають надійних партнерів – постачальників якісних рішень на постійній основі. Адже знання виробничих технологій та накопичений досвід співпраці є кращою запорукою подальшого розвитку.
  • Інтегратори та вендори кооперуються в запуску інновацій та спільно займаються просвітою та освітою ринку та замовників.
  • Інтегратори також інвестують у власний розвиток, переходять на професійні стандарти інжинірингу та встановлюють критерії якості АСУ ТП, що приймаються більшістю замовників
  • ВНЗ реально інтегруються в ринкову систему й щороку збільшують кількість освітніх та просвітніх продуктів, що приймаються різними категоріями учасників ринку.
  • Величезний розрив в заробітках між молодими спеціалістами АСУТП по відношенню до ІТ різко зменшується й попит на них зростає, він стає прогнозованим та керованим. В результаті студенти, кваліфіковані по пром. АСУ перестають тікати в ІТ.
  • Постійні інновації є нормою для АСУ ТП, – адже промислова автоматизація – це основа та майбутнє 4-ої промислової революції. Кількість інновацій зростає також через нові стартапи.
  • Всі учасники ринку базуються на стандартах якості, що є специфічними для ринку промислової автоматизації та гармонізованих зі світовими IEC/ISO

Не реалістична, ідеалізована картина? Але ж чому ні? І який інший шлях розвитку? Наш ІТ-сектор – по багатьом своїм аспектам та показникам росту працює саме на таких засадах. Не кажучи вже про розвинуті країни, де принципи ЕКО поступово витісняють принципи ЕГО. І хоча ця боротьба йде зі змінним успіхом, кількість прогресивних спільнот та країн що сповідують нову культуру постійно зростає.

 

Модель співпраці в розвитку ринку

Найгірший наслідок культури 2.0 – це криза довіри. Не має значення, чи це «червоні» закони цінових воєн та «джунглів», де виживає сильніший, чи бюрократизована, синя машина а-ля-«Метінвест» – наслідки однакові, – довіра учасників ринку один до одного падає. І все зводиться до короткострокових дій, спрямованих на власне виживання – в тій мірі, яку дозволяє власна сила.

Чи можна та як змінювати цей стан речей?

Так – власне цим ми займаємось в АППАУ від самого початку створення асоціації. Місія – «встановлення професійних стандартів» – це не просто декларація, це реальні дії на об’єднання гравців з метою встановлення кращих практик щодо розвитку ринку, співпраці, гармонізації з європейським простором, прискорення інновацій і т.д.

В кінці 2016 ми вийшли на чітке розуміння факторів успіху та напрямків дій в нашій співпраці з гравцями хай-тек ринків.

Спочатку ми зафіксували принципи та цінності фіксації принципів та цінностей, що встановлюють та розвивають довіру. Ми зрозуміли, що парадигми мислення (те, що в голові) – важливіше за будь-які папери чи слова, й важливіше ніж правила «ти мені – я тобі». Власне, це й так було зрозуміло, але важливо було побачити в ділі та зафіксувати зміну таким принципів як

  • Цінності спільного розвитку – а тільки особистого збагачення
  • Спадковість та наступництво – замість «нова мітла завжди по-новому»
  • Always add value – замість торгівлі знижками (принцип для вендорів)
  • Від декларацій про співпрацю – до справжнього взяття зобов’язань
  • Від наївного «де результат» – до процесного забезпечення цього результату

Детальніше– дивіться на сайті АППАУ http://appau.org.ua/ru/pro-pryrodu-ta-pryncypy-doviry-pochatok-rozmovy

Далі ми встановили 3 ключові правил дій, – де-факто це і є дієва модель чи механізм залучення. Вони відображаються знаменитим салоганом Think big, Start small, Scale fast, що лежить в основі цифрової революції

  • Think big: згідно останнього опитування АППАУ, головна проблема в кризі довіри – це короткостроковий фокус більшості учасників ринку. Іншими словами – стратегій в нас немає ніде, немає розуміння перспективи розвитку та спільного руху. Тому їх потрібно створювати.
  • Start small: важливо демонструвати важливі для розвитку речі в дії – інакше стратегічне планування може знову перетворюватись на папір. Тобто – потрібно негайно впроваджувати конкретні, «малі» речі, але які мають стратегічний характер
  • Scale fast: ми знаємо, що ринок неоднорідний – завжди є інноватори та кращі. Ми вже вміємо їх гуртувати (див останню нашу публікацію про приклади АППАУ в співпраці), але не менш важливим є масштабування та тиражування їх кращих практик на інші категорії.

В рамках форуму лідерів АППАУ 16 березня ми плануємо запустити спеціальну акцію, названу «партнер з розвитку», яка на ділі має продемонструвати роботу цього механізму. Декілька прикладів як це працює

  • Компанія IT-Enterprise взяла на себе зобов’язання профінансувати переклад книги Клауса Шваба «4-та промислова революція». Це бестселер, який давно вже перекладений багатьма мовами, але ще не українською. Організує все АППАУ. Отже, ми бачимо 1 конкретну ініціативу 2-х партнерів, що має стратегічне значення (в рамках проекту розвитку «ІТ-фікація ринку та замовників»), оскільки сприяє вирішенню проблеми технічної та економічної культури та знань широких мас. Ефект масштабування – органічний для книговидання, – мова за тираж книг та його розповсюдження.
  • Інший приклад. Олександр Пупена з НУХТ 2 роки працює над вивченням та популяризацією стандарту ISA 88 (МЕК 61512). Але до цього часу ми не маємо жодних грунтовних тренінгових програм, в той час як російські коштують дорого, а європейські – ще дорожчі. Ініціатива АППАУ разом Олександром – зробити комерційний, навчальний продукт, що буде призначений для широких категорій кінцевих замовників та інтеграторів, але за ціною значно нижчою від імпортної. Отже, бачимо ті самі риси – це стратегічно, оскільки по МЕК в Україні немає жодних курсів. Це конкретний крок – тренінг запланований на квітень. Як будь-який навчальний продукт, це легко масштабується –іншим стандартам, в часі (продовження), в просторі (географія покриття), а також по каналам.

На момент виходу цієї публікації ми вже маємо з десяток подібних прикладів з області розробок 4.0, маркетингу інновацій, просвіти ринку тощо. Особлива надія наша на гуртування інтеграторів навколо ініціативи «критерії якості АСУ ТП»  – на цю проблему ринку було дуже багато нарікань всі останні роки.

Подібний механізм ми вважаємо значним кроком вперед в розвитку ринку. Попередні роки показали, що одного об’єднання та благих намірів замало. Потрібні конкретні дії, й тут справді нам дуже важко було щось отримати якісь зобов’язання від учасників ринку.  Адже всі надто заняті, кожен в своїй рутині, всі радше спостерігають, ніж діють. Традиційно навіть члени АППАУ, що платять нам членські внески в середньому використовують пакет своїх послуг менше, ніж на 30%  – «все ніколи». Новий механізм краще враховує наші особливості та видається більш дієвим. Але головне – він ламає   головний стереотип української ментальності «моя хата з краю» й показує, що разом ми дійсно можемо змінювати стан речей.

 

Стратегічні напрямки розвитку

І на закінчення про стратегічні напрямки розвитку. Адже можна робити багато «маленьких кроків», але як знати що вони дійсно в правильному (стратегічному) напрямку?

АППАУ пропонує гравцям ринку АСУТП та промислових ІТ  9 проектів по 4-м стратегічним напрямкам розвитку:

  1. EXPOREC – експортна програма (проект) покращення експортних позицій мінімум 10 українських інжинірингових фірм
  2. Програма Просвіта та Стандарти має 3 проекти
    1. I-Control – створення експертної спільноти по 10 напрямкам розвитку ринку пром. автоматизації
    2. Запуск ТК – створення технічного комітету «Промислова автоматизація»
    3. TATU product – розробка та комерціалізація навчальних продуктів, потрібних ринку
  3. Програма «Індустрія 4.0 в Україні» – 3 ключові проекти
    1. ІТ-фікація – маркетинг інновацій та широка просвіта по новим технологіям промислових ринків
    2. Технопарки – створення 2 технопарків – технологічних та галузевих
    3. Дорожні карти – створення дорожних карт
  4. Програма Collaboration – розкриття потенціалу співпраці з партнерами
    1. Discovery – проект кращої адаптації та просування продуктів вендорів на ринаку
    2. Collaboration – проект що націлений на більше повне розкриття потенціалу співпраці та створення більш динамічних екосистем

Для повноти картини рис. нижче відображає ті ринкові можливості, на які власне націлені ці проекти

Власне ця стаття та наш форум лідерів – це саме в рамках останнього пункту. І можливо він головний у всіх цих програмах – без справжньої співраці не буде нічого. 3 роки після революції гідності добре показали, що надіятись немає на кого – крім себе самих.

 

 

paulzp
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0