fbpx

2-га зустріч учасників руху «Індустрія 4.0 в Україні» – ЗВІТ

2-га зустріч учасників руху проводилась у відкритому форматі й зібрала більш як 60 чоловік. Головна мета – досягнути консенсусу по ключовім питанням на стику ІТ-АСУ-та інших хай-тек секторів було досягнута частково. Учасники зустрічі були єдиними в тому, що хай-тек – це не тільки ІТ, що рухатись треба спільно й починати з просвіти ринку.

Огляд виступів

Валерій Омельченко, народний депутат, інвестор HUB 4.0 відкрив зустріч. Валерій акцентував, що 4.0 є світовим трендом і Україна має бути в ньому. Центр HUB 4.0 відкритий для співпраці зі всіма партнерами, хто бере участь в просуванні сучасних технологій.

Олександр Юрчак, модератор зустрічі, ген. директор АППАУ спочатку наголосив на ключових відмінностях 4.0 – це революція, а не еволюція; мова про нові технології, які йдуть зі світу ІТ (IIoT, M2M, штучний інтелект, великі дані..), також інші (нано, 3D друк) – але також мова про зміну парадигм та бізнес-моделей ; і це – продовження дигіталізації (наступна фаза). Ключові питання цієї зустрічі – 1) що таке хай-тек сектори в Україні, 2) які головні бар’єри, 3) які мають бути пріоритети національного руху 4.0

Окремо Олександр акцентував на європейському тлумаченні Industry 4.0 в напрямку ре-індустріалізації економіки. Сам тому питання про пріоритетні (промислові) сектори хай-тек є №1 порядку денного. Презентація Олександра Юрчака (включно з Process Engineering) – тут.

Володимир Панченко, директор Alex Pol Institute та організатор Київського міжнародного економічного форуму був відвертий в оцінках нинішнього й попереднього курсів урядів – фокусу на промисловості як не було, так і немає. Між тим, більшість високотехнологічних, промислових секторів йдуть стрімко вниз.

Віта Кравчук, співзасновник TradeHub та партнер blockchain.fund фокусувала увагу учасників на необхідності розвитку інфраструктури інновацій – реалізація стратегій 4.0 без цього неможлива. Віта разом з колегами причетна до багатьох проектів у сфері е-закупівель, розвитку стартапів та інноваційних інкубаторів, а також до нової платформи blockchain.fund . На думку Віти такі програмні платформи значно прискорять темпи інновацій, адже у нас справді багато талановитих інженерів, але індекс інновацій в Україні сьогодні дуже низький (в 7-му десятку в світі).

Олег Михайлов, директор з розвитку АППАУ представив цікавий огляд рухів 4.0 в Європі та в сусідніх країнах зокрема. Ми бачимо, що не тільки розвинуті країни, але й Польща, Чехія, Туреччина, Білорусь, Росія – всі включились в обговорення трендів 4.0 та пошуку свого місця в глобальному світі. Головний висновок Олега – « Сусідні країни активно розвивають тему 4.0, ми дещо позаду, але не відстали драматично. Навпаки, наші темпи прогресу за останні 4 місяці дають надію, що ми можемо швидко консолідуватись й бути поміж кращих країн у своєму регіоні». Презентація Олега Михайлова – тут.

Віктор Цикун, директор департаменту компанії «Майкрософт-Україна» розповів про стратегію та досвід своєї компанії в розвитку інновацій в Україні. Серед найбільш відомих та вже реалізованих проектів – інкубатор 1991, де вже частково реалізуються технології 4.0 в напрямку Smart Agro та Smart Cory.

На думку АППАУ, «Майкрософт-Україна» є кращим прикладом серед інших західних брендів в просуванні технологій 4.0.

Ігор Стареправо, директор департаменту embedded systems компанії Luxoft представив здобутки компанії в технологіях 4.0. Luxoft – як і інші лідери ІТ, – добре відомий в своїй галузі. Водночас, що роблять такі бренди – дійсно маловідомо пересічному інженерові з інших хай-тек. Тому навіть перелік «регалій» вражає – 11 тис співробітників, 17 країн присутності (33 офіси), більше 150 великих компаній в клієнтському портфелі, серед яких 30% входять в 500 кращих компаній світу по рейтингу fortune. Luxoft має галузеву орієнтацію – серед них ми бачимо автомобільну галузь, енергетику та чимало промислових ніш, де застосовуються вбудовані (embedded) системи управління. Ігор показав декілька показових прикладів з застосуванням технологій 4.0 в автомобільній галузі, на сонячних електростанціях, у виробництві електроніки та в інфраструктурах. Презентація Ігоря Стареправо – тут.

Антон Авринський, заступник ген. директора IT-Enterprise чудово відповів на запитання ЯК – як переконувати кінцевого замовника в необхідності інвестицій в нові технології, як змінювати культуру, як розвивати смак до інновацій. Відповідь Антона проста – тільки через демонстрацію економічного результату. Антон переконливо навів декілька власних кейсів з фармації, машинобудування, оборонної промисловості. IT-Enterprise має спектр сучасних рішень (включно з 4.0 – як хмарні технології, просунута аналітика), які дозволяють значно покращити такі KPI як скорочення циклу виробництва, зниження планової собівартості, скорочення обсягу складських запасів, зниження терміну затримки випуску замовлень тощо. Останні напрацювання компанії стосується нових рішень в візуалізації та аналітиці ефективності виробництв в реальному часі в он-лайн режимі. Презентація Антона Авринського – тут.

Виступ Олександра Пупени, одного з кращих експертів АППАУ по АСУТП, та доцента кафедри ІАСУ НУХТ трохи охолодив запал аудиторії, розігрітий попередніми ІТ-спікерами в напрямку «ми вже там». Порівнюючи портрет інженера АСУ ТП та software engineer (IT), Олександр відверто заявив – «більшість аудиторії АСУ ТП не розуміє що таке 4.0». Тому висновки Олександр цілком логічні – починати треба з просвіти ринку, – в тому числі взаємною просвітою, рухатись разом й в просвіті важливо давати достатньо технічної інформації. Презентація Олександра Пупени – тут.

Микола Скиба, директор Агенції культурних стратегій підняв тему змін бізнес-культури. Власне, питання про зміну бізнес-культури було одним з головних в контексті зустрічі – на цьому було багато акцентів до і на початку зустрічі. Неможливо реалізовувати технології 4.0 без змін в культурі українських промисловців. Й буквально перед виступом Миколи ми провели невеличке голосування –на нашому ринку переважають «голодні ігри» чи, можливо, все змінилось і йде суцільний прогрес. За «прогрес» було буквально декілька рук, більшість однозначно говорить про домінування «голодних ігор». Разом з тим, явище «голодних ігор» – це 100% характеристика культури 1.0 – 2.0. Саме тому виступ Миколи важливий з точки зору усвідомлення цих нюансів від 1.0 до 4.0. Презентація Миколи Скиби – тут.

Ну і завершувала виступи пара Андрія Лукаша та Олександра Чикмеза з Process Engineering – провідного постачальника технологій та вагових комплексів для промисловості. Це одна з перших реалізацій стандарту ISA-95 в Україні на АМКР. Стандарт (він же МЕК 62234) – включений в модель Індустрії 4.0 в якості базового для інтеграції систем управління по вертикалі виробництва. АМКР є першим, хто ввів цей стандарт як корпоративний серед українських підприємств і орієнтує на нього сьогодні всіх підрядників. Process Engineering в свою чергу є першим, хто розробив ПО, яке пов’язує системи е-документообороту, ERP, АСУТП, інші підсистеми на основі моделі інформаційних обмінів згідно з ISA-95. Ефект за словами Олександра Чикмеза – «уніфікація, простота та легкість в інтеграції та в масштабуванні».

Робота в групах

В другій частині програми зустрічі учасники працювали в 6 групах. Завданням груп було формулювання відповідей на 3 запитання про хай-тек сектори, бар’єри в 4.0 та пріоритети руху.

Фото нижче тільки частково передають ентузіазм та інтерес учасників, з яким вони розглядали ці питання.

Група “ІТ-бренди”

Build consensus_АСУ

Група “Бренди АСУ”

Build consensus_МСБ -

Група ІТ старт (Малый/Средний Бизнес)

Build consensus_группа Экономисты

Група “Економісти”

Build consensus_Культура

Група “Культура”

Стислими результатами роботи груп можна вважати наступні висновки:

  1. Пріоритетні сектори для 4.0: Агро та Харчова (переробна), ІТ-Телеком, всі інші рідко повторюються, загальний перелік – близько 15 секторів.
  2. Бар’єри: 1) Низька культура – старі парадигми, мислення, принципи, корупція 2) Слабка система освіти та просвіти ринку, 3) Відсутність держ. програм, націлених на розвиток хай-тек
  3. Пріоритети: 1) Освіта та просвіта ринку, 2) Інтеграція в держ. програми, 3) Інтеграція в світовий простір (стратегії, стандарти, обміни, тощо).

Повністю завантажити результати роботи груп можна по цьому посиланню.

*********

Отже як можна резюмувати результати зустрічі в цілому?

Безперечно, ми побачили великий інтерес різних кругів – причому не тільки від АСУ ТП та ІТ, – велике представництво було від «активістів розвитку України» (назвемо їх умовно так). Це економісти, громадські діячі, медіа, агентства з розвитку тощо. Водночас, саме тих, про яких багато говорили – промисловців, машинобудівників, науковців практично не було. Очевидно, що вони – далекі наразі від тем 4.0 і за рідким винятком не попадають ні в категорію інноваторів цифрових виробництв, ні тих, хто відразу йде за ними. На жаль, не було й представників урядових структур, хоча їх ми дуже чекали – буквально напередодні МЕРТ відкрив хай-тек офіс і обміни по свіжім слідам були б доречні.

Виступи спікерів наочно демонструють «хто є хто» на українській мапі 4.0 – реальні здобутки показували 2 компанії з ІТ-сектору, 1- з промислового інжинірингу (з ІТ-складовою) і жодної – з АСУ ТП. Видається на те, що це і є наочна демонстрація відриву ІТ-сектору від інших хай-тек.

Результати роботи команд видаються цілком репрезентативними для цієї аудиторії – особливо в висновках про бар’єри (які й власне пояснюють чому не було промисловців) і з яких логічно слідують пріоритети руху. В цьому сенсі, мета зустрічі була досягнута – так, навіть якщо це виглядає поверхово, дуже важливо, що всі учасники озвучили ці речі. Це і є наш консенсус на даному етапі – констатація поточного стану речей – і про освіту-просвіту, і про культуру ринку, і про «участь» держави в розвитку хай-тек.

Ще один важливий результат приєднання під час зустрічі ще 11 учасників. Ними стали компанії «Мікрол», «Індасофт-Україна», «Українські перспективні рішення», «Інноваційно Технічні Рішення», Navigator Corporation, НУХТ, Агенція культурних стратегій, Art City Game, M-info, Агентство стратегічних рішень та «Еліус-М». В загальному рахунку маємо 33 учасники руху «Індустрія 4.0 в Україні».

Що ж далі? Далі – потрібно деталізувати плани робіт по вказанім напрямкам. І виконувати їх. Але спочатку краще зорганізуватись – тема координаційного центру відкладена за відсутністю достатньої кількості кандидатур. АППАУ буде проводити персональні консультації з учасниками руху.

Також зустріч послужила каталізатором додаткових питань – в тому числі до ряду експертів, яких не було на зустрічі і в цілому до різних спільнот хай-тек. Це означає нові круглі столи та дебати – до повного консенсусу ще далеко.

На завершення хочемо подякувати команді HUB 4.0, яка допомагала готувати цю зустріч та гостинно прийняла в себе, нашим спікерам, а також великій команді модераторів групової роботи. До нових зустрічей.

Олександр Юрчак
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт: