«Цифровий» вересень – огляд 3-х ключових подій

Вересень презентував чимало подій, щодо напрямків цифрової трансформації. Вони стосувались різних галузей і йшли з такою частотою, що детально освітлювати кожен було просто ніколи. Складності цьому додавав і той факт, що організатори подій різні, програми, формати – теж, відповідно зловити щось, як загальні ринкові тренди, а тим більше здобути інсайти – не так вже й очевидно.

Намагаємось все ж «зліпити картинку» та зрозуміти краще, що відбувається на українському просторі промислових АСУ – ІТ, й куди ми йдемо.

 

Інтерпайп – Tech Fest в Дніпрі 17-18 вересня

Те, що «Інтерпайп» першим серед великих брендів взявся зробити потужний Фест хай-тек, з залученням кращих інноваційних розробок, що є в Україні, робить компанії велику честь. Адже ніхто з будь-яких брендів  – наших чи західних, – до цього часу ще не робив подібного. Але незалежно від мотивів «навіщо це Інтерпайпу» – команда маркетингу та піару компанії спрацювала просто на «відмінно». В Дніпрі 17-18  вересня можна було побачити й найновіші розробки ІТ в Україні великих компаній та розробки стартапів від HUB 4.0,  й альтернативні технології в енергетиці, й нові розробки КБ «Південмашу». Також – новинки від  брендів, наших членів асоціації, як Bosch чи Festo, й багато-багато іншого. Й хоча подія була націлена на популяризацію хай-тек для дітей та молоді, окремо варто відмітити лекторій, де було дуже цікаво й для дорослих. Серед спікерів переважали керівники, тому слухати їх було цікаво й корисно для нових знайомств. АППАУ відкривала секцію «Індустрія 4.0» – нас слухали й ставили цікаві питання.

Interpipe TechFest

В цілому поїздка вийшла корисною у всіх відношеннях. Серед зон росту на майбутнє (а «Інтерпайп» налаштований на продовження) можна відмітити хіба що недостатню присутність промислових розробок.

 

CIS-Events – BIT-2016 20 вересня

Тут напрямок digital transformation в промисловості звучав більш чітко – принаймі, в секції «Навколо автоматизації» більше половини доповідей були цьому присвячені. Відмітимо наступні:

  • Костянтин Авраміді, що керує сьогодні В2В продажами в SIM-Networks був переконливим щодо критерії вибору хмарних сервісів. Напрямок вже стає досить популярним в Україні, але  споживачі й досі далеко не завжди орієнтуються в критеріях якісного вибору.

Bit-2016

Компанія SIM-Networks була генеральним спонсором BIT-2016

  • Олександр Поденний продовжив тему «хмари» й представив SCADA з хмарними сервісами для завдань диспетчеризації в комерційній нерухомості та інфраструктурних об’єктів. Цікава розробка, особливо, з урахуванням цінової політики компанії. Щоправда, Олександр не зміг ясно відповісти які обмеження системи по відношенню до традиційних західних продуктів в категорії SCADA.
  • Максим Романов з АМКР  ще більше розширив перелік стандартів, що лягають в основу інформаційних моделей підприємства. Питання до аудиторії щодо знання цих стандартів, показали що АМКР йде в відрив – 99% не знають навіть 2 чи 3 з представлених 6 стандартів IEC/ISO.
  • Олег Кисилевський з Kaeser Kompressoren детально представив нову бізнес-модель концепції 4.0 Product-as-a-service – раніше ми вже писали про це. Виникла жвава дискусія на тему як на тему моделі, так і окремих представлених сервісів.
  • Вікторя Вайніке з СМС надала дуже цікавий приклад покращення взаємодії між командами маркетингу – продажу та виробництвом. Виявляється ці проблеми можуть бути гострими і навіть критичними  в компанії розміром всього 200 чоловік – але яка розподілена між декількома офісами – заводами та в 2-х країнах. Для подолання цих проблем СМС вибрали… знову хмарні сервіси. Безкоштовні сервіси від Google в першу чергу, але також краще використання існуючої в компанії CRM як Bitrix 24.  Результат – значно покращені комунікації та мотивація персоналу у всіх підрозділах, відповідно рішення приймаються швидше й вони більш ефективні.

Кінцева  панельна дискусія спільно з секцією ІТ-спеціалістів не була надто продуктивною, але дуже  символічною для спроб об’єднатись АСУ та ІТ. Окремі замовники також виділили після конференції доповідь АППАУ про напрямки цифрової трансформації саме в контексті необхідності розуміння світових тенденцій. До цього додамо ще спостереження від роботи з аудиторією. Ніхто з 2-х аудиторій (ІТ та АСУ, загальна кількість близько 150 чол) не назвав ключову відмінність 4.0 як зміну бізнес-моделей. Буквально одиниці розуміють, що це про наступну фазу дигіталізації і розуміють яку саме, і які технології ключові в цьому, й про яку «трансформацію» мова. І пояснюючи причини «навіщо», майже ніхто не говорить про те, що ці технології (IIoT, Big data analytics, M2M, 3D…)  значно прискорюють процеси інновацій, а в ряді випадків покращують економічні показники просто в рази.

В цьому контексті, кейс Kaeser Komressoren був дійсно супер-важливим, – адже він і пояснив багато речей для аудиторії. Важливим нам видається також те, що цей кейс особисто представляє СЕО української філії. Олег Кисилевський глибоко вник в цю тему (не будучи спеціалістом АСУ – ІТ) й пояснив особливості нової бізнес-моделі управлінською мовою.

 

IDC Digital Transformation Forum – 21 вересня

Ця подія була орієнтована, головним чином, на керівників кінцевих замовників. Доповіді та кейси відбирались дуже ретельно й відразу зазначимо, що їх якість була дійсно відповідною статусу консалтингової компанії світового рівня, якою є IDC.  Описувати всі їх буде довго, відзначимо декілька  – важливих для нашого дискурсу «Індустрія 4.0»

  • В виступі голови IDC-Ukraine Володимира Позднякова  цифри та графіки говорили самі за себе. Вони пояснюють багато речей, про які мало або взагалі не говорить ІТ ринок та медіа, налаштовані на мажорний тон. Це такі цифри як
    • Щорічний ріст «Розетки», який в рази переважає середньо ринковий ріст побутової електроніки (по Україні росту майже немає). Причини очевидні,  – це ефективна стратегія та цифрові технології.
    • На українському ринку ІКТ продаж обладнання складає більше 80% – це в рази гірше від розвинутих країн, де частка послуг значно більша. Пригадуємо, що те саме в нас в АСУ ТП й особливо в епоху «голодних ігор» – за «мізки» наші замовники платити не хочуть або не можуть.
    • Ще один промовистий факт розриву внутрішнього та зовнішнього (експорт) ринків ІТ – перший становить всього 1/10 від другого (240 млн доларів vs 2,4 млрд). Лідери «Розетки» та Terrasoft, що коментували далі в панельній дискусії ці факти – давали влучні метафори, як «Україна – це 1% від 1% зони СНД на фоні світового ринку». Підтекст не був озвучений, але зрозумілий для всіх – Україна нецікава для великих компаній – розробників ІТ, навіть вітчизняного походження.

Власне ця доповідь й задала тональність та напрямок подальших дискусій та виступів – «якщо діджитал технології дійсно проривні, то чому таким малий попит на них на внутрішньому ринку?» І «як його зробити цікавим – тобто, як запустити механізми росту внутрішнього ринку?»

  • Олена Мінич з МЕРТ була наступним спікером, хто по-ідеї, – представляючи уряд та його нові стратегії хай-тек, – мала би відповісти ці болючі питання. Початок був гарний – ми почули, що уряд має стратегію та що в цільові сегменти попадають ІКТ, Промисловість, Енергетика, Машинобудування, Фармація та Біотехнології. Однак переходячи до конкретних планів, Олена представила хай-тек офіс, головна місія якого зводиться…  знову до розвитку ІТ-стратапів та інкубаторів. Яким чином ІТ-інкубатори допоможуть стагнуючій промисловості, – залишилось незрозумілим.
  • Дуже цікавим була доповідь Давида Брауна (Template Monster) – український ІТ- стартап виріс до компанії світового рівня та обороту в 10 млн доларів, експлуатуючи всього 1 з найбільш динамічних трендів в діджитал – попит на сучасні веб-шаблони. Сьогодні в компанії працює 400 чоловік, й Давид розповів багато цікавих та практичних речей щодо стимулювання інновацій всередині фірми.
  • Пізнавальною й навіть дещо disruptive («проривною» – принаймі для автора) була доповідь Юрія Петрука з AgTech – ми давно чули за Хакатони в «Агро-індустрії» та про подвиги наших аграріїв з цифровими технологіями. Водночас, признаємось, завжди був деякий скепсис – «ну що там ті технології по відношенню до справжньої пром. автоматизації».  Юрій легко та невимушено намалював широку «економічну» картину впливу діджитал технологій на сільське господарство. І вона дійсно вражає – перш за все, високими темпами освоєння нашими провідними агро-холдингами «цифри». При цьому єдина причина та фокус – зовсім не в вищій «просунутості» аграріїв в цифрі, а в банальному, але добротному фокусі на економічних показниках та ефективності операційного управління.  Простіше кажучи – потрібно рахувати та обліковувати все – від зернини й до простою чи витрат пального кожного комбайну. Тому без цифрових технологій ніяк – наступний слайд презентації добре ілюструє цю тезу на прикладі окремих застосувань

  • Промислові застосування були представлені нашим Олегом Кисилевським (Kaeser Kompressoren) та Едуардом Савушкіним (Фармак). Про Олега Кисилевського та кейс Кезер вже достатньо сказано, тому не будемо повторюватись. Натомість, «Фармак» представив дуже актуальну для 4.0 тему – вплив Digital на R&D. Це є одна з головних тем в 4.0, адже говорячи про те, що 4.0 є каталізатором інновацій та веде до їх вибухового росту, не можна не розуміти де народжуються ці інновації – найчастіше це саме департаменти R&D. «Іншого» R&D дуже потребують наші промисловці та машинобудівники – тому будь який кращий досвід в цій сфері є дуже цінним. Назва доповіді Едуарда «R&D 3.0 в дії» – можливо дещо знижує планку, водночас представлена системність в підходах, використання стандартів та цифрових технологій (SAP PLM, Microsoft) є, на наш погляд, дуже високою для більшості українських виробників.

В цілому, форум IDC був своєчасним та дуже продуктивним на розуміння кращого рівня та бенчмарк по різним галузям. Єдиний мінус – це нестача інтерактивну по гострим питанням, які були очевидні від самого початку.

 

Головні висновки по цим 3-м подіям

Отже, резюмуючи що ми побачили по всім 3-м подіям, та яка загальна картина вимальовується

  1. Інноваторів в нас вистачає на всіх рівнях: від розробників й до організаторів різних ініціатив та заходів – в Україні вже достатньо гарного досвіду інновацій та розробок в різних галузях.  Нам є що презентувати навіть на світовому рівні – й це постійно доказують наші ІТ-шники. Але форуми, що пройшли показують, що високим є потенціал також в інших секторах.
  2. Темпи росту та входження нових технологій різні по різним секторам – видається на те, що потужний ріст демонструють аграрії, логісти, сектори е-торгівлі і т.п. Тоді як промисловість та машинобудування завмерли в стані локальної автоматизації (окремих ділянок – напрямків), але не можуть масово перейти до потужних інтеграційних процесів та зміни бізнес-моделей.
  3. Цифрові технології – є дійсно драйвером інновацій та дають швидку віддачу в вирішення економічних чи бізнес-проблем й, що важливо, – в самих різних масштабах організацій. Ніхто не заважає вам використовувати хмарні сервіси google для покращення внутрішньої взаємодії як це зробила компанія СМС розміром в 200 чол. Але також максимально використати потенціал встановлених систем, як це зробив зробив лідер української фарми «Фармак» для свого R&D разом з SAP та Microsoft.
  4. Водночас, є речі що не можуть не тривожити:

1. Уряд поки що не заявляє конкретних планів щодо ре-індустріалізації економіки країни. Натомість, взятий напрямок на створення нових хай-тек офісів, що будуть націлені виключно на ІКТ-сектор може привести до подальшого відтоку дешевих мізків з України. Адже ніяких потужних методів стимулювання росту внутрішнього ринку ми не бачимо. Поки що. При цьому завважимо, що проводиться вже велика робота, – зокрема почала інтенсивну роботу група при МЕРТ – Digital Agenda Ukraine.

2. Відрив інноваторів від решти ринку збільшується: це показово як на прикладах ІТ-експортерів (їх погляд – «ну з ким тут працювати»???), так і внутрішніх інноваторів – як АМКР чи Kaeser Kompressoren. Кейс АМКР дуже показовий також в плані розуміння ринком сучасних стандартів промислової автоматизації та Індустрії 4.0. Зрештою, це стосується також і нашого ІТ-сектору – як тільки ми доходимо до того, «що посередині» (тобто між ERP  та Industrial Control level), всі починають плавати.

3. Кінцеві замовники – особливо з невеликих підприємств, –  «темні»: інформація про сучасні тенденції розвитку ринків АСУ ТП – ІТ до них не доходить. Вони не знають простих речей та погано орієнтуються в технологічних новинках. Тим часом, системною освітою – просвітою ринку, подібно тому як це роблять ІТ в себе – в промисловому середовищі займається дуже мало людей чи організацій. Принаймі, ці форуми показали, що цим не займаються великі бренди АСУ ТП – нікого з них взагалі не було на вказаних заходах, – навіть серед учасників.

5. Щодо самих інноваторів – маємо 2 важливі тези. Перше – фокусу на кращому клієнтському досвіді ще немає і немає прямого зв’язку між Customer Experience Management (СЕМ) та тим, як бачать роль та вплив діджитал технологій директори ІТ-АСУ. Цього немає навіть в випадку «Розетки». А якщо це не бачать СЕО в е-торгівлі (які апріорі лідери в цифрі), то що вже говорити за інших.  Друге – інноваторам з промисловості важко зорієнтуватись де вони є, й що робити далі. Точніше, «де ми є» відносно легко визначити по тим же моделям зрілості як від IDC. А от що робити далі, як рухатись від 3.0 до 4.0 – питання відкрите. На наш погляд, це вирішується шляхом побудови Дорожніх карт цифрової трансформації. Там має бути та сама конкретика, про яку всі питають. Їх потрібно мати як на рівні підприємств та і цілих галузей. Це те, що вказано в нашій Хартії 4.0. Поки що жодному з проведених заходів це питання не звучало.

Й ще один важливе спостереження. Заходи виявили різні бачення – інтереси різних організаторів чи кругів, що стоять за ними. Чи значить це, що швидке об’єднання в русі «Індустрія 4.0» нам не загрожує? – питання для АППАУ відкрите. Якщо ми підемо традиційним українським шляхом (а-ля парламент та політики), то швидкому об’єднанню ІТ з іншими хай-тек секторами точно не бути. Якщо ж ми знайдемо сили бачити та поважати інтереси інших сторін, а головне – бачити більш широкі та спільні виклики в переробній промисловості та пов’язаних з нею секторами – то шанси є. Залишаємось оптимістами. Подібні фести – форуми – конференції, – навіть без особливої координації, – дуже важливі як з точки зору просвіти ринку, так і розуміння нашого стану та кращих практик.

Тому щиро дякуємо організаторам попередніх заходів й передаємо естафету 4.0 та діджитал трансформації Київському Міжнародному Економічному Форуму (КМЕФ), що пройде 6-7 жовтня під гаслом «напередодні 4-ї промислової революції».  Не зважаючи на високий економічний та політичний дискурс, маємо надію, що наші «приземлені» питання там теж звучатимуть.  Просто загальних розмов про інновації, нам, очевидно, вже досить. Користуючись нагодою, також хочем запросити наших членів та учасників руху “Індустрія 4.0” – по складу спікерів КМЕФ позиціонується як бізнес-подія №1 цього року.

 

Ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

 

paulzp
Нет Комментариев

Коментувати

Коментар
ім’я
Email
Web-cайт:

Підпишіться на новини руху 4.0